Підприємство займається оптовим продажем талонів на пальне. Чи є продаж талонів на пальне реалізацією пального і чи треба на реалізацію талонів реєструвати акцизну накладну в СЕА РП?
Відповідно до пп. 212.3.4 ПКУ, суб'єкти господарювання — реалізатори пального повинні реєструватися: юридичні особи — за місцем реєстрації, фізичні особи — за місцем проживання (лист ДФСУ від 10.02.2016 р. №2781/6/99-99-19-03-03-15, див. «ДК» №9-10/2016, коментар «ДК»).
За приписами ч. 2 пп. 14.1.212 ПКУ, під визначення реалізації пального потрапляють будь-які операції з передачі (відпуску, відвантаження) пального на митній території України на підставі договорів купівлі-продажу, міни, поставки, дарування, комісії, доручення (в тому числі передача на комісійну/довірчу реалізацію), поруки, інших господарських та цивільно-правових договорів або за рішенням суду, іншого компетентного державного органу чи органу місцевого самоврядування за плату (компенсацію) або без такої, які передбачають перехід права власності або права розпорядження, а також передачу (відпуск, відвантаження) пального на підставі договорів про виробництво із сировини замовника. Не є реалізацією пального операції з передачі (відпуску, відвантаження) пального на митній території України на підставі договорів зберігання.
У листі від 12.03.2016 р. №5311/6/99-95-42-01-16-01 податківці роз'яснюють, що безпосередньо сама реалізація талонів та смарт-карток у безготівковій формі юридичним та фізичним особам — підприємцям для комерційного використання за договорами купівлі-продажу не належить до реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів. Проте фізичний відпуск пального з автозаправної станції та/або автомобільної газозаправної станції є операцією з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів та оподатковується акцизним податком незалежно від форми розрахунків (у т. ч. при здійсненні розрахунків за допомогою талонів та смарт-карток).
Податківці навіть у продажу паливних карток намагаються угледіти реалізацію пального. Насправді акцизним податком оподатковується саме роздрібний продаж палива, а не оптові постачання.
У контексті питання цінним буде висновок з листа ГУ ДФС у м. Києві від 15.03.2016 р. №6164/10/26-15-40-02-16 (див. «ДК» №14/2016) про те, що роздрібний продаж нафтопродуктів кінцевому споживачеві і в продавця (реалізатора) нафтопродуктів, тобто в особи, яка безпосередньо здійснює відпуск нафтопродуктів через мережу АЗС (через паливо- та газороздавальні колонки) безпосередньо споживачам, незалежно від форми розрахунків (готівкова, безготівкова (у тому числі з використанням талонів, карток, відомостей на відпуск нафтопродуктів), здійснюється саме кінцевим споживачам. І саме постачання АЗС потрапляють під оподаткування акцизним податком у межах дії пп. 213.1.9 ПКУ.
Аналогічний висновок відображено й у рішенні Запорізького адміністративного суду у справі №808/8959/15 від 17.02.2016 р.: при реалізації нафтопродуктів за відомостями і за талонами немає дати виникнення ПЗ у межах дії п. 216.9 ПКУ.
За загальним правилом АН має бути складена в день реалізації палива. А ось якщо йдеться про реалізацію палива через паливороздавальні колонки на автомобільних заправних станціях (комплексах), автомобільних газових заправних станціях, незалежно від того, коли відбувся перехід права власності на таке пальне, АН має бути складена в день відпуску пального через паливороздавальні колонки на таких станціях (п. 231.3 ПКУ). Ті продавці, хто продає паливні талони, повинні чітко розуміти, що АН складається саме за фактом заправки автомобіля, а не тоді, коли талон придбано. Як правило, АЗС складають підсумкові АН на всю суму реалізації палива кінцевому споживачеві (покупцю палива).
Юлія КЛОВСЬКА, головний редактор