Закупівля сільгосппродукції у населення

Закупівля сільгосппродукції у населення

Закупівля сільгосппродукції в населення — це не тільки можливість дешевше придбати товари, а й отримати в більшості випадків екологічно чисту продукцію. Про особливості документування, оподаткування та розрахунків під час закупівлі сільгосппродукції в населення (як у масовому порядку, та і разових закупівель) ми й розповімо далі.

Особливості розрахунків

Закупівля сільгосппродукції за готівку здійснюється через підзвітну особу. Для проведення закупівлі сільгосппродукції такій особі слід видати з каси готівку, з цією метою оформляється видатковий касовий ордер (п. 3.4 Положення №637).

А тепер кілька слів про строки звітування за авансами, виданими на закупівлю сільгосппродукції.

Так, згідно з п. 2.11 Положення №637, видача готівкових коштів під звіт на закупівлю сільгосппродукції дозволена на строк не більше десяти робочих днів з дня видачі коштів із каси. При цьому слід врахувати норми п. «б» пп. 170.9.2 ПКУ, де зазначено, що звіт про використання коштів, виданих під звіт, подають до закінчення п'ятого банківського дня, що настає за днем, у якому платник податку завершує виконання окремої цивільно-правової дії за дорученням та за рахунок підприємства.

Тож підзвітна особа — працівник підприємства має п'ять днів для звітування з дня, коли вона вперше закупила сільгосппродукцію у населення. Крім того, діє і друге часове обмеження — працівник на закупівлю сільгосппродукції має не більше десяти днів з дня видачі коштів під звіт.

Цих двох обмежень слід дотримуватися одночасно. За порушення норм Положення №637 (вимога про десять днів) до підприємства може бути застосовано штраф у розмірі 25% виданих під звіт сум за перевищення встановлених строків використання виданої під звіт готівки (абз. 5 п. 1 Указу Президента України від 11.05.99 р. №436/95).

А от за порушення норм ПКУ (щодо п'яти днів) на підзвітну особу чекатиме санкція у вигляді 15% податку на доходи зі суми, яку працівник вчасно не повернув (пп. 170.9.1 ПКУ). Якщо така неповернута сума буде більшою за десять мінімальних зарплат, установлених на 1 січня поточного року (нині це 12180 грн), необхідно застосувати санкцію в розмірі 17% податку на доходи до суми перевищення 12180 грн (п. 167.1 ПКУ).

Для утримання ПДФО в цьому разі слід збільшити базу оподаткування (тобто суму неповернутих коштів) на коефіцієнт 1,176471 (1,204819, якщо застосовуємо 17% податку на доходи) (п. 164.5 та ст. 167 ПКУ).

Документальне оформлення

Після закупівлі сільгосппродукції підзвітна особа подає до бухгалтерії Звіт про використання коштів, наданих на відрядження або під звіт¹.

¹ Форма затверджена наказом Міндоходів України від 24.12.2013 р. №845.

Звісно, невикористану частину виданого авансу необхідно повернути до каси до або під час затвердження звіту.

Але згідно з п. 1 ст. 9 Закону про бухоблік підприємства повинні засвідчувати всі госпоперації первинними документами. Тож працівнику треба подати документи, які б засвідчували достовірність і правильність витрачання коштів, оскільки ці документи будуть підставою для відображення господарської операції в бухобліку та підтвердження права на податкові витрати згідно з п. 138.2 ПКУ.

При закупівлі сільгосппродукції в населення ми рекомендуємо для документування такого факту використовувати закупівельний акт або відомість закупівлі сільгосппродукції.

Якщо підзвітна особа закуповує сільгосппродукцію в однієї особи, цю подію можна зафіксувати за допомогою закупівельного акта. Його форму наведено в додатку 5 до Методрекомендацій №157.

Природно, Методрекомендації №157 мають рекомендаційний характер, а не обов'язковий. Це підкреслено і в листах Мінфіну України від 30.07.2004 р. №31-03430-03-29/13806 та від 03.12.2004 р. №31-03430-01-10/22335 (див. «ДК» №7/2005). А отже, за потреби до такого документа можна внести додаткові реквізити (наприклад, реєстраційний номер продавця або паспортні дані — якщо фізособа не має ідентифікаційного номера, реквізити довідки з сільради, що підтверджує походження продукції та дає право власнику сільгосппродукції отримати дохід без утримання податку на доходи фізосіб).

З нашим варіантом закупівельного акта ви можете ознайомитися в зразку.

Зразок

Тепер кілька слів про відомість закупівлі сільгосппродукції. Відомість — це касовий документ (див. п. 1.2 Положення №637). Щоправда, форму такого документа не встановлено. Але в п. 3.4 Положення №637 зазначено, що підприємства, які займаються закупівлею товарів сільськогосподарської продукції, проведення розрахунків за які не врегульовано законодавством України, можуть видавати готівку здавальникам такої сільськогосподарської продукції за відомостями, в яких зазначаються прізвища здавальників, їх адреси, обсяги зданої продукції та сума виплаченої готівки, що засвідчуються підписом здавальника. Як бачите, певні вимоги до цього документа все-таки є.

Відомість закупівлі сільськогосподарської продукції варто використовувати в разі придбання сільгосптоварів у кількох фізосіб.

При формуванні власної форми відомості, крім приписів п. 3.4 Положення №637, слід взяти до уваги і приписи п. 2 ст. 9 Закону про бухоблік та п. 2.4 Положення №88.

Оподаткування доходу продавця

Усі бухгалтери пам'ятають постулат: виплачуємо дохід фізособі — слід з нього утримати податок на доходи. Але згідно з пп. 165.1.24 ПКУ ПДФО не утримується із доходів, отриманих фізособою (не підприємцем) від реалізації власної сільгосппродукції, вирощеної, відгодованої, виловленої, зібраної, виготовленої, виробленої, обробленої та/або переробленої безпосередньо нею на земельних ділянках, наданих їй у розмірах, установлених Земельним кодексом України для ведення:

— садівництва та/або для будівництва й обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибні ділянки) та/або для індивідуального дачного будівництва;

— особистого селянського господарства та/або земельні частки (паї), виділені в натурі (на місцевості), сукупний розмір яких не перевищує 2-х гектарів. При цьому розмір земельних ділянок, зазначених в абзаці другому цього підпункту, а також розмір виділених у натурі (на місцевості) земельних часток (паїв), які не використовуються (здаються в оренду, обслуговуються), не враховуються. Якщо розмір земельних ділянок перевищує 2 гектари, дохід від продажу сільськогосподарської продукції підлягає оподаткуванню на загальних підставах.

Однак щоб уникнути стягнення ПДФО, продавець-фізособа повинен надати підзвітній особі підприємства, яка здійснює закупівлю, копію довідки про наявність у фізичної особи земельних ділянок за формою №3ДФ (затверджена наказом Міндоходів України від 17.01.2014 р. №32).

Отримання копії такої довідки звільняє підприємство як податкового агента від обов'язку утримання з доходу фізособи податку на доходи при закупівлі сільгосппродукції.

При продажу власної продукції тваринництва груп 1 — 5, 15, 16 та 41 УКТ ЗЕД отримані від такого продажу доходи не оподатковуються ПДФО, якщо їх сума сукупно за рік не перевищує 100 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року (нині це 121800 грн). У такому разі фізособі не треба подавати податковому агенту довідку про наявність земельної ділянки.

Якщо ж сума отриманого доходу від реалізації продукції тваринництва перевищує встановлений вище розмір, фізособа самостійно подає контролюючому органу довідку за формою №3ДФ, при цьому оподаткуванню підлягає лише дохід, що за рік перевищує 100 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року. Якщо фізособа такої довідки не надасть, оподаткуванню підлягатиме весь її дохід (пп. 165.1.24 ПКУ).

У формі №1ДФ¹ виплати селянам за придбану в них сільгосппродукцію відображаються за ознакою доходу «148» або «179».

¹ Форму затверджено наказом Міндоходів України від 21.01.2014 р. №49.

Якщо ж із певних причин продавець не надав копію довідки за формою №3ДФ, то з доходу, виплаченого такому продавцю за реалізовану ним сільгосппродукцію, підприємству слід утримати податок на доходи в розмірі 5% (ст. 173 та пп. 167.2 ПКУ). До того ж у ф. №1ДФ цей дохід зазначаємо з ознакою «105».

Нормативна база

• Закон про бухоблік — Закон України від 16.07.99 р. №996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».
• Методрекомендації №175 — Методичні рекомендацій щодо впровадження національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку у сфері громадського харчування і побутових послуг, гармонізованих з міжнародними стандартами, затверджені наказом Мінекономіки від 17.06.2003 р. №157.
• Положення №88 — Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверджене наказом Мінфіну України від 24.05.95 р. №88.
• Положення №637 — Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затверджене постановою Правління НБУ від 15.12.2004 р. №637.

Василь РОРАТ, «Дебет-Кредит»