• Посилання скопійовано

Реєстрація платником ПДВ

Платник ПДВ утратив статус платника ПДВ з ініціативи податкового органу у березні 2016 р. (відсутність діяльності за останні 12 місяців). У першій половині травня плануємо укласти декілька договорів на загальну суму 2,5 млн грн, строк виконання яких — травень 2016 р.
Знаючи прогнозований обсяг операцій, чи має право суб'єкт господарювання ініціювати добровільну реєстрацію платником ПДВ? Чи слід подавати реєстраційну заяву саме після перевищення реєстраційної суми? Чи є ризик наразитися на штрафні санкції від податкового органу?

За приписами п. 182.1 ПКУ, якщо особа, яка відповідно до п. 181.1 ПКУ не є платником податку у зв'язку з тим, що обсягів оподатковуваних операцій немає або вони є меншими від установленої зазначеною статтею суми, вважає за доцільне добровільно зареєструватися як платник податку, така реєстрація здійснюється за її заявою. У такому разі реєстраційна заява подається згідно з п. 183.7 ПКУ не пізніше ніж за 20 календарних днів до початку податкового періоду, з якого такі особи вважатимуться платниками податку та матимуть право на податковий кредит і виписування податкових накладних (п. 183.3 ПКУ).

Тобто заяву за формою №1-ПДВ слід подати не пізніше ніж за 20 календарних днів до бажаної дати отримання статусу платника ПДВ.

Та дата, що буде значитися як бажана дата реєстрації платником ПДВ, по суті, відповідатиме даті початку податкового періоду (календарного місяця), з якого такі особи вважатимуться платниками ПДВ та матимуть право на складання податкових накладних, у разі добровільної реєстрації особи як платника ПДВ.

Інший варіант — не зазначати в заяві бажану дату реєстрації. У такому разі статус платника ПДВ буде отримано з першого числа місяця, наступного за днем закінчення 20 календарних днів після подання реєстраційної заяви до контролюючого органу. Цей варіант є вигіднішим, тому що: 1) суб'єкт господарювання самостійно обирає дату, коли він має намір зареєструватися платником ПДВ, 2) не втрачається право на ПК з ПДВ за вхідними операціями, 3) працювати з платником ПДВ вигідніше для контрагентів, адже вони матимуть право на вхідний ПК з ПДВ за такими операціями.

Ще один варіант — реєструватися платником ПДВ через процедуру обов'язкової реєстрації. Відповідно до п. 181.1 ПКУ, в разі якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з розділом V ПКУ, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп'ютерної мережі, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 1000000 гривень (без урахування податку на додану вартість), така особа зобов'язана зареєструватися як платник податку у контролюючому органі за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) з дотриманням вимог, передбачених ст. 183 ПКУ, крім особи, яка є платником єдиного податку першої — третьої груп. І немає значення, на яку суму відбулося перевищення над сумою в 1 млн грн: на 1 грн чи на 1,5 млн грн — сам факт здійснення оподатковуваних операцій на суму понад 1 млн грн автоматично змушує суб'єкта господарювання зареєструватися платником ПДВ. Жодних штрафних санкцій з боку податківців у цьому разі очікувати не слід.

У разі обов'язкової реєстрації особи як платника податку реєстраційна заява подається до контролюючого органу не пізніше 10 числа календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вперше досягнуто обсягу оподатковуваних операцій в 1 млн грн (у контексті запитання таку заяву слід подати до 10 червня включно). Дата внесення запису до реєстру платників податку в разі обов'язкової реєстрації особи як платника податку (3 дні від дати подання заяви, за умови відсутності підстав для відмови) стане днем його реєстрації платником ПДВ.

Не забувайте, що норми п. 183.10 ПКУ встановлюють досить жорсткі обмеження для тих, хто підпадає під обов'язкову реєстрацію, але так і не подав до контролюючого органу реєстраційну заяву. Такий суб'єкт господарювання несе відповідальність за ненарахування або несплату цього податку на рівні зареєстрованого платника без права нарахування податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування.

Юлія КЛОВСЬКА, головний редактор

До змісту номеру