Якщо вам за родом діяльності треба придбати і зареєструвати касовий апарат — ця стаття саме для вас. Уточнимо, що цей пристрій призначено для обліку коштів під час здійснення розрахункових операцій. Якщо ж ідеться про державний контроль за обігом коштів із використанням касових апаратів, такі касові апарати називаються фіскальними.
Касовий апарат — це РРО?
Отже, рішення про придбання РРО прийнято. Тепер насамперед слід вивчити документацію щодо застосування певних видів реєстраторів, моделей та особливостей використання.
Касові апарати (портативні, стаціонарні) та фіскальні реєстратори здатні працювати як у фіскальному, так і не у фіскальному режимі. При роботі у нефіскальному режимі на чеку окремим рядком друкується інформація «нефіскальний» або «нефіскальна операція» — такий касовий апарат застосовують лише для внутрішнього контролю обігу готівки СГ. У цьому режимі виконуються всі функції касового апарата: накопичення даних про продаж, формування та роздрук чеків. Проте не діє функція реєстрації інформації у фіскальній пам'яті (інформації про обсяги проведених розрахункових операцій, кількість реалізованих (повернутих) товарів, податкові ставки тощо, що реєструється, накопичується та зберігається у пристрої і яку неможливо змінити або знищити без пошкодження самого пристрою) та накопичення і роздруку фіскальних звітів. Касовий апарат можна використовувати для власних потреб без реєстрації в ДФСУ.
До фіскальних касових апаратів держава встановила певні вимоги — як до конструкції, так і до особливостей їх функціонування, введення в експлуатацію та застосування. Якщо СГ зобов'язаний використовувати касовий апарат відповідно до вимог Закону про РРО, дозволяється застосовувати лише ті, в яких реалізовано фіскальні функції і які призначені для реєстрації розрахункових операцій. Саме тому касові апарати, які пройшли реєстрацію в податкових органах, про що свідчить присвоєння реєстратору власного номера, отримали назву «реєстратор розрахункових операцій» (далі — РРО) — див. визначення РРО у ст. 2 Закону про РРО.
Обов'язкові вимоги до РРО, їх технічного обслуговування та ремонту встановлено розділом ІІІ Порядку реєстрації РРО. На території України дозволяється застосовувати лише ті РРО, які включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій та конструкція і програмне забезпечення яких відповідають конструкторсько-технологічній та програмній документації виробника (ст. 12 Закону про РРО). Перелік моделей РРО, дозволених для застосування під час здійснення розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, вноситься до Державного реєстру. З 27 квітня 2015 року діє оновлений Державний реєстр реєстраторів розрахункових операцій, затверджений наказом ДФСУ від 27.04.2015 р. №302. Для того щоб визначити й обрати в Реєстрі реєстраторів розрахункових операцій потрібний касовий апарат, може знадобиться кваліфікована допомога. Тож рекомендуємо звернутися до центру сервісного обслуговування (далі — ЦСО) й отримати необхідну інформацію. ЦСО надає послуги щодо введення в експлуатацію, технічного обслуговування, гарантійного, післягарантійного ремонту РРО. Як наслідок, СГ треба укласти угоду про технічне обслуговування РРО з обраним ЦСО.
З чого починається використання РРО?
Перед використанням РРО слід виконати такі дії:
— отримати в податковому органі довідку про резервування фіскального номера РРО;
— укласти договір на сервісне обслуговування з ЦСО й опломбування РРО;
— підключити РРО до системи зберігання та збору даних ДФСУ й отримати в територіальному органі фіскальної служби реєстраційне посвідчення.
1. Реєструють РРО в ДПІ за основним місцем обліку суб'єкта господарювання. Якщо СГ має відокремлені підрозділи, розташовані на території іншої, ніж такий суб'єкт, територіальної громади, на нашу думку, РРО також слід зареєструвати за основним місцем обліку СГ. Пояснюється це тим, що п. 3 гл. 2 розділу ІІ Порядку реєстрації РРО містить виключний перелік випадків, коли РРО реєструється за неосновним місцем обліку СГ. Мало того, враховуючи зміни до ст. 133 ПКУ, платник податку на прибуток не може прийняти рішення про сплату консолідованого податку: за новою редакцією ст. 133 ПКУ відокремлені підрозділи не можуть бути платниками податку на прибуток. А це саме той випадок, визначений п. 3 гл. 2 розділу ІІ Порядку реєстрації РРО, коли РРО міг реєструватися за місцезнаходженням таких підрозділів.
Копії документів, що подаються для реєстрації РРО, засвідчуються підписом керівника СГ або особистим підписом підприємця. Під час подання реєстраційної заяви в паперовому вигляді згадані копії підтверджуються оригіналами відповідних документів1. У разі відсутності підстав для відмови в реєстрації РРО (причини відмови зазначені у п. 8 гл. 2 розділу ІІ Порядку реєстрації РРО) протягом 2 р. д. резервується фіскальний номер РРО, і СГ отримує довідку про резервування фіскального номера РРО (форма №2-РРО, додаток 2 до Порядку реєстрації РРО).
Документи, що їх подають для реєстрації РРО
Для реєстрації РРО суб'єкт господарювання подає такі документи:
— реєстраційну заяву (форма №1-РРО, додаток 1 до Порядку реєстрації РРО);
— копію документа, що підтверджує право власності або користування РРО (договір, розрахунковий документ з документами на придбання, накладною, договір оренди, якщо РРО в оренді, документ про безоплатне отримання РРО у власність);
— копію документа, що дає право на розміщення господарської одиниці, де використовуватиметься РРО, документа на приміщення, в якому використовуватиметься РРО (договір оренди тощо);
— копію договору з ЦСО про технічне обслуговування та ремонт РРО.
Пункт 4 глави 2 розділу ІІ Порядку реєстрації РРО
Увага!
Довідка про резервування фіскального номера РРО дійсна протягом 5 р. д. з дати її видачі або надсилання на адресу електронної пошти СГ — п. 10 гл. 2 розділу ІІ Порядку реєстрації РРО. Якщо в цей період СГ не надасть до ДПІ довідку про опломбування РРО та акт введення в експлуатацію (ці документи видає ЦСО), довідка про резервування фіскального номера вважається недійсною.
2. Протягом 5 р. д. з дати видачі довідки про резервування фіскального номера СГ повинен забезпечити: занесення фіскального номера до фіскальної пам'яті РРО, персоналізацію та опломбування РРО в ЦСО. Введення РРО в експлуатацію здійснюється ЦСО — на практиці це означає введення обов'язкових реквізитів чека, фіскального номера користувача, персоналізації РРО та переведення РРО у фіскальний режим роботи. Після персоналізації РРО2 перед його реєстрацією в податковому органі ЦСО опломбовує РРО. Переведення РРО у фіскальний режим роботи ЦСО підтверджує довідкою про опломбування РРО (форма №1-ЦСО, додаток 1 до Порядку опломбування РРО).
1 Реєстраційна заява разом зі сканованими копіями документів може подаватися в електронній формі. У цьому разі оригінали документів пред'являються вже пізніше, під час подання довідки ЦСО про опломбування РРО та акта введення в експлуатацію.
2 Процедура, під час якої на підставі даних щодо РРО відбувається ідентифікація РРО в системі обліку даних РРО у ДФСУ.
3. До закінчення терміну дії довідки про резервування фіскального номера РРО СГ повинен за місцем реєстрації РРО надати копію довідки про опломбування РРО та акт введення в експлуатацію РРО. Не пізніше наступного робочого дня посадова особа ДПІ реєструє РРО шляхом внесення даних до інформаційної системи ДФСУ та надає СГ реєстраційне посвідчення РРО (форма №3-РРО, додаток 3 до Порядку реєстрації РРО). На цьому процедура реєстрації РРО вважається завершеною.
Останнім етапом перед початком використання РРО є реєстрація Книги ОРО, яка реєструється на кожен РРО (відповідно до розділу ІІ Порядку реєстрації КОРО).
При реєстрації Книги в ДПІ їй присвоюється фіскальний номер, який складається з фіскального номера РРО та літери «р». Перша Книга на РРО реєструється одночасно з реєстрацією РРО (п. 8 гл. 1 розділу ІІ Порядку реєстрації КОРО). Для реєстрації першої та наступних КОРО слід подати реєстраційну заяву затвердженої форми (форма №1-КОРО, додаток 3 Порядку реєстрації КОРО), копію документа на право власності або іншого документа, що дає право на розміщення господарської одиниці, де використовуватиметься книга ОРО (також пред'являється оригінал документа), та саму книгу ОРО.
Перепродаж РРО — це можливо?
Враховуючи чималу вартість касового апарата, на практиці доволі часто виникають запитання:
— чи можна СГ придбати касовий апарат, який був у використанні в іншого СГ;
— яка процедура зняття касових апаратів з обліку в податковій?
Заборони на придбання касового апарата, який був у використанні в іншого СГ, немає, мало того, такий апарат навіть можна отримати безоплатно. Проте СГ-покупцю слід звернути увагу на низку моментів. Перш ніж подавати документи на реєстрацію РРО, треба пересвідчитися, що:
1) модифікацію цього РРО включено до Держреєстру;
2) термін служби РРО ще не вичерпано (термін служби встановлюється виробником РРО i має бути зазначений у паспорті);
3) не настав граничний термін, після якого Держреєстр забороняє реєструвати зазначену модифікацію.
Щодо останніх граничних термінів зауважимо, що певні моделі РРО можуть вилучатися з Держреєстру. Причиною такого вилучення може бути виявлення в процесі експлуатації невідповідності моделі РРО фіскальним вимогам, виявлення виробничих дефектів, які спричиняють спотворення інформації про обсяг розрахункових операцій.
Увага! Обов'язковою умовою реєстрації РРО, що був у користуванні, є зняття касового апарата з обліку попереднім власником — пп. 12 п. 1 гл. 4 розділу ІІ Порядку реєстрації РРО.
Особливості зняття з обліку касових апаратів
При реєстрації РРО йому присвоювався фіскальний номер. Фіскальний номер РРО зберігається до дати скасування реєстрації, після чого фіскальний номер закривається та надалі не використовується. Одним із випадків скасування реєстрації РРО є зміна його власника.
Перед скасуванням реєстрації РРО слід розпломбувати касовий апарат у ЦСО, з яким укладено договір про його технічне обслуговування та ремонт, і отримати відповідну довідку (форма №1-ЦСО, додаток 1 до Порядку опломбування РРО), в якій зазначаються дата, час та причини здійснення розпломбування.
У разі зміни власника реєстрація РРО скасовується за заявою СГ (форма №4-РРО, додаток 4 до Порядку реєстрації РРО), яка подається разом із виданою ЦСО довідкою про розпломбування РРО за місцем реєстрації РРО. Також СГ повертає раніше видане податковою реєстраційне посвідчення на РРО.
Протягом 5 к. д. з дня отримання зазначених до-кументів податкова скасовує реєстрацію РРО шляхом внесення реєстраційного запису до інформаційної системи ДФСУ та надає СГ довідку, яка засвідчує скасування реєстрації (ф. №6-РРО, додаток 6 до Порядку реєстрації РРО).
Як відобразити витрати на придбання РРО в обліку?
Придбаний касовий апарат — це матеріальний актив, який утримується СГ для госпдіяльності, притому очікуваний строк його експлуатації перевищує один рік. Відповідно, в обліку придбання касового апарата є класичним придбанням необоротного активу. Залежно від вартості пристрою такий актив належатиме до основних засобів або до інших необоротних матеріальних активів (п. 5 П(С)БО 7). У бухобліку підприємства самостійно встановлюють вартісні ознаки для основних засобів у наказі про облікову політику. Проте слід пам'ятати, що в світлі податкового обліку (пп. 14.1.138 ПКУ) цей критерій повинен перевищувати 2500 грн (для платників ПДВ він визначається без суми податку). До речі, податковий критерій є важливим для платників податку на прибуток, які зобов'язані визначати податок на прибуток шляхом коригування (збільшення або зменшення) бухгалтерського фінансового результату на податкові різниці1, а також для тих, хто не скористався правом не застосовувати коригування фінансового результату до оподаткування на всі різниці згідно з пп. 134.1.1 ПКУ. Якщо вартість придбаного РРО перевищує встановлену підприємством вартісну межу для ОЗ, то такий касовий апарат потрапляє до ОЗ й обліковується на субрахунку 104 «Машини та обладнання». Якщо вартість касового апарата не перевищує встановленої межі, актив відображається на субрахунку 112 «Малоцінні необоротні матеріальні активи».
1 Для платників податку, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за мінусом непрямих податків), визначений за правилами бухобліку, за останній річний звітний період перевищує 20 млн грн (пп. 134.1.1 ПКУ).
Серед витрат, з яких складається первісна вартість об'єкта ОЗ, є витрати на налагодження, інші витрати, безпосередньо пов'язані з доведенням ОЗ до стану, в якому він придатний для використання із запланованою метою. Тому послуги ЦСО — опломбування, програмування товарів, загалом усе, що стосується введення РРО в експлуатацію, — формуватимуть первісну вартість РРО. А от щодо понесених витрат на технічне обслуговування РРО, то, оскільки СГ використовує касовий апарат з торговельною метою, такі витрати є витратами на утримання основних засобів, інших необоротних активів, пов'язаних зі збутом товарів, та відносяться на рахунок 93. Такі витрати відображають у звітному періоді, в якому вони були здійснені.
Метод амортизації РРО СГ обирає самостійно і зазначає в наказі про облікову політику згідно з методами, установленими в п. 26 П(С)БО 7. Якщо РРО віднесено до МНМА, то амортизацію нараховують відповідно до методів, перелічених у п. 27 П(С)БО 7. До речі, останній нюанс у податковому обліку РРО пов'язаний з амортизацією (для тих СГ, які коригують фінрезультат). Відповідно до пп. 138.3.3 ПКУ, мінімально допустимі строки корисного використання ОЗ групи 4 — машини та обладнання — становлять 2 роки. Якщо строки експлуатації в бухгалтерському обліку дорівнюють або є більшими, ніж встановлені у згаданому підпункті, то для розрахунку податкової амортизації використовуються строки корисного використання, встановлені в бухгалтерському обліку. А строк експлуатації касового апарата зазначено в паспорті РРО. Якщо згідно з пп. 14.1.138 ПКУ РРО віднесено до МНМА в податковому обліку (його вартість менше 2500 грн), то згідно з пп. 138.3.3 ПКУ він належить до групи 11, для якої мінімально допустимого строку амортизації не встановлено. Сума амортизації РРО відноситься до складу витрат на збут та списується на рахунок 93.
Нормативна база
- ПКУ — Податковий кодекс України від 02.10.2010 р. №2755-VI.
- Закон про РРО — Закон України від 06.07.95 р. №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
- Порядок опломбування РРО — Порядок опломбування реєстраторів розрахункових операцій, затверджений наказом Міндоходів від 28.08.2013 р. №417.
- Порядок реєстрації КОРО — Порядок реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій, затверджений наказом Міндоходів від 28.08.2013 р. №417.
- Порядок реєстрації РРО — Порядок реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затверджений наказом Міндоходів від 28.08.2013 р. №417.
- П(С)БО 7 — Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби», затверджене наказом Мінфіну від 27.04.2000 р. №92.
Олена ВОДОП'ЯНОВА, «Дебет-Кредит»