Лист Міністерства доходів і зборів України від 17.10.2013 р. №13491/6/99-99-15-03-01-16
Щодо плати за землю та про право на відображення податкового кредиту з ПДВ
Суттєво. За наявності у юрособи правовстановчих документів на нежитлове приміщення вона повинна сплачувати до бюджету податок за площі під таким приміщенням з урахуванням пропорційної частки прибудинкової території.
! Власникам нерухомості
Міністерство доходів і зборів України розглянуло лист ПАТ <...> щодо плати за землю та про право на відображення податкового кредиту з ПДВ і в межах компетенції повідомляє таке.
Відповідно до п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України (далі — ПКУ) для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних із визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Також відповідно до п. 197.12 ст. 197 ПКУ звільняються від оподаткування операції банків та інших фінансових установ з постачання (продажу, відчуження іншим способом) майна, що передане фізичними особами, а також суб'єктами підприємницької діяльності — приватними підприємцями та іншими особами, які не є платниками податку, у заставу, у тому числі іпотеку, та на яке було звернено стягнення.
Крім того, згідно з п. 198.6 ст. 198 ПКУ передбачено, що для банківських установ при одержанні ними права власності на заставне майно з метою подальшого продажу право на віднесення до податкового кредиту сум ПДВ на підставі отриманих податкових накладних зберігається до моменту продажу такого заставного майна.
При цьому згідно з п. 201.10 ст. 201 ПКУ визначено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відноситься до податкового кредиту.
У разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву зі скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту.
Згідно з пп. 14.1.191 ст. 14 ПКУ звернення стягнення на предмет іпотеки (застави) шляхом його продажу банківською установою без отримання права на таке майно (від свого імені чи від імені іпотекодавця (заставодавця)) є операцією з постачання товару як іпотекодавця (заставодавця), так і банківської установи.
При цьому операція з продажу майна відповідно до вимог ст. 38 Закону України «Про іпотеку» та ст. 27 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» підпадає під умови постачання товарів, викладені у п. 189.4 ст. 189 Податкового кодексу України.
Тобто банк як особа, що здійснила продаж предметів іпотеки (застави), повинен визначити податкові зобов'язання з податку на додану вартість та, відповідно, податковий кредит з податку на додану вартість за результатами такої операції.
Відповідно до статті 1 розділу 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», первинний документ — документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Згідно з п. 198.2 ст. 198 розділу V Податкового кодексу України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше.
Отже, звернувши стягнення на предмет іпотеки (застави), банк погасив кредитну заборгованість такого позичальника, що, як зазначено в запиті, підтверджено меморіальними ордерами, які в цьому випадку є первинними документами, що засвідчують факт проведення розрахунку з позичальником за реалізоване заставне майно та копії яких були подані разом зі скаргою «Заява про відмову постачальника надати податкову накладну», є достатніми для отримання банком права на відображення податкового кредиту з податку на додану вартість.
Враховуючи зазначене вище, надходження заяви зі скаргою є підставою для проведення документальної позапланової виїзної перевірки зазначеного продавця для з'ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов'язань з податку за такою операцією.
Справляння плати за землю здійснюється відповідно до норм розділу XIII Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI (далі — ПКУ).
Відповідно до п. 271.1 ст. 271 ПКУ базою оподаткування є нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом, площа земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено.
Власник нежитлового приміщення (його частини) у багатоквартирному житловому будинку сплачує до бюджету податок за площі під такими приміщеннями (їх частинами) з урахуванням пропорційної частки прибудинкової території з дати державної реєстрації права власності на нерухоме майно (п. 287.8 ст. 287 ПКУ).
З огляду на викладене вище, за наявності у ПАТ <...> відповідних правовстановлюючих документів на зазначене у запиті нежитлове приміщення банк повинен сплачувати до бюджету податок за площі під таким приміщенням з урахуванням пропорційної частки прибудинкової території. Порядок обчислення та строки сплати плати за землю викладені у статтях 286 та 287 ПКУ відповідно.
Заступник міністра А. ІГНАТОВ