З 11 травня скасовано низку валютних обмежень
! СГД
З метою вдосконалення порядку проведення деяких валютних операцій Нацбанк скасував низку валютних обмежень. Зокрема:
1) звільнено від обов'язкового продажу кошти, що надходять для здійснення іноземних інвестицій в Україні;
2) скорочено строк резервування уповноваженими банками гривневих коштів для купівлі іноземної валюти за дорученням клієнтів;
3) змінено строк і для операцій з перерахування коштів у гривнях на кореспондентські рахунки банків-нерезидентів;
4) знято заборону на купівлю іноземної валюти за продукцію, імпортовану в Україну до 1 січня 2015 року, за договорами, за якими відбулася заміна боржника та/або кредитора у зобов'язанні. Водночас скасовано цю заборону для перерахування коштів у гривнях на користь нерезидентів через кореспондентський рахунок банку-нерезидента, відкритий в уповноваженому банку.
Постанова Національного банку України від 05.05.2016 р. №308 чинна з 11.05.2016 р.
Коригування ПДВ у разі реорганізації підприємства
! Платникам ПДВ
ДФС роз'яснила, що для платника ПДВ, який реорганізовується, ПКУ визначені особливості щодо процедури анулювання реєстрації його як платника ПДВ та визначення податкових зобов'язань з ПДВ.
Зважаючи на те що при реорганізації платника податку шляхом приєднання відбувається анулювання реєстрації платником ПДВ, то платник податку (правонаступник) не має підстав для складання розрахунку коригування до податкової накладної, складеної платником податку, у тому числі у разі зміни суми компенсації вартості поставлених товарів/послуг.
Водночас у разі якщо після такої реорганізації відбувається збільшення суми компенсації вартості поставлених платником податку товарів/послуг, то платник податку як правонаступник на дату такого збільшення складає нову податкову накладну на суму такого збільшення.
Лист ДФСУ від 11.04.2016 р. №7964/6/99-99-19-03-02-15
Під час перевірки податківці можуть вимагати проведення інвентаризації
! Платникам податків
ДФСУ повідомила, що контролюючі органи мають право вимагати від платників податків, що перевіряються під час перевірок, проведення інвентаризації основних фондів, товарно-матеріальних цінностей, коштів, у тому числі зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки.
У разі відмови платника податків від проведення такої інвентаризації або ненадання для перевірки документів, їх копій (за умови наявності таких документів) застосовується адміністративний арешт майна.
Інвентаризація на вимогу контролюючого органу проводиться на підставі належним чином оформленого документа. Інвентаризація у цих випадках має розпочатись у термін та в обсязі, зазначених у такому документі, але не раніше дня його отримання платником податків.
Вимога про проведення інвентаризації оформлюється окремим документом у довільній формі із зазначенням обсягів та строків проведення інвентаризації з дотриманням типової інструкції з діловодства та надсилається (вручається) платнику податків у порядку ст. 42 ПКУ.
Лист ДФСУ від 13.04.2016 р. №8191/6/99-99-19-03-02-15
ДФС про оплату днів відрядження виходячи з денного заробітку
! Роботодавцям та працівникам
Мінсоцполітики зазначило, що умови встановлення і розміри оплати праці працівників, у тому числі і за період відрядження, підприємства визначають самостійно в колективному договорі або іншому локальному акті з дотриманням положень законодавства.
Гарантії за час відрядження встановлені статтею 121 КЗпП та Податковим кодексом.
Так, працівникам, які скеровуються у службове відрядження, оплата праці за виконану роботу здійснюється відповідно до умов, визначених трудовим або колективним договором, і розмір такої оплати праці не може бути нижчим від середнього заробітку, що зберігається за такими працівниками на всі робочі дні у відрядженні за графіком, установленим за місцем постійної роботи. Тобто у разі скерування працівника у відрядження необхідно порівняти суму середньоденного заробітку і денного заробітку відповідно до умов трудового договору та у випадку, коли денний заробіток вищий від його середнього заробітку, заплатити за час відрядження заробітну плату, а якщо вищим є середній заробіток, то виплачується середня заробітна плата.
Отже, за час перебування працівника у відрядженні згідно з наказом керівника підприємства йому мають здійснити виплати, передбачені статтею 121 КЗпП. У разі нарахування сум за період відрядження в меншому розмірі необхідно донарахувати розмір оплати за дні відрядження.
Лист Мінсоцполітики від 06.03.2016 р. №141/18/99-15
У яких випадках можна припинити трудові відносини з мобілізованим
! Роботодавцям
Мінсоцполітики нагадує, що відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 36 КЗпП однією з підстав припинення трудового договору є закінчення строку. Укладаючи строковий трудовий договір, працівник надає добровільну згоду на його припинення у визначений сторонами у трудовому договорі строк.
Нагадаємо, що ч. 3 ст. 119 КЗпП передбачено, що за працівниками, призваними на строкову військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації або прийнятими на військову службу за контрактом у разі виникнення кризової ситуації, що загрожує нацбезпеці, зберігаються місце роботи, посада та середній заробіток.
Фахівці міністерства доводять, що у разі закінчення строку трудового договору, укладеного з мобілізованим працівником, його дія може бути припинена, оскільки обмеження щодо звільнення мобілізованих працівників поширюються лише на звільнення працівників з ініціативи роботодавця.
Отже, звільнити мобілізованого працівника у зв'язку із закінченням строкового трудового договору ст. 119 КЗпП не заборонено.
Лист Мінсоцполітики від 11.01.2016 р. №11/13/84-16
Відшкодування підряднику спожитого пального не вважається його реалізацією
! Реалізаторам пального
ДФСУ розглянула питання щодо віднесення до операцій з реалізації пального операцій із відшкодування замовником вартості пального, що спожите підрядником, і повідомила.
Якщо відшкодування за спожите підрядником пальне здійснюється замовником у грошовій формі на підставі актів виконаних робіт та у межах договору підряду, за умовами якого роботи виконуються з матеріалу підрядника, то переходу права власності або права розпорядження на таке пальне не відбувається.
Таким чином, операція з відшкодування вартості спожитого пального не належить до операцій з реалізації пального у розумінні пп. 14.1.212 ПКУ.
Лист ДФСУ від 15.04.2016 р. №8610/6/99-99-15-03-03-15
Філія і податкова накладна: нюанси складання
! Юрособам — платникам ПДВ
ДФСУ зазначила: якщо головне підприємство не делегувало філії (структурному підрозділу) права складання податкових накладних, то при складанні податкової накладної філією (структурним підрозділом) або у разі постачання товарів/послуг філії (структурному підрозділу) платника ПДВ у графах податкової накладної «Продавець»/«Покупець» зазначаються найменування та індивідуальний податковий номер головного підприємства.
При постачанні товарів/послуг філією (структурним підрозділом) числовий номер такої філії (структурного підрозділу) не зазначається.
Лист ДФСУ від 27.04.2016 р. №9526/6/99-95-42-01-15
Скільки може бути неузгодженим податкове повідомлення-рішення
! Платникам податків
Податківці розглянули питання щодо узгодження податкового повідомлення-рішення у період між зупиненням виконання рішення апеляційного суду до моменту винесення остаточного рішення ВАСУ, а також щодо несплати платником донарахованої суми після ухвалення рішення апеляційною інстанцією.
Так, при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу податкове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.
При цьому постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова ВСУ набирають законної сили з моменту проголошення, а якщо їх було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, — через 5 днів після надіслання їх копій особам, які беруть участь у справі.
Якщо ухвалою ВАСУ зупинене виконання рішення апеляційного суду, то податкове повідомлення-рішення вважається неузгодженим до моменту винесення остаточного рішення ВАСУ.
Лист ДФСУ від 21.04.2016 р. №9059/6/99-99-10-03-02-15
Обмін двох квартир слід розглядати як продаж двох окремих об'єктів нерухомості
! Фізособам
ДФСУ наголошує: обмін двох об'єктів нерухомості (квартир) на інший об'єкт (житловий будинок) з метою оподаткування слід розглядати як продаж окремих об'єктів нерухомого майна незалежно від того, що ця операція оформлена одним договором. При цьому до кожного з об'єктів мають бути застосовані положення ст. 172 ПКУ.
Дохід, отриманий платником від продажу протягом звітного податкового року більш ніж одного з об'єктів нерухомості, підлягає оподаткуванню за ставкою 5%, визначеною п. 167.2 ПКУ.
Під час здійснення операцій із продажу (обміну) об'єктів нерухомості між фізособами нотаріус посвідчує відповідний договір за наявності оціночної вартості такого нерухомого майна та документа про сплату податку до бюджету стороною (сторонами) договору. Крім того, нотаріус щокварталу подає до контролюючого органу за місцем розташування державної нотаріальної контори або свого робочого місця інформацію про такий договір, включаючи інформацію про його вартість та суму сплаченого податку.
Лист ДФСУ від 26.04.2016 р. №4302/М/99-99-13-02-03-14
Операції з постачання зернових, оплачених до 1 січня 2016 року, — без ПДВ
! Платникам ПДВ
ДФСУ нагадала, що Законом №909-VIII зі ст. 197 ПКУ вилучено п. 197.21, а з підрозділу 2 розділу XX ПКУ — пункти 15, 15-1 та 15-2, які до 1 січня 2016 року звільняли від ПДВ постачання на території України, а також експорт зернових та технічних культур. У зв'язку з цим такі операції з 1 січня 2016 року оподатковуються ПДВ у загальновстановленому порядку.
Отже, якщо передоплата за зернові та технічні культури або фактичне відвантаження таких зернових та технічних культур здійснювалися до 01.01.2016 р. (перша подія за такою операцією настала до 01.01.2016 р.), то така операція звільнялася від оподаткування ПДВ на підставі пункту 15-2 підрозділу 2 розділу XX ПКУ, норми якого були чинними на момент здійснення такої операції.
Фактичне відвантаження у 2016 році зернових та технічних культур у рахунок раніше отриманої у 2015 році попередньої оплати або отримання у 2016 році оплати в рахунок раніше відвантажених у 2015 році зернових та технічних культур («друга подія») не зумовлює у платників податків податкових наслідків у частині оподаткування ПДВ.
Лист ДФСУ від 11.04.2016 р. №7967/6/99-99-19-03-02-15
Коли не застосовується строк давності у разі коригування ПДВ
! Платникам ПДВ
Столичні податківці зазначили, що розрахунок коригування складається як при виправленні помилки в податковій накладній, так і при зміні умов договору.
Разом з тим ПКУ визначено строк давності для складання розрахунку коригування до податкової накладної — 1095 днів з дати складання такої податкової накладної, і лише для тих розрахунків коригування, які складаються при виправленні помилок у податкових накладних.
При складанні розрахунку коригування до податкової накладної внаслідок зміни умов договору строк давності, визначений статтею 102 ПКУ, не застосовується.
Отже, якщо після закінчення 1095 днів, відповідно до умов договору фінансового лізингу, відбувається зміна вартості об'єкта фінансового лізингу, то орендодавець (лізингодавець) повинен скласти розрахунок коригування до податкової накладної та відкоригувати податкові зобов'язання з ПДВ, а орендар (лізингоотримувач) на підставі такого розрахунку коригування має право відкоригувати податковий кредит.
Лист ДФС у м. Києві від 28.04.2016 р. №9957/10/26-15-12-01-18
Покупець втратив статус платника ПДВ: що з розрахунком коригування?
! Платникам ПДВ
ДФСУ відповіла, чи складати розрахунок коригування до податкової накладної, якщо на дату повернення передоплати покупець таких товарів утрачає статус платника ПДВ.
Отже, якщо після здійснення операції з постачання товарів/послуг покупець таких товарів/послуг утрачає статус платника податку на додану вартість, така особа втрачає право на коригування податкового кредиту, сформованого в період його реєстрації платником податку, а тому немає підстав для складання розрахунку коригування на такого покупця.
Лист ДФСУ від 08.04.2016 р. №7920/6/99-99-19-03-02-15
Собівартість сільгосппродукції вища за договірну ціну: що з ПДВ?
! Сільгосппідприємствам — платникам ПДВ
ДФСУ нагадує, що сільгосппідприємство при здійсненні операцій з постачання власно виробленої сільгосппродукції визначає податкові зобов'язання з ПДВ виходячи з договірної вартості такої продукції та складає за такою операцією податкову накладну, яку реєструє в ЄРПН та надає покупцю на його вимогу.
Якщо при постачанні продукції її договірна вартість є меншою за планову собівартість, то платник додатково складає податкову накладну на суму перевищення планової собівартості продукції над її договірною вартістю, яка підлягає реєстрації в ЄРПН.
Після визначення фактичної собівартості власно виробленої сільгосппродукції податкові зобов'язання, які були визначені при постачанні такої продукції, мають бути відкориговані шляхом складання розрахунку коригування до накладних, які були складені протягом зазначеного періоду з типом причини «17».
У графі «Причина коригування» такого розрахунку коригування слід зазначити «Розрахунок фактичної собівартості сільськогосподарської продукції».
Податкові накладні, складені на суму перевищення собівартості (планової/фактичної) над договірною вартістю поставленої сільгосппродукції власного виробництва, включаються до складу податкових зобов'язань з ПДВ та відображаються у декларації з ПДВ, за якою здійснюються розрахунки з бюджетом. При цьому такі накладні не дають права покупцю сільгосппродукції — платнику податку на збільшення податкового кредиту.
Лист ДФСУ від 20.04.2016 р. №8942/6/99-99-19-03-02-15
ПДВ при зміні напряму використання товарних запасів
! Платникам ПДВ
Податківці роз'яснили: платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 ПКУ, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в ЄРПН зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами, якщо такі товари призначаються для їх використання або починають використовуватися:
1) в операціях, що не є об'єктом оподаткування відповідно до ст. 196 ПКУ та місце постачання яких розташоване за межами митної території України;
2) в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до ст. 197, підрозділу 2 розділу XX ПКУ, міжнародних договорів (угод);
3) в операціях, що здійснюються платником у межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів;
4) в операціях, що не є госпдіяльністю платника податку.
Якщо такі товари/послуги в майбутньому починають використовуватися в оподатковуваних операціях у межах госпдіяльності, у тому числі переведення невиробничих необоротних активів до складу виробничих необоротних активів, платник може зменшити суму податкових зобов'язань, що були нараховані, на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, зареєстрованого в ЄРПН.
Лист ДФСУ від 20.04.2016 р. №8940/6/99-99-19-03-02-15
Новини підготувала Світлана ЦАРУК, «Дебет-Кредит»