Фіндопомога: облікові акценти

Фінансова допомога є дієвим інструментом оперативного поповнення обігових коштів підприємства за рахунок коштів засновників чи директора підприємства, головне — вміло та без негативних наслідків користуватися цим інструментом. Поговоримо про різнопланові ситуації в частині обліку фіндопомоги.

Наше підприємство на загальній системі оподаткування у квітні 2016 р. отримало поворотну фіндопомогу строком на 10 місяців. Яким чином в обліку слід відображати суму отриманої фіндопомоги? Чи треба її відображати в податковій звітності? Як бути, якщо наше підприємство повернути таку фіндопомогу не зможе?

Норми пп. 14.1.257 ПКУ визначають поворотну фіндопомогу як суму коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов'язковою до повернення.

За приписами пп. 134.1.1 ПКУ з 01.01.2015 р. об'єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку чи збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до П(С)БО або МСФЗ, на різниці, передбачені розділом ІІІ ПКУ. Але жодних різниць у зв'язку з отриманням фіндопомоги (як безповоротної, так і поворотної) починаючи з 01.01.2015 р. у ПКУ не передбачено. Отже, беремо до уваги тільки вплив фіндопомоги на фінрезультат у межах бухобліку.

Отримання поворотної допомоги не спричиняє в обліку жодних наслідків щодо доходів (як надходження, що належать іншим особам) та витрат (погашення одержаних позик), тож така сума не впливає на фінансовий результат. Отримання поворотної допомоги датою її отримання на рахунок чи до каси підприємства матиме наслідком виникнення кредиторської заборгованості Д-т 311, 301, К-т 685. Якщо ж так станеться, що фіндопомога не буде повернута (мине строк позовної давності), її статус в обліку зміниться: відповідно до п. 5 П(С)БО 11 «Зобов'язання» така кредиторська заборгованість набуде статусу безнадійної і датою зміни такого статусу сума фіндопомоги включається в бухобліку до складу інших операційних доходів підприємства (рах. 717 або 719)¹. Отже, її отримання призводить до збільшення фінрезультату до оподаткування і, як наслідок, об'єкта оподаткування податком на прибуток у звітному періоді визнання доходу.

¹ За винятком випадків, коли така фіндопомога надається у вигляді додаткових внесків від засновників і відображається за кредитом субрахунку 422 «Інший внесений капітал».

Але не слід випускати з поля зору той факт, що закінчення терміну позовної давності ще не означає, що заборгованість не буде погашена. Якщо строк позовної давності переривали і на це є відповідне документальне підтвердження, включати суму несплаченої кредиторської заборгованості до складу доходу (К-т 717, 719), тим самим збільшуючи оподатковуваний прибуток, не слід. По суті, норми ст. 264 ЦКУ в частині закінчення терміну позовної давності дозволяють переривати такі строки дією особи, яка свідчить про визнання такого боргу. Прикладами таких дій можуть бути лист, де боржник підтверджує свою заборгованість, або акт звіряння, де обидві сторони визнають суму заборгованості, лист із проханням відстрочити або розстрочити платіж, додаткова угода до договору з новими термінами сплати або часткової сплати боргу. Після такого переривання відлік строку позовної давності поновлюється (розпочинається заново), а час, що минув до переривання строку позовної давності, до нового терміну не зараховується.

Приклад Підприємство на загальній системі оподаткування отримало 07.04.2016 р. поворотну фіндопомогу 120000 грн. Строк повернення коштів — до 7 березня 2017 року, далі розпочинається строк позовної давності (3 роки), коли кредитор має право звернутися до суду по захист своїх майнових прав. Тільки після закінчення цього строку сума неповернутої фіндопомоги набуде статусу безнадійної кредиторської заборгованості. Відображення такої фіндопомоги в обліку див. у таблиці.

Таблиця

Облік отриманої та списаної фіндопомоги

Чи треба виписати податкову накладну на отриману поворотну фіндопомогу? Якщо так, то в чому полягають нюанси заповнення такої податкової накладної?

За приписами п. 185.1 ПКУ об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з:

а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 ПКУ;

б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 ПКУ;

в) ввезення товарів на митну територію України;

г) вивезення товарів за межі митної території України;

е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Як бачимо, ключовий аспект об'єкта оподаткування — це факт постачання.

Постачанням товару є будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду (пп. 14.1.191 ПКУ).

Постачання послуг — це будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об'єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об'єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності (пп. 14.1.185 ПКУ).

Оскільки отримання фіндопомоги не підпадає під визначення постачання і не передбачено окремого об'єкта оподаткування ПДВ, на суму отриманої поворотної фіндопомоги податкову накладну складати не треба.

Наше підприємство є платником ЄП на 3-й групі, є потреба поповнити обігові кошти (плануємо укласти договір фіндопомоги). Які наслідки матиме таке отримання фіндомоги?

За приписами ч. 3 п. 292.11 ПКУ, якщо сума фіндопомоги, наданої на поворотній основі, протягом 12 календарних місяців¹ не буде повернена позикодавцю, у платника ЄП виникає дохід на таку суму, і її слід відобразити у декларації. Відлік дати отримання починається з дати отримання грошей (банківська виписка чи прибутковий касовий ордер). Крім того, у разі коли фіндопомога не буде повернута вчасно, платнику ЄП слід бути уважним, щоб сума допомоги не перевищила граничного обсягу доходу, встановленого для третьої групи у розмірі 5 млн грн (адже фіндопомога набуває статусу доходу). До суми перевищення обсягу доходу для платників ЄП — юросіб ставка встановлюється у подвійному розмірі (п. 293.5 ПКУ).

¹ Зверніть увагу: йдеться саме про календарні місяці. Неповні місяці до обрахунку 12-місячного строку не включаються (береться до обрахунку, наприклад, термін з 17 червня до 16 липня).

Наше підприємство перебуває на загальній системі оподаткування і має намір надати поворотну фіндопомогу платнику ЄП — ЮО. Як таке перерахування відобразити в обліку? Які податкові наслідки супроводжуватимуть таке перерахування?

У бухгалтерському обліку надавач відображає надану поворотну фінансову допомогу у складі дебіторської заборгованості як:

— на субрах. 377 «Розрахунки з іншими дебіторами», якщо йдеться про короткострокову дебіторську заборгованість (буде повернута протягом 12 календарних місяців після її отримання);

— на субрах. 183 «Інша дебіторська заборгованість», якщо фіндопомога не буде повернута протягом 12 місяців, така дебіторка є довгостроковою.

Якщо «єдиноподатник» не поверне фіндопомогу протягом 12 календарних місяців з дня її отримання, її сума враховується у складі доходу (ч. 3 п. 292.11 ПКУ) та, відповідно, оподатковується єдиним податком. У надавача — платника податку на прибуток на загальних підставах при цьому не виникає жодних податкових наслідків.

Протягом I кварталу 2016 р. підприємство отримало поворотну фіндопомогу від засновника-фізособи. Можливості повернути її у 2016 році немає. Які податкові наслідки виникають у підприємства? Чи потрібно її включати у дохід?

З 01.01.2015 р. незалежно від того, як платник податку на прибуток обчислюватиме свій об'єкт оподаткування за підсумками звітного періоду (коригуючи фінрезультат на податкові різниці чи ні), він має орієнтуватися тільки на те, як впливає отримання фіндопомоги на фінансовий результат за даними бухобліку.

Слід взяти до уваги термін повернення допомоги, зазначений у договорі. Саме після закінчення терміну позовної давності є всі підстави відобразити суму фіндопомоги у доходах.

Оскільки кошти з фіндопомоги, очевидно, були використані на потреби операційної діяльності, то в бухобліку датою, коли така заборгованість набула статусу безнадійної, заборгованість може бути класифікована як інші операційні доходи (Д-т 685 К-т 718, 719), а наприкінці звітного періоду робиться проведення Д-т 717, 719 К-т 791 (тобто збільшується фінансовий результат).

У підприємства обліковується неповернута поворотна фіндопомога, отримана у листопаді 2013 р. Умовні відсотки за користування такою допомогою у 2014 р. було нараховано та враховано у складі доходів. Протягом 2015 р. повернення цієї допомоги так і не відбулося. Чи треба було нараховувати умовні відсотки за підсумками 2015 р.?

Ні, такої потреби не було. За наслідками 2014 р. одержувач повинен був визнати інші доходи у сумі умовно нарахованих відсотків, які розраховувалися за правилами, встановленими старою редакцією пп. 14.1.257 ПКУ. Сама сума неповерненої фіндопомоги у цьому разі до складу доходів не включалася.

Починаючи з 01.01.2015 р. фінрезультат обчислювався уже за правилами бухгалтерського обліку. Вказівок, щоб нараховувати умовні відсотки і збільшувати на їх суму об'єкт оподаткування податком на прибуток на 2015 рік і далі, ПКУ не містить. Не впливатиме на об'єкт оподаткування і факт повернення такої фіндопомоги. Отже, з 01.01.2015 р. не треба нараховувати жодних умовних відсотків.

Підприємство стало платником єдиного податку з II кварталу 2016 р. При цьому в обліку зафіксована кредиторська заборгованість з поворотної фіндопомоги, отриманої у 2014 р. від платника податку на прибуток на загальних підставах, яка досі не повернута. Як відображається така фіндопомога у податковому обліку у зв'язку зі зміною системи оподаткування?

Жодних вказівок при переході на спрощену систему оподаткування визнати на суму кредиторської заборгованості дохід ПКУ не містить. Але є один нюанс. Для такої категорії суб'єктів господарювання нормами абз. 3 п. 292.3 ПКУ передбачено включення простроченої кредиторської заборгованості до складу доходу (і товарної, і грошової). У цьому разі датою отримання доходу є дата, коли закінчився строк позовної давності і кредиторську заборгованість списано (п. 292.6 ПКУ). Але врахуйте — це тільки для тих «єдиноподатників», хто є платником ПДВ. Якщо боржником є ЮО на 3-й гр. ЄП — неплатник ПДВ, то підстав для включення простроченої кредиторської заборгованості до складу доходів він не має, тому ЮО на ЄП 3-ї групи — неплатник ПДВ суму простроченої кредиторської заборгованості до складу доходу не включає.

Юлія КЛОВСЬКА, головний редактор