Підприємство на загальній системі оподаткування (дистриб'ютор) надає нерезиденту маркетингові послуги й отримує за надані послуги винагороду (бонус), сума якої розраховується у відсотках до загального обсягу придбаного протягом певного періоду часу товару. Які податкові наслідки такої операції? Як відобразити таку операцію в податковому обліку?
Якщо винагорода виплачується за певні послуги та має на меті просування товарів, такі мотиваційні виплати, відповідно до пп. 14.1.108 ПКУ, відносять до маркетингових послуг. Про нюанси оформлення договірних відносин між резидентами України та відображення в обліку такої винагороди було зазначено в одному з попередніх номерів (див. «ДК» №11/2015). Розгляньмо докладніше таке постачання маркетингових послуг нерезиденту.
Згідно з пп. «б» п. 185.1 ПКУ об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України.
У п. 186.3 ПКУ визначено перелік послуг, місце постачання яких визначається залежно від місця реєстрації отримувача таких послуг: «Місцем постачання зазначених у цьому пункті послуг вважається місце, в якому отримувач послуг зареєстрований як суб'єкт господарювання». Наведений пункт містить суміжні рекламні та консультативні послуги, але маркетинг до складу таких послуг не входить. Пункт 186.2 ПКУ, який містить інформацію щодо особливостей визначення місця поставки, також не містить маркетингових послуг. Отже, відповідно до п. 186.4 ПКУ, місцем поставки таких послуг є місце реєстрації постачальника. Такого самого висновку доходять і податківці в Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі (підкатегорія 101.02) у відповіді на запитання: «Який порядок оподаткування ПДВ операції з постачання маркетингових послуг?».
А отже, якщо маркетингові послуги надає резидент — платник ПДВ, то вони є об'єктом оподаткування ПДВ на загальних підставах.
Яким чином резидент має оформити податкову накладну за такими послугами? Чи вважається така операція експортною поставкою? Нагадаємо, що такого поняття, як експорт послуг, ПКУ взагалі не містить. У пп. 195.1.1 ПКУ йдеться про нульову ставку для операцій вивезення товарів за межі митної території України у митному режимі експорту. Але, по-перше, маємо не товари, а послуги. По-друге, послуги були надані у межах митної території України (про що було зазначено вище), і для них не передбачено пільг в оподаткуванні ПДВ, а отже, вони оподатковуються за ставкою 20%. Водночас треба зазначити, що замовник-нерезидент не є платником ПДВ.
Отже, податкову накладну слід виписати таким чином:
— у верхній лівій частині такої податкової накладної робиться позначка «X» та зазначається тип причини з ознакою «02» — «поставка неплатнику податку» (п. 9 Порядку №9571);
1 Порядок заповнення податкової накладної, затверджений наказом Мінфіну від 22.09.2014 р. №957.
— при цьому у рядку «Особа (платник податку) — покупець» проставляється найменування «Неплатник»;
— у рядку «Індивідуальний податковий номер покупця» відображається умовний ІПН «100000000000» (п. 12 Порядку №957).
Щодо решти даних покупця, то пунктом 12 Порядку №957 не встановлено інших спеціальних правил їх заповнення. Отже, решта даних про покупця-нерезидента не заповнюються (нулі, прочерки та інші знаки чи символи не проставляються).
Олександра ОЛЕФІРЕНКО, «Дебет-Кредит»