У попередніх матеріалах поточного номера ішлося про основні податки, яких стосуються зміни, внесені Законом України від 27.03.2014 р. №1166-VII. А зараз ми розповімо про інші податки та збори, які теж зазнали змін. Практично всі ці зміни набирають чинності з 01.04.2014 р., крім деяких.
Коротко про підвищення ставок
Кардинально підвищилися ставки акцизного податку. Проте акциз збільшено не на всі товари.
Розширилася і база оподаткування акцизним податком. Так, до пп. 215.3.7 ПКУ внесено нові види товарів: мотоцикли (включаючи мопеди) та велосипеди з двигуном внутрішнього згоряння з кривошипно-шатунним механізмом і робочим об'ємом циліндрів двигуна не більш ніж 500 см3. При цьому виокремлено три різні позиції (коди УКТ ЗЕД 8711 10 00 00, 8711 20, 8711 30) з відповідними ставками акцизу.
Збільшено і ставки збору за першу реєстрацію транспортних засобів (ст. 234 ПКУ). Підвищення ставок стосується всіх без винятку транспортних засобів: колісних, суден, літаків та вертольотів.
Збільшення ставок не оминуло екологічного податку. Їх нові розміри наведено в пунктах 243.1 — 243.4 та у статтях 244 — 248 ПКУ.
Збір за користування радіочастотами значно підвищили (більшість ставок збільшено вдвічі), тож очікуємо підвищення плати за мобільний зв'язок (ст. 320 ПКУ).
Зріс збір за спеціальне використання води, а отже, і плата за воду зросте (ст. 325 ПКУ).
Плата за землю. І тут змінили ставки податку, але тільки за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких не проведено (див. п. 275.1 ПКУ). Звісно, все в бік зростання.
Крім того, відтепер розмір орендної плати, що встановлюється у договорі оренди, розраховується за новими правилами: річна сума платежу не може бути меншою від 3% нормативної грошової оцінки землі (пп. 288.5.1 ПКУ).
Плата за користування надрами
Тут зміни досить істотні, тож про все за порядком. Так, у ст. 263 ПКУ додано пп. 263.1.5, яким установлено, що до платників плати за користування надрами з числа землевласників та землекористувачів не належать суб'єкти підприємництва, які відповідно до законодавства належать до фермерських господарств, що провадять господарську діяльність з видобування підземних вод на підставі дозволів на спеціальне водокористування.
До платників плати за користування надрами також включено громадян України, іноземців та осіб без громадянства (крім суб'єктів підприємництва, які відповідно до законодавства належать до фермерських господарств), що в межах наданих їм земельних ділянок, розмір яких перевищує норми, передбачені ст. 121 ЗКУ1, видобувають прісні підземні води із застосуванням електричних пристроїв обсягом понад 13 кубічних метрів на особу на місяць (за даними лічильників) (пп. 263.1.6 ПКУ).
1 Земельний кодекс України від 25.10.2001 р. №2768-III.
Певних змін зазнав і об'єкт оподаткування платою за користування надрами — тепер це обсяг товарної продукції гірничого підприємства — видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) (раніше це був весь обсяг видобутих корисних копалин), що є результатом господарської діяльності з видобування корисних копалин у податковому (звітному) періоді, приведеної у відповідність до стандарту, встановленого галузевим законодавством (пп. 263.2.1 ПКУ).
Об'єкт оподаткування платою за користування надрами
До об'єкта оподаткування належать:
— обсяг товарної продукції гірничого підприємства — видобутої корисної копалини (мінеральної сировини), що є результатом господарської діяльності з видобування корисних копалин з надр на території України, її континентального шельфу і виключної (морської) економічної зони, у тому числі обсяг мінеральної сировини, що утворюється в результаті виконання первинної переробки, що провадиться іншими, ніж платник, суб'єктами господарювання на умовах господарських договорів про послуги з давальницькою сировиною;
— обсяг товарної продукції гірничого підприємства — видобутої корисної копалини (мінеральної сировини), що є результатом господарської діяльності з видобування корисних копалин з відходів (втрат, хвостів тощо) гірничого підприємства, у тому числі обсяг мінеральної сировини, що утворюється в результаті виконання первинної переробки, що провадиться іншими, ніж платник, суб'єктами господарювання на умовах господарських договорів про послуги з давальницькою сировиною, якщо для її видобутку відповідно до законодавства необхідно отримати спеціальний дозвіл.
Підпункт 263.2.2 ПКУ
До речі, з об'єкта оподаткування зникла згадка про погашені запаси. Крім того, вилучено п. 263.4 ПКУ, де також йшлося про погашені запаси. Тож фактично на заміну їм прийшло поняття товарної продукції.
Додатково розкрито правила визначення вартості на деякі корисні копалини. Так, відповідно до пп. 263.6.2 ПКУ, фактичну ціну реалізації для руд чорних, кольорових та легувальних металів, урановмісних руд визначає центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику економічного розвитку, за податковий (звітний) період як середню ціну однієї тонни відповідного виду товарної продукції (залізорудного концентрату, ільменітового та рутилового концентратів, урановмісних руд). Мало того, така ціна визначатиметься в інвалюті виходячи з цін, опублікованих у щомісячному світовому комерційному інформаційному огляді протягом поточного звітного (податкового) періоду. Методику такого розрахунку ціни встановлюватиме КМУ.
Якщо ж необхідну ціну так і не було визначено, то фактичною ціною вважається ціна реалізації відповідного виду руди, що не може бути нижчою від ціни, визначеної центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику економічного розвитку, у попередньому звітному (податковому) періоді.
Певні зміни відбулися у визначенні розрахункової вартості одиниці відповідного виду видобутої корисної копалини (мінеральної сировини). Зокрема, наведено нове визначення Крмпе та Vмп (див. пп. 263.6.9 ПКУ). Визначення Крмпе майже ідентичне до того, що було до змін, але додано нову санкцію: гірничі підприємства, що порушили строк регулярної повторної геолого-економічної оцінки запасів корисних копалин ділянки надр, обчислюють податкові зобов'язання із застосуванням коефіцієнта рентабельності, що дорівнює трикратному розміру облікової ставки НБУ. У визначенні Vмп тепер ідеться про обсяг (кількість) товарної продукції гірничого підприємства.
По-новому розраховується плата за користування надрами для видобування корисних копалин. Формула розрахунку наведена у п. 263.7 ПКУ. Сама формула не змінилася, але змінилося її загальне значення, викладене у тексті першого абзацу: для розрахунку береться товарна продукція.
Не забули законодавці про давно анонсовану зміну ставок плати за користування надрами для видобування корисних копалин (п. 263.9 ПКУ). Щоправда, тепер ставки встановлено лише у відсотках без мінімального граничного обмеження. Це пов'язано з тим, що вартість товарної продукції гірничого підприємства встановлюється Кабміном. Крім того, змінився сам перелік (класифікація) корисних копалин, які підлягають оподаткуванню.
До речі, сплата за користування надрами для видобування прісних підземних вод, які видобуваються платниками — громадянами України, іноземцями та особами без громадянства (див. пп. 263.1.6 ПКУ), здійснюється за ставками, визначеними у п. 325.2 ПКУ (у якому зазначено ставки збору за спеціальне використання підземних вод).
Крім зростання самих ставок (див. п. 263.9 ПКУ), можливим є застосування до них додаткового коригуючого коефіцієнта згідно з п. 263.10 ПКУ. Його встановлюватимуть для руд чорних, кольорових та легувальних металів, урановмісних руд у кожному податковому (звітному) періоді (на квартал або місяць). Обчислює його центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної економічної політики. Процедура розрахунку описана у згаданому пункті. Та головне тут те, що фактично розмір плати за надра можна змінювати кожного звітного періоду і при цьому не вносити жодних змін до ПКУ. Такий коефіцієнт повинен оприлюднюватися до 10 числа наступного звітного (податкового) періоду на веб-сайті Мінекономіки.
Збільшено також ставки плати за користування надрами з метою, не пов'язаною із видобуванням корисних копалин (п. 264.4 ПКУ).
Податок на нерухомість
Почнімо з приємного: міські, селищні та сільські ради можуть встановлювати додаткові пільги з податку, що сплачується на відповідній території з об'єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізосіб (зміни до пп. 265.4.2 ПКУ). Тож місцеві органи влади можуть цілком законно звільнити від сплати податку на нерухомість власників, які мають велику квартиру чи будинок та при цьому мають велику сім'ю або організували сімейний дитбудинок. Проте водночас з'являється ризик зловживань цією нормою, коли пільги отримають фізособи, що мають вплив на рішення вищезгаданих рад.
І про неприємне: простим реченням «слова «житлова площа» в усіх відмінках замінити словами «загальна площа» у відповідному відмінку» законотворці значно збільшили базу оподаткування податком на нерухомість. Тепер базою оподаткування буде загальна площа об'єкта житлової нерухомості (всіх об'єктів, які перебувають у власності фізособи), у т. ч. його часток. Звісно, тут є і позитивний момент, який полягає в тому, що під оподаткування підпадають об'єкти, в яких до житлової площі належить 150 кв. м, а до нежитлової — приміром, 300 кв. м. При цьому власник такого об'єкта раніше мав змогу не платити податок на нерухомість.
Пам'ятайте, що є і пільги з цього податку. Так, база оподаткування об'єкта/об'єктів житлової нерухомості, в т. ч. їх часток, що перебувають у власності фізособи — платника податку, зменшується (пп. 265.4.1 ПКУ):
— для квартири/квартир незалежно від їх кількості — на 120 кв. метрів;
— для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості — на 250 кв. метрів;
— для різних видів об'єктів житлової нерухомості, у т. ч. їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у т. ч. їх часток), — на 370 кв. метрів.
На нашу думку, всі ці зміни в повному обсязі запрацюють як для юросіб, так і для фізосіб аж у 2015 році. Адже саме тоді юрособи подаватимуть нову звітність з цього податку і нараховуватимуть зобов'язання. Фізособи в 2014 р. платитимуть податок за 2013 рік ще за старими правилами, а податок за 2014 рік уже платитимуть у 2015 році — за новими правилами.
Фіксований сільськогосподарський податок
Змінилася база оподаткування ФСП (але ці правила діятимуть лише з 01.01.2015 р.). Так, базою оподаткування для сільськогосподарських товаровиробників є нормативна грошова оцінка одного гектара сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ і багаторічних насаджень) з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного станом на 1 січня базового податкового (звітного) року відповідно до порядку, встановленого розділом XIII ПКУ (п. 303.1 ПКУ). А базою оподаткування для земель водного фонду (внутрішніх водойм, озер, ставків, водосховищ) є нормативна грошова оцінка одного гектара ріллі в АРК або в області з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного станом на 1 січня базового податкового (звітного) року відповідно до порядку, встановленого розділом XIII ПКУ.
Цільова надбавка за природний газ
Відтепер платниками збору стали, зокрема, і суб'єкти господарювання та їхні відокремлені підрозділи, які (п. 314.1 ПКУ):
— споживають імпортований ними природний газ як паливо або сировину;
— споживають видобутий ними природний газ як паливо або сировину.
Досі такі суб'єкти не були платниками цього збору.
Відповідно змінився об'єкт оподаткування збором — до нього додано природний газ в обсязі (п. 315.1 ПКУ):
— імпортованому у звітному періоді платником, що визначений у пп. «б» п. 314.1 ПКУ;
— видобутому та спожитому як паливо або сировина нафтогазовидобувним підприємством або його підрозділами, за винятком обсягу природного газу, визнаного рециркулюючим.
Відповідні зміни внесено і до ст. 316 та 317 ПКУ.
Василь РОРАТ, «Дебет-Кредит»