Наше підприємство має рахунок у банку, в якому у зв'язку з нестабільністю запроваджено тимчасову адміністрацію. На сьогодні всі наші операції за цим рахунком заморожено. Чи має право підприємство отримувати кошти на виплату заробітної плати, сплачувати ЄСВ та податки з такого рахунка? Як можна вийти з такої ситуації?
Уразі настання нестабільної ситуації в банку ним може опікуватися Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (далі — Фонд). Так, відповідно до ч. 1 ст. 34 Закону №4452, Фонд розпочинає процедуру виведення неплатоспроможного банку з ринку та здійснення тимчасової адміністрації в банку наступного робочого дня після офіційного отримання рішення НБУ про віднесення банку до категорії неплатоспроможних. Тимчасова адміністрація запроваджується на строк, що не перевищує трьох місяців, а для системоутворюючих банків — шести місяців. Тимчасова адміністрація припиняється після виконання плану врегулювання або в інших випадках за рішенням виконавчої дирекції Фонду (ч. 4 ст. 34 Закону №4452). Згідно з ст. 36 Закону №4452, під час тимчасової адміністрації не здійснюється задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку.
Тут слід з'ясувати, чи не є клієнти банку «іншими кредиторами». Так, кредиторами банку є юридичні або фізичні особи, які мають документально підтверджені вимоги до банку (боржника) щодо його майнових зобов'язань (див. http://www.fg.gov.ua/creditors/). Тим більше що ми постійно чуємо про те, що насправді кошти блокуються.
Але, незважаючи на це та сподіваючись на краще, підприємство може подавати до тимчасової адміністрації банку платіжні доручення на всю необхідну для виплати заробітної плати суму та відповідно на сплату необхідних податків та зборів за умови наявності таких коштів у нього на рахунку. Крім того, згідно зі ст. 8 Закону №2346, банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження.
Проте часто буває, що кошти на рахунках просто недоступні. А заробітну плату і податки все-таки слід виплачувати. Як бути? Звісно, можна подати платіжні доручення до банку і чекати, коли він їх виконає. Але якщо він їх не виконає, то чи будуть санкції для підприємства? Можна подати на банк позов до суду. Але це займе досить багато часу і зусиль, до того ж до моменту вирішення справи банк, імовірно, відновить свою діяльність та запрацює у звичному режимі. Тож краще вирішити ситуацію власними силами.
Як варіант, можна отримати поворотну безпроцентну фіндопомогу від власників підприємства або керівника. Ці суми можна зарахувати на рахунок в іншому банку (попередньо відкривши в ньому поточний рахунок підприємства), і вже з нього перерахувати їх на виплату зарплати та сплату податків.
Якщо заробітну плату ви виплачуєте з каси, то краще фіндопомогу також надати готівковими коштами до каси. Так ви зекономите і час, і гроші на відкриття нового рахунка й отримання готівки до каси. До речі, підприємство має право зберігати в касі готівку для виплат, які належать до фонду оплати праці та здійснюються за рахунок виручки, понад установлений йому ліміт каси протягом трьох робочих днів з дня настання строків цих виплат у сумі, що зазначена в переданих до каси відомостях на виплату грошей (див. п. 2.10 Положення №637). При цьому до готівкової виручки належать суми фактично одержаних готівкових коштів від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) і позареалізаційні надходження. Уточнимо, що позареалізаційні надходження — це надходження від операцій, які безпосередньо не пов'язані з реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг) та іншого майна (включаючи основні засоби, нематеріальні активи, продукцію допоміжного та обслуговуючого виробництва), у т. ч. погашення дебіторської заборгованості, заборгованості за позиками, безоплатно одержані кошти, відшкодування матеріальних збитків, інші надходження (п. 1.2 Положення №637). Тож, як бачите, суму отриманої до каси фіндопомоги можна використати на виплату зарплати.
Мало того, п. 2.9 Положення №637 прямо визначає, що готівкова виручка (готівка) підприємств, у т. ч. одержана з банку, використовується ними для забезпечення потреб, що виникають у процесі їх функціонування, а також для проведення розрахунків із бюджетами та державними цільовими фондами за податками і зборами (обов'язковими платежами).
Тож за рахунок виручки (в наведеному випадку — фіндопомоги) можна буде платити і податки та збори. При цьому для їх перерахування не обов'язково відкривати окремий рахунок у банку. Але тут слід врахувати, що відповідно до пп. 2 п. 4.2 Інструкції №455 ЄСВ сплачується шляхом перерахування платником безготівкових коштів з його банківського рахунка. Платники, фізичні особи — підприємці та особи, які забезпечують себе роботою самостійно (див. пп. 3 та 4 п. 2.1 Інструкції №455), які не мають банківського рахунка, сплачують єдиний внесок шляхом готівкових розрахунків через банки чи відділення зв'язку. З огляду на цю норму контролюючі органи можуть не зарахувати платежі, що надходять не з поточних рахунків платників ЄСВ. Принаймні подекуди такі випадки вже траплялися. Але в більшості випадків ЄСВ вдавалося сплатити через касу банку без жодних проблем. Зрештою, по роз'яснення з цього питання можна звернутися до контролюючого органу, як це передбачено ст. 52 та ст. 53 ПКУ.
При сплаті податків відповідальним працівником підприємства через відділення банку не забувайте, що видачу працівнику готівки для сплати податків оформлюють видатковим касовим ордером. Працівник мусить відзвітувати за такими коштами протягом 2-х робочих днів, включаючи день отримання готівкових коштів під звіт (п. 2.11 Положення №637). Для звітування слід скласти авансовий звіт1 та подати квитанцію з банку про отримання коштів для перерахування податків. Як скласти авансовий звіт, «ДК» писав у №11/2014.
1 Звіт про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт, за формою, затвердженою наказом Міндоходів від 24.12.2013 р. №845.
Постає запитання: чи діє в такому випадку 10-тисячне обмеження готівкових розрахунків (відповідно до п. 1 постанови Правління НБУ від 06.06.2013 р. №210 «Про встановлення граничної суми розрахунків готівкою»)? Нагадаємо, що обмеження встановлено п. 2.3 Положення №637 і його норми поширюються на розрахунки готівкою підприємств (підприємців) між собою та/або з фізичними особами протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами. З цього правила є винятки — це обмеження не поширюється на розрахунки підприємств (підприємців) із бюджетами та державними цільовими фондами.
Нормативна база
- Закон №4452 — Закон України від 23.02.2012 р. №4452-VI «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».
- Закон №2346 — Закон України від 05.04.2001 р. №2346-III «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні».
- Положення №637 — Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затверджене постановою Правління НБУ від 15.12.2004 р. №637.
- Інструкція №455 — Інструкція про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затверджена наказом Міндоходів України від 09.09.2013 р. №455.
Василь РОРАТ, «Дебет-Кредит»