Підприємець за агентським договором займатиметься пошуком потенційних клієнтів для юрособи на загальній системі оподаткування. Якщо обрати спрощену систему оподаткування, на якій групі краще перебувати підприємцю? Як краще організувати розрахунки з підприємством-постачальником?
Юридичні моменти
Згідно зі ст. 295 ГКУ, комерційне посередництво (агентська діяльність) є підприємницькою діяльністю, що полягає в наданні комерційним агентом послуг суб'єктам господарювання при здійсненні ними господарської діяльності шляхом посередництва від імені, в інтересах, під контролем та за рахунок суб'єкта, якого він представляє. Зверніть увагу на норму ч. 3 ст. 295 ГКУ: не є комерційними агентами підприємці, що діють хоча і в чужих інтересах, але від власного імені.
За агентським договором одна сторона (комерційний агент) зобов'язується надати послуги другій стороні (суб'єкту, якого представляє агент) в укладенні угод чи сприяти їх укладенню (надання фактичних послуг) від імені цього суб'єкта і за його рахунок (ст. 297 ГКУ). Такі договірні відносини набувають ознак договору доручення. Відповідно до ст. 1000 ЦКУ, за договором доручення одна сторона (повірений) зобов'язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії. Повірений має право на плату за виконання свого обов'язку за договором доручення, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 1002 ЦКУ).
Комерційний агент повинен особисто виконати дії, на які він уповноважений суб'єктом, якого він представляє (ст. 300 ГКУ). Відповідно до агентського договору комерційний агент одержує агентську винагороду за посередницькі операції, що здійснені ним в інтересах суб'єкта, якого він представляє, у розмірі, передбаченому договором (ст. 301 ГКУ). Агентська винагорода виплачується комерційному агенту після оплати третьою особою за угодою, укладеною за його посередництвом, якщо інше не передбачено договором сторін (ч. 2 ст. 301 ГКУ).
Звісно, врегулювання питань розрахунків між покупцем та постачальником, а також умови виплати винагороди комерційному агенту слід передбачити в договорі комерційного посередництва. Зокрема, можна визначити, як саме здійснюватиметься оплата покупцем — безпосередньо постачальнику чи через агента. У ч. 6 ст. 301 ГКУ передбачено: умови, що стосуються розрахунків сторін, визначаються договором. У договорі слід врахувати умови виплати винагороди комерційному агенту. Зокрема прописати: якщо кошти від покупця спочатку потрапляють до агента, чи має він право з цих сум утримувати належну йому винагороду, чи її буде нараховано та виплачено наприкінці періоду (місяця або кварталу).
Вибір групи для платника ЄП
Враховуючи обмеження п. 291.4 ПКУ, доходимо висновку, що вибирати в наведеній ситуації можна тільки між третьою та п'ятою групами. Адже на першій групі платники ЄП мають право здійснювати лише роздрібний продаж товарів із торговельних місць на ринках та/або проводити господарську діяльність з надання побутових послуг населенню (див. перелік таких послуг у п. 291.7 ПКУ). А право на обрання другої групи є лише за умови здійснення діяльності у сфері ресторанного господарства, виробництва та/або продажу товарів, а також надання послуг, у т. ч. побутових, платникам єдиного податку та/або населенню. Платнику ЄП другої групи заборонено надавати послуги юрособам та підприємцям на загальній системі оподаткування.
А от обрати третю групу підприємець має право за умови, що він:
— не використовує працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають із ним у трудових відносинах протягом календарного року, одночасно не перевищує 20 осіб;
— обсяг доходу за календарний рік не перевищує 3 млн грн.
Працювати на п'ятій групі підприємці мають право за єдиної умови — дохід за календарний рік не повинен перевищувати 20 млн грн.
При виборі між третьої та п'ятої групами слід врахувати різні ставки єдиного податку, які застосовуються у відсотках до отриманого підприємцем доходу.
Так, для третьої групи платників ЄП ставка становить (пп. 293.3.1 ПКУ):
— 3% — у разі сплати ПДВ;
— 5% — у разі включення ПДВ до складу ЄП.
А для п'ятої групи платників ЄП ставка є більшою (пп. 293.3.2 ПКУ):
— 5% — у разі сплати ПДВ;
— 7% — у разі включення ПДВ до складу ЄП.
Як бачите, вибір між групами залежатиме лише від майбутніх доходів підприємства та необхідності сплати ПДВ.
Наразі є сенс обрати третю групу, а при наближенні доходу до межі у 3 млн грн слід подбати про перехід до п'ятої групи ЄП.
Оподаткування
Згідно з п. 292.1 ПКУ, доходом платника єдиного податку — фізособи-підприємця є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду (квартал) у грошовій формі (готівковій та/або безготівковій), матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ПКУ.
Але правила оподаткування агентської винагороди додатково уточнює п. 292.4 ПКУ, за яким у разі надання послуг, виконання робіт за договорами доручення, транспортного експедирування або за агентськими договорами доходом є сума отриманої винагороди повіреного (агента). Тож суми, які не є винагородою за посередницькі послуги, але надходять посереднику для виконання посередницького договору, не включаються до його оподатковуваного доходу. Тому підприємцю важливо для визначення доходу у первинних документах відокремлювати такі суми надходжень.
А отже, незалежно від того, як кошти перераховуватимуться покупцем — безпосередньо продавцю (а юрособа за агентським договором виплачуватиме винагороду комерційному агенту — підриємцю) чи агенту (який частину коштів залишатиме собі як агентську винагороду або перерахує всю суму продавцю, який виплатить із них винагороду), до доходу агента — платника ЄП потрапить лише його винагорода. До речі, умови щодо розрахунків сторін слід визначити в агентському договорі. Крім того, потрібно уважно оформляти акт виконаних робіт (наданих послуг) між агентом та продавцем. У ньому має бути чітко прописано, які саме суми винагороди отримає підприємець.
Згідно з п. 292.6 ПКУ, датою отримання доходу платника єдиного податку є дата надходження коштів платнику єдиного податку у грошовій (готівковій або безготівковій) формі. Тож у разі, коли від загальної суми розрахунку покупця агент залишає собі винагороду, датою виникнення такого доходу буде дата отримання коштів від покупця. Підтвердженням дати отримання доходу у підприємця буде банківська виписка.
Записи у Книзі доходів1 підприємця виконуються за підсумками робочого дня, протягом якого отримано дохід. Для підтвердження правильності визначення доходу підприємцем слід періодично (бажано — після кожного виконання договору, а якщо їх багато, то щомісяця) оформляти між постачальником та його агентом акт виконаних робіт (наданих послуг), де чітко зазначати, в якій саме сумі він отримує дохід. Крім того, згідно з ч. 5 ст. 301 ГКУ, комерційний агент має право вимагати для розрахунку бухгалтерський витяг щодо всіх угод, за які йому належиться агентська винагорода. Звісно, цю величину агент знатиме заздалегідь, та все ж таки для уникнення непорозумінь із податківцями щодо розміру доходу підприємця та дати виникнення варто чітко все це прописати попередньо в договорі, а відтак уже в акті виконаних робіт.
1 Форма затверджена наказом Мінфіну України від 15.12.2011 р. №1637.
Нормативна база
- ЦКУ — Цивільний кодекс України від 16.01.2003 р. №435-IV.
- ГКУ — Господарський кодекс України від 16.01.2003 р. №436-IV.
Василь РОРАТ, «Дебет-Кредит»