Початок 2015 р. запам'ятається масштабним реформуванням податкової системи країни. Такі зміни не могли оминути й використання РРО. Розгляньмо нововведення, що їх вніс Закон №71 до Закону про РРО.
Нові суб'єкти, для яких є обов'язковим РРО
З 1 січня 2015 р. до переліку тих, хто обов'язково повинен використовувати РРО у своїй діяльності, додалися:
1) підприємства, що надають послуги. Нагадаємо, що до 31.12.2014 р. п. 1 ст. 9 Закону про РРО дозволяв не застосовувати РРО та РК при наданні послуг підприємствами, установами й організаціями всіх форм власності, крім підприємств торгівлі та громадського харчування. РРО не використовувався за умови здійснення розрахунків у касах з оформленням прибуткових та видаткових касових ордерів і видачею відповідних квитанцій, підписаних та засвідчених печаткою у встановленому порядку. Оскільки в новій редакції п. 1 ст. 9 Закону про РРО слова «надання послуг» вилучені, то з початку 2015 р. використання РРО для цих підприємств є обов'язковим. У разі одночасного продажу за готівку власної продукції та надання послуг СГ не зможуть оформлювати касові ордери і квитанції для реалізованих послуг. Враховуючи ці зміни, виходить, що при одночасній реалізації власної продукції та послуг за готівку слід застосовувати РРО;
2) комерційні агенти банків, що проводять операції приймання готівки для подальшого її переказу (п. 2 ст. 9 Закону про РРО);
3) банки при проведенні операцій з купівлі-продажу іноземної валюти (вилучено п. 3 ст. 9 Закону про РРО);
4) СГ, які проводять операції продажу товарів у системах електронної торгівлі (комерції) (п. 13 ст. 9 Закону про РРО вилучено).
На останній пункт звертаємо особливу увагу, бо раніше від СГ, який торгує через Інтернет, не вимагалося видавати розрахунковий документ установленої форми на повну суму проведеної операції. Враховуючи, що розрахунки за готівку в більшості інтернет-магазинів організовані шляхом внесення готівки до каси через кур'єра, виходить, що останній повинен мати РРО. Залишилося чекати роз'яснень.
Звертаємо увагу на зміни в п. 296.10 ПКУ: з 1 липня 2015 р. на застосування РРО в операціях у готівковій та/або безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) повинні перейти ФОП — платники ЄП 3-ї групи, а з 1 січня 2016 р. — і 2-ї групи. Винятком для них є діяльність на ринках та продаж товарів дрібнороздрібної торговельної мережі через засоби пересувної мережі.
ФОП — платники ЄП 1-ї групи РРО при готівкових розрахунках не застосовують.
До речі, вищезгаданим законопроектом №1718 планується п. 296.10 ПКУ викласти в такій редакції: «Платники єдиного податку першої — третьої (фізичні особи — підприємці) групи не застосовують реєстратори розрахункових операцій».
Звітність про РРО
СГ, які передавали податковим органам підсумкові дані, що містяться в щоденних Z-звітах, з 1 січня 2015 р. повинні передавати ще й електронні копії кожного чека.
Згідно з редакцією п. 7 ст. 3 Закону про РРО, яка набрала чинності з 01.01.2015 р., СГ, які використовують РРО, повинні подавати до державної податкової служби дротовими або бездротовими каналами зв'язку електронні копії розрахункових документів та фіскальних звітних чеків, які містяться на контрольній стрічці в пам'яті РРО або в пам'яті приєднаних до них модемів. Це означає, що з 1 січня 2015 року слід подавати не тільки Z-звіт, а й будь-який розрахунковий документ: касовий чек, товарний чек, розрахункову квитанцію, проїзний документ тощо!
Ті СГ, які використовують РРО, що створюють контрольну стрічку в друкованому вигляді, електронні копії розрахункових документів до 1 січня 2016 року не подають, а подають лише інформацію про обсяг розрахункових операцій, яка міститься в їх фіскальній пам'яті (про що далі).
Підприємства, що ведуть облік готівкових розрахунків за допомогою електронних таксометрів, автоматів з продажу товарів (послуг), повинні подавати до органів державної податкової служби дротовими або бездротовими каналами зв'язку інформацію про обсяг розрахункових операцій, виконаних у готівковій та/або в безготівковій формі. Електронні копії розрахункових документів такі СГ не подають.
Банки при проведенні ними операцій через РРО для обліку та реєстрації операцій з купівлі-продажу іноземної валюти, передають інформацію, що міститься у фіскальній пам'яті зазначених РРО, про обсяг операцій з купівлі-продажу іноземної валюти.
Після приєднання РРО до системи зберігання і збору даних ДФСУ (персоналізації) контрольно-звітна інформація про використання РРО згідно з п. 7 ст. 3 Закону про РРО передається в електронній формі, тож подання звіту за формою №ЗВР-1 у паперовому вигляді не вимагається (лист Міндоходів від 26.02.2014 р. №3737/6/99-99-18-03-01-15).
Щоденний друк фіскальних чеків
До новацій 2015 р. належить і редакція п. 9 ст. 3 Закону про РРО, яка зобов'язує щодня друкувати на РРО (крім автоматів з продажу товарів, послуг) фіскальні чеки та зберігати їх у КОРО лише у разі здійснення розрахункових операцій. Здоровий глузд законодавців у цьому разі переміг. А це означає, що коли з будь-яких причин СГ тимчасово не провадив госпдіяльності і протягом одного чи кількох днів не було розрахункових операцій, то тепер не треба турбуватися про щоденне друкування Z-звіту. Отже, за Законом про РРО роздруковувати Z-звіти слід лише за дні проведення операцій.
Вимоги до РРО
З 1 січня 2015 р. дозволена первинна реєстрація лише РРО, які створюють контрольну стрічку в електронній формі, а також електронних таксометрів, автоматів з продажу товарів (послуг), РРО з купівлі-продажу інвалюти.
Але підприємці, які вже мають ЕККА, контрольна стрічка яких створюється в друкованому вигляді та які мають можливість передачі до контролюючих органів дротовими або бездротовими каналами зв'язку тільки інформації про обсяг розрахункових операцій, без передачі електронних копій розрахункових документів, мають один рік на заміну обладнання: використання таких ЕККА дозволено тільки до 1 січня 2016 р. (п. 8 розділу ІІ «Прикінцеві положення» Закону про РРО).
Штрафи та перевірки
Згідно з п. 9 розділу ІІ «Прикінцеві положення» Закону про РРО, до 1 липня 2015 р. не будуть застосовані штрафні санкції за порушення вимог Закону про РРО:
— при наданні послуг у разі проведення розрахунків у касах з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій;
— при виконанні операцій з купівлі-продажу іноземної валюти у разі, якщо ці операції виконуються у касах уповноважених банків з оформленням розрахункових документів відповідно до нормативних актів НБУ;
— при виконанні операцій комерційних агентів банків з приймання готівки для подальшого її переказу;
— при продажу товарів у системах електронної торгівлі (комерції).
Підприємці-«єдиноподатники» 2-ї та 3-ї груп, для яких передбачено обов'язкове застосування РРО з 01.07.2015 р. та з 01.01.2016 р. та які добровільно почнуть використовувати в своїй діяльності до 30.06.2015 р. включно зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО, будуть звільнені від перевірок з питань дотримання порядку застосування РРО з дати початку застосування РРО до 1 січня 2017 р. (п. 28 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ).
Нормативна база
- ПКУ — Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. №2755-VI.
- Закон про РРО — Закон України від 06.07.95 р. №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
- Закон №71 — Закон України від 28.12.2014 р. №71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи».
Маргарита БОРИСЕНКО, «Дебет-Кредит»