Наближаються сезонні роботи, і стає актуальним усе, що стосується сезонних працівників. Розглянемо основну нормативно-правову базу, категорії працівників, особливості прийняття та звільнення, оподаткування та інші питання, пов'язані саме з цією категорією працівників.
Нормативно-правова база
Регулювання праці сезонних працівників установлюються законодавством (ст. 7 КЗпП). Ось така «вичерпна» відповідь надається нам у головному «трудовому» документі. Тож у своїй роботі бухгалтеру слід керуватися загальними нормами КЗпП, іншими законами України та підзаконними актами. Докладніше див. таблицю 1.
Таблиця 1
Нормативні акти для регулювання праці сезонних працівників на підприємстві
|
№ з/п
|
Нормативний акт
|
Питання, що регулюється
|
|
1.
|
Список сезонних робіт і сезонних галузей, затверджений постановою КМУ від 28.03.97 р. №278 | Перелік сезонних робіт |
|
2.
|
Закон України від 24.03.95 р. №108/95-ВР «Про оплату праці» | Оплата праці |
|
3.
|
Закон України від 15.11.96 р. №504/96-ВР «Про відпустки» | Надання відпусток |
|
4.
|
Закон України від 23.09.99 р. №1105-XIV «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» | Оплата допомоги по тимчасовій непрацездатності |
|
5.
|
Постанова Верховної Ради України від 12.09.91 р. №1545-ХІІ «Про порядок тимчасової дії окремих актів законодавства Союзу РСР» | До прийняття відповідних актів на території України застосовуються акти Союзу РСР з питань, які не врегульовано законодавством України, за умови що вони не суперечать Конституції і законам України |
|
6.
|
Указ Президії Верховної Ради СРСР від 24.09.74 р. №310-ІХ «Про умови праці робітників і службовців, зайнятих на сезонних роботах» | Укладення та припинення договору про сезонні роботи |
Сезонні роботи
Сезонними вважають роботи, які внаслідок природних і кліматичних умов виконуються не цілий рік, а протягом певного періоду (сезону), що не перевищує шести місяців (п. 1 Указу №310). Список сезонних робіт та галузей надаємо у таблиці 2.
Таблиця 2
Список сезонних робіт
|
№ з/п
|
Галузь
|
Роботи
|
|
1.
|
Лісова промисловість і лісове господарство | Добування живиці, барасу і ялинкової сірки; заготівля пенькового осмолу; заготівля лика; лісокультурні роботи — підготовка ґрунту, посів і садіння лісу, догляд за лісовими культурами, робота в лісорозсадниках; лісозахисні та протипожежні роботи — боротьба із шкідниками і хворобами лісу, прокладання мінералізованих смуг, чергування на пожежних вишках, наземне пожежне патрулювання лісів; заготівля насіння; збирання і переробка харчових продуктів лісу; польові лісовпорядні роботи |
|
2.
|
Торф'яна промисловість | Підготовчі роботи; добування, сушіння та збирання торфу; ремонт і обслуговування технологічного обладнання в польових умовах |
|
3.
|
Сільське господарство | Робота в овочівництві, садівництві, виноградарстві, буряківництві, хмелярстві, на вирощуванні і збиранні картоплі, тютюну, кормів, баштанних культур, лікарських рослин; робота на інкубаторно-птахівничих та міжгосподарських інкубаторних станціях |
|
4.
|
Переробні галузі промисловості | Робота на підприємствах переробки плодоовочевої продукції; робота на підприємствах цукрової галузі промисловості; первинне виноробство |
|
5.
|
Санаторно-курортні заклади і заклади відпочинку | Роботи, пов'язані з санаторно-курортним обслуговуванням хворих і відпочиваючих у санаторно-курортних закладах і закладах відпочинку |
|
6.
|
Транспортно-дорожній комплекс | Авіаційні роботи в сільському та лісовому господарствах |
Список сезонних робіт та галузей є вичерпним, тож із працівником може бути укладено трудовий договір на виконання сезонної роботи, якщо робота відповідає вимогам:
— не може виконуватися протягом усього року внаслідок природних та кліматичних умов і тому виконується лише протягом певного періоду, що не перевищує 6 місяців;
— є у Списку сезонних робіт та галузей.
У разі невиконання однієї з цих умов така робота не може вважатися сезонною і працівник не є сезонним.
У Списку сезонних робіт та галузей не зазначаються конкретні професії, посади сезонних працівників — йдеться лише про виконувану роботу. Таким чином, рекомендуємо на кожному підприємстві встановлювати в колективному договорі або іншому локальному документі перелік професій, посад та конкретних видів сезонних робіт, а також тривалість, дату початку та закінчення таких робіт для уникнення в подальшому непорозуміння із працівниками.
Прийняття та звільнення сезонних працівників
У момент укладання трудового договору на сезонні роботи слід дотримуватися вимог, передбачених статтями 3 — 6 Указу №310:
— працівник повинен бути попереджений про сезонний характер роботи, про що має в обов'язковому порядку зазначатися в наказі про прийняття на роботу;
— строк трудового договору із сезонним працівником не повинен перевищувати тривалості сезону;
— випробний термін для сезонних працівників не встановлюється.
Також у листі Міністерства праці та соціальної політики України від 03.02.2003 р. №06/2-4/13 зазначається: трудові договори із сезонними працівниками є строковими трудовими договорами, бо укладаються на визначений термін, що встановлюється за згодою сторін (п. 2 частини першої ст. 23 КЗпП) та на період виконання певної роботи (п. 3 ч. 1 ст. 23 КЗпП).
Прийняття на роботу за строковим трудовим договором працівників можливе лише у випадках, коли трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений строк.
Також при укладенні строкового трудового договору із сезонним працівником слід подавати повідомлення органу ДФСУ про прийняття працівника згідно з Порядком, затвердженим постановою КМУ від 17.06.2015 р. №413 (далі — Постанова №413).
Часто виникають запитання щодо роботи сезонних працівників за сумісництвом і чи взагалі прийнятна робота такої категорії працівника за сумісництвом. Так, сезонні працівники мають повне право працювати і за сумісництвом, адже на них поширюються загальні правила, встановлені КЗпП, і особливих норм, які б виключали таку можливість, немає.
Звільнення сезонних працівників відбувається після закінчення строку дії договору на підставі п. 2 ст. 36 КЗпП. Заява працівника в цьому разі не потрібна, крім випадків, коли розірвання строкового трудового договору відбувається достроково з ініціативи працівника (ст. 39 КЗпП).
Якщо сезонного працівника не звільнено в останній день дії строкового договору та трудові відносини фактично тривають (хоча б один день), дія цього договору вважається продовженою на невизначений строк. Тобто строковий договір стає безстроковим, і звільнити працівника за п. 2 ст. 36 КЗпП неможливо.
Оплата праці
Посади сезонних працівників повинні бути в штатному розписі, де зазначається, що такі посади вводяться на певні періоди. Мінімальні гарантії, надані державою постійним працівникам, поширюються і на сезонних працівників. Отже, оплачуватися праця за виконану працівником місячну, а також погодинну норму праці (обсяг робіт) має не нижче від мінімальної заробітної плати (ст. 95 КЗпП). Форми та системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат, що діють на підприємстві, поширюються і на сезонних працівників.
Сезонним працівникам надають гарантії та компенсації у зв'язку зі службовими відрядженнями, передбачені статтею 121 КЗпП:
— збереження місця роботи та середнього заробітку;
— виплата добових, відшкодування витрат під час відрядження.
Оплата відпусток сезонних працівників
Сезонні працівники мають право на відпустку. Згідно з частиною дев'ятою ст. 6 Закону про відпустки, сезонним працівникам відпустка надається пропорційно до відпрацьованого ними часу.
На обчислення оплати відпусток теж поширюється загальне законодавство, а саме Порядок обчислення середньої заробітної плати, затверджений постановою КМУ від 08.02.95 р. №100. Відповідно до абзацу другого п. 2, середня заробітна плата для оплати часу відпустки або компенсації за невикористану відпустку обчислюється виходячи з виплат за фактичний час роботи, з першого числа місяця після прийняття до першого числа місяця, в якому надається відпустка або виплачується компенсація за невикористану відпустку. Та на практиці сезонні працівники рідко ходять у відпустки, переважно така категорія отримує компенсацію за невикористані відпустки. Докладніше розглянемо в прикладі 1.
Відповідно до ст. 24 Закону про відпустки, після закінчення строкового трудового договору працівник має право на компенсацію не використаних ним днів щорічної відпустки, а також додаткових відпусток.
Невикористана відпустка у разі звільнення працівника у зв'язку із закінченням строку трудового договору може за його бажанням надаватися і в тому разі, якщо час відпустки перевищує строк трудового договору. Тоді чинність строкового трудового договору продовжується до закінчення відпустки (ч. 2 ст. 3 Закону про відпустки).
Оплата тимчасової непрацездатності
Застрахованим особам, які працюють на сезонних роботах, допомога по тимчасовій непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов'язаної з нещасним випадком на виробництві, надається не більш ніж за 75 календарних днів протягом календарного року (частина друга ст. 22 Закону №1105).
На обчислення оплати часу тимчасової непрацездатності поширюється загальне законодавство, а саме Порядок обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, затверджений постановою КМУ від 26.09.2001 р. (далі — Порядок №1266).
Тут застосовуємо п. 26 Порядку №1266, тобто якщо застрахована особа перебувала у трудових відносинах менш ніж 12 календарних місяців за останнім основним місцем роботи, розрахунковий період визначається за фактично відпрацьовані повні календарні місяці (з першого до першого числа).
Але слід пам'ятати про «страховий стаж менше шести місяців». Згідно з частиною четвертою ст. 19 Закону №1105 та п. 29 Порядку №1266, якщо протягом 12 місяців перед настанням страхового випадку за даними Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування застрахована особа має страховий стаж менше ніж шість місяців, середня заробітна плата для розрахунку допомоги по тимчасовій непрацездатності визначається виходячи з нарахованої заробітної плати, з якої сплачується ЄСВ, але з розрахунку на місяць не вище за розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом у місяці настання страхового випадку.
Для підтвердження страхового стажу у разі настання страхового випадку роботодавець повинен зажадати у працівника довідку ОК-5 (ОК-7). Докладніше розглянемо у прикладі 2.
Приклад 1 Підприємство уклало з працівником строковий трудовий договір на виконання сезонних робіт з 03.05.2016 р. до 15.09.2016 р. (136 к. д.). Працівник звільняється і має право на отримання компенсації за невикористані дні щорічної відпустки. Тривалість основної щорічної відпустки становить 24 к. д. за відпрацьований робочий рік.
Повна тривалість відпустки працівника за відпрацьований строк сезонної роботи становить 9 к. д.: 24 к. д. : 366 к. д. х 136 к. д. = 9 к. д.
Заробіток працівника за фактичний час роботи — 8000,00 грн.
Фактичний час роботи для обчислення середнього заробітку за період з 01.06.2016 р. до 01.09.2016 р. — 89 к. д.
Сума компенсації за невикористані дні щорічної відпустки — 808,99 грн (8000,00 грн : 89 к. д. х 9 к. д.) = 808,99 грн.
Нарахування ЄСВ становить: 177,98 грн (808,99 грн х 22%).
Утримання з відпусткових:
ПДФО — 145,62 грн (808,99 грн х 18%);
ВЗ — 12,13 грн (808,99 х 1,5%).
Відображення в обліку суми відпусткових сезонному працівнику за умовами прикладу див. у таблиці 3.
Таблиця 3
Відображення в обліку суми відпусткових сезонному працівнику (до прикладу 1)
|
№
з/п |
Зміст операції
|
Бухгалтерський облік
|
Сума, грн
|
Коригування фінансового результату
|
||
|
Д-т
|
К-т
|
Збільшення
|
Зменшення
|
|||
|
1.
|
Нараховано відпусткові сезонному працівнику |
23
|
661
|
808,99
|
—
|
—
|
|
2.
|
Нараховано ЄСВ (22%) |
23
|
651
|
177,98
|
—
|
—
|
|
3.
|
Утримано ПДФО (18%) |
661
|
641/ПДФО
|
145,62
|
—
|
—
|
|
4.
|
Утримано військовий збір |
661
|
642/ВЗ
|
12,13
|
—
|
—
|
|
5.
|
Виплачено відпусткові |
661
|
311
|
651,24
|
—
|
—
|
Приклад 2 Підприємство уклало з працівником строковий трудовий договір на виконання сезонних робіт з 03.05.2016 р. до 30.09.2016 р. (151 к. д.). Загальний стаж роботи працівника — 4 роки. Працівник надав листок тимчасової непрацездатності з 15.08.2016 р. до 19.09.2016 р. (5 к. д.). Заробіток працівника за фактичний час роботи — 8000,00 грн. Фактичний час роботи за період з 01.06.2016 р. до 01.08.2016 р. — 92 к. д.
Працівник пропрацював протягом попередніх 12 місяців менше ніж 6 місяців, тобто слід порівняти його фактичний заробіток із розміром мінімальної заробітної плати.
Виходячи з його фактично відпрацьованого часу, сума оплати перших п'яти днів з тимчасової непрацездатності відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 24 Закону №1105 має становити 260,87 грн (8000 грн : 92 к. д. х 5 к. д.) х 60%.
Виходячи з мінімальної заробітної плати, допомога з тимчасової непрацездатності відповідно до п. 6 Порядку №1266 має становити 226,35 грн: 1378 грн : 30,44 х 5 к. д.
Оскільки його фактичний заробіток з урахуванням відсотків страхового стажу більший, ніж виходячи з мінімальної заробітної плати, то слід оплачувати те, що менше, тобто 226,35 грн.
Нарахування ЄСВ становить: 49,80 грн (226,35 грн х 22%).
Утримання ПДФО — 40,74 грн (226,35 х 18%).
Утримання ВЗ — 3,40 грн (226,35 х 1,5%).
Відображення в обліку оплати перших п'яти днів тимчасової непрацездатності сезонному працівнику за умовами прикладу див. у таблиці 4.
Таблиця 4
Відображення в обліку оплати перших п'яти днів тимчасової непрацездатності сезонному працівнику (до прикладу 2)
|
№
з/п |
Зміст операції
|
Бухгалтерський облік
|
Сума, грн
|
Коригування фінансового результату
|
||
|
Д-т
|
К-т
|
Збільшення
|
Зменшення
|
|||
|
1.
|
Нараховано допомогу по тимчасовій непрацездатності |
23
|
663
|
226,35
|
—
|
—
|
|
2.
|
Нараховано ЄСВ (22%) |
23
|
651
|
49,80
|
—
|
—
|
|
3.
|
Утримано ПДФО (18%) |
661
|
641/ПДФО
|
40,74
|
—
|
—
|
|
4.
|
Утримано військовий збір |
661
|
642/ВЗ
|
3,40
|
—
|
—
|
|
5.
|
Виплачено допомогу по тимчасовій непрацездатності |
661
|
311
|
182,21
|
—
|
—
|
Галина КАЗНАЧЕЙ, консультант з оподаткування та бухгалтерського обліку