Змінами, внесеними до ПКУ Законом №711, фіксований сільськогосподарський податок перетворюється на єдиний податок, а сільськогосподарські товаровиробники за дотримання певних умов можуть стати платниками єдиного податку четвертої групи.
Хто може обрати сплату ЄП
Сільськогосподарські товаровиробники, які бажають перебувати на спрощеній системі оподаткування, повинні відповідати вимогам, установленим ст. 291 ПКУ.
Якщо згідно з пп. 4 п. 291.4 ПКУ у сільськогосподарського товаровиробника частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній рік дорівнює або перевищує 75%, юрособа має право обрати спрощену систему оподаткування та перебувати на четвертій групі. Поняття «частка сільськогосподарського товаровиробництва» з метою глави 1 розділу XIV ПКУ визначено пп. 14.1.262 ПКУ — це «питома вага доходу сільськогосподарського товаровиробника, отриманого від реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки, у загальній сумі його доходу, що враховується під час визначення права такого товаровиробника на реєстрацію як платника податку».
Отже, для того щоб у 2015 році застосовувати спрощену систему оподаткування, питома вага доходу від реалізації власновироблених сільськогосподарських товарів повинна становити не менше 75% за 2014 рік. Складові доходу сільськогосподарського товаровиробника визначено у пп. 298.8.3 ПКУ. Крім того, пп. 291.4.2 ПКУ уточнюється, що на підприємствах з племінної справи у тваринництві до продукції власного виробництва також належать племінні (генетичні) ресурси, придбані в інших селекційних центрах, на підприємствах із племінної справи у тваринництві та реалізовані вітчизняним підприємствам для осіменіння маточного поголів'я тварин.
Обмежень щодо кількості найманих осіб та річної суми доходу для платників ЄП четвертої групи не передбачено. Але пп. 291.4.3 — 291.4.7 ПКУ встановлено низку умов, яких треба дотримувати. Якщо сільськогосподарський товаровиробник утворюється шляхом реорганізації, слід врахувати умови, встановлені пп. 291.4.3 — 291.4.6 ПКУ. Норма щодо дотримання частки 75% сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий рік поширюється на:
1) усіх осіб окремо, які зливаються або приєднуються. У цьому разі стати платником ЄП сільгосппідприємство може в рік утворення, якщо за попередній рік дотримано умови про 75% всіма товаровиробниками, які беруть участь у його утворенні (пп. 291.4.4 ПКУ);
2) кожну окрему особу, утворену шляхом поділу або виділення. У цьому разі стати платником ЄП можна з наступного року, за умови дотримання частки у розмірі 75% за попередній податковий рік (пп. 291.4.6 ПКУ);
3) особу, утворену шляхом перетворення. Обрати спрощену систему можна у році перетворення з дотриманням частки 75% сільськогосподарського товаровиробництва попереднього року (пп. 291.4.5 ПКУ).
Щодо новоутворених сільськогосподарських товаровиробників, то стати платником ЄП дозволено лише з наступного року, за умови дотримання частки товаровиробництва минулого року, яка дорівнює або перевищує 75% (пп. 291.4.7 ПКУ).
Отже, можливість обрання спрощеної системи оподаткування прямо залежить від доходу, отриманого від реалізації сільгосппродукції.
Крім того, п. 291.5-1 передбачено три обмеження, за яких такі особи не можуть стати платниками ЄП. Якщо:
1) дохід від реалізації декоративних рослин (за винятком зрізаних квітів, вирощених на угіддях, які належать сільськогосподарському товаровиробнику на праві власності або надані йому в користування, та продуктів їх переробки), диких тварин і птахів, хутряних виробів і хутра (крім хутрової сировини) становить 50% від загального обсягу власної продукції;
2) виробляються підакцизні товари, крім виноматеріалів виноградних (коди згідно з УКТ ЗЕД 2204 29 — 2204 30), вироблених на підприємствах первинного виноробства для підприємств вторинного виноробства, які використовують такі виноматеріали для виробництва готової продукції;
3) станом на 1 січня звітного року є податковий борг, за винятком безнадійного податкового боргу, який виник унаслідок дії обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин)1.
Об'єкт, база та ставки ЄП
Обмежень згідно з п. 291.6 ПКУ щодо розрахунків виключно в грошовій формі за реалізовану продукцію для сільськогосподарських товаровиробників, на відміну від інших груп спрощеної системи, немає. Пояснюється це тим, що у таких платників ЄП інший об'єкт оподаткування єдиним податком, ніж у платників ЄП першої — третьої групи.
Об'єкт і базу оподаткування для сільськогосподарських товаровиробників — платників ЄП встановлено окремою ст. 292-1 ПКУ. Для таких платників ЄП об'єктом оподаткування є площа сільськогосподарських угідь та/або земель водного фонду, що перебуває у власності або надана у користування, у т. ч. на умовах оренди. Права власності або користування земельними ділянками повинні бути оформлені та зареєстровані.
До речі, відносини, пов'язані з державною реєстрацією прав на нерухоме майно, регулює Закон №19522. Як сказано у п. 292-1.3 ПКУ, підставою для нарахування єдиного податку є дані державного земельного кадастру та/або дані з державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Для дотримання цієї вимоги органи виконавчої влади щомісяця не пізніше 10 числа наступного місяця (а також на запит контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки) подають інформацію, необхідну для обчислення та справляння податку.
Базою оподаткування єдиним податком є нормативна грошова оцінка одного гектара сільськогосподарських угідь, для земель водного фонду нормативна грошова оцінка ріллі в АР Крим або в області, з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного станом на 1 січня базового податкового року (п. 292-1.2 ПКУ). Визначається нормативна грошова оцінка центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин3.
1 Механізм списання безнадійного податкового боргу затверджений наказом Міндоходів від 10.10.2013 р. №577.
3 Нормативна грошова оцінка земельних ділянок у межах населених пунктів затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок, розташованих за межами населених пунктів, затверджується районними радами (ст. 23 Закону України від 11.12.2003 р. №1378-IV «Про оцінку земель»).
Ставки єдиного податку встановлюються у відсотках, їх розмір залежить від категорії (типу) земель, їх розташування. Відсоткові ставки встановлено пп. 293.9.1 — 293.9.6 ПКУ. Порівняно з колишнім фіксованим сільськогосподарським податком розмір ставок збільшено втричі.
Звітний період та порядок сплати ЄП
Відповідно до п. 294.1 ПКУ звітним періодом для сільськогосподарських товаровиробників є календарний рік. З урахуванням зазначених вище бази та ставок податку особи самостійно обчислюють річну суму ПЗ станом на 1 січня, про що зазначають у декларації на поточний рік. Подають декларацію відповідно до пп. 295.9.1 ПКУ до 20 лютого поточного року (наразі її форму ще не затверджено).
Зверніть увагу: в разі надання об'єкта оподаткування в оренду слід врахувати вимоги пп. 295.9.6 — 295.9.7 ПКУ. У разі надання сільськогосподарських угідь та/або земель водного фонду в оренду іншому платникові ЄП орендодавець враховує орендовану площу у своїй декларації. У декларації орендаря така земельна ділянка не враховується, відповідно не є об'єктом оподаткування. Якщо сільськогосподарські угіддя та/або земля водного фонду орендується в особи, яка не є платником ЄП, то, навпаки, орендар враховує таку площу у своїй декларації. У цьому разі орендовані земельні ділянки є об'єктом оподаткування в орендаря.
Підпунктом 295.9.2 ПКУ встановлено порядок сплати ЄП. Сплачують ЄП щокварталу протягом 30 к. д., наступних за останнім календарним днем податкового кварталу, у таких розмірах від річної суми ЄП:
у I кварталі — 10%;
у II кварталі — 10%;
у III кварталі — 50%;
у IV кварталі — 30%.
Уперше єдиний податок у розмірі 10% від бази оподаткування, визначеної у декларації платника ЄП, сплачуватиметься до 30 квітня 2015 року. Сплачують податок на відповідний рахунок місцевого бюджету за місцем розташування земельної ділянки (пп. 295.9.8 ПКУ).
Порядок обрання або переходу на ЄП
Згідно з п. 299.10 ПКУ, реєстрація платником ЄП є безстроковою. Проте сільськогосподарський товаровиробник повинен щороку підтверджувати свій статус. Порядок підтвердження аналогічний до порядку обрання спрощеної системи оподаткування, який встановлено пп. 298.8.1 — 298.8.4 ПКУ. Для підтвердження статусу «єдиноподатника» або переходу на ЄП треба до 20 лютого поточного року подати низку документів:
1) загальну податкову декларацію на поточний рік щодо всієї площі земельних ділянок (або земель водного фонду внутрішніх водойм), з яких справляється податок, — контролюючому органу за своїм місцезнаходженням (місцем перебування на податковому обліку);
2) звітну податкову декларацію на поточний рік окремо щодо кожної земельної ділянки — контролюючому органу за місцем розташування такої земельної ділянки;
3) розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва — контролюючим органам за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок1;
1 Форма розрахунку затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної аграрної політики, за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову та митну політику (зараз це Мінагрополітики та ДФСУ).
4) відомості (довідку) про наявність земельних ділянок — контролюючим органам за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок. У відомостях (довідці) про наявність земельних ділянок зазначають дані про кожний документ, що встановлює право власності та/або користування земельними ділянками, у т. ч. про кожний договір оренди земельної частки (паю).
У певних випадках платник ЄП подає уточнену декларацію. Такі випадки зазначені у пп. 295.9.4 та 295.9.5 ПКУ: у разі припинення платника ЄП шляхом злиття, приєднання, перетворення, поділу або у разі зміни площі сільськогосподарських угідь та/або земель водного фонду у зв'язку з набуттям (втратою) на неї права власності або користування.
Отже, колишні платники фіксованого сільськогосподарського податку для отримання статусу платника ЄП четвертої групи повинні за місцем реєстрації подати до 20 лютого 2015 року зазначені вище документи.
Особливості справляння інших податків
Платники ЄП звільняються від обов'язку сплати низки податків, визначених п. 297.1 ПКУ. Але у пп. 298.8.4 ПКУ є умова, згідно з якою, якщо у звітному році частка сільськогосподарського товаровиробництва становить менш як 75%, особа у наступному податковому році сплачуватиме податки на загальних підставах, що означає обов'язковий перехід на загальну систему. Щоправда, така вимога не застосовується, якщо зменшення частки не залежало від платника ЄП і пов'язане з виникненням обставин непереборної сили. Такий факт має підтверджуватися рішенням Верховної Ради АР Крим, обласних рад про наявність обставин непереборної сили та переліком СГ, які потерпіли внаслідок таких обставин.
Якщо під час перевірок виявиться, що платник ЄП неправомірно застосовував спрощену систему (не відповідав вимогам пп. 4 п. 291.4 ПКУ, або виявлено порушення за п. 291.5-1 ПКУ), за весь цей період контролюючий орган нараховує податки, від сплати яких він звільнявся, штрафні санкції за несплату податків, з урахуванням пені. З наступного місяця після встановлення факту порушення особа зобов'язана перейти на загальну систему оподаткування. Згідно з п. 299.13 ПКУ, контролюючий орган щоденно оприлюднює на єдиному державному реєстраційному веб-порталі юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців та на власному офіційному сайті дані з реєстру платників ЄП, зокрема дату виключення.
Олена ВОДОП'ЯНОВА, «Дебет-Кредит»