З 01.01.2015 р. набрали чинності зміни до ПКУ щодо сплати акцизного податку. Серед них — поява нової категорії платників акцизного податку: СГД, які здійснюють роздрібний продаж певних підакцизних товарів. Ця подія спричинила чимало запитань, на частину з яких ДФСУ надає відповідь у коментованому листі від 20.01.2015 р. №1519/7/99-99-19-03-03-17.
Новими платниками акцизного податку стали СГД, які здійснюють роздрібний продаж пива, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, нафтопродуктів, скрапленого газу, речовин, що використовуються як компоненти моторних палив, палива моторного альтернативного, безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків (пп. 14.1.212 ПКУ). Таким чином, новими платниками акцизного податку стали заклади громадського харчування (у т. ч. ті, які торгують алкогольними напоями у розлив), підприємства роздрібної торгівлі (як великі, так і зовсім малі), АЗС тощо. І вже з 01.01.2015 р. їм довелося переглянути ціни на зазначені підакцизні товари, а далі — вирішувати питання щодо реєстрації платниками акцизного податку, подання відповідної звітності до органів ДФСУ та сплати акцизного податку до певного бюджету. Розглянемо ці питання і ми, спираючись на ПКУ та коментований лист.
Встановлення роздрібних цін
Датою виникнення податкових зобов'язань у таких платників акцизного податку є дата здійснення розрахункової операції відповідно до Закону про РРО1, а в разі реалізації товарів фізособами-підприємцями, які сплачують єдиний податок, — дата надходження оплати за проданий товар (п. 216.9 ПКУ). Отже, вже на момент продажу ціна на товар має містити акцизний податок. Щоб забезпечити собі можливість сплатити його за січень 2015 р., усі зазначені платники податку швидко дооцінили свої підакцизні товари — як правило, на 5%. Чому саме на 5%?
За пп. 215.3.10 ПКУ, ставки акцизного податку для цього випадку мали би бути встановлені за рішенням сільської, селищної або міської ради у відсотках від вартості підакцизних товарів (з ПДВ), у розмірі 5 відсотків. І ця норма цікава тим, що, з одного боку, вона говорить про те, що ставку мали б визначити місцеві ради, з іншого — в ній немає формулювання «не більше 5%». Ця норма чітко встановлює не граничний, а певний розмір ставки акцизного податку, який на практиці місцеві ради, виходить, можуть не визначити, а лише затвердити.
Далі — більше: на те, щоб затвердити цю ставку, місцевим радам дали місяць (п. 4 розділу ІІ Закону №712). А що ж було робити платникам акцизного податку до такого затвердження? У такому разі їм доводилося діяти за пп. 12.3.5 ПКУ, який говорив, що в разі, якщо місцева рада не прийняла рішення про ставку податку для підакцизних товарів, такий податок до прийняття рішення справляється з огляду на норми ПКУ із застосуванням їх мінімальних ставок. Що є мінімальною ставкою для таких товарів, якщо за пп. 215.3.10 ПКУ вона взагалі одна, ПКУ не встановлює. Але СГД вирішили, що йдеться знову ж таки про 5%, і податківці у коментованому листі підтримали цю точку зору.
Інша проблема була в максимальних роздрібних цінах (далі — МРЦ), яких таким платникам доводилося суворо дотримувати. Встановлюють МРЦ виробники й імпортери підакцизних товарів, і зазначалися вони на упакуванні товару. З 01.01.2015 р. СГД роздрібної торгівлі дозволили новий акцизний податок нарахувати понад МРЦ (пп. 14.1.106 ПКУ). Тож тепер такі товари реалізуються СГД за МРЦ, збільшеною на 5% акцизного податку.
Базою оподаткування акцизним податком для зазначеної категорії платників є вартість (із ПДВ) реалізованих через роздрібну торговельну мережу підакцизних товарів (пп. 214.1.4 ПКУ). Це взагалі-то цікаво, адже за п. 188.1 ПКУ ПДВ нараховується на ціну товару, збільшену на суму акцизного податку (принаймні для товарів, зазначених у пп. 14.1.212 ПКУ як об'єкт для сплати акцизного податку такими платниками).
Як із цим давати собі раду, роз'яснює коментований лист. За ним виходить, що база оподаткування ПДВ включає акцизний податок (п. 188.1 ПКУ), а базою оподаткування акцизним податком з роздрібного продажу підакцизних товарів є вартість (із ПДВ) підакцизних товарів (пп. 214.1.4 ПКУ). І діють ці норми разом. Яким чином податківці пропонують застосовувати ці норми одночасно, викладено у коментованому листі у прикладі формування роздрібної ціни.
Так, якщо МРЦ установлено на рівні 16 грн із ПДВ, то ціна реалізації становитиме: (16 : 100 х 120) : 100 х 105 = 16,8 грн. З них 0,8 грн становитиме ПЗ з нового акцизного податку, а 16 : 120 х 20 = 2,67 грн — ПЗ з ПДВ. Отже, ПДВ, на думку податківців, нараховується на ціну товару без урахування акцизного податку. А акцизний податок нараховується на МРЦ, яка вже містить у собі ПДВ.
Реєстрація в ДПІ
Дії СГД щодо того, щоб стати на облік в органі ДФСУ (ДПІ) як платник акцизного податку зазначеної категорії, визначені в пп. 212.3.1-1 ПКУ. Про це у коментованому листі повідомляється таке: реєстрація контролюючими органами таких платників акцизного податку здійснюється автоматично при поданні ними декларації з акцизного податку до контролюючих органів, які обслуговують адміністративно-територіальні одиниці, на яких розташовано пункти продажу підакцизних товарів.
Отже, щоб зареєструватися, слід подати податкову декларацію. Але не за власною податковою адресою, а за місцем розташування магазину, АЗС, ресторану тощо, де здійснюється така роздрібна торгівля.
Подання декларації
СГД, які здійснюють роздрібну торгівлю підакцизними товарами, теж повинні подавати декларацію з акцизного податку. На жаль, наразі форми такої декларації ще не затверджено, і щойно вона з'явиться, ми обов'язково про це повідомимо. Але вже зрозуміло, коли і як треба буде подавати цю декларацію.
Згідно з п. 223.1 ПКУ, базовий податковий період для сплати податку відповідає календарному місяцю. Тож складати декларацію слід окремо за кожен звітний податковий місяць, і строки її подання до ДПІ є загальними місячними — не пізніше 20 числа наступного після звітного місяця (пп. 49.18.1, п. 223.2 ПКУ).
Порядок подання декларації встановлено ст. 46 ПКУ. А отже, СГД може подати таку декларацію (за власним вибором) у паперовій формі особисто (через уповноважену особу) або поштою (рекомендованим листом, з описом вкладеного у цей лист) чи в електронному вигляді (через Інтернет) у форматі, затвердженому ДФСУ, з накладеними електронними цифровими підписами.
Декларації з акцизного податку подають до контролюючих органів, які обслуговують адміністративно-територіальні одиниці, на яких розташовано пункти продажу підакцизних товарів. Тобто кількість таких декларацій за звітний період має відповідати кількості адміністративно-територіальних одиниць, на яких розташовано пункти продажу підакцизних товарів. Отже, кілька ДПІ зареєструють одного СГД як платника акцизного податку, і він сплачуватиме акцизний податок окремо, зі суми вартості товарів, реалізованих за кожним таким пунктом продажу.
Сплата акцизного податку
Сплачувати акцизний податок у випадку, який ми розглянули, очікувано доведеться у загальні місячні строки — тобто протягом 10 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку для подання податкової декларації за місячний податковий період (п. 57.1, пп. 222.3.1 ПКУ). Таким чином, за січень 2015 р. податок потрібно буде заплатити до 02.03.2015 р.
Ганна БИКОВА, «Дебет-Кредит»