Виправлення помилок у формі №1ДФ
Розрахунок за формою №1ДФ1 належить до податкової звітності і має статус податкової декларації згідно з п. 46.1 ПКУ. А отже, згідно зі ст. 50 ПКУ, податковий агент, який подав цей звіт до ДПІ з помилками і згодом їх виявив, має право їх виправити.
Загальні правила
Правила заповнення та подання форми №1ДФ викладено в Порядку №492.
Згідно з п. 50.1 ПКУ, платник податку (до яких пп. 162.1.3 ПКУ віднесено й податкових агентів) має право виправити знайдену у вже поданій декларації помилку або шляхом подання уточнюючого розрахунку (далі — УР) до неї, або у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені3.
1 Податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма №1ДФ), затверджений наказом Міндоходів від 21.01.2014 р. №49.
2 Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку, затверджений наказом Міндоходів від 21.01.2014 р. №49.
3 Наслідки виявлення помилок за електронними перевірками в цій статті ми не розглядаємо.
Чи можна це зробити за формою №1ДФ? На жаль, ні. Виправити помилки у раніше поданій декларації за цією формою можна лише шляхом подання УР (про що ставиться відповідна позначка у правому верхньому куті форми).
Якщо помилку виявлено до закінчення граничного терміну подання декларації, можна подати нову декларацію з виправленими показниками без будь-яких штрафних санкцій. Це право реалізоване й у формі №1ДФ (для цього у правому верхньому куті звіту ставиться позначка у клітинці «Звітний новий»). Зверніть увагу: порядок заповнення звітного нового та уточнюючого податкових розрахунків є однаковим.
Штрафні санкції
Згідно з п. 50.1 ПКУ, в разі виправлення помилки у податковій декларації, яка призвела до заниження сум податкового зобов'язання, до платника податку застосовуються штрафні санкції у розмірі 3 — 5% від суми недоплати. Цей пункт не робить винятку для форми №1ДФ, але згідно з пп. 14.1.156 ПКУ податкове зобов'язання — це сума коштів, яку платник податків, у т. ч. податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок. Але у формі №1ДФ, на відміну від решти форм податкових декларацій, немає рядка, в якому наводиться сума ПДФО до сплати до бюджету. Вважати ним підсумкове значення графи 4 «Сума нарахованого податку» табличної частини декларації досить важко. Адже щодо цієї форми декларації не діють і загальновстановлені строки сплати визначеної нею суми податкового зобов'язання. Щодо ПДФО є власні строки сплати, встановлені окремими нормами розділу IV ПКУ (зокрема ст. 168 ПКУ), які не збігаються із загальними строками, встановленими ст. 57 ПКУ. Немає у формі №1ДФ і рядка, в якому можна було б зазначити суму такого штрафу навіть у разі його застосування платником податку.
Отже, на практиці норми п. 50.1 ПКУ щодо штрафів при виправленні помилок у формі №1ДФ майже не застосовуються.
Найчастіше податківці користуються в такому разі п. 119.2 ПКУ. Він передбачає однакову відповідальність у розмірі 510 грн за первинне порушення та 1020 грн за повторне протягом року неподання, подання з порушенням встановлених строків, не у повному обсязі, з недостовірними відомостями або з помилками, якщо вони призвели до зменшення та/або збільшення податкових зобов'язань платника податку та/або до зміни платника податку.
Отже, незважаючи на розмір помилки і суму заниженого або навіть завищеного ПДФО чи неправильно зазначений номер облікової картки (даних паспорта) платника ПДФО1, відповідальність передбачається у вигляді фіксованої суми штрафу, яка вдвічі збільшується лише за умови, що податкового агента вже протягом календарного року притягали до відповідальності за цією нормою ПКУ.
1 Теоретично хибне зазначення у формі №1ДФ платника податку стосується не лише фізосіб, які отримали дохід, а й реквізитів самого податкового агента, оскільки він також має статус платника ПДФО. Але на практиці штраф у цьому разі буває дуже нечасто, бо відомості про особу, яка подає податкову декларацію, — це обов'язкові реквізити такої декларації (п. 48.3 ПКУ). Вони уважно перевіряються під час приймання декларації, і якщо буде виявлено, що ці реквізити зазначені неправильно, то контролюючий орган таку декларацію не прийме (п. 49.15 ПКУ).
Згідно з п. 2.1 Порядку №49, при поданні нової звітної форми №1ДФ штрафи, визначені п. 119.2 ПКУ, не застосовуються.
Порядок заповнення УР
Виправляють помилку у формі №1ДФ шляхом зміни лише тих показників, які були відображені неправильно. При цьому виправити помилку можна лише у табличній частині звіту.
Для вилучення одного помилкового рядка з попередньо введеної інформації потрібно повторити всі графи такого рядка й у графі 9 проставити «1» — ознака вилучення рядка.
Для введення нового або пропущеного рядка потрібно повністю заповнити всі його графи й у графі 9 зазначити «0» — ознака введення рядка.
Якщо треба замінити один рядок на інший, застосовується комбінація з наведених вище методів — вилучення та введення рядка. При цьому підсумкове значення цих рядків буде сумою з показників як вилученого, так і введеного рядків, але хай вас це не бентежить — так і має бути, завищення показників раніше поданої форми №1ДФ при цьому не відбудеться.
Нагадуємо, що зміни до раніше поданої форми №1ДФ вносять не тільки у разі самостійно знайдених помилок, а й на підставі повідомлень про помилки, виявлені контролюючим органом. Утім, порядок заповнення як нового звітного, так і уточнюючого розрахунку в такому разі такий самий, як і при самостійному виправленні помилок, згідно з п. 4.4 Порядку №49.
Форма №1ДФ і результати перерахунку ПДФО
Згідно з пп. 169.4.2 — 169.4.3 ПКУ, податковий агент має право (а в деяких випадках і зобов'язаний) зробити перерахунок сум нарахованих доходів, утриманого ПДФО. При цьому він має право зробити такий перерахунок за власним бажанням за будь-який період та у будь-яких випадках для визначення правильності оподаткування, незалежно від того, чи має платник податку право на застосування податкової соціальної пільги.
Результати такого перерахунку, згідно з пп. 164.4.4 ПКУ, податковий агент відображає у формі №1ДФ за наслідками того звітного періоду, в якому відбувся перерахунок (тобто відповідним місяцем, у якому доутримується ПДФО, є місяць проведення перерахунку). Якщо ж доходів платника податку бракує для погашення сум виявленої таким перерахунком неутриманої суми ПДФО, то таке утримання (а відповідно, і нарахування) сум податку відображають у формі №1ДФ у наступних звітних періодах.
До речі, з 01.01.2014 р. до п. 119.2 і 50.1 ПКУ внесено зміни щодо цього правила. Зокрема, п. 119.2 доповнили абзацом такого змісту: «Передбачені цим пунктом штрафи не застосовуються у випадках, коли недостовірні відомості або помилки у податковій звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку виникли у зв'язку з виконанням податковим агентом вимог пункту 169.4 статті 169 цього Кодексу та були виправлені відповідно до вимог статті 50 цього Кодексу».
Проте у п. 169.4 ПКУ і в порядку складання форми №1ДФ жодних змін не відбулося, тож до появи офіційних роз'яснень так і не зрозуміло, що мав на увазі законодавець. Чи йдеться про те, що з 01.01.2014 р. результати перерахунків потрібно відображати у формі №1ДФ шляхом подання УР за періоди, в яких було знайдено неутримані суми ПДФО? Це абсолютно незручно для податкових агентів, бо призведе до збільшення уточнень до звітності минулих періодів, до того ж суперечить пп. 169.4.4 ПКУ. Чи йдеться про виправлення помилок, яких податковий агент припустився вже при відображенні результатів таких перерахунків, виправлених у порядку, встановленому п. 50.1 ПКУ? Отже, чекаємо на роз'яснення податківців.
Ганна БИКОВА, «Дебет-Кредит»