Акцизний податок продовжив своє активне існування і в 2015 році. І не в останню чергу саме завдяки цьому податку держава розраховує поповнити власний бюджет. Що нового з'явилося в оподаткуванні акцизним податком у 2015 році?
Нагадаємо, що, згідно з пп. 14.1.4 ПКУ, акцизний податок — це непрямий податок на споживання окремих видів товарів (продукції), визначених ПКУ як підакцизні, що включається до ціни таких товарів (продукції). Перелік підакцизних товарів установлено ст. 215 ПКУ, причому з 01.01.2015 р. його розширено.
Акцизний податок з електроенергії
Об'єкт оподаткування акцизним податком, як, власне, і коло платників податку, збільшено: тепер до підакцизних товарів віднесено електроенергію (пп. 213.1.10 та п. 215.1 ПКУ).
Платниками акцизного податку стали не тільки виробники електроенергії (що очікувано), а й її оптові постачальники (пп. 212.1.12 — 212.1.13 ПКУ). Подвійного оподаткування реалізованої електроенергії і зростання її ціни для споживачів пропонується уникнути шляхом виведення зі складу платників акцизного податку тих виробників електроенергії, які її реалізують оптовим постачальникам, а не безпосередньо споживачам. Але не підлягають оподаткуванню акцизним податком операції з реалізації електричної енергії, виробленої кваліфікованими когенераційними установками та/або з відновлюваних джерел енергії (пп. 213.2.8 ПКУ).
База оподаткування акцизним податком визначатиметься за пп. 214.1.3 ПКУ, а саме: як вартість реалізованої електричної енергії без ПДВ. Датою виникнення податкових зобов'язань з акцизного податку щодо постачання електроенергії є дата підписання акта приймання-передачі електроенергії (п. 216.10 ПКУ).
Визначити податкове зобов'язання платник повинен буде в місячній декларації з акцизного податку (п. 223.2 ПКУ) і сплатити його суму до бюджету, звісно, у місячні строки, встановлені ПКУ (тобто протягом 30 календарних днів після закінчення звітного місяця).
Акцизний податок з транспортних засобів
До підакцизних товарів з 01.01.2015 р. потрапили, за п. 215.1 ПКУ, крім легкових автомобілів, кузовів до них, причепів та напівпричепів, мотоциклів, ще й транспортні засоби, призначені для перевезення 10 осіб і більше, а також транспортні засоби для перевезення вантажів.
До складу платників акцизного податку потрапили і власники ввезеного на митну територію України вантажного транспортного засобу, що переобладнується у легковий автомобіль, з якого справляється акцизний податок (пп. 212.1.14 ПКУ). Датою виникнення податкових зобов'язань у разі переобладнання вантажного транспортного засобу, який відповідає товарній позиції 8704 згідно з УКТ ЗЕД, у легковий автомобіль, який відповідає товарній позиції 8703 згідно з УКТ ЗЕД, є дата видачі документа про відповідність переобладнаного автомобіля вимогам безпеки дорожнього руху. У цьому разі акцизний податок сплачує власник такого транспортного засобу не пізніше дати подання документів до органу внутрішніх справ України для реєстрації або перереєстрації такого транспортного засобу (пп. 216.11 ПКУ). Отже, платники акцизного податку при зверненні до органів внутрішніх справ України для реєстрації або перереєстрації переобладнаного вантажного транспортного засобу у легковий автомобіль зобов'язані пред'явити квитанції або платіжні доручення про сплату податку з відміткою банку про дату виконання платіжного доручення (пп. 222.2.4 ПКУ).
Акцизний склад для нафтопродуктів
З 01.04.2015 р. механізм акцизних складів, який доти працював щодо спирту етилового та алкогольних напоїв, застосовується в аналогічному порядку і до нафтопродуктів, палива моторного альтернативного та скрапленого газу (відповідні зміни внесено до ст. 230 ПКУ). Зокрема, за п. 230.23 ПКУ, транспортування нафтопродуктів, палива моторного альтернативного та скрапленого газу, відвантажених з акцизного складу підприємства, на якому вони виробляються, без ТТН, зареєстрованих в Єдиному реєстрі товарно-транспортних накладних на переміщення нафтопродуктів, палива моторного альтернативного та скрапленого газу, з відміткою представника контролюючого органу на акцизному складі забороняється. Аналогічна вимога щодо наявності ТТН встановлена п. 230.20 ПКУ під час відвантаження нафтопродуктів.
А гл. 11 ПКУ з 01.04.2015 р. буде доповнено статтею 128-1, яка передбачає штраф за вивезення нафтопродуктів, палива моторного альтернативного та скрапленого газу з території акцизного складу або транспортування такої продукції без відмітки представника контролюючого органу на ТТН про погодження відпуску — у розмірі 200 відсотків вартості вивезеної або транспортованої продукції, але не менше 15000 гривень.
Роздрібна торгівля підакцизними товарами
За пп. 213.1.9 ПКУ з 01.01.2015 р. з'явився новий об'єкт оподаткування акцизним податком — операції з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів.
Реалізація суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів — це продаж пива, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, нафтопродуктів, газу, зазначених у пп. 215.3.4 ПКУ, безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у т. ч. на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших суб'єктах господарювання громадського харчування. Отже, саме до вартості підакцизних товарів, враховуючи суму ПДВ, застосовуються ставки акцизного податку, встановлені місцевими радами для зазначених СГ.
Як і раніше, акцизний податок є загальнодержавним податком (пп. 9.1.4 ПКУ), а отже, порядок і ставки його справляння встановлює держава шляхом прийняття відповідних норм у ПКУ. Але місцевим радам пп. 12.4.4 ПКУ надано повноваження щодо встановлення в межах, визначених ПКУ, ставок акцизного податку з реалізованих суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів. Так, за новим пп. 215.3.10 ПКУ, для таких підакцизних товарів ставки податку встановлюються за рішенням сільської, селищної або міської ради у відсотках від вартості (з податком на додану вартість), у розмірі 5 відсотків. Отже, на практиці ця ставка може бути і меншою — якщо місцева рада прийме таке рішення.
А в разі якщо місцева рада не прийняла рішення про встановлення такого акцизного податку, він до прийняття рішення справляється виходячи з норм ПКУ із застосуванням мінімальних ставок акцизного податку для таких товарів (пп. 12.3.5 ПКУ). Що малося на увазі під мінімальними ставками акцизного податку, і як діяти, якщо місцева рада ще не затвердила ставку акцизного податку, читайте у статті «Акцизний податок у роздрібній торгівлі» на «ДК» №05/2015.
А особа — суб'єкт господарювання роздрібної торгівлі, яка реалізує підакцизні товари, поповнила тісні лави платників акцизного податку (пп. 212.1.11 ПКУ). Такі особи беруться на облік як платники акцизного податку в ДПІ за місцезнаходженням пункту продажу товарів не пізніше граничного терміну подання декларації акцизного податку за місяць, у якому здійснюється господарська діяльність (пп. 212.3.1-1 ПКУ).
За п. 216.9 ПКУ, датою виникнення податкових зобов'язань щодо реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів є дата здійснення розрахункової операції, а у разі реалізації товарів фізособами-підприємцями, які сплачують єдиний податок, — дата надходження оплати за проданий товар. Строки сплати акцизного податку такими платниками встановлено пп. 222.3.1 ПКУ — протягом 10 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку, передбаченого ПКУ для подання податкової декларації за місячний податковий період (тобто 30 календарних днів після закінчення звітного місяця). Сплатити податок треба за місцем реалізації таких товарів (пп. 222.3.2 ПКУ). Звісно, що такі платники податку подаватимуть у зазначені місячні строки і декларацію з акцизного податку (п. 223.2 ПКУ). Отже, вперше такі нові платники акцизного податку подадуть декларацію до 20 січня та сплатять ПЗ не пізніше 30 січня 2015 року.
Максимальні роздрібні ціни
За пп. 14.1.106 ПКУ, максимальні роздрібні ціни — ціни, встановлені на підакцизні товари (продукцію з урахуванням усіх видів податків (зборів). Як і раніше, на виробників та імпортерів підакцизних товарів покладено обов'язок з декларування максимальних роздрібних цін. Але з 31.03.2015 р. таке декларування, за п. 220.2 та п. 220.6 ПКУ, здійснюється виключно в електронному вигляді, з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб, які складають такі декларації, у порядку, визначеному законодавством. Змінилися і строки подання такої декларації. Раніше її подавали не пізніше ніж за п'ять календарних днів до дати встановлення максимальних роздрібних цін. З 31.03.2015 р. її подаватимуть не пізніше ніж 10 та 25 числа місяця. Адже за оновленою редакцією п. 220.7 ПКУ встановлені виробником або імпортером максимальні роздрібні ціни на перелічені у декларації товари (продукцію), яка подана не пізніше 10 числа, запроваджуються з 15 числа місяця, в якому подається декларація, а ціни, зазначені в декларації, яка подана не пізніше ніж 25 числа, — з 1 числа місяця, наступного за місяцем, у якому декларацію подано ДФСУ, і діють до їх зміни у порядку, встановленому пунктами 220.8 — 220.9 ПКУ. До речі, протягом одного місяця до декларації можна внести зміни вже два рази.
Акцизний податок з реалізованих суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів не включається до максимальної роздрібної ціни. Але продаж ними підакцизних товарів, на які встановлюються максимальні роздрібні ціни, не може здійснюватися за цінами, вищими за максимальні роздрібні ціни, збільшені на суму акцизного податку з роздрібної торгівлі підакцизними товарами.
Акцизний податок з продажу цінних паперів
А ось цей об'єкт оподаткування з 01.01.2015 р. скасували (вилучивши з ПКУ пп. 213.1.7). Відповідно, скасовано і пільги з акцизного податку, до цього встановлені пп. 213.2.3 — 213.2.7 ПКУ, а також базу оподаткування за п. 214.8 ПКУ. Скасовано і ст. 215-1 ПКУ, якою було встановлено ставки акцизного податку для операцій з продажу цінних паперів, та інші подібні норми р. VI ПКУ.
Не треба буде і подавати відповідну звітність — вже починаючи з I кварталу 2015 р. Але за останній звітний період 2014 року відзвітувати слід у порядку, який діяв раніше (п. 27 підр. 10 р. ХХ ПКУ).
Ставки акцизного податку
Звісно, не обійшлося і без зміни (у бік підвищення) вже наявних ставок акцизного податку, і встановлення нових ставок для нових об'єктів оподаткування.
Не змінилися з 01.01.2015 р. ставки на спирт етиловий та інші спиртові дистиляти, алкогольні напої, пиво (пп. 215.3.1 ПКУ), на більшість тютюнових виробів (пп. 215.3.2 — 215.3.3 ПКУ), на кузови для транспортних засобів (пп. 215.3.6 ПКУ).
Специфічну ставку на сигарети без фільтра, цигарки збільшено з 101,72 грн до 227,33 грн (при цьому адвалорна ставка залишається на тогорічному рівні — 12%). Збільшено і мінімальне податкове зобов'язання зі сплати акцизного податку на сигарети без фільтра, цигарки — з 133,35 грн до 304,11 грн.
Збільшено ставки на нафтопродукти, скраплений газ, речовини, що використовуються як компоненти моторних палив, паливо моторне альтернативне (пп. 215.3.4 ПКУ).
Нові ставки щодо транспортних засобів затверджено новою редакцією пп. 215.3.5, 215.3.7 ПКУ і новими пп. 215.3.5-1, 215.3.5-2 ПКУ. При цьому слід враховувати, що ставки податку, затверджені пп. 215.3.5 ПКУ, для моторних транспортних засобів, що використовувалися понад 8 років і відповідають коду 8702 згідно з УКТ ЗЕД, застосовуються з коефіцієнтом 50. А ставки, встановлені пп. 215.3.5-2 ПКУ, для транспортних засобів, що відповідають коду 8704 згідно з УКТ ЗЕД, застосовуються для автомобілів, що використовувалися від 5 до 8 років, із коефіцієнтом 40, а для автомобілів, що використовувалися понад 8 років, — із коефіцієнтом 50.
Для електроенергії, як нового об'єкта оподаткування, ставка затверджена новим пп. 215.3.9 ПКУ і становитиме 3,2% від вартості реалізованої електроенергії.
Ганна БИКОВА, «Дебет-Кредит»