ТОВ — платник податку на прибуток, який складає декларацію один раз на рік, платник ПДВ. Має кредиторську заборгованість перед нерезидентом (засновником) за поставлені товари у сумі 92241,11 дол. (еквівалент 1992295,53 грн) станом на 01.11.2015 р. У зв'язку з підвищенням курсу нерезидент списав нам частину боргу у сумі 50 тис. дол. Складено та підписано акт, що кредиторська заборгованість за ТОВ становить 42241,11 дол. Чи має право ТОВ списати кредиторську заборгованість у сумі 50 тис. дол. у грудні 2015 року, не чекаючи 3 роки? Як таку операцію відобразити у бухгалтерському та податковому обліку? Яким чином відобразити курсову різницю? Якщо списати борг неможливо, то чи є інші варіанти зменшити кредиторську заборгованість?
Насамперед зазначимо, що очікування закінчення 3-річного строку стосується іншого випадку — непогашеної заборгованості, строк сплати якої вже минув. Право кредитора пред'явити свої вимоги боржникові зберігається протягом 3-х років, а після закінчення цього строку таку заборгованість можна буде визнати безнадійною та списати. У вашому ж випадку кредитор самостійно анулював частину заборгованості, отже, вона вже не підлягає погашенню, не є вашим зобов'язанням і підлягає списанню.
ТОВ має не право, а обов'язок списати кредиторську заборгованість у сумі 50 тис. дол. США. І не в грудні 2015 року, а, на нашу думку, саме на момент підписання акта про списання заборгованості.
Кредиторська заборгованість перед постачальником, у тому числі нерезидентом, належить до поточних зобов'язань підприємства, якщо вони мають бути погашені протягом операційного циклу підприємства або мають бути погашені протягом 12-ти місяців починаючи з дати балансу. Такі зобов'язання відображаються в балансі за сумою, яка підлягає погашенню. Якщо на дату балансу раніше визнане зобов'язання не підлягає погашенню, то його сума включається до складу доходу звітного періоду (пункти 4, 11, 12 П(С)БО 111). Але, незважаючи на норми П(С)БО, слід враховувати і норми ст. 9 Закону про бухоблік2, які вимагають відображати господарські операції у бухгалтерському обліку на підставі взятих до обліку первинних документів, а первинні документи складати безпосередньо під час проведення господарської операції або одразу після її завершення. На підставі рішення вашого кредитора про анулювання частини заборгованості слід скласти первинний документ — акт або бухгалтерську довідку, у яких, зокрема, зазначити відповідні проведення щодо її списання в бухгалтерському обліку.
Таким чином, на дату підписання акта про скасування заборгованості у сумі 50 тис. дол. США така заборгованість вже не підлягала погашенню та мала бути відображена у складі доходу. Саме на дату підписання акта відбулося зменшення зобов'язання, що обумовило зростання власного капіталу. Отже, враховуючи, що оцінка доходу могла бути достовірно визначена (це сума списаної заборгованості — 50 тис. дол. США), є всі підстави визнати дохід у бухобліку (п. 5 П(С)БО 153). Дохід (списання заборгованості, яка є монетарною) буде за курсом НБУ на дату списання — підписання акта.
На суму отриманого доходу від списання кредиторської заборгованості, що виникла під час операційного циклу, кредитується субрахунок 719 «Інші доходи від операційної діяльності», якщо списання заборгованості не пов'язане із закінченням строку позовної давності. Кореспондують субрахунки доходів із субрахунком обліку заборгованості з постачальником (у нашому випадку субрахунок 632 «Розрахунки з іноземними постачальниками»).
1 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 11 «Зобов'язання», затверджене наказом Мінфіну від 31.01.2000 р. №20.
2 Закон України від 16.07.99 р. №996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».
3 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 15 «Дохід», затверджене наказом Мінфіну від 29.11.99 р. №290.
У цьому випадку некоректно застосовувати субрахунок 717 «Дохід від списання кредиторської заборгованості», адже на ньому узагальнюється інформація про доходи від списання кредиторської заборгованості, що виникла під час операційного циклу, після закінчення строку позовної давності.
Обліковується та списується валютна сума заборгованості, відповідно, в іноземній валюті та в її гривневому еквіваленті, як було зазначено вище, за курсом НБУ на дату списання. При цьому слід враховувати, що заборгованість підприємства за отриманий товар в іноземній валюті є монетарною статтею. На дату проведення господарської операції (зокрема, при списанні заборгованості) за такими статтями визначаються курсові різниці (п. 8 П(С)БО 211). Для визначення курсових різниць на дату списання заборгованості застосовується курс НБУ на дату проведення операції. Визначені курсові різниці відображаються у складі інших операційних доходів (субрахунок 714 «Дохід від операційної курсової різниці») або витрат (субрахунок 945 «Втрати від операційної курсової різниці»).
1 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 21 «Вплив змін валютних курсів», затверджене наказом Мінфіну від 10.08.2000 р. №193.
Що ж до податкового кредиту, то статтею 192 ПКУ не передбачено підстав для коригування ПДВ, який було сплачено на митниці при імпорті товару, за операціями зі списання заборгованості (у т. ч. безнадійної). Такого висновку доходять фахівці ДФСУ у Загальнодоступному інформаційному ресурсі (категорія відповіді 101.10): «Враховуючи те, що при списанні кредиторської заборгованості, яка виникла при імпорті товарів, розрахунки з постачальником-нерезидентом за які не проведено, ...не відбувається повернення сум ПДВ, сплачених при ввезенні товарів, то підстав для коригування податкового кредиту, сформованого на підставі отриманої митної декларації, не виникає». Також у цьому випадку немає підстав нараховувати ПЗ з ПДВ за нормами п. 198.5 ПКУ, за умови що товар використовується в оподатковуваних операціях у межах госпдіяльності.
Олександра ОЛЕФІРЕНКО, «Дебет-Кредит»