Єдиний податок
Запитання 30
Платником ЄП 3-ї групи укладено агентський договір. Що за таким договором буде оподатковуваним доходом платника ЄП?
Відповідь
Згідно зі ст. 295 ГКУ, комерційне посередництво (агентська діяльність) є підприємницькою діяльністю, що полягає в наданні комерційним агентом послуг суб'єктам господарювання при здійсненні ними господарської діяльності шляхом посередництва від імені, в інтересах, під контролем і за рахунок суб'єкта, якого він представляє. За агентським договором одна сторона (комерційний агент) зобов'язується надати послуги другій стороні (суб'єкту, якого представляє агент) в укладенні угод чи сприяти їх укладенню (надання фактичних послуг) від імені цього суб'єкта і за його рахунок.
Відповідно до п. 292.4 ПКУ, у разі надання послуг, виконання робіт за договорами доручення, комісії, транспортного експедирування або за агентськими договорами доходом є сума отриманої винагороди повіреного (агента). Датою отримання доходу платника єдиного податку є дата надходження коштів у грошовій (готівковій або безготівковій) формі.
Отже, кошти, які отримані комерційним агентом для виконання посередницького договору, не включаються в дохід платника єдиного податку. Проте отримана винагорода є доходом «спрощенця». Ось чому замовнику важливо у реквізиті «Призначення платежу» платіжного доручення чітко вказувати, яка частина коштів, які перераховуються агенту, є його винагородою, а яка — перераховується для фінансування виконання агентського договору.
Запитання 31
Юридична особа — платник ЄП надає послуги, оплату за які проводить через РРО. Чи потрібно також через РРО відображати отриману поворотну фінансову допомогу?
Відповідь
Відповідно до п. 1 ст. 3 Закону про РРО: «Суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі... при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, зобов'язані... проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, ...реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок».
Водночас згідно зі ст. 2 Закону про РРО «розрахункова операція — приймання від покупця готівкових коштів... за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки — оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця».
Як бачимо з наведених визначень, операція отримання коштів у вигляді поворотної фіндопомоги не належить до операцій з продажу товарів (послуг), не є розрахунковою операцією і тому не потребує застосування РРО, але потребує оформлення прибуткових касових документів.
Згідно з Положенням №637, уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися. Оприбуткуванням готівки в касах підприємств є оформлення прибуткового касового ордера (додаток 2 до Положення №637) і ведення касової книги. Відповідно до п. 3.3 Положення №637, прибутковий касовий ордер підписується головним бухгалтером (або уповноваженою керівником підприємства особою). Про приймання підприємствами готівки в касу за прибутковими касовими ордерами видається засвідчена відбитком печатки цього підприємства квитанція (що є відривною частиною прибуткового касового ордера) за підписами головного бухгалтера або працівника підприємства, який на це уповноважений керівником.
Запитання 32
Поворотна фіндопомога надана юрособою — платником ЄП приватному підприємцю на загальній системі оподаткування, який є засновником і директором юрособи. Коли фіндопомога може стати безповоротною? Які податкові наслідки для підприємця і підприємства?
Відповідь
Юридично надана поворотна фінансова допомога відповідає наданій грошовій безвідсотковій позиці. Але надання коштів у позику зі сплатою процентів, відповідно до ст. 4 Закону про фінпослуги, належить до фінансових послуг. Такі послуги надаються фінустановами, а також, якщо це прямо передбачено законом, фізособами-підприємцями — тобто одержувачами відповідної ліцензії. Усі інші можуть надавати кошти тільки у безпроцентну позику. Тому в договорі про надання поворотної фінансової допомоги підприємцю обов'язково слід зауважити, що за договором не передбачається нарахування процентів або надання інших видів компенсацій. Без такого застереження договір вважатиметься процентним і порушуватиме вимоги щодо ліцензування фінансових послуг.
Позичальник. Відповідно до п. 177.2 ПКУ, об'єктом оподаткування у підприємця на загальній системі оподаткування є чистий оподатковуваний дохід. Це різниця між загальним доходом і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю підприємця. Чи відноситься отримана поворотна фінансова допомога до загального доходу підприємця? Вочевидь, ні, адже є обов'язок таку допомогу повернути. Крім того, немає згадки про поворотну фінансову допомогу і в визначенні термінів «доходи», «пасивні доходи» (пп. 14.1.56 та пп. 14.1.268 ПКУ). Відповідно до п. 177.6 ПКУ, у разі якщо фізична особа — підприємець отримує інші доходи, ніж від провадження підприємницької діяльності, у межах обраних ним видів такої діяльності, такі доходи оподатковуються за загальними правилами, встановленими ПКУ для платників податку — фізичних осіб.
Основна сума поворотної фінансової допомоги, що отримується фізособою, згідно з пп. 165.1.31 ПКУ не включається до доходу фізособи. Натомість, відповідно до норм пп. 164.2.7 ПКУ, дохід за неповерненою сумою позики може виникнути, якщо сплине строк позовної давності за неповерненою сумою позики (якщо така сума більша за 609 грн), або за нормою пп. «д» пп. 164.2.17 ПКУ, якщо кредитор анулює самостійно суму боргу до закінчення строку позовної давності (знову ж таки, якщо сума боргу більша за 609 грн). Нагадаємо, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦКУ).
Суму позики (за якою минув строк позовної давності або борг за якою самостійно анульовано кредитором) підприємцю треба відобразити у декларації про майновий стан і доходи за рік, у якому виникнув такий вид доходу. Строк сплати ПДФО у цій ситуації буде протягом 10 календарних днів після граничного терміну подання декларації — до 19 лютого (включно) року, наступного за звітним (п. 57.1 ПКУ).
Позикодавець. У податковому обліку платника ЄП ані надання поворотної фіндопомоги, ані її повернення від позичальника не відображаються.
Але надання такої фіндопомоги слід відобразити у звіті за формою №1ДФ з ознакою доходу «153» (незважаючи на те, що вона надається підприємцю і є неоподатковуваною на момент її надання).
Якщо кредитор укладає з дебітором договір (угоду) про анулювання боргу або повідомляє його рекомендованим листом з повідомленням про вручення про анулювання заборгованості чи шляхом надання повідомлення боржникові особисто під підпис, сплачувати ПДФО кредитор не повинен. А дебітор зобов'язаний включити суму анульованої заборгованості до складу доходів у декларації за такий податковий звітний рік та сплатити ПДФО до бюджету самостійно.
Якщо кредитор не виконує вищезгаданих дій, він, як податковий агент, зобов'язаний перерахувати до бюджету суму ПДФО, розраховану зі суми такого доходу дебітора. Оскільки терміни сплати ПДФО для цього випадку спеціально не встановлені, на нашу думку, заплатити ПДФО слід у день анулювання заборгованості за загальним правилом, встановленим у пп. 168.1.2 і пп. 168.1.4 ПКУ. Датою виплати доходу у цьому випадку слід вважати дату анулювання заборгованості.
В обох випадках кредитор зобов'язаний відобразити суму доходу фізособи у вигляді анульованої заборгованості (а також суму ПДФО за її наявності) у ф. №1ДФ. Такий дохід (якщо його сума перевищує 609 грн) відображається у ф. №1ДФ з ознакою доходу 126 «Додаткове благо» за підсумками того звітного періоду (кварталу), в якому заборгованість була анульована.
Сума заборгованості фізособи за укладеним цивільно-правовим договором, за якою закінчився термін позовної давності, включається до складу оподатковуваного доходу такої фізособи. Фізособа самостійно сплачує ПДФО з таких доходів і зазначає їх у декларації про майновий стан і доходи. Але і в цьому випадку позикодавцю-юрособі слід відобразити такий дохід (якщо його сума перевищує 609 грн) з ознакою доходу «107».
Запитання 33
Платник ЄП четвертої групи реалізовує вирощену сільгосппродукцію за готівку (послуги не надаються). Чи потрібно використовувати РРО та розрахункові книжки? За отримані послуги платитимемо юрособам — платникам ЄП третьої групи. Чи можливо оплачувати послуги готівкою?
Відповідь
Закон про РРО та ПКУ не містять спеціальних норм, які би позбавляли платників ЄП четвертої групи від обов'язку проводити готівкові розрахунки через РРО.
Проте при торгівлі продукцією власного виробництва підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, крім підприємств торгівлі та громадського харчування (до яких платники ЄП четвертої групи не належать), у разі проведення розрахунків у касах цих підприємств з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних і завірених печаткою у встановленому порядку, п. 1 ст. 9 Закону про РРО дозволяє РРО та розрахункові книжки не застосовувати.
Якщо суб'єкт господарювання буде отримувати оплату виключно безготівково, зокрема шляхом внесення покупцями готівки на поточний рахунок через касу банку, то РРО також застосовувати не треба і штрафи за його відсутність застосовуватися не будуть.
Платники ЄП — юрособи третьої групи, які надають послуги за готівку, мають застосовувати РРО на загальних підставах. Отже, якщо покупець не бажає створювати проблем такому продавцю, єдиний шлях розрахуватися із ним готівкою не через РРО — це внести такі кошти до каси банку з метою переведення їх на поточний рахунок такого продавця. Така форма оплати буде вважатися безготівковою і під проведення через РРО не потраплятиме.
Запитання 34
Чи потрібно використовувати РРО платнику ЄП другої групи, який здійснює продаж товарів у магазині на ринку?
Відповідь
З 23.07.2015 р. п. 296.10 ПКУ викладено у новій редакції. Згідно з новою редакцією, реєстратори розрахункових операцій не застосовуються платниками єдиного податку:
— першої групи;
— другої і третьої груп (фізичні особи — підприємці) незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1000000 гривень. У разі перевищення в календарному році обсягу доходу 1000000 гривень застосування реєстратора розрахункових операцій для такого платника єдиного податку є обов'язковим. Застосування реєстратора розрахункових операцій розпочинається з першого числа першого місяця кварталу, наступного за виникненням такого перевищення, та продовжується у всіх наступних податкових періодах протягом дії свідоцтва платника єдиного податку.
Отже, враховуючи чинну редакцію п. 296.10 ПКУ, підприємцю при здійсненні готівкових розрахунків потрібно звертати увагу на обсяг річного доходу.
Також зауважимо, що на сьогодні існує певна колізія в законодавчих нормах. Адже за Законом №71 колишня норма п. 296.10 ПКУ зобов'язувала платників ЄП другої групи застосовувати РРО з 1 січня 2016 року. За новою редакцією, при перевищенні доходу понад 1000000 грн цей обов'язок може виникнути вже у 2015 році.
До 1 вересня 2015 року Кабмін зобов'язаний затвердити порядок здійснення податковими органами контролю за досягненням платниками ЄП другої і третьої груп (фізичними особами — підприємцями) обсягу доходу відповідно до п. 296.10 ПКУ. Тому, як працюватиме зазначена норма на практиці, дізнаємося, коли цей порядок буде затверджено.
Запитання 35
Якщо обсяг доходу підприємця на єдиному податку (3 група) протягом 2015 року сягнув 1 млн грн, чи зобов’язаний він зареєструватися платником ПДВ?
Відповідь: Згідно з п. 181.1 ПКУ (у редакції з 01.01.2015 р.), якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню ПДВ, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп'ютерної мережі, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 1 млн грн (без урахування ПДВ), така особа зобов'язана зареєструватися як платник ПДВ у контролюючому органі за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) з дотриманням вимог, передбачених ст. 183 ПКУ, крім особи, яка є платником єдиного податку першої — третьої групи.
Отже, на «єдиноподатників» правила обов’язкової реєстрації платниками ПДВ не поширюються. І вони стають платниками ПДВ виключно за власним бажанням (якщо обирають ставку єдиного податку, яка передбачає сплату ПДВ) або зобов’язані зареєструватися платниками ПДВ при переході на загальну систему оподаткування, якщо відповідатимуть критерію, встановленому п. 181.1 ПКУ на дату такого переходу (див. п. 183.4 ПКУ). Додатково це підтверджує пп. 3 п. 297.1 ПКУ.