15.04.2014 р. ВРУ прийняла проект Закону України від 19.03.2014 р. №4473-1 «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України»1 (далі — Закон), яким визначила статус АР Крим, її мешканців, а також статус майна на її території, порядок ведення судочинства та багато інших питань. Розгляньмо, як вплине новий Закон на ведення діяльності тими СГД, які розташовані на материковій частині України.
Новий Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, але відповідно до ст. 4 та ч. 6 Прикінцевих положень має тимчасову дію. Передбачений цим Законом правовий режим діє до повного відновлення конституційного ладу України на тимчасово окупованій території. Згідно зі ст. 3 Закону, з метою цього Закону тимчасово окупованою територією України визначаються:
1) сухопутна територія Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, внутрішні води України цих територій;
2) внутрішні води і територіальне море України, прилегле до узбережжя Кримського півострова; територія прилеглої зони, виключної економічної зони та континентального шельфу вздовж узбережжя Кримського півострова, на які поширюється юрисдикція органів державної влади України відповідно до норм міжнародного права, Конституції та законів України;
3) підводний простір у межах територіального моря;
4) повітряний простір над зазначеними вище територіями.
Одразу зазначимо, що, незважаючи на не такий уже й великий розмір нового Закону, а може, і завдяки цьому, більша частина його норм має декларативний характер. А отже, потребує додаткових роз'яснень та/або нових підзаконних актів. Нові підзаконні акти з'являться, як свідчить розділ ІІІ Закону, найближчим часом. А вже наявні закони та інші нормативно-правові акти України діють у частині, що не суперечить цьому Закону.
Підприємницька діяльність
Згідно зі ст. 13 Закону, на тимчасово окупованій території забороняється:
а) будь-яка господарська діяльність (підприємницька та некомерційна господарська діяльність), до якої державою застосовуються такі засоби регулюючого впливу, як ліцензування2, патентування3 і квотування, видача дозвільних документів4, сертифікація та стандартизація5, надання інвестиційних, податкових та інших пільг, надання дотацій, компенсацій, цільових інновацій та субсидій;
1 На час підготовки статті проект Закону був на підготовці до підпису в. о. Президента.
2 Яке здійснюється згідно із Законом України від 01.06.2000 р. №1775-ІІІ «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» щодо видів діяльності, перелічених у ст. 9 цього Закону.
3 Зокрема, оформлення торгових патентів, яке здійснюється згідно зі ст. 267 ПКУ.
4 Перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності затверджено Законом України від 19.05.2011 р. №3392-VI.
5 Перелік продукції, що підлягає обов'язковій сертифікації в Україні, затверджений наказом Держспоживполітики від 01.02.2005 р. №28.
б) ввезення та/або вивезення товарів військового призначення та подвійного використання;
в) організація залізничних, автомобільних, морських, річкових, поромних, повітряних сполучень;
г) користування державними ресурсами;
д) організація та здійснення переказу коштів;
е) фінансування діяльності, передбаченої пунктами «а» — «д» цієї частини, або сприяння їй в інший спосіб.
Порушення зазначених вище вимог тягне за собою встановлену законодавством України юридичну відповідальність. Тобто під цю заборону підпадає більша частина господарської діяльності, яку може здійснювати СГД на території України. І більшою мірою ця заборона стосується тих СГД, які зареєстровані на материковій частині України або здійснюють господарську діяльність і в Криму, і на материку. Адже ті СГД, які здійснюють господарську діяльність суто у Криму за місцем свого розташування (постійного проживання), навряд чи зараз будуть притягнуті до відповідальності (зважаючи на факт військової окупації цієї території). А ось у тих, хто провадить господарську діяльність і за межами цієї території, можуть виникнути проблеми.
Утім, і така заборонена діяльність може здійснюватися СГД у випадках та порядку, встановлених КМУ (а щодо здійснення банками операцій із власними активами, зобов'язаннями та здійснення переказу коштів — НБУ), «виключно з метою забезпечення національних інтересів України, якщо це відповідає меті захисту прав і свобод громадян України, виконання міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, сприяння відновленню в межах тимчасово окупованої території конституційного ладу України».
Вже з дати набрання чинності Законом СГД не повинні здійснювати вищезазначені види діяльності в Криму. І відновити її зможуть лише після прийняття відповідних актів про те, як можна буде здійснювати господарську діяльність у Криму. І далі вже — ані кроку вліво чи вправо.
Цікаве питання про те, чи можна нині (до затвердження КМУ офіційного порядку здійснення господарської діяльності в Криму та з мешканцями Криму) СГД, зареєстрованим на материковій території України, здійснювати господарську діяльність із контрагентами — СГД, які зареєстровані на окупованій території (ще до початку 2014 року, наприклад)? Чи можна продавати їм товари/послуги або, навпаки, придбавати товари/послуги в них? Якщо читати ст. 13 Закону, то в ній ідеться про заборону господарської діяльності на певній території, а не про заборону, наприклад, отримувати доходи з джерелом походження з такої території. Тобто, на нашу думку, торгувати з Кримом СГД можуть, але первинні документи при цьому мають свідчити про факт продажу товарів/послуг за межами окупованої території. Інакше є ризик порушення нового Закону; втім, відповідальність за це досі остаточно не визначено.
Відрядження
Ще нещодавно відрядження працівників до Криму було звичайною подією в господарській діяльності. Аж ось в'їзд та виїзд з окупованої території стали справами проблематичними. І не тільки через військових — нове обмеження запровадила сама держава.
Згідно зі ст. 10 Закону, в'їзд на тимчасово окуповану територію та виїзд із неї здійснюються через контрольні пункти в'їзду-виїзду в порядку, встановленому КМУ1.
1 Який буде затверджено найближчим часом.
В'їзд на тимчасово окуповану територію та виїзд з неї здійснюються:
громадянами України, які постійно проживають на тимчасово окупованій території чи постійно проживали на тимчасово окупованій території станом на 1 березня 2014 року, — за наявності паспорта громадянина України, в якому зазначено відомості про його місце проживання відповідно до чинного законодавства, без спеціального дозволу;
громадянами України, які не проживають постійно на тимчасово окупованій території, іноземці та особи без громадянства — за наявності паспортного документа та спеціального дозволу.
Отже, якщо фізособа не є громадянином України — постійним мешканцем Криму, то, перш ніж скеровувати її у відрядження на окуповану територію, слід подбати про отримання для неї спеціального дозволу на в'їзд та виїзд. До речі, форму спеціального дозволу та порядок його отримання буде затверджено МВС та СБУ, а видаватимуть дозвіл органи Державної міграційної служби України.
При цьому новий Закон передбачає відповідні зміни до ККУ та КУпАП, які посилюють відповідальність за порушення порядку в'їзду та виїзду з окупованої території. ККУ доповнено новою статтею 332-1, якою передбачається кримінальна відповідальність за таке порушення, у разі якщо буде визнано (звісно, судом), що воно було вчинене з метою зашкодити інтересам держави. А інших порушників буде притягнуто судом до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу від 1700 до 5100 грн або адміністративного арешту строком до п'ятнадцяти діб (нова стаття 204-2 КУпАП).
Крім того, за ст. 10 Закону, громадяни України, іноземці та особи без громадянства під час в'їзду на тимчасово окуповану територію та виїзду з неї через контрольні пункти в'їзду-виїзду проходять прикордонний, митний та інші види контролю відповідно до законодавства України.
Тобто між Кримом і материковою частиною України утворюються офіційний кордон та митниця. І хоча юридично це все ще частини однієї країни, уже запрацювали інститути, які де-факто примушують сприймати окуповану частину України як закордон. Чи означає це, що відрядженим працівникам можна буде виплачувати добові в іноземній валюті і в розмірі, встановленому для закордонних відряджень? На нашу думку, зараз — ні. Адже і чинний порядок використання готівкової іноземної валюти в Україні, і ПКУ не розглядають окуповану територію не митною територією України. Але враховуючи, що окупація триває і може тривати ще довго, найімовірніше, відповідні зміни буде внесено. І, як це не парадоксально, відрядження до Криму стане закордонним.
Ще одна ознака закордонності таких відряджень — ціни в рублях. Якщо ваш працівник нині поїде до Криму, основні витрати під час відрядження він понесе не у гривнях. А згідно з чинним законодавством, на території України валютні розрахунки заборонено (крім окремих випадків, прямо встановлених законодавством). Тож відшкодувати або прийняти за звітом такі витрати СГД не зможуть. А отже, або й надалі такі відрядження будуть безавансовими та напівофіційними, або держава врешті-решт визнає існуючу проблему і внесе відповідні зміни до чинних нормативних актів.
Майно
Правовий статус майна, яке розташоване на тимчасово окупованій території, регулюється ст. 11 Закону. Нею передбачено, що право власності, оформлене на майно відповідно до чинного законодавства України, охороняється згідно із законодавством України. Невідомо, чи багатьох власників такого майна це нині втішить, але такий обов'язок держава вже задекларувала. Проте іншого шляху захисту, ніж правовий, для такого права власності держава не надає (див. нижче про судочинство).
Тепер щодо майбутніх власників або тих СГД, які бажають продати майно в Криму. Набуття та припинення права власності на нерухоме майно на тимчасово окупованій території здійснюються відповідно до законів України. У разі неможливості здійснення державним реєстратором повноважень щодо державної реєстрації прав на нерухоме майно на тимчасово окупованій території (а здебільшого так наразі і є) орган державної реєстрації визначається КМУ (що буде зроблено найближчим часом).
Про набуття (переходу) права власності на рухоме майно в Законі нічого не сказано, втім, здебільшого воно не потребує держреєстрації або може бути перевезене на материкову територію України і продане на ній. Тож із рухомим майном простіше, хоча, звичайно, і його продаж має бути оформлено відповідно до законодавства України. Наприклад, авто можна продати з оформленням договору в ДАІ за місцем проживання покупця або продавця на материковій частині України. Але тут, знову ж таки, потрібне роз'яснення від МВС щодо такого продажу, адже, перш ніж відчужувати, автомобіль слід зняти з місця обліку в Криму. Хто це буде робити і як, Закон не визначає.
Судочинство
У зв'язку з неможливістю здійснювати правосуддя судами АР Крим та міста Севастополя на тимчасово окупованих територіях розгляд справ ними перенесено до Києва і покладено на відповідні київські місцеві загальні та апеляційні суди.
Це стосується і розгляду справ, які вже перебували на розгляді судами на тимчасово окупованих територіях. Їх протягом 10 робочих днів з дати набрання чинності Законом передають відповідним судам у Києві.
Отже, якщо СГД починає судитися з особою (подає позов), яка постійно проживає на тимчасово окупованій території, або вже почав судитися з особою, яка була зареєстрована у Криму, то розглядатиметься справа вже в Києві.
Ганна БИКОВА, «Дебет-Кредит»