Мало не кожне підприємство періодично потрапляло в ситуацію, коли з тієї чи іншої причини не було можливості вчасно сплатити податки. Те саме, хоча дещо рідше, трапляється й щодо податкової звітності. У таких випадках правильне визначення граничної дати сплати податків і подання звітності має важливе значення. Поговоримо про судову практику касаційних судів (ВАСУ та ВСУ) — дві цікаві справи, що правильно, аргументовано та на користь платників вирішують питання порядку перенесення строків сплати податків, якщо граничні строки припадають на вихідні.
Історія питання
Податкове законодавство, чинне до прийняття ПКУ, передбачало перенесення на наступний день строків сплати податків і подання звітності у випадках, коли граничний (кінцевий) строк потрапляв на вихідний або святковий день. Після прийняття ПКУ прийнято вважати, що строки подання звітності переносяться (п. 49.20 ПКУ), а строки сплати податків не переносяться (через відсутність у ПКУ відповідної норми).
Фіскальна позиція
Отже, у разі якщо строк сплати закінчується, приміром, 30 липня (субота), прийнято вважати, що сплатити податок слід не пізніше 29 липня (п'ятниця). Принаймні такої позиції дотримувалися і дотримуються контролюючі органи. Якщо в наведеній ситуації сплатити податок у понеділок 1 серпня, податківці застосують штраф у розмірі 10% та складуть адмінпротокол на посадових осіб.
Строк сплати залежить від строку звітування
Проте в окремих випадках вихідні та святкові дні впливають на строки сплати.
Важливо знати, що граничний строк сплати податку — це не просто 20 к. д. + 10 к. д. (для місячного періоду) або 40 к. д. + 10 к. д. для квартального періоду. Граничні строки сплати залежать від граничних строків подання звітності. А в разі коли строки звітності припадають на вихідний і через це продовжуються, автоматично продовжуються і строки сплати.
Як уже зазначалося, відповідно до п. 49.20 ПКУ, «якщо останній день строку подання податкової декларації припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем строку вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем». А згідно з п. 57.1 ПКУ «платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого ПКУ для подання податкової декларації».
Справа «Самсунг»
ВСУ в постанові від 09.06.2015 р. у справі №21-18а151 за позовом ТОВ «Самсунг Електронікс Україна Компані» (справа «Самсунг») наголосив, що в статті 49 (п. 49.20 ПКУ. — Авт.) немає поняття «переноситься», а вжито термін «вважається», що не допускає жодних двозначних трактувань. Відповідно, якщо граничний строк подання звітності переноситься, приміром, із суботи на понеділок, це означає, що 10 днів для сплати податку обчислюються з вівторка.
Цікаво, що статистика свідчить: наприклад, у 2016 р. граничний строк сплати податків із місячним податковим періодом продовжується в 4-х місяцях із 12-ти, адже в 4-х місяцях 20-те число припадає на вихідний день.
Наголосимо, що таке правило діє для всіх податків, у т. ч. із квартальним та річним податковим періодом.
Приклад У серпні 2016 р. граничний строк подання місячної податкової звітності за липень — 20 серпня (субота). Отже, граничним строком подання звітності буде понеділок 22 серпня. А строк сплати — 10 календарних днів починаючи з 23 серпня. І саме тому граничний строк сплати, приміром, ПДВ за липень — це не 30 серпня, як багато хто вважає, а 1 вересня.
Обов'язковість постанов ВСУ
Оскільки, згідно зі ст. 244-2 КАСУ, висновок ВСУ щодо застосування норми права, викладений у його постанові внаслідок перегляду конкретної справи, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, позиція щодо продовження граничних строків сплати податків через продовження граничних строків подання декларацій на сьогодні вже підтримується і податківцями1.
Якщо сам строк сплати потрапляє на вихідний
Другий випадок стосується відсутньої в законодавстві прямої норми продовження граничного терміну сплати податку, якщо він потрапляє на вихідний або святковий день.
З цього питання позиція податківців залишається фіскальною: якщо граничний термін сплати припадає на вихідний, то сплатити податок треба напередодні.
Та в цьому питанні не все так однозначно. По-перше, продовження строків через вихідний є вітчизняною традицією, воно застосовується в більшості правовідносин (зокрема, цивільних, а також, наприклад, при сплаті ЄСВ — див. п. 11 розділу IV Інструкції №4492).
1 http://sfs.gov.ua/nove-pro-podatki--novini-/228679.html.
2 Інструкція про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затверджена наказом Мінфіну від 20.04.2015 р. №449.
По-друге, існує судова практика з цього питання, яка може бути використана на користь платника податків. Щоправда, ця судова практика — на рівні ВАСУ, але це теж суд касаційної інстанції, і тому його рішення мають відчутний вплив на правозастосування.
Справа «Лукойл»
В ухвалі від 10.02.2016 р. у справі №826/9100/14 за позовом ПІІ «Лукойл-Україна», правонаступником якого є ПІІ «АМІК Україна» (справа «Лукойл»), ВАСУ звертається до Конвенції ETS №76 (до речі, Верховний суд у справі «Самсунг» також звертався до цієї Конвенції).
Обчислення строків за Конвенцією ETS №76
При обчисленні строку суботи, неділі та офіційні свята враховуються. Однак, якщо dies ad quem (день спливу) строку, до спливу якого має бути здійснена та чи інша дія, припадає на суботу, неділю, офіційне свято чи день, який вважається офіційним святом, встановлений строк подовжується на перший робочий день, який настає після них.
Європейська конвенція про обчислення строків ETS №76 від 16.05.72 р.
Згідно зі ст. 1 Конвенції ETS №76, вона застосовується до обчислення строків у цивільних, комерційних і адміністративних справах, включаючи процедуру стосовно таких справ, якщо такі строки встановлені, зокрема, законом або судовим чи адміністративним органом.
З огляду на це в справі «Лукойл» ВАСУ робить висновок: «Як вбачається із матеріалів справи, що 10-й календарний день для сплати визначеної у декларації з податку на додану вартість суми грошового зобов'язання припадає на вихідний, а саме 30 березня 2014 року — неділя. Отже, останнім днем для сплати відповідного грошового зобов'язання є 31 березня 2014 року — понеділок, перший робочий день» (http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/55795894).
Можливість застосування підходу
З урахуванням відсутності в законодавстві відповідної норми застосовувати регулярно підходи, описані в ухвалі у справі «Лукойл», ми б не радили. Адже очевидно, що обстоювати свою позицію в такому разі доведеться в судовому порядку. Проте, якщо підприємство потрапило в таку ситуацію, воно цілком може скористатися вищенаведеною аргументацією.
Також висловимо сподівання, що судова практика з цього питання буде одноманітною і стане на бік платника податків. Окрім того, законодавцеві не завадило би передбачити в ПКУ продовження строків сплати в такій ситуації на наступний робочий день, що цілком відповідало би розглянутій практиці.
Олексій КРАВЧУК, д. ю. н., доцент, аудитор