• Посилання скопійовано

Авансові платежі з ПДФО для підприємців

Протягом року підприємці на загальній системі оподаткування сплачують авансові платежі з ПДФО. Закінчився перший квартал поточного року, за результатом якого треба сплатити авансовий платіж з ПДФО, проте за новими правилами.

Загальні норми

Починаючи з 2016 року порядок визначення авансових сум з ПДФО кардинально змінено. Крім того, пп. 177.5.1 ПКУ змінив і дату сплати таких платежів.

Якщо раніше сума авансових платежів протягом року була фіксованою — щокварталу по 25% річної суми податку з оподатковуваного доходу за минулий рік, то тепер до уваги слід брати фактичні дані за кожний окремий квартал. До речі, податківці у своїх роз'ясненнях (http://tr.sfs.gov.ua/media-ark/news-ark/232647.html) рекомендували підприємцям (далі — ФОП) при поданні декларації за 2015 рік не робити розрахунку авансових платежів на 2016 рік. І це зрозуміло, адже обов'язку розрахунку квартальних авансових платежів на наступний рік з огляду на зміни пп. 177.5.1 ПКУ немає.

Отже, починаючи з діяльності за 2016 рік, ФОП сплачують авансові платежі з ПДФО, які розраховуються за фактичними даними. Такі дані визначаються на підставі записів у Книзі1, в якій за підсумком робочого дня, протягом якого отримано дохід, на підставі первинних документів здійснюються записи про отримані доходи та документально підтверджені витрати. Авансові платежі з ПДФО розраховуються платником самостійно згідно з фактичними даними, зазначеними у Книзі обліку доходів і витрат, кожного календарного кварталу. Якщо результатом розрахунку авансового платежу за відповідний календарний квартал є від'ємне значення, то авансовий платіж за такий період не сплачується. Дата відображення доходів та витрат у Книзі у межах року не впливає на об'єкт оподаткування, але впливає на суму авансових платежів протягом року. Нагадаємо також, що ставка ПДФО з 2016 року становить 18% суми чистого доходу.

1 Наказ Міндоходів від 16.09.2013 р. №481 «Про затвердження форми Книги обліку доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи — підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, і фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, та Порядку її ведення».

Ще один момент, на який слід звернути увагу, — у пп. 177.5.1 ПКУ встановлено, що за четвертий календарний квартал авансовий платіж з ПДФО не розраховується та не сплачується. Пояснюється це тим, що остаточний розрахунок податку за звітний податковий рік ФОП здійснює самостійно згідно з даними, зазначеними в річній декларації, з урахуванням сплаченого ним протягом року податку на підставі документального підтвердження факту його сплати. А вже надміру сплачені суми податку підлягають зарахуванню в рахунок майбутніх платежів з цього податку або поверненню платнику в порядку, передбаченому ст. 43 ПКУ.

Уперше авансові платежі з ПДФО за результатом додатної діяльності першого кварталу 2016 року (про що — далі) слід сплатити до 20 квітня 2016 року. Далі протягом року аванси, розраховані за кожний календарний квартал, сплачуватимуться до бюджету до 20 числа місяця, наступного за цим кварталом, відповідно до 20 липня і до 20 жовтня.

Сплату авансових платежів установлено виключно для ПДФО, військовий збір сплачується тільки за наслідками року.

Відповідальність за несплату

У разі якщо платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання протягом строків, визначених ПКУ, такий платник притягується до відповідальності у вигляді штрафу у певних розмірах (розміри штрафів залежать від терміну затримки і встановлені п. 126.1 ПКУ).

Невчасна сплата ПЗ трансформується у податковий борг. А згідно з пп. 129.1.1 ПКУ після закінчення встановлених ПКУ строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня1.

Згідно з пп. 14.1.156 ПКУ, податкове зобов'язання — це сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податок. Авансові платежі з ПДФО за своїм визначенням не можуть вважатися податком, до того ж такі суми протягом року не є узгодженими, вони лише визначаються за фактичними даними кварталу. І якщо раніше податківці займали фіскальну позицію, то тепер, здається, змінили свій погляд та вважають, що санкції застосовуються тільки у разі несвоєчасної сплати грошового зобов'язання з ПДФО (див. ЗІР, підкатегорія 104.14).

1 Відповідно до п. 129.4 ПКУ пеня, визначена пп. 129.1.1, нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені) з розрахунку 120% річних облікової ставки НБУ, чинної на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті.

Хоча все ж таки рекомендуємо не зловживати несплатою авансів. По-перше, обов'язок сплати чітко встановлено пп. 177.5.1 ПКУ. По-друге, іноді простіше сплачувати частинами, у вигляді авансів, податок, який остаточно буде визначено за наслідками року.

Розрахунок авансів на практиці

На початку ми зауважили, що дата відображення доходів та витрат у Книзі в межах року не впливає на об'єкт оподаткування, але впливає на суму авансових платежів з ПДФО протягом року.

На практиці ФОП може отримати дохід, а витрати, пов'язані з отриманим доходом, будуть сплачені (отримані) пізніше (наприклад, у наступному кварталі). Можлива інша ситуація: ФОП поніс витрати раніше, ніж отримано дохід.

Факт понесення витрат прив'язаний до оплати. Прямої вимоги, що витрати мають бути оплачені, у ст. 177 ПКУ немає. Проте в Порядку №481, у поясненні до графи 5, згадується про документи, що засвідчують саме факт оплати товарів, робіт, послуг. Отже, у графі 5 Книги зазначаються реквізити платіжного документа, який підтверджує понесені витрати, що безпосередньо пов'язані з отриманим доходом. Податківці у роз'ясненнях також наголошують на тому, що ФОП має право включати до складу витрат суму, яка безпосередньо пов'язана з одержанням доходу протягом звітного року, і на підставі документального підтвердження факту її сплати (лист ГУ ДФС у Харківській обл. від 01.03.2016 р. №765/С/20-40-17-02-15).

У ЗІР на запитання: «Чи враховуються при визначенні чистого річного оподатковуваного доходу ФОП на загальній системі оподаткування витрати, пов'язані з отриманням доходу поточного року за умови, що оплата витрат відбувається у наступному році?» — податківці відповідають: при розрахунку чистого доходу ФОП не враховує витрати, пов'язані з отриманням доходу поточного року, оплата яких відбувається у наступному. Такі витрати будуть враховані при обчисленні чистого оподатковуваного доходу у тому звітному періоді, коли їх фактично поніс платник податку (такий порядок можна взяти до уваги для визначення результатів діяльності за квартал і суми авансових платежів).

Якщо витрати були понесені раніше (пізніше), ніж було отримано доходи, то, на думку податківців, їх відображення в Книзі залежить від виду таких витрат.

Наприклад, ФОП на загальній системі оподаткування має право враховувати документально підтверджені витрати, які були фактично понесені під час здійснення діяльності на спрощеній системі оподаткування. За роз'ясненнями податківців, для визначення чистого оподатковуваного прибутку витрати на загальній системі оподатковування формуються при отриманні доходу, тому фізособа має право врахувати суму витрат, яка безпосередньо пов'язана з отриманням доходу, незалежно від того, на якій системі оподаткування вони фактично були понесені. Аналогічно ФОП має право віднести до витрат звітного року витрати, безпосередньо пов'язані з придбанням товарів (робіт, послуг), які понесені в попередньому році, але пов'язані з отриманням доходу звітного року.

Нагадаємо, що до переліку витрат, пов'язаних з отриманням доходів, належать витрати, перелік яких визначено у пп. 177.4.1 — 177.4.4 ПКУ. Такі витрати відображають у графах 6, 7, 8 Книги.

Стосовно графи 61 податківці наполягають: ФОП за підсумком дня саме понесення витрат (на підставі первинних документів) заповнює графу 6 Книги2. Тобто незалежно від дати отримання доходу підприємець повинен відобразити факт понесення витрат датою саме оплати таких витрат.

Стосовно графи 73 податківці вважають, що такі витрати треба відображати лише у місяці отримання доходу4. Тобто, виходить, можлива ситуація, коли такі витрати взагалі не знайдуть свого відображення у Книзі?!

Стосовно графи 85 — до таких витрат податківці ставляться найлояльніше. ФОП має право врахувати такі витрати за умови, що вони пов'язані з одержанням доходу звітного року, навіть якщо він не отримував протягом робочого дня доходу від підприємницької діяльності.

1 У графі 6 зазначаємо витрати, які документально підтверджені та безпосередньо пов'язані з отриманням доходу.

2 У ЗІР, у відповіді на запитання: «Яким чином ФОП заповнює Книгу обліку доходів і витрат, якщо дохід отримано в одному місяці, а витрати, пов'язані з його отриманням, понесені у наступному місяці?».

3 У графі 7 відображаються сума витрат на оплату праці та нарахування на оплату праці найманих осіб, понесені у звітному місяці.

4 У ЗІР у відповіді на запитання: «Чи заповнює ФОП на загальній системі оподаткування графу 7 Книги обліку доходів і витрат, якщо дохід у звітному місяці не отримувався?» — податківці зазначають: якщо дохід у звітному місяці не отримувався, то графа 7 Книги не заповнюється.

5 У графі 8 відображається сума фактично понесених інших витрат, безпосередньо пов'язаних з одержанням доходу, зокрема витрати на сплату послуг зв'язку, орендних та комунальних платежів тощо.

Вищезазначений порядок відображення витрат впливатиме на суму авансових платежів з ПДФО таким чином, що розрахункова сума чистого доходу (графа 9 Книги) може бути безпідставно завищена, якщо отримання доходу та понесення витрат відбувається в різних звітних кварталах. Отже, відсутність штрафних санкцій за п. 126.1 ПКУ компенсує підприємцям такий не завжди справедливий порядок розрахунку авансів з ПДФО. Від себе додамо: не створюйте заборгованості з оплати постачальникам за отримані протягом року товари (роботи, послуги) на кінець звітного року.

Олена ВОДОП'ЯНОВА, «Дебет-Кредит»

До змісту номеру