Податкова знижка з ПДФО
Податковим законодавством передбачено такий вид пільги з податку на доходи фізичних осіб, як податкова знижка. Порядок її застосування визначено у ст. 166 ПКУ. Відповімо на найактуальніші запитання, пов'язані із застосуванням податкової знижки, на прикладі витрат платника податку на оплату навчання.
Що таке податкова знижка?
Визначення поняття податкової знижки наведено в пп. 14.1.170 ПКУ, а саме: податкова знижка для фізосіб, які не є суб'єктами господарювання, — це документально підтверджена сума (вартість) витрат фізособи-резидента у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів — фізичних або юридичних осіб протягом звітного року. На цю суму витрат дозволяється зменшити загальний річний оподатковуваний дохід фізособи, одержаний за наслідками такого звітного року у вигляді заробітної плати, у випадках, визначених ПКУ.
Тобто податкова знижка — це можливість знизити річний оподатковуваний дохід у вигляді заробітної плати фізособи, внаслідок чого повернути частину ПДФО, раніше утриманого і сплаченого до бюджету податковим агентом за рахунок такої зарплати.
Хто має право на податкову знижку з ПДФО?
На податкову знижку має право фізособа, яка не є суб'єктом господарювання, а також не є нерезидентом. Проте якщо підприємець не лише займається господарською діяльністю, а ще й працює й отримує заробітну плату, він матиме право скористатися податковою знижкою, але виключно до доходів, отриманих у вигляді заробітної плати.
Право на застосування податкової знижки використовується платником податку — фізособою протягом календарного року, наступного за тим, за який він здійснив витрати, що їх включає до суми податкової знижки. Для цього подає декларацію про доходи1, у якій наводить витрати, що враховуються для розрахунку податкової знижки. Тобто витрати за 2013 рік можна зазначити впродовж 2014 року (до 31 грудня включно) у декларації про доходи, яку слід подати до податкових органів за місцем реєстрації фізособи (пп. 166.1.2 ПКУ, п. 49.1 ПКУ).
1 Форма декларації затверджена наказом Міндоходів від 11.12.2013 р. №793.
Зверніть увагу: загальна сума податкової знижки, нарахована в звітному податковому році, не може перевищувати суму річного загального оподатковуваного доходу фізособи, нарахованого як заробітна плата, зменшену з урахуванням положень п. 164.6 ПКУ, тобто на суму ЄСВ, який було утримано, та податкової соціальної пільги.
Якими документами підтверджуються витрати, що враховуються для отримання податкової знижки?
Для оформлення податкової знижки потрібно зібрати всі підтвердні документи, пов'язані з понесеними у звітному році витратами, а саме: платіжні та розрахункові документи, зокрема квитанції, фіскальні або товарні чеки, прибуткові касові ордери, копії договорів, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і їх покупця (отримувача). У перелічених документах обов'язково має бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і дату їх продажу (виконання або надання).
Відповідно до пп. 166.2.2 ПКУ, оригінали документів надсилати органу ДПС не потрібно, але платнику податку їх треба зберігати. Строк давності, який при цьому згадується, становить не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовують названі документи (відповідно до п. 44.3 ПКУ). Адже пп. «в» п. 176.1 ПКУ зобов'язує платників податку на вимогу контролюючого органу та в межах його повноважень, визначених законодавством, пред'являти документи і відомості, пов'язані з виникненням доходу або права на отримання податкової знижки, обчисленням і сплатою ПДФО, та підтверджувати необхідними документами достовірність відомостей, зазначених у податковій декларації з цього податку.
Таким чином, для повного та своєчасного розрахунку сум ПДФО, що підлягають поверненню з бюджету, для складання декларації до ДПС потрібні такі документи:
— довідка від працедавця про суму нарахованої заробітної плати за попередній рік, суму утриманого з нарахованої заробітної плати ЄСВ, суму податкової соціальної пільги, на яку протягом року було зменшено заробітну плату, для визначення бази оподаткування, та суму ПДФО, утриману з нарахованої заробітної плати;
— документи, що підтверджують витрати за попередній рік (плата за навчання або інше), які включаються до податкової знижки;
— угоди про придбання товарів, робіт, послуг, витрати на які включаються до податкової знижки (якщо вони були укладені);
— документи, які підтверджують споріднення в разі навчання члена сім'ї першого ступеня споріднення (паспорт, свідоцтво про народження, свідоцтво про шлюб).
Відповідно до п. 176.1 ПКУ, платники податку зобов'язані вести облік доходів і витрат в обсягах, необхідних для визначення суми загального річного оподатковуваного доходу, у разі якщо такий платник податку зобов'язаний подавати декларацію при застосуванні права на податкову знижку. З цією метою наказом Міндоходів від 11.12.2013 р. №794 затверджено форму Книги обліку доходів і витрат для визначення суми загального річного оподатковуваного доходу, а також порядок її ведення. На підставі відомостей, внесених до Книги обліку, заповнюється декларація про доходи.
Як розраховується податкова знижка за навчання?
Згідно з пп. 166.3.3 ПКУ, фізособа має право включити до податкової знижки на зменшення оподатковуваного доходу за наслідками звітного податкового року, зменшеного на суми ЄСВ, фактично здійснені нею протягом звітного податкового року витрати у вигляді суми коштів, сплачених на користь закладів освіти для компенсації вартості здобуття середньої професійної або вищої освіти такого платника податку та/або члена його сім'ї першого ступеня споріднення, який не одержує заробітної плати. Така сума не може перевищувати розміру місячного прожиткового мінімуму, чинного для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 грн, з розрахунку на кожну особу, яка навчається, за кожний повний або неповний місяць навчання протягом звітного податкового року (у 2013 році — 1610 грн). Але при цьому слід враховувати і загальні обмеження, встановлені для застосування податкової знижки, зазначені вище.
Алгоритм нарахування податкової знижки за навчання такий:
1) визначається база оподаткування шляхом зменшення річної суми нарахованої (виплаченої) заробітної плати на суму єдиного соціального внеску (ЄСВ) та податкової соціальної пільги з урахуванням положень п. 164.6 ПКУ. При цьому інформацію щодо сум нарахованого загального річного оподатковуваного доходу, застосованих податкових соціальних пільг, утриманого ЄСВ та ПДФО фізособи отримують у вигляді довідки про доходи від свого роботодавця, яка надається в довільній формі;
2) на підставі підтвердних документів визначається сума витрат, яку дозволяється включити до податкової знижки (про особливості її визначення читайте нижче);
3) розраховується сума ПДФО, на яку зменшуються податкові зобов'язання у зв'язку з використанням права на податкову знижку. Вона розраховується шляхом множення різниці між базою оподаткування та фактично понесеними фізособою витратами на оплату навчання на відповідну ставку ПДФО (визначену за п. 167.1 ПКУ).
4) розрахункова сума податку порівнюється зі сумою податку, фактично утриманого із заробітної плати за рік.
У разі якщо сума ПДФО, утриманого із заробітної плати, перевищує розраховану суму податку, то сума такого перевищення підлягає поверненню платнику податку.
При цьому, відповідно до п. 179.8 ПКУ, сума, що має бути повернута, зараховується на банківський рахунок фізособи, відкритий у будь-якому комерційному банку, або надсилається поштовим переказом на адресу, зазначену в податковій декларації про майновий стан і доходи, протягом 60 календарних днів після надходження такої податкової декларації.
Суму податкової знижки, а також витрати платник податку — фізособа відображає в декларації про майновий стан і доходи. Суму річного оподатковуваного доходу у вигляді зарплати — у колонці 3 рядка 01.01 розділу II декларації «Доходи, які включаються до загального річного оподатковуваного доходу». Ця сума переноситься до підсумкового значення у колонці 3 рядка 01, яке, своєю чергою, переноситься до колонки 3 рядка 08 розділу V декларації «Розрахунок податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб». Суму ПДФО, утриману працедавцем з такого доходу, показуємо у колонці 4 рядка 01.01 розділу II і також переносимо до підсумкового значення у колонці 4 рядка 01. Суму ПДФО, на яку зменшуються податкові зобов'язання фізособи з ПДФО у зв'язку з використанням права на податкову знижку, записуємо у рядку 11 розділу V декларації. Ця сума потребує заповнення додатка 6 до декларації і має відповідати значенню рядка 12 такого додатка. Суму ПДФО, що підлягає поверненню з бюджету, відображаємо в рядку 13.02 розділу V — це різниця між рядками 09 та 11 цього розділу (якщо декларація подається тільки з метою застосування податкової знижки, в рядку 13.02 фактично дублюється значення рядка 11 цього розділу).
У додатку 6 до декларації про доходи у рядках з 01 до 08 показуємо витрати, які включаються до податкової знижки (витрати на навчання — за рядком 03), загальними річними сумами за їхніми видами. При цьому в тому самому рядку, у колонці перед сумою витрат, зазначаємо реквізити документів, які підтверджують наведені витрати. Загальну суму таких витрат відображаємо у рядку 09 додатка 6. Після цього у цьому додатку потрібно навести суму річного доходу у вигляді зарплати, зменшеного на суму ЄСВ та податкової соціальної пільги (якщо вона застосовувалася до такого доходу протягом року) у рядку 10. У рядку 11 — суму (вартість) витрат, дозволених до включення до складу податкової знижки. Значення рядка 11 дорівнює значенню рядка 09 додатка 6, але не більше значення рядка 10. А в 12-му рядку додатка 6 зазначаємо суму ПДФО, яка підлягає поверненню з бюджету.
Чи має право фізособа включити до складу податкової знижки за навчання суму коштів, сплачену у звітному податковому році за семестри наступного року?
Відповідно до пп. 166.3.3 ПКУ, фізособа має право включити до податкової знижки на зменшення оподатковуваного доходу платника податку за наслідками звітного податкового року, визначеного з урахуванням положень п. 164.6 ПКУ, такі фактично здійснені ним протягом звітного податкового року витрати: суму коштів, сплачених фізособою на користь закладів освіти для компенсації вартості здобуття середньої професійної або вищої освіти такої фізособи та/або члена її сім'ї першого ступеня споріднення, який не одержує заробітної плати. Така сума не може перевищувати розміру доходу, визначеного в абзаці першому пп. 169.4.1 ПКУ, з розрахунку на кожну особу, яка навчається, за кожен повний або неповний місяць навчання протягом звітного податкового року.
Отже, враховуючи вищенаведене, сума коштів, сплачена у звітному податковому році за періоди навчання наступного року, не може бути включена до податкової знижки. Фізособа не зможе врахувати ці витрати при поданні декларації і в наступному році, бо вони були понесені не у звітному році, а в році перед ним.
Чи має право фізособа подати уточнюючу декларацію для реалізації свого права на податкову знижку, якщо було виявлено документально підтверджені суми, що не були враховані при поданні попередньої декларації?
Відповідно до пп. 166.1.1 ПКУ, платник податку — фізособа має право на податкову знижку за наслідками звітного податкового року.
Підстави для нарахування податкової знижки із зазначенням конкретних сум платник податку відображає у річній податковій декларації, яку подає до 31 грудня включно наступного за звітним податкового року (пп. 166.1.2 ПКУ).
Згідно з пп. 166.4.3 ПКУ, якщо платник податку не скористався правом на податкову знижку за наслідками звітного податкового року, таке право на наступні податкові роки не переноситься.
Отже, якщо в період до граничного терміну подання декларації (відповідно до пп. 166.1.2 ПКУ) були виявлені документально підтверджені суми, не враховані при поданні річної податкової декларації, для реалізації свого права на податкову знижку фізособа може подати уточнюючу декларацію до 31 грудня включно наступного за звітним податкового року, бо право на податкову знижку надається лише за наслідками звітного податкового року.
Чи має право на податкову знижку батько студента, який фактично оплачував навчання, якщо студент працював та отримував заробітну плату?
Відповідно до статей 180 та 199 Сімейного кодексу України, батьки повинні утримувати своїх неповнолітніх дітей (до 18 років), а якщо повнолітні діти продовжують навчання й у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, то батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років.
Працюючий студент уже не перебуває на утриманні батьків, бо має власні джерела доходу у вигляді заробітної плати. Виходячи з норм ПКУ студент, який працює, сам є платником податку на доходи фізичних осіб, база оподаткування його доходів, включаючи заробітну плату, визначається згідно з вимогам статті 164 ПКУ, зокрема за п. 164.1 ПКУ базою оподаткування є чистий річний оподатковуваний дохід, який визначається шляхом зменшення загального оподатковуваного доходу на суму податкової знижки.
Таким чином, якщо студент протягом року одночасно навчався і працював, отримував заробітну плату, то право на податкову знижку за наслідками звітного податкового року має сам студент за умови документального підтвердження понесених витрат на навчання, а не його батьки, бо він уже не перебував на їхньому утриманні. При цьому документи, що підтверджують право на податкову знижку, мають бути оформлені на працюючого студента.
Водночас, якщо студент влаштувався на роботу лише після закінчення навчання у звітному році і до моменту свого працевлаштування не отримував заробітної плати, то право на податкову знижку за наслідками звітного податкового року має той із батьків, хто фактично оплачував навчання (такого висновку доходить Міндоходів у листі від 14.05.2013 р. №1129/С/99-99-17-02-01-14, див. «ДК» №25-26/2013).
Михайло СТЕПАНОВ, «Дебет-Кредит»