Декретні та лікарняні
Запитання 52
У яких випадках для оплати лікарняного треба брати довідку про стаж, а в яких не треба? Чи залежить це від того, який у працівників стаж за трудовою книжкою?
Відповідь
Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (далі — ФСС з ТВП) у листі від 05.06.2015 р. №5.2-32-946 пояснював, що, відповідно до ст. 21 Закону №1105, страховий стаж — період (строк), протягом якого особа підлягала страхуванню у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та за який щомісяця сплачено нею та роботодавцем або нею страхові внески у сумі не менше мінімального страхового внеску, крім випадків, передбачених абзацом другим цієї частини.
Період відпустки по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, отримання виплат за окремими видами соціального страхування, крім пенсій усіх видів (за винятком пенсії по інвалідності), включається до страхового стажу як період, за який сплачено страхові внески виходячи з розміру мінімального страхового внеску.
Страховий стаж обчислюється за даними персоніфікованого обліку відомостей про застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, а за періоди до його запровадження — у порядку і на умовах, передбачених раніше діючим законодавством. Страховий стаж обчислюється в місяцях.
Якщо сума сплачених за відповідний місяць страхових внесків менша від мінімального страхового внеску, цей період зараховується до страхового стажу за формулою:
ТП = Св : В,
де ТП — тривалість періоду, що зараховується до страхового стажу та визначається у місяцях;
Св — сума єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, сплаченого за відповідний місяць;
В — мінімальний розмір страхового внеску за відповідний місяць.
До страхового стажу прирівнюється трудовий стаж, набутий працівником за час роботи на умовах трудового договору (контракту) до набрання чинності Законом №1105.
Пунктом 7 частини першої статті 1 Закону про ЄСВ визначено, що Пенсійний фонд України — орган, уповноважений відповідно до цього Закону вести реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Пенсійний фонд України відповідно до покладених на нього завдань формує та веде реєстр застрахованих осіб Державного реєстру, здійснює заходи з надання інформації з Державного реєстру відповідно до цього Закону (пункт 1 частини першої статті 121 Закону про ЄСВ).
Згідно з пунктом 4 частини першої статті 141 Закону про ЄСВ, Пенсійний фонд України та його територіальні органи зобов'язані надавати безкоштовно на вимогу застрахованих осіб інформацію, що міститься на їхніх персональних облікових картках у реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру.
Розрахунок страхового стажу повинен робити страхувальник на підставі даних Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, наданих застрахованою особою у вигляді довідки Пенсійного фонду України.
Страховий стаж обчислюється в місяцях. Неповний місяць роботи, якщо застрахована особа підлягала загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови, що сума сплачених за цей місяць страхових внесків не менша від мінімального страхового внеску.
Якщо страховий внесок за застраховану особу було сплачено роботодавцем у розмірі меншому від мінімального, то такі періоди розраховуються відповідно до вищенаведеної формули і сумуються.
Відповідно до частини 4 статті 19 Закону №1105, застраховані особи, у яких протягом дванадцяти місяців перед настанням страхового випадку, за даними Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, страховий стаж менше шести місяців, мають право на допомогу у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю відповідно до цього Закону в розмірі, обчисленому виходячи з нарахованої заробітної плати, з якої сплачуються страхові внески, але в розрахунку на місяць не вище від розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом у місяці настання страхового випадку.
Вищезазначена норма Закону №1105 застосовується за страховими випадками, які настали у застрахованих осіб після 01.01.2015 р., у вигляді обмеження визначеної на загальних підставах розрахованої допомоги, якщо на момент настання страхового випадку застрахована особа не мала сумарно в дванадцятимісячному періоді, що передує страховому випадку, шестимісячного страхового стажу.
Отже, роботодавцеві страховий стаж працівників потрібен для нарахування лікарняних та декретних виплат від ФСС з ТВП. При цьому дані трудових книжок допоможуть встановити розмір страхового стажу тільки за період до набрання чинності Законом №1105. За решту періоду страховий стаж працівника можна достовірно визначити лише на підставі довідки, яка надається ПФУ.
Запитання 53
Як «читати» довідки, надані ПФУ для новоприйнятих працівників, як за ними правильно визначити загальний страховий стаж для оплати лікарняного листка? Наприклад, у нас є працівник, який працював рік за цивільно-правовими договорами, і в довідці той період включено в страховий стаж — але ж, наскільки нам відомо, роботу за договором ЦПХ не включають до стажу для оплати лікарняних листків? А ще у нас є інші новоприйняті, у яких у трудових книжках записів немає, а в довідках від ПФУ є оплата внесків та зарахування до стажу. Як користуватися такими довідками правильно?
Відповідь
Правила визначення страхового стажу зазначені у попередній відповіді. З них випливає, що страховий стаж — це не період, коли людина перебувала у трудових відносинах, а період (строк), протягом якого особа підлягала страхуванню у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та за який щомісяця сплачено нею та роботодавцем або нею страхові внески у сумі не менше мінімального страхового внеску (крім періодів, спеціально визначених законодавством, які включаються до страхового стажу без сплати страхових внесків).
Тому період, коли людина не перебувала у трудових відносинах, але займалася підприємницькою діяльністю і сплачувала страхові внески самостійно, або працювала за договором цивільно-правового характеру і страхові внески за неї сплачував роботодавець (замовник за таким договором), теж включаються до загального страхового стажу.
Інша річ, що дохід, який така людина отримувала не за місцем роботи, по якому вона надає листок непрацездатності, не враховується для обрахунку середньої зарплати, виходячи з якої відбувається оплата листків непрацездатності. Але на розмір уже обрахованої середньої зарплати, за яким відбуватиметься така оплата, загальний страховий стаж впливатиме обов'язково (подробиці див. далі).
Запитання 54
Лікарняні для прийнятих працівників, що не мають стажу роботи 6 місяців, нараховуються з урахуванням даних ПФУ (довідки за формою ОК-5). За цією довідкою страховий стаж може не збігатися з трудовим. Наприклад, працівника прийнято на роботу в середині місяця, а в страховий стаж ПФУ включив повний місяць, оскільки нарахована за такий не повністю відпрацьований місяць зарплата більша від мінімального розміру. Чи правильно ПФУ визначає страховий стаж у цьому випадку і чи можна його використовувати для оплати лікарняних?
Відповідь
Як зазначалося вище, страховий стаж, про який йдеться в Законі №1105 при оплаті лікарняних листків, — це не період перебування застрахованої особи в трудових відносинах, а період, протягом якого або за неї, або вона сама за себе, сплачувалися страхові внески у розмірі не меншому від мінімального (на сьогодні — у складі ЄСВ).
Таким чином, абсолютно байдуже, скільки днів такий працівник перебував протягом місяця в трудових відносинах. Важливо те, яка сума ЄСВ була ним або за нього сплачена до бюджету за такий місяць (і відображена у відповідній звітності).
Якщо за не повністю відпрацьований місяць працівникові нараховано зарплату у розмірі більшому від мінімальної і працедавець нарахував й утримав у зв'язку з цим ЄСВ у розмірі не меншому від мінімального, такий місяць повністю увійде до страхового стажу працівника, який використовується, зокрема, і при оплаті лікарняних листків.
Запитання 55
Працівницю прийнято на роботу 02.02.2015 р. Протягом 2015 року вона кілька раз була на лікарняному: з 23.03.2015 по 08.04.2015, з 21.04.2015 по 08.05.2015, з 21.05.2015 по 28.05.2015. З 02.06.2015 р. працівниця пішла у відпустку на 24 календарні дні, а з 05.07.2015 р. пішла у відпустку у зв'язку з вагітністю та пологами. Як розраховується сума допомоги по вагітності та пологах у цьому випадку?
Відповідь
Як роз'яснював ФСС з ТВП у листі від 07.07.2015 р. №2.4-17-1112, Постановою №439 внесено зміни до Порядку №1266.
Постанова №439 набрала чинності з 4 липня 2015 р. Отже, для страхових випадків, які настали до 4 липня 2015 року, обчислення середньої заробітної плати для розрахунку допомоги за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, необхідно здійснювати без урахування змін, внесених Постановою №439. А для тих страхових випадків, які настали починаючи з 04.07.2015 р. — обраховувати середню зарплату слід за новою редакцією Порядку №1266.
Крім того, слід взяти до уваги зміни, внесені в порядок нарахування допомоги по вагітності та пологах, що набрали чинності з 01.01.2015 р. Відповідно до частини 4 статті 19 Закону №1105, застраховані особи, у яких протягом дванадцяти місяців перед настанням страхового випадку, за даними Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, страховий стаж менший ніж шість місяців, мають право на допомогу по вагітності та пологах у розмірі, обрахованому виходячи з нарахованої заробітної плати, з якої сплачуються страхові внески, але в розрахунку на місяць не вищому від двократного розміру мінімальної заробітної плати та не меншому за розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом у місяці настання страхового випадку.
Оскільки працівницю було прийнято на роботу 02.02.2015 р., то до настання страхового випадку — початку дії листка непрацездатності з діагнозом «вагітність та пологи» — вона пропрацювала на підприємстві лише 5 календарних місяців. Тому для того, щоб мати впевненість у тому, що за останні 12 календарних місяців працівниця мала страховий стаж не менш ніж 6 повних календарних місяців, працівниця має надати роботодавцю довідку від ПФУ (див. відповіді на попередні запитання). У разі відсутності такої довідки або відсутності в працівниці необхідного розміру страхового стажу, обрахованого роботодавцем на підставі такої довідки та власної інформації про нараховані такій працівниці суми страхових внесків за кожен відпрацьований місяць, нарахування допомоги по вагітності та пологах відбуватиметься у порядку, зазначеному у ч. 4 ст. 9 Закону №1105.
Алгоритм такого нарахування ФСС з ТВП зазначив у листі від 15.05.2015 р. №5.2-32-865 (див. «ДК» №28/2015, коментар «ДК»).
По-перше, необхідно обчислити середню заробітну плату з фактично нарахованої заробітної плати застрахованої особи за розрахунковий період відповідно до Порядку №1266.
По-друге, визначити розмір денної виплати з урахуванням страхового стажу застрахованої особи, помноживши середньоденну заробітну плату на відповідний відсоток розміру середньої заробітної плати (для допомоги по вагітності та пологах це завжди 100%).
Далі слід обчислити середню заробітну плату з розрахунку мінімальної заробітної плати (1218,0 грн), встановленої у місяці настання страхового випадку, шляхом ділення її на середньомісячну кількість календарних днів (30,44). Аналогічно слід розрахувати середню заробітну плату з двох розмірів мінімальної зарплати: 1218,0 х 2 : 30,44.
Після цього порівнюється розмір денної виплати, обчисленої з фактичної заробітної плати відповідно до Порядку №1266, та середньоденної виплати, обчисленої з двох мінімальних заробітних плат.
Якщо середньоденна виплата, обчислена з двох мінімальних заробітних плат, є вищою за розмір денної виплати, обчисленої з фактичної заробітної плати, застосовується остання. Але якщо така середня зарплата, обчислена з фактичної зарплати, менша за середню заробітну плату, обчислену з розрахунку мінімальної заробітної плати, нарахування допомоги по вагітності та пологах відбуватиметься виходячи із середньої заробітної плати, обчисленої з розрахунку мінімальної заробітної плати.
У разі якщо розмір денної виплати, обчисленої з фактичної заробітної плати, вищий за середньоденну виплату, обчислену з двох мінімальних заробітних плат, то застосовується середня заробітна плата, обчислена з двох мінімальних заробітних плат.
Запитання 56
Наше підприємство в Луганську сплачує ЄСВ, ПДФО та військовий збір у бюджет України. Чи є надія отримати компенсацію лікарняних та декретних?
Відповідь
Порядок оплати лікарняних та декретних (не порядок визначення їх розміру, а саме процедура нарахування та виплати) в 2015 р., до прийняття нових нормативних документів новоствореним Фондом соціального страхування України, залишається таким самим, як і торік. А отже, якщо йдеться про оплату листків непрацездатності за рахунок ФСС з ТВП, то підприємство-роботодавець спочатку має отримати фінансування на відповідний спеціально відкритий у банку рахунок, а лише після того здійснювати виплату таких лікарняних та декретних. Зворотна процедура — спочатку виплата, а потім відшкодування витрат роботодавцю — навіть для зони АТО на сьогодні, на жаль, не передбачена.
Зрозуміло, що ФСС з ТВП в Луганську не працює, а отже, роботодавцю подати заявку-розрахунок й отримати фінансування вкрай важко (хіба що перенести адміністрацію підприємства на іншу територію України, де цей Фонд працює у звичайному режимі).
Натомість, з одного боку, право отримувати такі виплати безпосередньо з ФСС з ТВП надано самим працівникам. З 06.02.2015 р. запрацював новий порядок, затверджений ФСС з ТВП, який дозволяє працівникам підприємств, юридична адреса (місцезнаходження) яких є, зокрема, в зоні АТО, отримувати лікарняні і декретні на іншій території України, самостійно звернувшись до територіального відділення Фонду за місцем своєї реєстрації (так звані виплати переселенцям) (затверджений постановою ФСС з ТВП від 26.12.2014 р. №37).
Але, з іншого боку, і щодо його використання слід взяти до уваги лист ФСС з ТВП від 16.06.2015 р. №2.4-17-1004, у якому Фонд наголошує — листки непрацездатності, видані закладами охорони здоров'я на тимчасово окупованих і тому не контрольованих МОЗ територіях, після 01.12.2014 р. не можуть бути підставою для призначення допомоги у зв'язку з вагітністю та пологами або допомоги з тимчасової втрати працездатності.
Запитання 57
Як проводиться розрахунок середньої зарплати для лікарняних листків у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та у зв'язку з вагітністю та пологами в ситуаціях:
1) якщо працівник тільки що прийнятий і у нього немає жодного відпрацьованого дня;
2) якщо працівник відпрацював 2,5 місяця;
3) якщо в розрахунковому періоді у працівника були відпустки та лікарняні;
4) якщо в розрахунковому періоді у працівника була перехідна відпустка;
5) якщо працівниця вийшла з декретної відпустки і відразу пішла на лікарняний;
6) якщо у працівника в розрахунковому періоді були лікарняні листки з проміжком у кілька днів (які не є продовженням один одного)?
Відповідь
Загальні правила розрахунку такої середньої зарплати ми наводили вище, а тому відповіді на ці питання дамо у вигляді практичних прикладів, коротко пояснюючи, що саме повинен зробити працедавець у зазначених випадках.
1. Згідно з п. 28 нової редакції Порядку №1266, чинної з 04.07.2015 р., у разі якщо страховий випадок настав у перший робочий день, то середня зарплата обчислюється шляхом ділення тарифної ставки (окладу) працівника або її частини, встановленої на день настання такого страхового випадку. Така тарифна ставка (оклад) або її частина ділиться на середньомісячну кількість календарних днів — 30,44 (п. 5 Порядку №1266). Наприклад, якщо оклад працівника становить 5000 грн, то середньоденна зарплата становитиме 5000 : 30,44 = 164,26 грн.
Але при цьому слід враховувати обмеження, встановлені ч. 4 ст. 19 і (а в частині лікарняних і ст. 24 Закону №1105).
Так, якщо у працівниці немає 6 місяців страхового стажу за 12 місяців, що передують місяцю відкриття лікарняного листка, то середня зарплата для оплати лікарняних множиться на відсоток, встановлений залежно від її страхового стажу за ст. 24 Закону №1105, і не може бути вищою за середню зарплату, розраховану виходячи з мінімального розміру заробітної плати. Припустімо, мінімальний розмір заробітної плати становить 1218 грн, тоді розмір середньої зарплати становитиме 1218 : 30,44 = 40,01 грн. Припустімо, страховий стаж працівниці становить до 5 років, тоді розмір середньої зарплати, розрахованої з окладу з урахуванням її страхового стажу, становитиме 164,26 х 60% = 98,56 грн. Але оплата лікарняного листа в цьому разі буде проводиться виходячи з середньої зарплати, обчисленої з розміру мінімальної зарплати: 40,01 грн на день.
Якщо ж мова йде про нарахування допомоги по вагітності та пологах, то її нарахування в цьому випадку буде проводиться у розмірі середньої зарплати, розрахованої виходячи з двох розмірів мінімальної зарплати: 80,02 грн на день.
2. Якщо у працівника є 2,5 місяця, відпрацьованих за місцем роботи, з якого він приніс лікарняний листок, то розрахунок середньої зарплати здійснюватиметься виходячи з даних про фактично відпрацьований період. Причому в розрахунок у цьому випадку братимуться лише повністю відпрацьовані календарні місяця (з першого по перше число) періоду перед настанням страхового випадку (п. 26 Порядку №1266). Решта обмежень, встановлені ч. 4 ст. 19 і ст. 24 Закону №1105, в цьому випадку дотримуються в загальному порядку.
3. Місяці розрахункового періоду (з першого по перше число), у яких працівник не працював з поважних причин, виключаються з розрахункового періоду (п. 3 Порядку №1266). Ця норма є аналогічною до тієї, що була в Порядку №1266 раніше, проте завдяки прикладам, які були додатком 1 до цього Порядку, було зрозуміло, як її застосовувати на практиці. На сьогодні ці приклади з Порядку №1266 виключено, а тому з питань практичної реалізації цієї норми починаючи з 04.07.2015 р. слід звертатися до Мінсоцполітики та ФСС з ТВП. На нашу думку, застосовувати її треба в старому порядку — тобто періоди відпусток і лікарняних, як і самі суми лікарняних і відпусткових, у розрахунку середньої зарплати за Порядком №1266 участі не беруть. Те саме можна сказати і щодо відповіді на запитання 4.
4. Див. відповідь на запитання 3.
5. Період перебування у відпустці у зв'язку з вагітністю та пологами або у відпустці по догляду за дитиною до 3-х років — це період, коли працівниця не працювала з поважних причин. Тому відповідь на це запитання викладена у відповіді на запитання 3. У разі якщо у працівниці в розрахунковому періоді є хоч один фактично відпрацьований місяць, то відповідь на це запитання див. у відповіді на запитання 2. Якщо ж у розрахунковому періоді (12 календарних місяців) немає жодного відпрацьованого дня, відповідь на запитання див. у відповіді на запитання 1.
6. Відповідь на це запитання див. у відповіді на запитання 3. При цьому слід враховувати, що якщо у працівника в розрахунковому періоді (12, а не 6, як було до 04.07.2015 р., календарних місяців, згідно з п. 3 Порядку №1266) немає жодного цілого відпрацьованого календарного місяця, то, згідно з п. 27 Порядку №1266, розрахунковий період визначається за фактично відпрацьований час (календарні дні) перед настанням страхового випадку. Тобто періоди перебування на лікарняному (виходячи з дат, зазначених у лікарняних листках) з розрахункового періоду виключаються, а ось решта календарних днів (включаючи вихідні, встановлені цьому працівникові, святкові/неробочі дні, перелік яких встановлено ст. 73 КЗпП) сформує розрахунковий період для оплати лікарняного листка.