Наше підприємство має процентні кредити у валюті від нерезидента. У поточному 2016 року були складені додаткові угоди з нерезидентом про прощення частини боргу за нарахованими, але не виплаченими відсотками за 2015 рік. Відсотки в 2015 році нараховувалися за ставкою 11% річних та відносилися на витрати періоду. Сума «прощення» розраховувалася виходячи зі ставки 4% річних, хоча в додатковій угоді про це не сказано, є просто сума прощення (наприклад, 700 тисяч).
Як правильно відобразити в обліку? Чи треба коригувати облік 2015 р. та подавати уточнюючу декларацію з податку на прибуток за 2015 р.?
Для розрахунку об'єкта оподаткування податком на прибуток платник податку використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності, зокрема щодо доходів, витрат і щодо фінансового результату до оподаткування (п. 44.2 ПКУ). Формування витрат для визначення фінансового результату до оподаткування за звітний податковий період здійснюється виходячи з НП(С)БО або МСФЗ.
Відповідно до статті 9 Закону про бухоблік1, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Згідно з п. 7 П(С)БО 162, витрати відображають в обліку в періоді визнання доходу, для отримання якого вони були понесені, а якщо пов'язати з доходами певного періоду їх неможливо, то в періоді, в якому вони були фактично понесені.
Витрати на відсотки й інші витрати підприємства, пов'язані із зобов'язаннями, визначаються як фінансові витрати (п. 3 П(С)БО 313). Фінансові витрати визнаються витратами того звітного періоду, за який вони були нараховані (визнані зобов'язаннями) (п. 4 П(С)БО 31).
Отже, сума нарахованих відсотків відображається за датою нарахування за дебетом субрахунку 952 «Інші фінансові витрати» на підставі таких первинних документів: договір та бухгалтерська довідка з розрахунком суми відсотків згідно з умовам цього договору. Часто (особливо це характерно для договорів із нерезидентами) додатково може бути підписано спеціальний двосторонній документ із розрахунком нарахованих відсотків.
Щодо списання частини боргу, то підставою для списання заборгованості буде акт списання заборгованості, складений на підставі додаткової угоди до договору. Отже, на дату підписання акта про списання частини заборгованості відбувається зменшення зобов'язання, а відповідно і виникають підстави визнати дохід у бухобліку (п. 5 П(С)БО 154). На суму отриманого доходу від списання кредиторської заборгованості, що виникла під час операційного циклу, кредитується субрахунок 719 «Інші доходи від операційної діяльності».
1 Закон України від 16.07.99 р. №996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».
2 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», затверджене наказом Мінфіну від 31.12.99 р. №318.
3 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 31 «Фінансові витрати», затверджене наказом МФУ від 28.04.2006 р. №415.
4 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 15 «Дохід», затверджене наказом МФУ від 29.11.99 р. №290.
Виходячи з умов запитання в обліку підприємства не відбувалося невчасного або неточного відображення доходів та витрат. Акти про списання заборгованості були підписані у 2016 році, а відповідно і записи в регістрах бухгалтерського обліку повинні бути зроблені також у 2016 році. Отже, коригувати облік та звітність 2015 року немає потреби.
Як випливає із запитання, згідно з додатковою угодою, сума списання заборгованості за нарахованими, але не сплаченими відсотками дорівнює 700 тис. грн. При цьому питання, якими принципами керувалися партнери при визначенні суми списання заборгованості, для відображення в бухгалтерському обліку особливого значення не має. За датою підписання акта на списання заборгованості (у 2016 р.) підприємство відображає одночасно зменшення суми зобов'язань перед контрагентом та збільшення суми доходів (субрахунок 719). При цьому, якщо в підписаній додатковій угоді немає ані слова про решту суми нарахованих раніше відсотків, списувати таку заборгованість з балансу і визнавати доходи підприємство-боржник не має підстав.
Не слід забувати і про курсові різниці. Адже якщо зобов'язання зі сплати відсотків було виражене в іноземній валюті, на дату списання такого зобов'язання суму списаних відсотків (а за бажання і суму несписаних) треба перерахувати в гривні за курсом НБУ. І різницю між курсами НБУ на дату списання і дату останнього перерахунку (наприклад, на дату попереднього балансу), помножену на суму таких валютних відсотків, за якими проведено перерахунок, слід відобразити або у складі витрат (субрахунок 945), якщо вона від'ємна, або у складі доходів (субрахунок 714), якщо вона додатна.
Олександра ОЛЕФІРЕНКО, «Дебет-Кредит»