Чи є вина підприємства у неподанні декларації з плати за землю, якщо підприємство не може отримати довідку про нормативну грошову оцінку землі? На запити про надання такої довідки рада не відповідає, а податкова не втрачає можливості застосувати штраф.
Почнімо з того, що відповідно до пунктів 286.2, 286.3 ПКУ платники плати за землю (крім фізосіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному органу ДФСУ за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частинами за місяцями.
При поданні першої декларації (фактичному початку діяльності як платника плати за землю) разом із нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.
Увага! Неподання або несвоєчасне подання платником плати за землю податкових декларацій тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання (ст. 120 ПКУ).
Щоби відповісти на поставлене запитання, слід звернути увагу на два моменти.
Момент 1. Для земель, нормативну грошову оцінку яких проведено, ставка податку (яка має потрапити до самої декларації — річну чи щомісячну) визначена у п. 274.1 — 274.2 ПКУ на рівні не більше 3 %, для с/г угідь — не більше 1%, а для земель, що перебувають у постійному користуванні СГД, — не більше 12% від їх нормативної грошової оцінки. Тобто база оподаткування податком за землю прив'язана до нормативної грошової оцінки землі, яка визначається з урахуванням коефіцієнта індексації (пп. 271.1.1 ПКУ), та, що вкрай важливо, не залежить від самого платника податку (від його дій чи бездіяльності). Від платника вимагається лише підтвердити зазначені у декларації суми довідкою про таку оцінку. Хоча самі податкові органи вказують на те, що така довідка має інформаційний характер, а її відсутність не є підставою для відмови у прийнятті податкової декларації з плати за землю1.
Момент 2. Згідно з п. 271.2 ПКУ, рішення рад щодо нормативної грошової оцінки земельних ділянок, розташованих у межах населених пунктів, офіційно оприлюднюються відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування нормативної грошової оцінки земель або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.
За приписами п. 286.1 ПКУ підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру. Держземагентство, його територіальні органи та органи держреєстрації речових прав на нерухоме майно щомісяця, але не пізніше 10 числа наступного місяця, а також за запитом відповідного органу ДФСУ за місцезнаходженням земельної ділянки подають інформацію, необхідну для обчислення і справляння плати за землю, у порядку, встановленому КМУ.
Таким чином, розрахунок плати за землю залежить від дій відповідних державних органів та органів місцевого самоврядування, які шляхом обміну відповідною інформацією мають визначити грошову оцінку земель для цілей нарахування та сплати податку. Без такого розрахунку платник податків не може визначити відповідні показники суми плати за землю у декларації.
Тому, на нашу думку, з огляду на наведені вище норми ПКУ ставити питання про відповідальність платника податку за неподання такої декларації не можна. Незважаючи на приписи п. 120.1 ПКУ щодо штрафів за неподання декларації, відповідальність може бути застосована лише в разі доведення неправомірних дій (вини) платника податків. Адже ПКУ ґрунтується, зокрема, на принципі презумпції правомірності рішень платника податків, що передбачає відсутність вини за неоднозначність вимог самого Кодексу.
І тут ми якраз і говоримо про презумпцію правомірності рішення платника податків щодо неподання декларації, оскільки норми ПКУ припускають неоднозначне трактування обов'язку щодо розрахунку показників суми податку та їх відображення у податковій декларації.
Увага! Є ще один важливий момент: презумпція правомірності рішень застосовується податковим органом або судом за наявності достатніх та належних доказів1.
1 Визначенню словосполучень «презумпція правомірності рішень» та «неоднозначне (множинне) трактування» присвячено листи Мін'юсту від 06.04.2011 р. №3192-0-4-11-19 («ДК» №24/2011), від 11.04.2011 р. №195-0-2-11-18 («ДК» №8/2014), від 12.04.2012 р. №189-0-2-12/8.2-1, лист Держкомпідприємництва від 11.09.2013 р. №8322.
Отже, штраф за неподання декларації з плати за землю має бути оскаржений в адміністративному (ст. 56 ПКУ) та/або судовому порядку. І ключове значення тут має факт оприлюднення інформації про нормативну грошову оцінку в порядку, передбаченому п. 271.2 ПКУ, особливо в разі зміни цієї оцінки.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 Закону України від 21.05.97 р. №280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні» акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов'язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на цій території.
Відповідно до ч. 5 ст. 59 цього Закону, рішення ради нормативно-правового характеру набирають чинності з дня їх офіційного оприлюднення, якщо радою не встановлено пізніший строк введення цих рішень у дію.
Частиною 5 статті 12 Закону України від 11.09.2003 р. №1160-IV «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» передбачено, що регуляторні акти, прийняті органами та посадовими особами місцевого самоврядування, офіційно оприлюднюються в друкованих засобах масової інформації відповідних рад, а в разі їх відсутності — у місцевих друкованих засобах масової інформації, визначених цими органами та посадовими особами, не пізніш як у десятиденний строк після їх прийняття та підписання.
Частиною 4 статті 23 Закону України від 11.12.2003 р. №1378-IV «Про оцінку земель» визначено, що рішення рад, зазначених у цій статті, щодо технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок набирають чинності у строки, встановлені відповідно до п. 271.2 ПКУ.
Згідно зі ст. 22 Закону України від 23.09.97 р. №539/97-ВР «Про порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування в Україні засобами масової інформації», рішення органів місцевого самоврядування, інші нормативно-правові акти публікуються в офіційних виданнях (відомостях, бюлетенях, збірниках, інформаційних листках тощо) та друкованих засобах масової інформації відповідних органів державної влади та органів місцевого самоврядування. Недержавні друковані засоби масової інформації мають право оприлюднювати офіційні документи органів державної влади та органів місцевого самоврядування відповідно до законодавства України і на засадах, передбачених укладеною угодою між цими органами та редакціями друкованих засобів масової інформації.
Тому якщо інформація про нормативну грошову оцінку не була вчасно оприлюднена (ми говоримо про її зміну), то вважається, що таке рішення рад не набрало чинності. У такому разі податкову декларацію подати треба, але виходячи з попередньої. Інакше дії платника податку щодо неподання декларації через відсутність грошової оцінки землі (відсутність довідки (витягу) законно та правомірно можуть бути кваліфіковані як порушення вимог п. 120.1 ПКУ, яке матиме наслідком сплату відповідного штрафу.
Наталія КАНАРЬОВА, «Дебет-Кредит»