Нормами п. 2 р. ІІ Закону №721 встановлено обов'язок формування звітності з трансфертного ціноутворення за 2014 рік з урахуванням норм ст. 39 ПКУ у редакції, що діяла до 1 січня 2015 року. Які ще нюанси треба врахувати під час підготовки звітності з ТЦ за 2014 рік та якою редакцією тих чи інших законодавчих норм слід керуватися, розглянемо далі.
Подання звітності
Норми пп. 39.4.2 ПКУ в редакції, чинній до 1 січня 2015 року, зобов'язують усіх платників податків, які протягом 2014 року здійснювали контрольовані операції, до 1 травня 2015 року подати звіт про контрольовані операції в електронній формі. Наразі ще не слід брати до уваги оновлену редакцію цієї норми щодо вимоги подання всіма платниками податків інформації про контрольовані операції у формі додатка до декларації з податку на прибуток, а платникам, обсяг контрольованих операцій яких з одним контрагентом перевищує 5 млн гривень (без урахування ПДВ), — щодо вимоги подання окремої звітності до 1 травня 2015, бо ці вимоги запрацюють лише у 2016 році зі звітності за 2015 рік.
Форму звіту про контрольовані операції та порядок його заповнення затверджено наказом Міндоходів від 11.11.2013 р. №669 (далі — Порядок №669). Під час підготовки звітності за 2014 рік слід брати до уваги абсолютно всі норми ст. 39 ПКУ в редакції, чинній до 1 січня 2015 року. У тому числі і щодо визначення операцій контрольованими. Протягом 2014 року контрольованими визнавалися, зокрема, операції з придбання (продажу) товарів (робіт, послуг), що здійснюються платниками податків із пов'язаними особами — нерезидентами та пов'язаними особами — резидентами, які (пп. 39.2.1 ПКУ):
— задекларували від'ємне значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток за попередній податковий (звітний) рік;
— застосовують спеціальні режими оподаткування станом на початок податкового (звітного) року;
— сплачують податок на прибуток підприємств та/або податок на додану вартість за іншою ставкою, ніж базова (основна), що встановлена відповідно до ПКУ, станом на початок податкового (звітного) року;
— не були платниками податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість станом на початок податкового (звітного) року, —
а також господарські операції, однією зі сторін яких є нерезидент, зареєстрований у державі (на території), в якій ставка податку на прибуток (корпоративний податок) на 5 і більше відсоткових пунктів нижча ніж в Україні, або який сплачує податок на прибуток (корпоративний податок) за ставкою на 5 і більше відсоткових пунктів нижчою, ніж в Україні1.
Крім того, протягом 2014 року згідно з нормами пп. 39.2.1.4 ПКУ для віднесення операції до контрольованих потрібне було одночасне виконання ще одного критерію — так званого правила про обсяг у 50 млн грн. Тобто загальна сума будь-яких операцій з кожним контрагентом за календарний рік мала би дорівнювати чи перевищувати 50 млн грн без ПДВ.
Як бачимо, норми пп. 14.1.159 ПКУ з 1 січня 2015 року також зазнали змін, і жодних перехідних положень для згаданої норми Законом №72 не передбачено. Якою нормою пп. 14.1.159 ПКУ слід керуватися при ідентифікації осіб як пов'язаних за операціями 2014 року? Незважаючи на відсутність прямих норм, на нашу думку, використовувати нові критерії визначення пов'язаних осіб (пп. 14.1.159 ПКУ) у зв'язку зі старими критеріями контрольованих операцій (пп. 39.2.1 ПКУ) нелогічно, адже передбачалося, що вони діятимуть у зв'язку між собою. Тому вважаємо, що при підготовці звітності з контрольованих операцій за 2014 рік слід керуватися визначенням пов'язаних осіб, що діяло в 2014 році.
Норми пп. 14.1.159 ПКУ в редакції, чинній у 2014 році, визначали десять ознак пов'язаності осіб. Усі вони відповідали кодам пов'язаності (501 — 510) із додатка 2 до Порядку №669. Оновлена редакція цієї норми частково зберегла попередні ознаки пов'язаності (через володіння корпоративними правами на підставі майнових відносин; на підставі організаційно-управлінських та договірних відносин; через зв'язок між юридичною особою та її керівником; на підставі родинних відносин), але набула й низку нових ознак. Зокрема, тепер маємо нову ознаку пов'язаності осіб: суму кредитів (позик), поворотної фінансової допомоги від однієї особи та/або кредитів (позик), поворотної фінансової допомоги, гарантованих однією особою, стосовно іншої особи, якщо така сума перевищує розмір власного капіталу юридичної особи — платника податків більш ніж у 3,5 разу (для фінансових установ та компаній, що займаються виключно лізинговою діяльністю, — більш ніж у 10 разів). Зміни стосуються і методики розрахунку частки володіння корпоративними правами юридичної особи. Усі ці нововведення в питаннях підготовки звітності з трансфертного ціноутворення за 2014 рік не є актуальними, керуємося старими правилами й алгоритмами.
Структура звіту
Звіт складається із заголовної, основної частини, додатка та інформації до додатка.
В основній частині Звіту в таблиці «Загальні відомості про контрольовані операції» мають бути відображені в довільному порядку дані щодо загальних сум проведених у 2014 році операцій у розрізі всіх контрагентів та сум, що є контрольованими. На кожного контрагента — один окремий рядок, навіть якщо операцій було безліч і всі вони були різноплановими. Адже, як ми знаємо, для визначення вартісного критерію у 50 млн грн до аналізу включаються операції як придбання, так і продажу (сумарне значення).
Суми отриманих/наданих кредитів, депозитів, поворотної фіндопомоги, дивідендів, інвестицій сюди не потрапляють. Зверніть увагу: формуючи звітність, важливо уважно аналізувати дату переходу прав власності на товари або дату складення акта чи іншого документа, оформленого відповідно до вимог чинного законодавства, який підтверджує виконання робіт або надання послуг у кожному конкретному випадку.
Кількість додатків у Звіті також визначається кількістю контрагентів — сторін контрольованих операцій, загальна сума здійснених операцій у 2014 році з кожним з яких має відповідати вартісному критерію контрольованих операцій. Порядковий номер додатка має збігатися з тим порядковим номером, під яким конкретний контрагент відображений у гр. 1 таблиці «Загальні відомості про контрольовані операції» в основній частині звітності.
Додатки складаються з двох розділів: «Відомості про особу, яка бере участь у контрольованих операціях» та «Інформація про пов'язаність осіб». Вони мають розкривати інформацію про особу, з якою конкретний платник податків здійснив у звітному періоді контрольовану операцію. «Інформація про пов'язаність осіб» містить інформацію, за якими критеріями відбувається ідентифікація пов'язаності сторін із кожним конкретним контрагентом. На кожного контрагента — окрема інформація.
Документація
Подані звітність та документація з трансфертного ціноутворення є основними джерелами інформації для моніторингу цих операцій податківцями. На усі запити, які будуть отримані платниками податків за підсумками операцій за 2014 рік, треба буде подати документацію згідно з нормами пп. 39.4.4 — 39.4.9 ПКУ у редакції, чинній уже після 01.01.2015 р., тобто застосовуються норми, чинні на момент надіслання запиту.
Але зверніть увагу: в 2015 році (за операціями, здійсненими у 2014 році) вже діятиме 3% штраф від суми контрольованих операцій, щодо яких не було подано документацію, визначену пп. 39.4.8 ПКУ, але не більше 200 розмірів мінімальної заробітної плати за всі незадекларовані контрольовані операції. А раніше неподання платниками податків документації у відведені законодавством строки або ж подання її з порушенням вимог п. 39.4 ПКУ були підставою для проведення перевірки контрольованих операцій відповідно до п. 39.5 ПКУ (пп. 39.4.11 ПКУ).
Штрафні санкції
З 01.01.2015 р. редакція п. 120.3 ПКУ зазнала змін. Штрафні санкції тепер диференційовано залежно від конкретного правопорушення:
— 100 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, — у разі неподання (несвоєчасного подання) звіту про контрольовані операції;
— 5% суми контрольованих операцій, що не задекларовані у звіті.
Якщо в 2015 році податківці виявлять, що в 2014 році конкретний платник податків здійснив контрольовані операції, але звітності не подав, на такого платника податків очікує штрафна санкція у розмірі 100 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01.01.2014 р. (адже ця штрафна санкція з 1 січня 2015 р. не змінилася). П'ятивідсотковий штраф за неповне включення інформації про окремі контрольовані операції до звітності за 2014 рік також може бути застосований, адже це правопорушення (підготовка звітності з порушеннями) матиме місце в 2015 році вже при підготовці звітності за 2014 рік — у період дії нових штрафів.
Водночас не слід забувати і про норми п. 20 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ, адже він без змін діє і в 2015 році:
— штрафні санкції за помилки, допущені при розрахунку грошових зобов'язань відповідно до норм ст. 39 ПКУ за період 01.09.2013 — 31.12.2014 рр., застосовуються у розмірі 1 гривня за кожне порушення;
Коли штраф — 1 гривня
Штраф у розмірі 1 гривня застосовується за заниження податкового зобов'язання за період з 1 вересня 2013 року до 31 грудня 2014 року внаслідок застосування платником у контрольованих операціях цін, що не відповідають рівню звичайних цін, виявленого за результатами перевірки контролюючим органом.
— самостійне коригування ПЗ з метою трансфертного ціноутворення за результатами застосування ст. 39 ПКУ за період 01.09.2013 — 31.12.2014 рр. виведене з-під дії штрафних санкцій за нормами ст. 50 ПКУ.
Жодних перехідних положень для норм п. 120.3 ПКУ законодавець не передбачив. А податківці в листі від 23.03.2015 р. №9853/7/99-99-22-01-02-17 (див. «ДК» №17-18/2015) вже роз'ясняють, що до звітності за 2014 рік застосовуватимуться саме штрафи, визначені оновленою редакцією п. 120.3 ПКУ.
Юлія КЛОВСЬКА, головний редактор