Мерчандайзинг: структура витрат та облік

Цей матеріал орієнтований насамперед на виробників та дилерів, а також підприємства торгівлі роздрібної мережі. Адже саме виробники та дилери зацікавлені в оперативному продажі своїх товарів у роздрібній мережі. А щоби прискорити цей процес, сучасна ділова практика використовує такий інструмент маркетингу, як мерчандайзинг.

Не будемо приділяти зайву увагу визначенню термінів, наголосимо лише на основних моментах, які слід передбачити виробникам або дилерам.

У місцях, де споживач готовий зробити покупку, використовують один із варіантів маркетингової діяльності, який має назву «мерчандайзинг». Це діяльність у роздрібній мережі, що включає розміщення товару, розроблення та розміщення рекламних матеріалів, які містять інформацію про товар. Крім того, це певна атмосфера у магазині: дизайн, іноді музичний супровід, а також зовнішній вигляд та поведінка продавців-консультантів. Зрозуміло, що всі ці «прикраси» не є безоплатними і потребують певного навчання та досвіду працівників. Тому виробник товару приймає рішення провести навчання та створити відповідні посади у своєму штаті або скористатися послугами сторонньої організації, яка має практику в цій галузі і володіє такими вміннями.

Отже, виробник або сам розміщує товари в торговому залі, розповсюджує рекламні матеріали, проводить акції, які допомагають прискорити процес реалізації, або платить за це торговому підприємству (супермаркету) чи іншій особі. Також виробник за домовленістю з торговим підприємством у деяких випадках може забезпечувати його необхідним для розміщення товару обладнанням (наприклад, на умовах безоплатного користування чи пільгової оренди), витратними матеріалами. Усі ці витрати для виробника є пов'язаними з просуванням продукції. Такі витрати відповідають визначенню маркетингових послуг за пп. 14.1.108 ПКУ — послуги, що стимулюють збут продукції (робіт, послуг), визначають політику цін, організацію та управління руху продукції (робіт, послуг) до споживача. До маркетингових послуг ПКУ відносить, у тому числі: послуги з розміщення продукції платника податку в місцях продажу, послуги з вивчення, дослідження та аналізу споживчого попиту, послуги зі збору та розповсюдження інформації про продукцію (роботи, послуги). Відповідно, у загальному сенсі під терміном «мерчандайзинг» слід розуміти новий напрям торгового маркетингу.

Якщо до штату виробника (дилера) входить посада мерчандайзера, то всі витрати, пов'язані з оплатою праці, нагороди, премії, витрати на відрядження таких працівників слід відносити до витрат на збут. Адже відповідно до п. 19 П(С)БО 16 оплата праці торгових агентів та працівників підрозділів, що забезпечують збут товарів, є складовою витрат, які пов'язані з реалізацією продукції і є витратами на збут. Як наслідок, нарахування ЄСВ роботодавцями, які використовують працю фізосіб на умовах трудового договору або за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правових договорів із підприємцем), також відноситиметься до збутових витрат. Отже, витрати, пов'язані зі збутом продукції (товарів), є збутовими¹, зокрема витрати на рекламу та дослідження ринку (маркетингові, а відповідно, пов'язані з мерчандайзинговими).

¹ Окрім, наприклад, втрат від знецінення запасів, нестачі й втрати від псування цінностей — це інші операційні витрати. До складу витрат на збут у торговельних організаціях включаються витрати обігу, за винятком витрат, наведених у п. 18, 20 і 27 П(С)БО 16.

Якщо виробник (дилер) укладає договір зі сторонньою організацією (як правило, це торгове підприємство (маркет), де продається така продукція (товар), то договірні стосунки обумовлюють власне придбання певних послуг, перелік яких встановлюється у договорі.

Договір — це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Згідно з гл. 63 ст. 901 ЦКУ за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник — оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Тому положення гл. 63 ЦКУ можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання. Відповідно, на практиці з торговою мережею укладається договір надання послуг з мерчандайзингу товарів. У такому договорі слід уточнити:

— перелік товарів, за якими будуть надаватися послуги, наприклад: «Товаром за цим Договором є соки, нектари та напої із вмістом соку торговельної марки TM, право власності на які належить Замовнику (далі — «Товар»)»;

— місця виконання послуг, наприклад: «Послуги з мерчандайзингу Товару надаються Виконавцем у місцях.., визначених сторонами і зазначених у Додатку 1 до цього Договору, який є його невід'ємною частиною»;

— перелік наданих послуг, наприклад: «З рекламною метою використовувати фірмове устаткування із символікою ТМ, розміщувати рекламу Товару, розташовувати Товар у місцях, узгоджених Виконавцем і Замовником, здійснювати передпродажну підготовку Товару — його розфасування, розставляння на торгових полицях. При цьому на торгових полицях у будь-який час повинна бути така кількість Товару і в такому асортименті, які узгоджені для кожного місця. Розміщувати рекламні плакати, етикетки, ярлики, інші рекламні матеріали, що надаються Замовником».

Витрати на послуги, надані сторонньою організацією, аналогічно до зазначених вище будуть витратами, пов'язаними з реалізацією продукції (товарів), а отже, витратами на збут. У Методрекомендаціях №145¹ встановлено перелік витрат на проведення маркетингових заходів, цей документ допоможе детальніше класифікувати витрати, пов'язані з мерчандайзингом та витратами на збут.

¹ Методичні рекомендації з формування складу витрат та порядку їх планування в торговельній діяльності, затверджені наказом Мінекономіки від 22.05.2002 р. №145.

Облік витрат на збут

Враховуючи класифікацію таких витрат, неважко зробити висновок, що такі витрати не формують собівартості реалізованих товарів (продукції), а відображаються в обліку на рахунку 93 «Витрати на збут». Витрати, які неможливо прямо пов'язати з доходом певного періоду, відображаються у складі витрат того звітного періоду, в якому вони були здійснені. Понесені витрати обов'язково підтверджуються первинними документами від виконавця послуг. На практиці такі витрати підтверджуються актом наданих послуг мерчандайзингу (іноді з деталізацією наданих послуг, якщо, приміром, вартість послуг залежить від обсягу проданої продукції). Незайвим буде нагадати, що первинний документ повинен містити всі обов'язкові реквізити відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону про бухоблік. Розділ акта, в якому викладено суть господарської операції, має за своїм змістом відповідати даним договору на надання послуг з мерчандайзингу.

Якщо для надання послуг власник товару придбавав додатково рекламні плакати, етикетки, ярлики, інші рекламні матеріали, ясна річ, такі речі є запасами підприємства і будуть обліковуватися на рахунку 20 «Виробничі запаси» і тільки під час надання послуг мерчандайзингу списуватися на рахунок 93 на підставі актів списання. А передача таких запасів виконавцю послуг не є фактом використання, тому списувати з обліку такі матеріали слід у періоді отримання акта наданих послуг мерчандайзингу.

Такі запаси (рекламні носії), що передані виробником (дилером) торговому підприємству за актом приймання матеріалів для виконання останнім послуг, відображають на окремих субрахунках рахунків обліку відповідних запасів (див. приклад 1).

На практиці виробники (дилери) також передають виконавцям для виконання договору обладнання (стелажі, холодильні камери тощо). У цьому разі таку передачу оформлюють актом або іншим первинним документом. До речі, необоротні активи залишаються на балансі виробника (дилера) з відповідним нарахуванням амортизації.

Податок на додану вартість

Операції з постачання платником ПДВ маркетингових послуг, зокрема мерчандайзингових, є об'єктом оподаткування ПДВ. Якщо такі послуги вважати рекламними, то відповідно до пп. «б» п. 186.3 ПКУ місцем постачання зазначених послуг вважається місце, в якому отримувач послуг зареєстрований як суб'єкт господарювання. Якщо послуги відносити до складової маркетингових (на наш погляд, саме такими послугами вони і є), то згідно з п. 186.4 ПКУ місцем постачання послуг є місце реєстрації постачальника. Тому важливо уточнити у договорі, а згодом в актах наданих послуг, які саме послуги будуть надаватися, враховуючи визначення терміна «маркетингові послуги» у пп. 14.1.108 ПКУ і терміна «заходи рекламного характеру», наведеного у Законі про рекламу. Отже, для виробника (дилера) продукції за умови отримання від виконавця (наприклад, торговельного підприємства, яке надає такі послуги) належним чином оформленої та зареєстрованої ПН в ЄРПН суми податку включаються до складу податкового кредиту.

Приклад 1 Виробник (дилер) уклав договір з надання послуг з мерчандайзингу товарів. Замовник послуг передав виконавцю рекламні плакати щодо своєї продукції. Передачу рекламних носіїв для виконання послуг у кількості 20 шт. зафіксовано в акті передачі.

Вартість наданих торговельним підприємством послуг мерчандайзингу за місяць становить 6000 грн, у т. ч. ПДВ, факт надання послуг підтверджується щомісяця актом із зазначеним переліком послуг. Сторони операції є платниками ПДВ. Відображення в обліку виробника див. у таблиці 1.

Таблиця 1

Відображення придбання послуг мерчандайзингу товарів

Приклад 2 У штаті виробника продукції передбачено посаду мерчандайзера, його посадовий оклад становить 5000,00 грн. Крім того, за результатом діяльності за місяць найманому працівнику — мерчандайзеру було нараховано премію у розмірі 1000 грн. Відображення в обліку витрат виробника див. у таблиці 2.

Таблиця 2

Відображення нарахування заробітної плати мерчандайзера

Олена ВОДОП'ЯНОВА, «Дебет-Кредит»