Які податки та в які строки слід сплачувати фізичній особі, яка отримала нерухомість у спадщину?
Податок на доходи фізичних осіб
Об'єкти спадщини у вигляді нерухомого майна оподатковуються податком на доходи фізичних осіб, якщо майно успадковує фізична особа.
Зазначимо, що згідно з п. 174.1 ПКУ об'єкти спадщини платника податку поділяються з метою оподаткування на:
— об'єкт нерухомості;
— об'єкт рухомого майна;
— об'єкт комерційної власності;
— суми страхового відшкодування;
— готівка або кошти, що зберігаються на рахунках спадкодавця.
Додатково зазначимо, що об'єкти житлової нерухомості — це будівлі, віднесені відповідно до законодавства до житлового фонду, дачні та садові будинки. Об'єкти житлової нерухомості перелічені в пп. 14.1.129 ПКУ.
Спадкоємцями фізособи можуть бути члени її сім'ї, які належать до першого та другого ступеня спорідненості. До членів сім'ї фізичної особи першого ступеня споріднення належать батьки, чоловік або дружина, діти, у тому числі усиновлені (пп. 14.1.263 ПКУ). Iнші ж члени сім'ї фізичної особи вважаються такими, що мають другий ступінь споріднення.
Як ми зазначали вище, успадкована нерухомість оподатковується податком на доходи.Так, за нульовою ставкою оподатковується:
— власність (власне, її вартість), що успадковується членами сім'ї спадкодавця першого ступеня споріднення (пп. «а» пп. 174.2.1 ПКУ);
— власність (зокрема, і нерухомість), що успадковується особою, яка є інвалідом I групи або має статус дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування (пп. «б» пп. 174.2.1 ПКУ);
— власність, що успадковується дитиною-інвалідом (пп. «б» пп. 174.2.1 ПКУ).
Діти, що підлягають особливому правовому захисту:
— дитина-сирота — дитина, в якої померли чи загинули батьки;
— діти, позбавлені батьківського піклування — діти, які залишилися без піклування батьків у зв'язку з позбавленням їх батьківських прав, відібранням у батьків без позбавлення батьківських прав, визнанням батьків безвісно відсутніми або недієздатними, оголошенням їх померлими, відбуванням покарання в місцях позбавлення волі та перебуванням їх під вартою на час слідства, розшуком їх органами внутрішніх справ, пов'язаним з ухиленням від сплати аліментів та відсутністю відомостей про їх місцезнаходження, тривалою хворобою батьків, яка перешкоджає їм виконувати свої батьківські обов'язки, а також діти, розлучені із сім'єю, підкинуті діти, діти, батьки яких невідомі, діти, від яких відмовились батьки, та безпритульні діти;
— дитина-інвалід — особа віком до 18 років (повноліття) зі стійким розладом функцій організму, що при взаємодії із зовнішнім середовищем може призводити до обмеження її життєдіяльності, внаслідок чого держава зобов'язана створити умови для реалізації нею прав нарівні з іншими громадянами та забезпечити її соціальний захист.
Ст. 1 Закону України від 26.04.2001 р. №2402-III
«Про охорону дитинства», ст. 1 Закону України від 06.10.2005 р. №2961-IV
«Про реабілітацію інвалідів в Україні»
Якщо ж нерухоме майно успадковує спадкоємець, який не є членом сім'ї спадкодавця першого ступеня споріднення, такий дохід оподатковується за ставкою 5% (пп. 174.2.2 та п. 167.2 ПКУ).
Буває, що спадкодавцем або спадкоємцем є нерезидент. У такому випадку незалежно від ступеня спорідненості осіб, дохід (вартість об'єкта спадкування) оподатковується за ставкою, визначеною в п. 167.1 ПКУ, а саме за ставкою 15% (17%) згідно з пп. 174.2.3 ПКУ.
Варто пригадати, що п. 3.2 ПКУ передбачено, що міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, може бути встановлено інші правила оподаткування, ніж ті, що передбачені ПКУ. Тоді застосовуються правила міжнародного договору.
А отже, цілком можливо, що міжнародними договорами встановлено інші правила оподаткування спадщини, успадкованої резидентом від нерезидента чи, навпаки, нерезидентом від резидента — див., наприклад, ст. 23 «Недискримінація» Угоди між Урядом України та Урядом Російської Федерації про уникнення подвійного оподаткування доходів і майна та попередження ухилень від сплати податків, якою передбачено рівні правила оподаткування для громадян України та Російської Федерації.
Але на практиці нотаріуси все ж вимагають сплатити податки до бюджету України до моменту реєстрації прав власності, незважаючи на приписи міжнародних договорів. Тож радимо отримати індивідуальну податкову консультацію з цього питання згідно зі статтями 52 та 53 ПКУ.
Відповідальними за сплату (перерахування) податку з спадщини до бюджету є спадкоємці, які отримали спадщину (п. 174.3 ПКУ).
Спадкоємці-нерезиденти зобов'язані сплатити податок через банківські установи до бюджету до отримання свідоцтва про право на спадщину за місцем нотаріального оформлення такого свідоцтва (за місцем розташування робочого місця приватного нотаріуса або державної нотаріальної контори) (див. пп. 168.4.5 ПКУ).
Крім того, фізособи — платники ПДФО, які одержують дохід у вигляді об'єктів спадщини, сплачують податок на доходи з фізичних осіб до нотаріального оформлення права власності на нерухомість (пункти 174.3 та 174.4 ПКУ).
Зауважимо, що відповідно до п. 174.3 ПКУ, дохід у вигляді вартості успадкованого майна (нерухомості) у межах, що підлягають оподаткуванню, зазначається в річній податковій декларації.
Але це твердження має дуже багато винятків. Так, декларацію не подаватимуть:
— спадкоємці-нерезиденти, які зобов'язані сплатити податок до нотаріального оформлення об'єктів спадщини;
— спадкоємці, які отримали у спадщину об'єкти, що оподатковуються за нульовою ставкою податку на доходи фізичних осіб;
— інші спадкоємці-резиденти, які сплатили податок до нотаріального оформлення об'єктів спадщини.
Додатково врахуйте, що, згідно з п. 179.2 ПКУ, обов'язок платника податку щодо подання податкової декларації вважається виконаним і податкова декларація не подається, якщо такий платник податку отримував доходи, зокрема, у вигляді об'єктів спадщини, які відповідно до цього розділу оподатковуються за нульовою ставкою податку та/або з яких сплачено податок до нотаріального оформлення об'єктів спадщини відповідно до п. 174.3 ПКУ.
Тож фізичні особи — платники податку, що одержали дохід у вигляді спадщини, який згідно з ПКУ оподатковується за нульовою ставкою податку або ж оподатковувався перед набуттям права власності на об'єкт спадщини, не зобов'язані включати вартість (суму) такої спадщини до складу загального річного оподатковуваного доходу та подавати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи. Звісно, за умови, що немає інших підстав для подання декларації з доходів.
Зауважимо, що при видачі свідоцтва про право на спадщину нотаріуси виконують функції податкового агента лише в частині надання інформації контролюючим органам і не зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок до бюджету з доходу у вигляді вартості успадкованого майна.
Оцінка майна, отриманого в спадок
Для визначення бази оподаткування майна, отриманого у спадок, його слід спершу оцінити. Порядок оцінки майна регулює Закон України від 12.07.2001 р. №2658-III «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» (далі — Закон №2658). Відповідно до ст. 3 цього Закону, оцінка майна — це процес визначення його вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами, і вона є результатом практичної діяльності суб'єкта оціночної діяльності. Згідно зі ст. 9 Закону №2658, методичне регулювання оцінки майна здійснюється у відповідних нормативно-правових актах з оцінки майна. Як ми зазначали, кошти, майно, майнові чи немайнові права, успадковані платником податку, оподатковуються за правилами, встановленими ст. 174 ПКУ. Тож для нарахування податку на доходи фізичних осіб при отриманні спадщини у вигляді нерухомого майна слід провести його оцінку згідно з абзацом восьмим ч. 2 ст. 7 Закону №2658.
Василь РОРАТ, «Дебет-Кредит»