Вулична торгівля харчовими продуктами

Навесні та влітку на вулицях міст і в сільській місцевості активізується торгівля харчовими продуктами. Як правило, це ятки і палатки з різноманітним асортиментом продуктів харчування, пересувні ятки з обладнанням для приготування гарячих закусок — випічки та бутербродів, точки з продажу кави тощо.

Основні правила вуличної торгівлі

Особливості вуличної торгівлі регламентовані Правилами №369. У п. 3 цих Правил сказано, що продаж товарів може здійснюватися через пункти некапітальної забудови (кіоски, ятки, рундуки, палатки, павільйони для сезонного продажу товарів, торгові автомати), а також через засоби пересувної мережі — автомагазини, автокафе, авторозвозки, автоцистерни, магазини-автопричепи, візки, спеціальне технологічне обладнання (низькотемпературні лотки-прилавки), розноски, лотки, столики тощо.

Найперша вимога до вуличної торгівлі — простота асортименту (п. 4 Правил №369). Є також і прямі заборони на продаж певних продуктів (п. 8 Правил №369). На вулицях міст не можна продавати алкогольні напої¹, проте в сільській місцевості дозволяється продавати ці напої через автомагазини системи споживчої кооперації за наявності марок акцизного збору. При цьому вік продавця повинен перевищувати 18 років.

¹ Поняття алкогольних напоїв визначено в ст. 1 Закону України від 19.12.95 р. №481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» та в пп. 14.1.5 ПКУ.

Не можна продавати нефасовані та неупаковані продовольчі товари з розносок, лотків, столиків, кошиків та неспеціалізованого транспорту (такі групи товарів, як бакалія, кондитерські, хлібобулочні вироби тощо). Можна продавати в нефасованому та неупакованому вигляді картоплю, овочі, фрукти, плоди, ягоди, баштанні культури в період їх сезонного продажу, а також морозиво.

Зрозуміло, на виносній торговій точці мають бути забезпечені умови для дотримання санітарних норм та правил, температурних режимів, умов зберігання та продажу товарів. На вуличну торгівлю поширюються загальні заборони на продаж товарів, обіг яких заборонено законодавчими актами, а також товарів, вільна реалізація яких є забороненою.

Дозволи та вимоги до вуличної торгівлі

Найперше питання — це питання розміщення торгової точки — пересувного павільйону, автофургона, палатки, лотка, прилавка тощо. Усі ці об'єкти підпадають під визначення тимчасової споруди для ведення підприємницької діяльності, наведене в ст. 28 Закону №3038. У п. 1.4 Порядку №244 дано також визначення пересувної тимчасової споруди: це «споруда, яка не має закритого приміщення для тимчасового перебування людей, у якій може бути розміщене торгове обладнання, низькотемпературний прилавок, лоток, ємність, торговельний автомат, інші пристрої для сезонної роздрібної торгівлі та іншої підприємницької діяльності».

Розміщення тимчасових споруд регламентовано Порядком №244. СГД можуть розміщувати павільйони, автофургони, палатки на підставі паспорта прив'язки, що отримується ними відповідно до розділу ІІ Порядку №244. Паспорт видається органами місцевої ради.

Згідно з п. 1.8 Порядку №244 для розміщення холодильного й іншого обладнання (для забезпечення санітарних заходів або дотримання вимог санітарних норм) поруч із тимчасовою спорудою не потрібно отримувати жодного дозволу. При цьому загальна площа, яку займає таке обладнання, не може перевищувати 25% площі тимчасової споруди, а обладнання має розміщуватися поруч із нею.

Розміщення торгових точок під час проведення ярмарків, державних та місцевих святкових, урочистих масових заходів на термін проведення таких заходів регулюється органами місцевого самоврядування (п. 1.11 Порядку №244).

До вуличної торгівлі висувається також чимало інших вимог, що висуваются до торгівлі загалом. Насамперед це вимоги законів України від 12.05.91 р. №1023-XII «Про захист прав споживачів», від 23.12.97 р. №771/97-ВР «Про безпеку та якість харчових продуктів», від 24.02.94 р. №4004-XII «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення», Правил роздрібної торгівлі продовольчими товарами, затверджених наказом Мінекономіки від 11.07.2003 р. №185. При реалізації харчових продуктів слід також дотримувати вимоги Санітарних правил для підприємств продовольчої торгівлі, затверджених наказом МОЗ від 16.04.91 р. №5781-91.

Санітарні вимоги до дрібнороздрібної мережі визначені розділом ІХ цього документа, але СГД повинен дотримувати й решти вимог цих правил. Зокрема, їхнім пунктом 162 передбачено, що після закінчення робочого дня все перевізне та переносне обладнання має бути повернено на підприємство, а залишок нереалізованих продуктів — здано для зберігання на склад підприємства. Це означає, що на початку і наприкінці кожного дня потрібно оформляти відповідні первинні документи, що підтверджують передачу продукції (товару) на торгову точку та її повернення на склад підприємства, наприклад накладні на внутрішнє переміщення за формою №М-11, затвердженою наказом Мінстату від 21.06.96 р. №193.

Торговий патент і РРО

Вулична торгівля — це діяльність, що підлягає патентуванню згідно з пп «а» п. 267.1.1 ПКУ. Збір за здійснення деяких видів підприємницької діяльності стягується у вигляді плати за торговий патент. Звільнені від придбання патенту ті СГД, які перераховані в п. 267.1.2 ПКУ. Зокрема, для вуличної торгівлі харчовими продуктами актуальними є пільги, передбачені абзацами «б», «в», «г», «д», «е» та «з» пп. 267.1.2 ПКУ. Пільгових торгових патентів для торгівлі продуктами харчування в ПКУ не передбачено, бо в пп. 267.2.2 ПКУ таку торгівлю не зазначено. Платники єдиного податку звільнені від необхідності придбавати патент згідно з пп. 5 п. 297.1 ПКУ.

Строк дії торгового патенту — 60 календарних місяців (5 років) згідно з пп. 267.7.1 ПКУ. Протягом усього цього строку потрібно вносити плату за патент у терміни, зазначені в пп. 267.5.2 ПКУ, — не пізніше 15 числа місяця, що передує звітному. Можна оплатити вартість патенту до кінця календарного року (пп. 267.5.4 ПКУ).

Якщо СГД не вносить чергового місячного платежу за патент, то з наступного місяця дія патенту припиняється згідно з пп. 267.7.4 ПКУ.

Утім, СГД можуть використовувати і короткострокові патенти (строком до 15 днів). Згідно з пп. 267.4.7 ПКУ, короткострокові патенти отримуються для торгівлі на ярмарку, виставках-продажах та інших короткострокових заходах. На наш погляд, якщо СГ планує провадити вуличну торгівлю протягом короткого строку, він може купити короткостроковий патент.

Яких-небудь особливостей застосування РРО при вуличній торгівлі не встановлено. На загальних підставах суб'єкти господарювання звільнені від застосування РРО, РК та КОРО в таких випадках (ст. 9 Закону про РРО): якщо СГД — приватний підприємець — платник єдиного податку; при продажу харчових продуктів (окрім підакцизних — спиртних напоїв) особами, які мають пільговий торговий патент; при здійсненні вуличної торгівлі харчовими продуктами за готівку на території ринків; при продажу води, молока, квасу, олії та живої риби з автоцистерн, цистерн, бочок та бідонів. В інших випадках РРО застосовується згідно з вимогами Закону про РРО.

Проте в деяких випадках можна скористатися нормами ст. 10 Закону про РРО, що дозволяють використовувати РК та КОРО замість РРО у випадках, передбачених Переліком №1336, зокрема п. 1 — 5, п. 22 і п. 26 Переліку. Є межа річного обсягу готівкової виручки, при перевищенні якого вже потрібно використовувати РРО — це 200000 грн з розрахунку на одного СГД у випадках, передбачених пп. 2, 3, 5, 22 Переліку №1336. Для торгової діяльності, передбаченої п. 4 Переліку №1336, встановлено межу 75000 грн на кожен пункт продажу товарів, а для діяльності, передбаченої п. 1 і п. 26 Переліку №1336, межу не передбачено.

Бухгалтерський та податковий облік вуличної торгівлі

Первісна вартість купованих товарів формується відповідно до п. 9 П(С)БО 9 «Запаси» та обліковується на рахунку 28 «Товари», а собівартість готової продукції — на рахунку 26 «Готова продукція» згідно з п. 10 П(С)БО 9. При списанні проданих товарів та власної продукції на рахунок 90 «Собівартість реалізації» використовуються одні і ті самі методи оцінки їх при вибутті, передбачені п. 16 П(С)БО 9. Податковий облік собівартості проданих купованих товарів та власної продукції, а також облік доходів від їх реалізації аналогічний до бухгалтерського.

Податкові зобов'язання з ПДВ нараховуються в загальному порядку згідно з п. 187.1 ПКУ та п. 188.1 ПКУ. Податкова накладна, як правило, виписується за підсумками операцій за день згідно з п. 12 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міндоходів від 14.01.2014 р. №10. Хоча в цьому пункті йдеться про те, що розрахунки з покупцями мають здійснюватися через РРО, ми вважаємо, що підсумкову податкову накладну можна виписувати також і в тих випадках, коли СГД має право провадити вуличну торгівлю без РРО.

Приклад Підприємство — платник податку на прибуток та ПДВ продає морозиво на пересувних торгових точках. Морозиво купується у постачальника по 6,00 грн за 1 порцію з ПДВ (5,00 грн без ПДВ), торгова націнка — 1,50 грн, продажна ціна — 7,80 грн за 1 порцію з ПДВ. Операції з обліку продажу морозива на вуличних торгових точках показано в таблиці.

Таблиця

Бухгалтерський та податковий облік вуличної торгівлі

Нормативна база

• Закон №3038 — Закон України від 17.02.2011 р. №3038-VI «Про регулювання містобудівної діяльності».
• Закон про РРО — Закон України від 06.07.95 р. №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
• Перелік №1336 — Перелік окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, затверджений постановою КМУ від 23.08.2000 р. №1336.
• Порядок №244 — Порядок розміщення тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності, затверджений наказом Мінрегіонбуду від 21.10.2011 р. №244.
• Правила №369 — Правила роботи дрібнороздрібної торговельної мережі, затверджені наказом Міністерства зовнішніх економічних зв'язків і торгівлі України від 08.07.96 р. №369.
• П(С)БО 9 — Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 9 «Запаси», затверджене наказом Мінфіну від 20.10.99 р. №15.

Юлія ЄГОРОВА, «Дебет-Кредит»