Податок на додану вартість
Запитання 17
Чи допускається зазначати в податковій накладній номенклатуру товарів у роздрібній торгівлі при продажу кінцевому споживачу «товари в асортименті»? Якщо ні, то які наслідки для продавця?
Відповідь
У разі постачання товарів/послуг за готівку кінцевому споживачеві (який не є платником ПДВ) складається ПН за щоденними підсумками операцій.
Незважаючи на зміни, внесені з 29.07.2015 р. до п. 201.1 ПКУ щодо переліку обов'язкових реквізитів ПН, табличної частини ПН вони не стосуються. І далі при складанні ПН за щоденними підсумками залишається вимога зазначати у графі 3 номенклатуру товарів/послуг, а у графі 4 — коди товару згідно з УКТ ЗЕД.
Податкові органи у листі від 03.03.2015 р. №4436/6/99-99-19-03-02-15 та в підкатегорії 101.19 ЗІР роблять висновок: якщо здійснюється постачання вітчизняних товарів або товарів, які не є підакцизними, у графі 3 проставляємо «Товари/послуги в асортименті».
Якщо постачаються підакцизні та імпортовані товари, податкові органи вважають: оскільки касові чеки, які складаються за щоденними підсумками операцій, містять інформацію про асортимент товарів, придбаних покупцями, платник ПДВ має можливість згрупувати в такій ПН у графі 3 «Номенклатура постачання товарів/послуг продавця» товари за групами, що відповідають певному коду УКТ ЗЕД. Це слід відобразити таким чином:
— окремим рядком — показники щодо обсягів постачання підакцизних та імпортованих товарів за кодами УКТ ЗЕД;
— окремим рядком — показники щодо загальної суми вартості поставлених товарів, за мінусом обсягів постачання підакцизних та імпортованих товарів, при цьому в графі 3 зазначається «Товари/послуги в асортименті».
Загалом, на практиці більшість торгових підприємств користуються комп'ютерними системами, поєднаними з РРО, і відстежити, скільки саме продано імпортних та підакцизних товарів, цілком реально. Але не слід забувати і про таких платників, які не мають можливості зробити вибірку. Платнику ПДВ важливо правильно визначити суму ПЗ з ПДВ, тому некоректне заповнення деяких реквізитів ПН не призведе до негативних наслідків для продавця. Хоча зловживати встановленими вимогами до обов'язкових реквізитів не треба, адже порушення порядку ведення податкового обліку може спричинити застосування до винних посадових осіб адміністративних санкцій.
Запитання 18
Фермерське господарство, сільгоспвиробник, на спецрежимі оподаткування ПДВ, 4-та група платників ЄП. Яким чином відбувається в обліку такого платника податку повернення грошових коштів, які були перераховані на електронний рахунок в СЕА і мають залишатися в розпорядженні такого платника податку?
Відповідь
Нарахована сума ПДВ, що відображається у рядку 25.2 спецрежимної декларації, не підлягає сплаті до бюджету — ці кошти повністю залишаються у власному розпорядженні такого сільськогосподарського підприємства для відшкодування суми ПДВ, сплаченої (нарахованої) постачальникові на вартість виробничих факторів, за рахунок яких сформовано податковий кредит, а за наявності залишку такої суми податку — для інших виробничих цілей. Акумулюються такі кошти на спеціальних рахунках, відкритих в установах банків та/або в органах, які здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.
Але суми ПДВ, зазначені в рядку 25.2 податкових декларацій, мають бути перераховані на спеціальний рахунок з електронного ПДВ-рахунка платника податку. Тобто, перш ніж повернутися до їх власника, ці кошти деякий час перебуватимуть на ПДВ-рахунку, а потім і на спецрахунку платника податку.
Законом №643, який набрав чинності 29.07.2015 р., врегульовано питання акумулювання коштів на спеціальних рахунках сільськогосподарських підприємств.
Платникам — сільськогосподарським підприємствам згідно з оновленим п. 200-1.2 ПКУ додатково відкриваються рахунки в системі електронного адміністрування податку, призначені для перерахування коштів на їх спеціальні рахунки, відкриті в установах банків та/або органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.
Кошти, що надійшли на рахунок сільськогосподарського підприємства у СЕА, за оновленим п. 200-1.5 ПКУ, автоматично перераховуються органом, який здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, на спеціальний рахунок такого платника протягом одного операційного дня. Реквізити такого спеціального рахунку платник — сільськогосподарське підприємство, що обрало спеціальний режим оподаткування відповідно до ст. 209 ПКУ, зобов'язаний зазначати у податковій звітності з ПДВ.
На запит платника податку йому шляхом надсилання електронного повідомлення надається інформація про рух коштів на його рахунках у системі електронного адміністрування податку.
Запитання 19
ДФС у ЗІР у відповіді на запитання «Як платник податків може повернути на поточний банківський рахунок помилково та/або надміру перераховані кошти на електронний рахунок у системі електронного адміністрування ПДВ?» посилається на додаток 4 до декларації. І тут же зазначає «Додатки 2, 3, 4 подаються лише до декларації 0110 (п. 11 розд. Х Порядку №966)». Як тоді цим механізмом повернення коштів може скористатись сільськогосподарський товаровиробник-спецрежимник (згідно зі ст. 209 ПКУ)?
Відповідь
Дійсно, на практиці є випадки помилкового або надмірного перерахування коштів на електронний ПДВ-рахунок. Та навіть у разі правильного перерахування коштів на такий рахунок на ньому іноді можуть утворюватися суми більші, ніж платник податку зазначає в декларації з ПДВ до сплати.
Відповідальності за зайво перераховані кошти не передбачено. І звичайний платник ПДВ має право визначити додатну різницю між сумою податку до сплати та сумою залишку на ПДВ-рахунку на момент подання декларації, заповнити щодо такої різниці додаток 4 до декларації і повернути такий залишок собі на поточний рахунок.
Проте для сільгосппідприємств і справді існує проблема повернення таких коштів на поточний рахунок — через невідповідність нормам ПКУ підзаконних нормативних актів, зокрема порядку складання декларації з ПДВ.
У рубриці ЗІР, підкатегорія 101.08, зазначається, що заявою на повернення суми коштів на рахунку у системі електронного адміністрування ПДВ платника податку, що перевищує суму, яка підлягає перерахуванню до бюджету, є додаток 4 до декларації з ПДВ. А додаток 4 подається лише до загальної декларації з ПДВ 0110. Виходить, доки не буде внесено змін до форми декларації з ПДВ і додаток 4 не подаватиметься до спецдекларації, проблема залишиться.
За змінами до п. 200-1.2 ПКУ, платникам, що обрали спеціальний режим оподаткування відповідно до ст. 209 ПКУ, додатково відкриваються рахунки в системі електронного адміністрування податку, призначені для перерахування коштів на їх спеціальні рахунки, відкриті в установах банків та/або органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів. У пп. 200-1.6 ПКУ зазначається, що кошти, що надійшли на рахунок сільськогосподарського підприємства у СЕА, призначений для перерахування коштів на його спеціальні рахунки, відкриті в установах банків та/або в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, автоматично перераховуються органом, який здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, на спеціальний рахунок такого платника протягом операційного дня. Реквізити спецрахунку зазначаються платником у податковій звітності з ПДВ. Але фактично таке повернення відбувається в розмірі суми, зазначеної у рядку 25.2 спецдекларації з ПДВ.
Запитання 20
Який порядок відображення коштів на електронному рахунку в бухобліку? Які бухгалтерські проведення та з якими рахунками кореспондує електронний рахунок?
Відповідь
Для бухобліку коштів на рахунках електронного адміністрування ПДВ уведено новий субрахунок. Наказом Мінфіну від 18.06.2015 р. №573 внесено зміни до Інструкції №291 (які набрали чинності з 24.07.2015 р.). Відповідно до цих змін рахунок 31 «Рахунки в банках» доповнено субрахунком «315 «Спеціальні рахунки в національній валюті». Субрахунок 315 призначений для обліку коштів на рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритому платнику податку в Казначействі, а також на інших спеціальних рахунках, відкритих у банку та/або органі Казначейства відповідно до законодавства, тощо.
Цей субрахунок використовується виключно для обліку коштів на ПДВ-рахунку і не контролює суму ПДВ, на яку платник податку може зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування.
Операції на електронному ПДВ-рахунку відображаються такими проведеннями:
Д-т 315 К-т 311 — перерахування коштів з поточного рахунку на електронний ПДВ-рахунок. Підставою для такого проведення будуть дані виписки з поточного рахунку платника податку;
Д-т 641/ПДВ К-т 315 — списання коштів з електронного рахунку на оплату податкових зобов'язань з ПДВ (за результатом декларації з ПДВ). Єдиною підставою для такого проведення на сьогодні є дані відповіді податківців на електронний запит щодо стану рахунку в системі електронного адміністрування.
Запитання 21
Наша компанія — платник ПДВ на загальній системі оподаткування — надає послуги, які оподатковуються ПДВ, та послуги, які звільнені від оподаткування ПДВ. Які зміни очікують на нас щодо пропорційного розподілу ПК з ПДВ з 01.07.2015 р.?
Відповідь
З 01.07.2015 р. у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів, отримання послуг, суми ПДВ відносяться до складу ПК незалежно від мети майбутнього використання. Відповідно до оновленої норми п. 198.3 ПКУ, нарахування ПК здійснюється незалежно від того, чи такі товари (послуги) та ОЗ почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника ПДВ протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Тож якщо раніше платник ПДВ при використанні товарів (послуг) в оподатковуваних операціях та звільнених від оподаткування (або які не є об'єктом оподаткування) повинен був за нормами п. 199 ПКУ здійснювати розподіл ПК, то з 1 липня потрібно відносити до ПК усю суму ПДВ за отриманими податковими накладними, а потім нараховувати ПЗ з ПДВ у тій частині, що припадає на неоподатковувані операції (тобто виписувати податкові накладні на себе).
Як і раніше, слід визначати коефіцієнт (частку) використання товарів, послуг та необоротних активів в оподатковуваних операціях. Порядок визначення коефіцієнта не змінено.
Отже, з 01.07.2015 р. платник ПДВ датою виникнення права на ПК з ПДВ відображає в обліку всю суму ПДВ у складі ПК (у рядку 10.1 декларації), а за підсумками місяця, коли вперше мають місце оподатковувані та неоподатковувані операції, донараховує собі ПЗ з ПДВ. База для донарахування ПЗ з ПДВ визначається на підставі п. 189.1 ПКУ.
Не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду складається та реєструється в ЄРПН зведена податкова накладна (саме цього з 29.07.2015 р. вимагає п. 199 ПКУ). Наразі окремого типу причини, який слід зазначити у ПН, чому вона залишається у платника податку, який її складає, Порядок №957 не зазначає; на нашу думку, скористатися можна типом причини «08» або «09». У декларації з ПДВ таке донарахування ПДВ відобразиться в загальному порядку в рядку 1.1.
Враховуючи зміни, зі звітного періоду липня 2015 року рядок 15 декларації з ПДВ в колонках А і Б не заповнюється. Проте в рядку 15.1 варто зазначати частку використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях, яка визначається у таблиці 1 додатка 7 до декларації з ПДВ (враховуючи норми п. 199.2 та п. 199.3 ПКУ).
Запитання 22
У декларації з ПДВ за лютий 2015 року підприємство відобразило не всі отримані податкові накладні, хоча вони були складені без помилок і своєчасно зареєстровані постачальниками в ЄРПН. Чи можливо відобразити їх у складі ПК зараз? Якщо так, то як саме це зробити?
Відповідь
До 29.07.2015 р. не відображені вчасно ПН можна було віднести до складу податкового кредиту лише шляхом подання уточнюючого розрахунку за той звітний період, у якому в платника податку виникло право на такий податковий кредит. У випадку, що розглядається в запитанні, це лютий 2015 року.
З 29.07.2015 р. Законом №643 внесено позитивні зміни до ПКУ. Зокрема, п. 198.6 ПКУ доповнено такою нормою:
«У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної».
Але оскільки закон не має зворотної сили, на нашу думку, скористатися такою новою нормою можна тільки щодо податкових накладних, датованих або зареєстрованих у ЄРПН після 29.07.2015 р. А щодо податкових накладних, не використаних у попередніх звітних періодах, як і раніше, з метою реалізації права на ПК подавати уточнюючі розрахунки за відповідні звітні періоди. Можливо, наступні роз'яснення податківців щодо застосування цієї норми будуть більш позитивними для платників податків, але зараз ризикувати і збільшувати поточний ПК на суму таких податкових накладних не варто.
Запитання 23
Юридична особа на загальній системі оподаткування придбаває легковий автомобіль. Чи виникає при цьому право на ПК з ПДВ?
Відповідь
До 01.07.2015 р. податковий кредит звітного періоду визначався виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів або необоротних активів, зокрема при придбанні легкового автомобіля з метою використання в межах госпдіяльності в оподатковуваних ПДВ операціях. Якщо автомобіль був придбаний з іншою метою, сплачені суми ПДВ не відносилися до податкового кредиту платника ПДВ.
Після 01.07.2015 р. ПДВ відображається у складі податкового кредиту незалежно від мети придбання автомобіля. Але, як і раніше, потрібно звертати увагу на п. 198.5 ПКУ.
Якщо придбаний легковий автомобіль буде використовуватися в операціях, які не оподатковуються ПДВ або звільнені від оподаткування ПДВ, або не в межах господарської діяльності, не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до п. 189.1 ПКУ (якщо автомобіль буде використано як товар — то базою буде ціна його придбання, якщо ж автомобіль буде використано як необоротний актив — то базою буде його залишкова балансова вартість), та скласти на себе зведену ПН, яка підлягає реєстрації в ЄРПН.
Запитання 24
Під час заповнення декларації з ПДВ за лютий 2015 р. було дозволено суму від'ємного значення ПДВ за попередні періоди в межах рядка 18 включити до рядка 20.1 лютневої декларації. Як правильно потрібно було заповнити рядки декларації за лютий 2015 р. щоб сума, яка показана в ряд. 20.1, збільшила ліміт реєстрації податкових накладних? Тому що зараз, якщо перевірити електронний рахунок, то сума на ньому менша рівно на суму рядка 20.1.
Відповідь
До рядка 20.1 розділу III декларації з ПДВ за лютий 2015 р. переносилося значення рядків 24 та 20.2 декларації за січень 2015 р. в межах значення рядка 18 декларації за лютий 2015 року.
Решта суми рядків 24 та 20.2 декларації за січень 2015 р. обліковувались у розділі IV декларації за лютий 2015 р. та в додатку 2 (Д2) до цієї декларації.
Зверніть увагу: скористатися правом на збільшення суми ПДВ, на яку платник податку міг з 01.07.2015 р. зареєструвати податкові накладні та розрахунки коригування, такий платник податку міг лише в межах такого невикористаного залишку від'ємного значення, сформованого станом на 01.02.2015 р., — решта коштів, які не потрапляли до значення рядка 20.1 декларації за лютий 2015 р., відображалися в розділі IV декларації (і, відповідно, у додатку 2 до неї).
А тому ви цілком правильно заповнили декларацію за лютий 2015 року. Виникнення внаслідок використання суми такого від'ємного значення в рядку 20.1 для погашення суми податкового зобов'язання, зазначеного у рядку 18 декларації за лютий 2015 року, мінусового значення ліміту реєстрації податкових накладних теж є цілком закономірним. Адже такий ліміт реєстрації визначається за формулою, встановленою п. 200-1.3 ПКУ. Сума ПДВ за виписаними та зареєстрованими платником податку податковими накладними (яка сформувала значення рядка 18 декларації за лютий 2015 р.) зменшила суму такого ліміту реєстрації. У загальному порядку сума такого значення могла бути перекрита від'ємним значенням ПДВ — сумами ПДВ за отриманими та зареєстрованими в ЄРПН податковими накладними. У цьому ж випадку обов'язкова реєстрація всіх податкових накладних відбулася з 01.02.2015 р., тому податкові накладні, датовані до 01.02.2015 р., не бралися податківцями до уваги для розрахунку ліміту реєстрації і відповідного збільшення такого ліміту реєстрації на суму ПК, що сформував від'ємне значення ПДВ на 01.02.2015 р., автоматично не відбулося. Ось і з'явилося від'ємне значення ліміту реєстрації податкових накладних.
Втім, згідно зі змінами, внесеними до ПКУ, 03.08.2015 р. відбулося обнуління ліміту реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування до них. Тепер сума такого ліміту (у загальному випадку, без урахування інших тимчасових норм щодо його збільшення) складається із сум ПДВ, сформованих з 01.07.2015 р., зазначених в отриманих та виданих податкових накладних та оплачених на митниці при імпорті товарів. Таким чином, платники податку отримали можливість скасувати від'ємне значення ліміту реєстрації, сформованого до 01.07.2015 р.
Запитання 25
Чи треба заповнювати ряд. 22 декларації з ПДВ при постійному відшкодуванні ПДВ на поточний рахунок (ряд. 23.2)? Підприємство має 100% експорт.
Відповідь
Нагадаємо, що рядок 22 декларації з ПДВ формується зі значень від'ємних сум ПДВ, які виникли в поточному звітному періоді (рядок 19) і які виникли у минулих звітних періодах (рядок 21), звісно, за їх наявності. Після заповнення такого рядка слід з'ясувати, яку ж суму з такого накопиченого від'ємного значення платник може спрямувати на погашення податкового боргу (рядок 23.1) або на бюджетне відшкодування (рядок 23.2).
Як роз'яснювала ДФСУ в листі від 06.03.2015 р. №7796/7/99-99-19-03-02-17 (див. «ДК» №12/2015), додаткове поле в рядку 22.1 розділу ІІІ декларації з ПДВ передбачено для відображення реєстраційної суми податку, обчисленої на момент подання такої декларації, а рядок 22.1 передбачений для відображення суми перевищення від'ємного значення, що зазначено в рядку 22 декларації, над реєстраційною сумою, вказаною у додатковому полі в рядку 22.1.
Водночас у період роботи системи електронного адміністрування податку на додану вартість у тестовому режимі (до 01.07.2015 р.) податкові накладні реєструвалися платниками податку в ЄРПН без обмеження реєстраційною сумою, а тому у тестовому періоді реєстраційна сума могла мати від'ємне значення. Як свідчить практика, така ситуація, через недосконалість законодавства, може виникнути і зараз, уже після того як СЕА запрацювала в нормальному режимі.
Тож якщо реєстраційна сума має додатне значення, то така сума зазначається в додатковому полі рядка 22.1 декларації, а в рядку 22.1 декларації відображається сума перевищення від'ємного значення над реєстраційною сумою. Така сума перевищення від'ємного значення над реєстраційною сумою переноситься до рядка 24 декларації. І, відповідно, сума такого перевищення не потрапляє до рядка 23, а отже, не може бути використана за зазначеними вище напрямками (у рядках 23.1 або 23.2).
Якщо ж реєстраційна сума має від'ємне значення, то в додатковому полі рядка 22.1 декларації зазначається «0», а вся сума від'ємного значення з рядка 22 декларації переноситься до рядка 22.1 та рядка 24 декларації.
Відповідно, до значення рядка 23 потрапляє різниця між значеннями рядка 22 і 22.1, і тільки вона, якщо виконуються вимоги, встановлені ст. 200 ПКУ, може бути спрямована на бюджетне відшкодування.
Запитання 26
Контрагент не може відправити коригування до податкової накладної через відсутність коштів на спецрахунку. Чи виписувати нову податкову накладну?
Відповідь
Справді, з 01.07.2015 р. платник податку може зареєструвати в ЄРПН податкову накладну або розрахунок коригування тільки за наявності достатнього значення ліміту реєстрації — суми ПДВ, розрахованої за формулою, встановленою п. 200-1.3 ПКУ, з усіма її збільшеннями та перерахунками, встановленими нормами підр. 2 розд. ХХ ПКУ.
Якщо такої суми не вистачає, то платник податку зобов'язаний її збільшити за рахунок показників цієї формули — або отримати податкову накладну/розрахунок коректування від іншого платника податків, або сплатити ПДВ на митниці при імпорті товарів, або ж поповнити ПДВ-рахунок на необхідну суму.
Останній спосіб — найпростіший і найшвидший. Наприклад, якщо у відповіді на запит про стан коштів в СЕА зазначена сума ліміту реєстрації 1000 грн, а платникові потрібно зареєструвати РК на 5000 грн ПДВ, він може поповнити ПДВ-рахунок на різницю (4000 грн) і збільшити таким чином суму ліміту реєстрації. Але якщо у такого платника немає коштів на поточному рахунку для такого поповнення, й інших джерел збільшення ліміту реєстрації у нього немає, то він не зможе зареєструвати РК в ЄРПН.
Для постачальника відсутність зареєстрованого РК в ЄРПН означає, що він не може ні зменшити, ні збільшити ПЗ з ПДВ до фактичної дати реєстрації такого РК в ЄРПН (п. 192.1 ПКУ).
І покупець, поки постачальник не зареєструє РК в ЄРПН, права на збільшення ПК з ПДВ не матиме (навіть подавши скаргу на такого недбалого постачальника). Інша ситуація, якщо такий РК надається покупцеві у зв'язку зі зменшенням сум ПЗ з ПДВ у постачальника і, відповідно, ПК з ПДВ у покупця. Адже в цьому випадку такий РК зобов'язаний зареєструвати в ЄРПН не постачальник, а покупець — платник ПДВ! І в цьому випадку вже стан рахунку в СЕА у постачальника не грає ніякої ролі — РК складається постачальником і відправляється покупцеві, і саме покупець зобов'язаний його зареєструвати (про що ставиться позначка в лівому верхньому кутку такого документа).
Запитання 27
Чи виникає зобов'язання з ПДВ під час реалізації пшениці на митній території України:
— якщо вона придбана у сільгоспвиробника;
— якщо вона придбана у посередників?
Відповідь
Протягом 2015 року оподаткування ПДВ певних видів зернових культур, зокрема і пшениці, здійснюється згідно з п. 15-2 підр. 2 розд. ХХ ПКУ. Він говорить, що від оподаткування ПДВ звільняються операції з постачання на митній території України зернових культур товарних позицій 1001 — 1008 згідно з УКТ ЗЕД та технічних культур товарних позицій 1205 і 1206 00 згідно з УКТ ЗЕД, крім першого постачання таких зернових та технічних культур сільськогосподарськими підприємствами — виробниками та підприємствами, які безпосередньо придбали такі зернові та технічні культури у сільськогосподарських підприємств — виробників.
Пшениця як раз належить до товарної позиції 1001, отже, зазначені норми поширюються саме на неї. І якщо придбати пшеницю на митній території України у її виробника, то у покупця буде ПК з ПДВ — якщо він її придбаває для подальшого продажу на митній території України (оскільки продаж пшениці трейдерами, які придбали зерно безпосередньо в його українського виробника, теж оподатковується ПДВ на загальних підставах).
А ось якщо придбати пшеницю у посередника, то наступна реалізація такого зерна на митній території України вже звільнена від оподаткування ПДВ. А отже, ПЗ з ПДВ з продажу такого зерна у продавця не буде. Адже він придбав пшеницю не в її виробника, а в посередника.
Але й право на ПК при купівлі зерна в посередника, навіть якщо він (посередник) придбавав зерно у його виробника і продає пшеницю з ПДВ, застосовуватиметься з певними застереженнями. Скористатися ним, згідно з п. 198.1 ПКУ, можна, але в місяці продажу такого зерна (його використання в операції, яка звільнена від оподаткування ПДВ) доведеться визнати ПЗ з ПДВ за правилами, встановленими п. 198.5 ПКУ. Тобто скласти зведену ПН на себе, виходячи з бази, визначеної за п. 189.1 ПКУ, із ціни придбання такої пшениці.
Запитання 28
Чи буде можливим зареєструвати ПН за лімітом з витягу (нуль, від'ємним, меншим від суми ПДВ в цій ПН), але за наявності достатньої суми на електронному рахунку? Чи слід постійно поповнювати електронний рахунок?
Відповідь
Право на реєстрацію ПН з 01.07.2015 р. дає не наявність коштів на електронному ПДВ-рахунку, а наявність достатньої суми, розрахованої за формулою, встановленою п. 200-1.3 ПКУ.
Наприклад, можна поповнити ПДВ-рахунок на суму 1000 грн і зареєструвати ПН на суму ПДВ 1000 грн. При цьому, умовно, ліміт реєстрації ПН стане дорівнювати нулю (адже сума поповнення ПДВ-рахунку дорівнює сумі ПДВ у зареєстрованій ПН), але залишок коштів на ПДВ-рахунку до настання строку сплати ПДВ до бюджету буде залишатися 1000 грн. Втім, скористатися цим залишком коштів на ПДВ-рахунку для реєстрації ПН неможливо.
У такому випадку платнику податку потрібно збільшити ліміт реєстрації — за одним з показників формули, встановленої п. 200-1.3 ПКУ: або отримати від постачальників податкові накладні, або сплатити ПДВ на митниці при імпорті товарів, або поповнити на необхідну суму ПДВ-рахунок.
Запитання 29
Чи має право покупець на ПК, якщо податкова накладна від постачальника, вже зареєстрована в ЄРПН, була покупцем помилково відхилена? Чи треба вимагати від постачальника РК, якщо всі реквізити були вказані правильно?
Відповідь
Відхилення податкової накладної покупцем не має жодного стосунку до визнання її недійсною, або не зареєстрованою в ЄРПН, або такою, що не дає права на ПК з ПДВ. Сама процедура відхилення податкової накладної не прописана в ПКУ й існує на практиці для сигналізації постачальникові про те, що покупець виявив у ній які-небудь помилки.
А тому, незалежно від того, відхилили ви таку податкову накладну чи ні, якщо ви її отримали від постачальника або з ЄРПН, ви маєте право на ПК з ПДВ на загальних підставах, встановлених ст. 198 ПКУ.