Наразі терміна «аутсорсинг» чинне законодавство не містить, хоча це явище досить поширене і в Україні, і за її межами. Один із напрямів аутсорсингу — ведення бухгалтерського обліку сторонніми особами. Як це відбувається в сучасному правовому полі, яку відповідальність за ведення бухгалтерського обліку в такий спосіб несуть виконавці та замовники тощо, розглянемо в цій статті.
Як укладати договір бухгалтерського аутсорсингу?
Типової форми такого договору немає, тож сторони можуть скласти його самостійно. Але оскільки йдеться про послуги, то такий договір має відповідати вимогам ст. 901 — 907 ЦКУ. А саме:
— у договорі має бути чітко визначено обсяг послуг, які надаються виконавцем (наприклад, складання фінансової та податкової звітності, а також звітності до державних цільових фондів, складання або перевірка, обробка первісних документів тощо);
— у договорі має бути встановлена оплата за надані послуги або зазначено, що послуги надаються безоплатно. При безоплатному наданні послуг замовник зобов'язаний відшкодувати виконавцеві всі фактичні витрати, необхідні для виконання договору;
— виконавець повинен надати послугу особисто, а от перекласти її надання на іншу особу може тільки з дозволу замовника, встановленого договором (при цьому відповідальність перед замовником за виконання все одно лягає на виконавця, а не на таку іншу особу);
— у договорі має бути встановлено строк його дії;
— у договорі має бути погоджено порядок і наслідки розірвання цього договору, а також відповідальність сторін за його порушення. Інакше такі порядок, наслідки та відповідальність застосовуватимуться згідно з нормами ЦКУ, ГКУ та іншими нормами законодавства.
Чи будь-який підприємець може надавати бухгалтерські послуги?
Закон про бухоблік особливих вимог не висуває, тож оцінювати, чи здатна та чи інша особа вести його облік, повинен сам замовник. Мало того, за відсутності бухгалтерів на підприємстві закон покладає обов'язок з ведення бухгалтерського обліку на будь-яку особу, уповноважену на це власниками підприємства, а за відсутності найманих працівників — і на самих власників. Не питаючи в них при цьому, чи мають вони відповідну освіту чи досвід.
Наказом Мінпраці України від 29.12.2004 р. №336 затверджено Випуск 1 «Професії працівників, які є загальними для всіх видів економічної діяльності» Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників (далі — Довідник). Загальними положеннями Довідника встановлено, що Довідник — це систематизований за видами економічної діяльності збірник описів професій. Так, у відповідних розділах цього документа наводяться кваліфікаційні характеристики посад «головний бухгалтер» та «бухгалтер», необхідні для виконання типових завдань та обов'язків, а також визначено відповідно до певної посади вимоги до освітнього та освітньо-кваліфікаційного рівня, вимоги до післядипломної освіти і мінімальні вимоги до стажу роботи. Та, оскільки Довідник застосовується, як видно навіть з його назви, щодо організації трудових, а не цивільно-правових відносин, при виборі аутсорсера ним можна користуватися хіба що як допоміжним джерелом.
Але до деяких сфер підприємницької діяльності законодавство такі умови (обмеження) встановлює. Зокрема, у листі від 03.12.2013 р. №08/02/25225/НК НКЦПФР говорить, що у зв'язку з набранням з 01.01.2014 р. чинності рішенням від 25.04.2013 р. №769, яким було затверджено професійні вимоги до головних бухгалтерів професійних учасників ринку цінних паперів, ці вимоги поширюються на будь-яку фізичну особу, яка виконує обов'язки з ведення бухгалтерського обліку в професійного учасника фондового ринку. Якщо на посаду головного бухгалтера професійного учасника ринку цінних паперів призначили особу, що не має відповідного документа про підвищення кваліфікації, то після 01.01.2014 р. така особа протягом трьох місяців з дати прийняття на роботу повинна отримати документ про підвищення кваліфікації встановленого зразка. Те саме, на нашу думку, стосується й аутсорсера, який надає замовникам — учасникам професійного ринку цінних паперів бухгалтерські послуги, виконуючи при цьому обов'язки головного бухгалтера.
Чи має аутсорсер право підпису в складених ним первинних документах та звітності?
Одне з питань, які постають перед багатьма замовниками бухгалтерського аутсорсингу, — це питання щодо права підпису виконавця на складених первинних документах і звітності. Чи може особа, яка не є працівником підприємства, ставити свій підпис на них? Згідно з п. 2.4 Положення №88, до обов'язкових реквізитів первинних документів належать посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції та правильність її оформлення. Здебільшого саме ці особи і ставлять свій підпис у первинних документах. Оскільки аутсорсер не є посадовою особою підприємства, то він не має права підпису у первинних документах.
Натомість стосовно звітності ситуація дещо інша. Закон про бухоблік не обмежує аутсорсера в праві підписувати фінансову звітність. Чинні форми фінансової звітності передбачають підпис як керівника підприємства, так і його головного бухгалтера. Але оскільки аутсорсер є особою, яка заміняє (по суті, виконує обов'язки) головного бухгалтера, то, згідно з договором про надання бухгалтерських послуг, він може підписувати фінансову звітність. Отже, аутсорсер повинен підписувати фінансову звітність, якщо уклав договір, яким такий обов'язок передбачено, — невиконання договору потягне за собою відповідальність перед замовником1. Пункт 48.3 ПКУ говорить про те, що до обов'язкових реквізитів податкової звітності юросіб належать підписи, ініціали, прізвища та реєстраційні номери облікових карток (або паспортні дані) посадових осіб платника податків. Тож у податковій звітності підпис аутсорсера не передбачено.
1 Див. з цього приводу лист ФСС з ТВП від 15.06.2009 р. №03-27-1242, лист ФСС НВВ від 18.02.2010 р. №157-06-2 («ДК» №15/2010), лист Мінпраці та ДЦЗ від 29.01.2010 р. №ДЦ-03-572/0/6-10.
Як повідомляти контролюючий орган про ведення бухгалтерського обліку аутсорсером?
Згідно з п. 3.7 Порядку №1588, платник податків береться на облік за основним місцем обліку органом ДПС не пізніше наступного робочого дня з дня отримання відомостей з реєстраційної картки, наданих державним реєстратором згідно із законом, чи заяви від платника податків. Йдеться про заяву за формою, затвердженою додатком 6 до Порядку №1588, — це так звана форма №1-ОПП. Ця форма заяви застосовується і для взяття на облік також за неосновним місцем, і для внесення змін до раніше наданих відомостей. У цій заяві (реквізит 9) зазначають відомості про головного бухгалтера підприємства. Так само в цьому реквізиті можуть зазначати відомості про іншу особу, на яку покладено обов'язки з ведення бухгалтерського обліку платника податків, — тобто про аутсорсера. Але виходячи з порядку наведення таких відомостей, це вже не може бути юрособа. Це мають бути дані про конкретну фізособу, яка веде бухгалтерський облік платника податків (або відповідає за таке ведення) згідно з договором.
До речі, наведення таких даних може призвести до певної суперечності: в заяві за формою №1-ОПП наведено дані фізособи-аутсорсера, а на поданій податковій звітності, як розглядалося вище, її підпису немає. Цю проблему платнику податків слід вирішувати самому: звернутися до ДПС із поясненням, чому підпис не накладається.
Чи несе аутсорсер відповідальність за правильність ведення обліку у замовника?
Згідно з ч. 2 ст. 903 ЦКУ, в разі неможливості виконати договір про надання послуг, що виникла не з вини виконавця, замовник зобов'язаний виплатити виконавцеві розумну плату. Якщо неможливість виконати договір виникла з вини замовника, він зобов'язаний виплатити виконавцеві плату в повному обсязі, якщо інше не встановлено договором або законом. Також, згідно зі ст. 906 ЦКУ, збитки, завдані замовнику невиконанням або неналежним виконанням договору про надання послуг за плату, підлягають відшкодуванню виконавцем, у разі наявності його вини, у повному обсязі, якщо інше не встановлено договором. Виконавець, який порушив договір про надання послуг за плату при здійсненні ним підприємницької діяльності, відповідає за це порушення, якщо не доведе, що належне виконання виявилося неможливим унаслідок непереборної сили, якщо інше не встановлено договором або законом. Збитки, завдані невиконанням або неналежним виконанням договору про безоплатне надання послуг, підлягають відшкодуванню виконавцем у розмірі, що не перевищує 2 н. м. д. г. (34 грн), якщо інший розмір відповідальності виконавця не встановлено договором.
Отже, стороння особа, яка веде бухоблік підприємства, повністю відповідає за якість своєї роботи, до того ж розмір і порядок застосування такої відповідальності у вигляді неустойки, штрафу тощо можна встановити договором аутсорсингу. У цьому її відмінність від штатного бухгалтера, який не несе повної матеріальної відповідальності перед роботодавцем за збитки, які спричинить неналежним виконанням своїх обов'язків1. Навіть якщо роботодавець і доведе через суд, що бухгалтер був винним у заподіянні цих збитків, їх відшкодування може затягнутися на невизначений період, бо КЗпП та інше чинне законодавство більше захищає працівника і взагалі фізособу, ніж роботодавця — суб'єкта господарської діяльності.
1 Див. щодо цього лист Мінпраці України від 02.04.2010 р. №65/06/186-10, «ДК» №22/2010.
Але зверніть увагу: згідно з ч. 3 ст. 8 Закону про бухоблік, все ж таки відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом встановленого терміну, але не менше трьох років, несе власник (власники) або уповноважений орган (посадова особа), який здійснює керівництво підприємством відповідно до законодавства й установчих документів. Так само, згідно з п. 36.5 ПКУ, відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку несе платник податків (крім випадків, визначених законодавством). А податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені ПКУ, законами з питань митної справи (п. 36.1 ПКУ). Тобто договір договором, а перед державою за ведення бухгалтерського та податкового обліку відповідатиме не аутсорсер, а його замовник.
Як відображають витрати на бухгалтерів-аутсорсерів в обліку?
Як і будь-які інші послуги, аутсорсинг бухгалтерського обліку потребує складання актів приймання-передачі наданих послуг. Типової форми такого акта, знову ж таки, немає, але оскільки це первинний документ, то він має складатися згідно з вимогами і містити всі обов'язкові реквізити, передбачені ст. 9 Закону про бухоблік.
Як в бухгалтерському, так і в податковому обліку, аутсорсингові послуги з ведення обліку належать до адміністративних витрат (п. 18 П(С)БО 16, п. «г» пп. 138.10.2 ПКУ). А отже, нараховують такі витрати за датою складання відповідного акта про надання послуг, коли з'являється зобов'язання перед виконавцем щодо оплати його послуг (п. 5 П(С)БО 16, п. 138.5 ПКУ).
Нормативна база
- ПКУ — Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. №2755-VI.
- ЦКУ — Цивільний кодекс України від 16.01.2003 р. №435-IV.
- Закон про бухоблік — Закон України від 16.07.99 р. №996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».
- Положення №88 — Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверджене наказом Мінфіну України від 25.05.95 р. №88.
- Порядок №1588 — Порядок обліку платників податків і зборів, затверджений наказом Мінфіну України від 09.12.2011 р. №1588.
- П(С)БО 16 — Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», затверджене наказом Мінфіну України від 31.12.99 р. №318.
Ганна БИКОВА, «Дебет-Кредит»