Чи треба коригувати податковий кредит покупця, який перерахував постачальнику передоплату за товари, якщо постачальника визнано банкрутом та достовірно відомо, що постачання товарів не буде через недостатність майна постачальника для погашення вимог покупця? Суму передоплати також не було повернуто. Покупець не заявив вимогу про погашення цього боргу вчасно, борг не був забезпечений заставою майна постачальника.
За загальним правилом, що міститься у п. 198.1 ПКУ, право покупця на віднесення сум ПДВ до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів. Операція з такого придбання з місцем постачання на митній території України у продавця — платника ПДВ є об'єктом оподаткування ПДВ згідно з п. 185.1 ПКУ. Крім того, за п. 198.3 ПКУ право на податковий кредит виникає, якщо товари придбаваються з метою подальшого використання придбаних товарів в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності покупця. Далі, право на податковий кредит виникає на дату першої події: або на дату списання коштів з банківського рахунка покупця в оплату товарів, або на дату отримання покупцем товарів (п. 198.2 ПКУ). В описаному випадку покупець визнав податковий кредит на дату передоплати за товари за наявності належно складеної ПН з обов'язковою умовою реєстрації в ЄРПН. На цю дату операція з перерахування передоплати за товар мала статус оподатковуваної операції, адже згодом планувалося поставити товар.
У термінах Закону про банкрутство1 покупець є конкурсним кредитором, тобто кредитором за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника (ст. 1 Закону про банкрутство). Згідно зі ст. 23 Закону про банкрутство, конкурсні кредитори за своїми вимогами зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом тридцяти днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство постачальника. Відлік цього строку починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство, він є граничним і поновленню не підлягає.
Згідно з ч. 1 ст. 38 Закону про банкрутство, кредитори, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, не є конкурсними, а їхні вимоги погашаються в шосту чергу в ліквідаційній процедурі. За умовами запитання вимоги покупця як кредитора шостої черги не будуть погашені — через недостатність майна постачальника-банкрута.
У такому разі очевидно, що постачання товару з боку продавця-банкрута вже не буде здійснене, адже за будь-якого варіанта завершення справи про банкрутство зобов'язань у постачальника перед покупцем уже немає, тому що покупець вчасно не заявив про свої вимоги до постачальника. Через це попередньо оплачений товар вже не буде отримано та використано в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності такого покупця.
Пунктом 198.5 ПКУ визначено, що платник ПДВ зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання за товарами, під час придбання яких суми ПДВ були включені до складу податкового кредиту, у разі якщо такі товари/послуги починають використовуватися в операціях, що не є господарською діяльністю платника ПДВ (пп. «г» п. 198.5 ПКУ). Неотримані товари або послуги якраз підпадають під дію цієї норми2. Згідно з п. 189.1 ПКУ, база оподаткування визначатиметься з вартості придбання товарів або послуг, тобто за сумою передоплати.
2 Такої самої думки дотримувалися і податківці у відповіді на аналогічне запитання: http://sfs.gov.ua/ebpz/101--podatok-na-dodanu-vartist/224.html. Хоча ця відповідь ґрунтується на попередніх редакціях ПКУ, загалом вона актуальна і на сьогодні.
На суму нарахованих податкових зобов'язань з ПДВ покупець повинен скласти податкову накладну не пізніше останнього дня звітного періоду (місяця або кварталу), на який припадає дата анулювання реєстрації постачальника як платника ПДВ. Згідно з пп. «д» п. 184.1 ПКУ, якщо господарський суд виніс ухвалу про ліквідацію юридичної особи — банкрута, його реєстрація платником ПДВ анулюється на дату, зазначену в судовому рішенні (п. 184.2 ПКУ).
Таку податкову накладну покупець реєструє в Єдиному реєстрі податкових накладних протягом 15 к. д. (п. 201.10 ПКУ). Якщо покупець вчасно не нараховує податкові зобов'язання з ПДВ, він ризикує занизити свої податкові зобов'язання з ПДВ за той звітний період, у якому виник обов'язок щодо нарахування ПЗ з ПДВ.
Згідно з п. 9 Порядку №9571 у верхній лівій частині такої податкової накладної роблять помітку «Х» та зазначають тип причини 13 «використання виробничих або невиробничих засобів, інших товарів/послуг не в господарській діяльності». У рядку «Індивідуальний податковий номер покупця» відображають умовний ІПН «400000000000», а в інших рядках, відведених для заповнення даних покупця, платник ПДВ зазначає власні дані (п. 12 Порядку №957).
У декларації з ПДВ за формою, затвердженою наказом МФУ від 23.09.2014 р. №966, такі податкові зобов'язання з ПДВ відображають у рядку 1.1 або у рядку 1.2 залежно від того, за якою ставкою нараховувався податковий кредит на дату передоплати, і відповідно, податкові зобов'язання згідно з п. 198.5 ПКУ — за ставкою 20% чи 7%.
Юлія ЄГОРОВА, «Дебет-Кредит»