Державні унітарні підприємства повинні оприлюднювати річну фінзвітність
! Державним унітарним підприємствам
Уряд уніс зміни до деяких законодавчих актів України щодо управління об'єктами державної та комунальної власності.
Зокрема, встановлено, що річна фінансова звітність державного унітарного підприємства може підлягати обов'язковій перевірці незалежним аудитором. Критерії відбору незалежного аудитора та критерії віднесення державних унітарних підприємств до підприємств, фінансова звітність яких підлягає обов'язковій перевірці незалежним аудитором, визначаються КМУ залежно від балансової вартості активів унітарних підприємств.
Державне унітарне підприємство повинне оприлюднювати, зокрема, таку інформацію:
1) цілі діяльності державного унітарного підприємства та стан їх досягнення;
2) квартальну, річну фінансову звітність державного унітарного підприємства за останні 3 роки, включаючи (за наявності) видатки на виконання некомерційних цілей державної політики та джерела їх фінансування;
3) річні звіти наглядової ради та керівника державного унітарного підприємства;
4) рішення суб'єкта управління об'єктами державної власності щодо державного унітарного підприємства;
5) опис істотних передбачуваних факторів ризику, що можуть вплинути на операції та результати діяльності державного унітарного підприємства, та заходи щодо управління такими ризиками.
Державне унітарне підприємство оприлюднює річну фінансову звітність разом з аудиторським висновком щодо неї, якщо аудит проводився відповідно до вимоги закону або за рішенням наглядової ради державного унітарного підприємства (у разі її утворення) або суб'єкта управління об'єктами державної власності, що здійснює функції з управління підприємством, до 30 квітня року, що настає за звітним періодом.
Закон України від 02.06.2016 р. №1405-VІІІ чинний з 25.06.2016 р.
Дивідендні авансові внески з податку на прибуток за 2014 р.: відображаємо у декларації
! Платникам податку на прибуток
ДФСУ зазначає, що дивідендні авансові внески з податку на прибуток за 2014 рік враховуються при сплаті податку на прибуток за 2015 та 2016 роки відповідно до частин, які були сплачені в кожному з періодів, та відображаються у звітних деклараціях за ці періоди, зменшуючи розмір податкового зобов'язання.
Якщо розмір таких авансових унесків буде більшим за податкове зобов'язання з податку на прибуток звітного періоду, то він мав би бути відображений у рядку 16.3 додатка ЗП звітної декларації та перенесений на зменшення податкового зобов'язання майбутніх періодів.
Лист ДФСУ від 05.05.2016 р. №10326/10/28-10-01-03-11
Сплата ПЗ з ПДВ, визначених в уточнюючому розрахунку: з яких рахунків?
! Платникам ПДВ
Податківці інформують, що сплата платником ПДВ податкових зобов'язань, визначених таким платником в уточнюючому розрахунку, поданому за попередні звітні періоди, а також штрафних санкцій за заниження податкових зобов'язань може здійснюватися платником ПДВ:
— безпосередньо з поточного рахунку такого платника до відповідного бюджету (згідно з п. 25 Порядку електронного адміністрування ПДВ, затвердженого постановою КМУ від 16.10.2014 р. №569);
— з електронного рахунку платника за його заявою, поданою у складі податкової декларації з ПДВ, у сумі, яка перевищує суму, що підлягає перерахуванню до бюджету відповідно до такої поданої декларації (згідно з п. 200-1.7 ПКУ та п. 21 Порядку №569).
Лист ДФСУ від 25.05.2016 р. №11362/6/99-99-15-03-02-15
Довідка про сплачений нерезидентом податок на прибуток: як отримати?
! Платникам податку на прибуток
ДФСУ зазначає, що підставою для отримання довідки про сплачений нерезидентом в Україні податок на прибуток є сплата податку до бюджету під час виплати доходу такому нерезиденту. Джерелом інформації для видачі довідки є дані додатка ПН до податкових декларацій (розрахунків) з податку на прибуток, надані податковими агентами податкові розрахунки сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь нерезидентів, а також сум утриманого з них податку або надані нерезидентом документи у разі самостійного нарахування і сплати податку.
Платники податку на прибуток підприємств при поданні декларації з прибутку до рядка 23 ПН повинні внести суми податків, які утримуються при виплаті доходів (прибутків) нерезидентам, нарахованих за звітний (податковий) період.
Нагадаємо, що Порядок видачі довідки про сплачений нерезидентом в Україні податок на прибуток та її форма затверджені наказом Мінфіну №1264.
Лист ДФСУ від 09.06.2016 р. №12665/6/99-99-15-02-01-15
Закінчився строк оренди ОЗ: порядок коригування фінрезультату
! Платникам податку на прибуток
Податківці роз'яснили: у разі закінчення договору оперативної оренди об'єкт оренди вже не використовується у господарській діяльності платника аналогічно до об'єкта основних засобів, що не використовуються у господарській діяльності при їх ліквідації.
Тож після закінчення договору оперативної оренди платник податку — орендар має збільшити фінансовий результат на суму недоамортизованої частини витрат на ремонт/поліпшення орендованих основних засобів, визначеної відповідно до національних положень (стандартів) бухобліку, та зменшити фінансовий результат на суму недоамортизованої частини витрат на ремонт/поліпшення орендованих основних засобів, визначеної з урахуванням положень ст. 138 ПКУ.
Лист ДФСУ від 09.06.2016 р. №12788/6/99-99-15-02-02-15
Як сплачується ПДФО з орендної плати у разі смерті орендодавця
! Податковим агентам з ПДФО
ДФСУ розглянула питання щодо оподаткування нарахованого на користь померлої особи доходу від здавання в оренду земельної ділянки та відображення в податковому розрахунку за формою №1ДФ сум орендної плати, яка продовжує нараховуватися після смерті такої особи до звернення спадкоємців.
Так, у разі нарахування доходів до дати смерті фізособи-орендодавця податковий агент у податковому розрахунку за формою №1ДФ за ознакою доходу «106» відображає нарахований дохід та утриманий податок із зазначенням у графі 2 реєстраційного номера облікової картки платника податків або серії та номера паспорта (для фізособи, яка має відмітку в паспорті про право здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта) такого померлого орендодавця.
При цьому податковий розрахунок форми №1ДФ подається податковим агентом за податковий період (календарний квартал), на який відповідно припадає смерть такого платника податку.
У разі продовження нарахування доходів у вигляді орендної плати на користь померлої фізособи-орендодавця податковий агент у податковому розрахунку за формою №1ДФ ці суми до моменту звернення спадкоємців не відображає, оскільки немає суб'єкта, на користь якого проводиться таке нарахування.
Лист ДФСУ від 24.06.2016 р. №13991/6/99-95-42-02-16
Лікарняний виданий після робочого дня: як розрахувати?
! Роботодавцям
ФСС з ТВП повідомив: якщо листок непрацездатності працівнику виданий після закінчення робочого дня, тимчасова непрацездатність розпочинається з дня видачі листка (установлення тимчасової непрацездатності), тобто перший день непрацездатності збігається з відпрацьованим працівником днем.
Отже, допомога по тимчасовій непрацездатності надається з другого дня тимчасової непрацездатності застрахованої особи у формі матеріального забезпечення, яке компенсує втрату зарплати, оскільки в перший день страхового випадку працівником відпрацьовано повний робочий день, згідно з графіком його роботи, за який йому повинна бути нарахована зарплата.
Додатково Фонд зазначив, що допомога по тимчасовій непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов'язаної з нещасним випадком на виробництві та професійним захворюванням, виплачується починаючи з 6-го дня непрацездатності за весь період до відновлення працездатності або до встановлення медико-соціальною експертною комісією інвалідності. Оплата перших 5-ти днів тимчасової непрацездатності здійснюється за рахунок коштів роботодавця у порядку, встановленому КМУ.
Лист ФСС з ТВП від 04.05.2016 р. №5.2-32-684
ДФС про кількість податкових накладних при різних договорах
! Платникам ПДВ
ДФСУ розглянула питання щодо кількості податкових накладних (одна чи кілька), які повинні складатися постачальником — платником ПДВ відповідно до різних договорів купівлі-продажу товарів/послуг протягом одного дня, та повідомила.
У разі відвантаження покупцю товарів, надання послуг та/або отримання попередньої оплати протягом одного дня у межах різних договорів купівлі-продажу з одним покупцем може буде складена такому покупцю як одна податкова накладна, так і кілька відповідно до кожного з договорів окремо. У разі складення однієї накладної до неї мають бути внесені загальні дані у розрізі номенклатури постачання товарів/послуг відповідно до різних договорів.
Лист ДФСУ від 09.06.2016 р. №12796/6/99-99-15-03-02-15
Нюанси проведення зустрічних звірок органами ДФС
! Платникам податків
ДФСУ зазначає, що з метою отримання податкової інформації контролюючі органи мають право проводити зустрічні звірки даних суб'єктів господарювання щодо платника податків. Це не перевірки, і проводяться вони згідно із затвердженим постановою КМУ №1232 Порядком проведення контролюючими органами зустрічних звірок.
У разі встановлення фактів, що не дають змогу провести зустрічну звірку госпсуб'єкта у зв'язку зі зняттям з обліку, встановленням відсутності госпсуб'єкта та/або його посадових осіб за місцезнаходженням, ненаданням інформації та документів для проведення такої звірки, контролюючий орган складає акт про неможливість її проведення, який підписується посадовими особами контролюючого органу.
Для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла, зокрема: від платників податків та податкових агентів, що міститься в податкових деклараціях, розрахунках, звітах про використання доходів неприбуткової організації, визначеної п. 133.4 ПКУ, інших звітних документах, що міститься у наданих великими платниками податків в електронній формі копіях документів з обліку доходів, витрат та інших показників, пов'язаних із визначенням об'єктів оподаткування, первинних документах, які ведуться в електронній формі, регістрах бухобліку, фінзвітності, інших документах, пов'язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів; про фінансово-господарські операції платників податків.
Лист ДФСУ від 24.06.2016 р. №13885/6/99-99-14-03-03-15
Земля, зайнята водним об'єктом, включається до декларації з плати за землю
! Суб'єктам земельних відносин
ДФСУ роз'яснила, що сплата орендної плати за водний об'єкт не звільняє від сплати орендної плати за земельну ділянку під цим об'єктом.
Отже, земля, зайнята безпосередньо водним об'єктом — ставком, має включатися до податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності).
Лист ДФСУ від 27.05.2016 р. №11715/6/99-99-12-02-03-15
Середня зарплата мобілізованих зберігається до дня фактичної демобілізації
! Роботодавцям та мобілізованим працівникам
Мінсоцполітики повідомило, що днем фактичної демобілізації вважається день виключення зі списків особового складу військової частини у зв'язку зі звільненням з військової служби (оформлюється наказом військової частини, про що робиться відповідний запис у військовому квитку). Отже, до дня фактичної демобілізації збереження середнього заробітку здійснюється відповідно до ст. 119 Кодексу законів про працю України.
Працівник повинен прибути на роботу після звільнення його з військової служби, взяття на військовий облік та у разі необхідності проїзду до місця проживання (перебування). У цей період збереження та виплата середньої зарплати здійснюються відповідно до ст. 21 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу». За ці дні середній заробіток працівнику нараховується з урахуванням положень Порядку обчислення середньої зарплати, з тієї ж, за якою здійснювалась оплата за період військової служби.
Лист Мінсоцполітики від 24.05.2016 р. №593/13/84-16
ПДФО сплачується за місцезнаходженням найманих працівників
! Суб'єктам господарювання
ДФСУ розглянула питання щодо сплати ПДФО суб'єктом господарювання, який не має відокремлених структурних підрозділів, а має власні або орендовані приміщення (будівлі) в різних регіонах України або/та районах міста, де працюють наймані працівники такого суб'єкта господарювання, та повідомила.
ПДФО підлягає сплаті до відповідного місцевого бюджету за місцезнаходженням (розташуванням) власних або орендованих приміщень (будівель) у різних регіонах України, в яких працюють наймані працівники такого суб'єкта господарювання, незважаючи на відсутність у такого суб'єкта господарювання відокремлених структурних підрозділів.
Лист ДФСУ від 04.07.2016 р. №14496/6/99-95-42-02-16
Податкові наслідки з ПДВ у разі утилізації товарів, що стали некондиційними
! Платникам ПДВ
Податківці розглянули питання щодо податкових наслідків з ПДВ у разі, якщо придбане насіння сільськогосподарських культур стає некондиційним та утилізується.
Так, у разі утилізації товарів, що стали некондиційними, при придбанні яких суми ПДВ були віднесені до податкового кредиту, податкові зобов'язання з ПДВ на підставі п. 198.5 ПКУ платником ПДВ:
1) нараховуються, якщо вартість таких утилізованих товарів не включається до вартості іншої готової продукції, операції з постачання якої підлягають оподаткуванню.
2) не нараховуються, якщо вартість таких утилізованих товарів включається до вартості іншої готової продукції, операції з постачання якої підлягають оподаткуванню.
В обох випадках податковий кредит, сформований за операціями з придбання товарів, які надалі були утилізовані, не коригується.
Лист ДФСУ від 09.06.2016 р. №12804/6/99-99-15-03-02-15
Порядок оподаткування ПДВ факторингових операцій
! Учасникам факторингових операцій
Податківці роз'яснили: якщо об'єктом факторингових операцій є валютні цінності, цінні папери, у тому числі компенсаційні папери (сертифікати), інвестиційні сертифікати, іпотечні сертифікати з фіксованою дохідністю, операції з відступлення права вимоги за забезпеченими іпотекою кредитами (позиками), житлові чеки, земельні бони та деривативи, то такі операції не є об'єктом оподаткування ПДВ.
В іншому випадку, якщо об'єктом факторингових операцій є об'єкти, відмінні від зазначених вище, то такі операції оподатковуються ПДВ.
Лист ДФСУ від 15.06.2016 р. №13370/6/99-99-15-02-02-15
ДФС про визнання операцій із суб'єктами ВЕЗ «Крим» контрольованими
! Суб'єктам території ВЕЗ «Крим»
Державна фіскальна служба розглянула питання щодо визнання операцій із суб'єктами території ВЕЗ «Крим» контрольованими та повідомила.
Операції, в яких однією зі сторін виступають фізичні чи юридичні особи, які мають податкову адресу на території ВЕЗ «Крим», визнаються контрольованими за умови, що контрагент — фізична чи юридична особа визнається пов'язаною з платником податків згідно з пп. 14.1.159 ПКУ, або зазначена фізична чи юридична особа є комісіонером за договором зовнішньоекономічної діяльності з продажу товарів. При цьому господарські операції платника податків з ним повинні досягати граничної межі згідно з пп. 39.2.1.7 ПКУ та річний дохід платника податків від будь-якої діяльності, визначений за правилами бухгалтерського обліку, має перевищувати 50 млн гривень (за мінусом непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік.
Лист ДФСУ від 09.06.2016 р. №12681/6/99-99-15-02-02-15
Новини підготувала Світлана ЦАРУК, «Дебет-Кредит»