Бонус від нерезидента

У договірних відносинах із нерезидентами, особливо пов'язаних із дистрибуцією товарів певного бренду, часто передбачено спосіб стимулювання продажів через спеціальні премії, бонуси, знижки (у тому числі ретро-знижки) й інші мотиваційні виплати. Розглянемо особливості обліку таких бонусів від постачальників-нерезидентів.

Бонуси і премії: думка фіскалів

З питання бонусів і премій, які нараховуються покупцям постачальниками-продавцями, фіскальні консультанти озвучували різні думки. Спочатку податківці вважали, що такі премії є не чим іншим, як безповоротною фінансовою допомогою (лист ДПАУ від 18.08.2008 р. №7925/6/16-1515-04). Така думка ґрунтувалася на тому, що виплата бонусу не відповідає визначенню постачання товарів (послуг). У вищезгаданому листі фахівці податкової служби розглянули тільки окремий вид такого бонусу — коли виплата премії-бонусу не прив'язується до виконання певних договірних умов.

Надалі фіскали кардинально змінюють свою позицію. В узагальнюючій податковій консультації, затвердженій наказом ДПСУ від 15.02.2012 р. №123 (див. «ДК» №12/2012), бонуси-премії від постачальника покупцю вже розглядаються як метод просування товарів постачальника на ринку, а отже, як один із видів маркетингових послуг. Єдина умова, яку висувають податківці, — це необхідність підтвердження первинними документами доказу безпосереднього зв'язку таких витрат із господарською діяльністю платника податків. Сьогодні риторика фіскалів не змінилася: у листах від 02.03.2016 р. №4744/6/99-99-19-03-02-15 і від 24.02.2016 р. №4027/10/28-10-06-11¹ ДФС продовжує розглядати такі виплати як оплату маркетингових послуг.

Відповідно, при належному документальному оформленні такі мотиваційні виплати будуть витратами постачальників та доходами покупців. Дистриб'ютор при отриманні мотиваційних і стимулюючих виплат (премій, бонусів, інших заохочень) зобов'язаний визначити податкові зобов'язання з ПДВ виходячи зі суми отриманих бонусів, а також скласти і зареєструвати в ЄРПН податкову накладну. У постачальника при виплаті таких бонусів дистриб'ютору виникає право на формування податкового кредиту (за умови реєстрації в ЄРПН податкової накладної, складеної дистриб'ютором).

Проте нас зараз цікавлять відносини покупця-резидента та продавця-нерезидента. У листі від 22.01.2016 р. №1207/6/99-99-19-03-02-15 податківці розглядають саме такий окремий випадок і роблять такі висновки:

1. При виплаті бонусу резиденту-покупцю від нерезидента-постачальника не змінюється сума компенсації вартості поставлених товарів і не коригується митна вартість поставлених товарів, підстав для складання листа коригування митної декларації немає².

2. Оскільки мотиваційні та стимулюючі виплати спрямовуються на стимулювання збуту продукції, такі виплати визначаються як оплата маркетингових послуг (що відповідає викладеній вище думці).

3. У покупця (резидента — платника ПДВ) виникають податкові зобов'язання з ПДВ на суму отриманих мотиваційних і стимулюючих виплат (премій, бонусів, інших заохочень).

Бонуси і премії: альтернативна думка

Наведені висновки цілком обґрунтовані. Справді, отримана від нерезидента-постачальника винагорода у вигляді бонусу, премії або знижки не змінює митної вартості товарів. Відповідно до п. 190.1 ПКУ, базою оподаткування для товарів, що ввозяться на митну територію України, є договірна (контрактна) вартість, але не нижче за митну вартість цих товарів, визначену відповідно до р. III МКУ³. Отримані знижки та бонуси і навіть перегляд ціни та вартості ввезених товарів не є достатньою підставою для перегляду бази оподаткування митної вартості товарів уже після митного їх оформлення.

¹ Аналогічна позиція викладена також у листах ДФС від 29.10.2015 р. №22983/6/99-95-42-01-15, від 28.12.2015 р. №27874/6/99-99-19-03-02-15.

² У листі від 27.03.2015 р. №6423/6/99-99-19-03-02-15 податківці озвучували іншу думку.

³ Митний кодекс України від 13.03.2012 р. №4495-VI.

Не можна не погодитися і з висновками щодо оподаткування маркетингових послуг, наданих нерезиденту. Справді, маркетингові послуги не зазначені у п. 186.3 НКУ і не підпадають під правило, коли місце постачання послуг визначається залежно від місця реєстрації одержувача таких послуг. Постачання маркетингових послуг підлягає оподаткуванню ПДВ на загальних підставах: місцем постачання маркетингових послуг згідно з п. 186.4 ПКУ є місце реєстрації постачальника таких послуг (резидента-покупця).

Проте, на думку автора, документальне оформлення господарської операції (у тому числі і господарської операції з отримання бонусу) впливає на облік такої операції (як бухгалтерський, так і податковий). Якщо покупець-резидент отримує від постачальника-нерезидента певну суму винагороди у межах договору постачання через списання частини його заборгованості за поставлений товар (зазвичай це отримана від постачальника кредит-нота), то говорити про послуги маркетингу в цьому разі не завжди правильно. Інше питання, якщо договором із постачальником-нерезидентом передбачено виплату винагороди на поточний рахунок покупця, встановлено умови отримання такої винагороди, які безпосередньо спрямовуються на стимулювання збуту продукції (робіт, послуг). У такому разі — справді, цілком обґрунтовано віднести такі виплати до маркетингових послуг.

Розглянемо на прикладі різні варіанти отримання бонусу від постачальника-нерезидента.

Приклад 1 Підприємство «А» імпортує товар для продажу на території України (сума 125000 дол. США). За умовами договору за виконання обумовлених зобов'язань за контрактом (наприклад, дотримання платіжної дисципліни, вибір певного обсягу за кількістю і сумою, замовлення рекомендованого асортименту тощо) покупцю належиться винагорода (бонус) у сумі 25000 дол. США. За підсумками роботи за встановлений період часу постачальник-нерезидент підтверджує право покупця на встановлений договором бонус спеціальним комерційним документом — кредит-нотою. На підставі цього документа відбувається списання заборгованості підприємства «А» перед нерезидентом на суму, зазначену в отриманій кредит-ноті. Порядок відображення в обліку кредит-ноти залежить від умов зовнішньоекономічного договору. У цьому прикладі списану заборгованість слід відобразити за кредитом субрахунку 719 «Інші доходи від операційної діяльності» в кореспонденції з рахунком розрахунків із постачальником-нерезидентом (субрахунок 632). Така операція зі списання заборгованості не оподатковується ПДВ. Розглянемо облік операцій (див. таблицю 1).

Кредит-нота

Кредит-нота є письмовим повідомленням, яке надсилається одній зі сторін договору (постачальником) іншій його стороні (покупцю), щоб зняти частину зобов'язань такого покупця, що вже настали або майбутніх. Зазначимо, що українське законодавство не містить терміна «кредит-нота» і не встановлює його статусу. Кредит-нота зменшує суму зобов'язання покупця-резидента перед постачальником-нерезидентом в іноземній валюті за поставлений товар, а відповідно за своєю суттю є списанням заборгованості, а не оплатою за послуги. Із таким формулюванням погоджуються і податківці (див. лист ДФСУ від 15.10.2015 р. №21843/6/99-99-19-03-02-15).

Таблиця 1

Відображення в обліку кредит-ноти від нерезидента

Приклад 2 Підприємство «А» імпортує товар для продажу на території України (сума 125000 дол. США). Постачальник-нерезидент за виконання обумовлених зобов'язань за контрактом (вибір певного обсягу і кількості, замовлення рекомендованого асортименту товару тощо) нарахував покупцю винагороду (бонус) у сумі 25000 дол. США. На підставі цього документа постачальник перераховує кошти у валюті на рахунок підприємства «А».

У цьому прикладі отриману суму винагороди можна розглядати як оплату за маркетингові послуги. Така операція оподатковується ПДВ. Розглянемо облік операцій (див. таблицю 2).

Таблиця 2

Відображення в обліку виплати бонусу від нерезидента

Олександра ОЛЕФІРЕНКО, «Дебет-Кредит»