Переваги спрощеної системи оподаткування безсумнівні, та от чимала кількість різних груп платників єдиного податку — цілих шість — може збити з пантелику як досвідчених суб'єктів господарювання, які вирішили скористатися можливостями «спрощенки», так і тих, хто робить лише перші кроки на цій стезі.
Вибір групи ЄП для юросіб
Юрособи можуть стати платниками ЄП 4-ї або 6-ї групи (пункти 4, 6 п. 291.4 ПКУ).
Для 4-ї групи встановлено такі обмеження:
— середньооблікова кількість працівників не може перевищувати 50 осіб;
— обсяг доходу не може перевищувати 5 млн грн протягом календарного року.
У 6-й групі кількість працівників не обмежується. Обмежується лише розмір доходу — протягом календарного року він не повинен перевищувати 20 млн грн.
Не менш важливим критерієм при виборі групи є ставки податку: для 4-ї групи вони на 2 відсоткові пункти менші, ніж для 6-ї (докладніше про ставки — далі).
Також варто пам'ятати про п. 291.5 ПКУ, у якому визначено види діяльності, при здійсненні яких не можна застосовувати спрощену систему оподаткування, а також коло осіб, які взагалі не можуть бути платниками ЄП.
Вибір групи ЄП для фізособи
Групи єдиного податку для фізосіб передбачені п. 291.4 ПКУ.
Перша група. Щоб застосовувати першу групу, фізособі-підприємцю:
— заборонено використовувати працю найманих осіб;
— дозволено здійснювати тільки роздрібний продаж товарів з торговельних місць на ринках та/або провадити госпдіяльність з надання побутових послуг населенню (перелік таких послуг встановлено у п. 291.7 ПКУ).
Обсяг доходу підприємця 1-ї групи протягом календарного року не повинен перевищувати 150000 грн.
Друга група. Тут підприємці мають право перебувати за умови, що вони лише:
— здійснюють госпдіяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню. Заборонено надавати послуги юрособам та підприємцям на загальній системі оподаткування1. Недотримання цієї вимоги може призвести до переходу на загальну систему оподаткування або до іншої (вищої групи) ЄП;
— займаються виробництвом та/або продажем товарів;
— провадять діяльність у сфері ресторанного господарства.
1 Зауважимо: реалізовувати власну продукцію чи куповані товари або ж надавати послуги у сфері ресторанного господарства можна всім без винятку покупцям.
При цьому вони або взагалі не використовують працю найманих осіб, або ж кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб.
Обсяг доходу підприємця 2-ї групи за календарний рік не має перевищувати 1 млн грн.
Другу групу платників єдиного податку не можуть застосовувати фізособи-підприємці, які надають посередницькі послуги з купівлі, продажу, оренди та оцінювання нерухомого майна (група 70.31 КВЕД ДК 009:2005), а також здійснюють діяльність з виробництва, постачання, продажу (реалізації) ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння.
Також зверніть увагу, що підприємці 1-ї та 2-ї групи мають право здійснювати лише ту діяльність, яку зазначено в їхньому свідоцтві платника ЄП. А от підприємці із 3-ї та 5-ї групи платників ЄП можуть провадити будь-яку діяльністю без обмежень (але з урахуванням заборон, передбачених ст. 291 ПКУ).
Третя група. До цієї групи можна потрапити за умови, що підприємець виконує такі вимоги:
— не використовує працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ним у трудових відносинах протягом календарного року, одночасно не перевищує 20 осіб;
— обсяг доходу за календарний рік не перевищує 3 млн грн.
П'ята група. У ній можуть працювати підприємці за єдиної умови — дохід за календарний рік у них не має перевищувати 20 млн грн.
Як і юрособи, фізособи-підприємці при виборі групи ЄП мають враховувати такий чинник, як ставка єдиного податку (див. нижче).
Вибір групи з урахуванням ставки оподаткування
Для фізосіб — платників ЄП 1-ї та 2-ї групи встановлено фіксовану ставку ЄП. Її затверджують сільські, селищні та міські ради, залежно від виду господарської діяльності, з розрахунку на календарний місяць (п. 293.2 ПКУ).
Для 1-ї групи ставку встановлюють у межах від 1 до 10% розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового року.
Для 2-ї групи ставка перебуває у межах від 2 до 20% розміру мінімальної зарплати, встановленої законом на 1 січня податкового року.
Для решти платників ЄП, зокрема юросіб, встановлюють відсоткову ставку ЄП.
Для 3-ї (фізособи) та 4-ї (юрособи) груп платників ЄП ставка становить (пп. 293.3.1 ПКУ):
3% — у разі сплати ПДВ;
5% — у разі включення ПДВ до складу ЄП.
Для 5-ї (фізособи) та 6-ї (юрособи) груп платників ЄП ставка становить (пп. 293.3.2 ПКУ):
5% — у разі сплати ПДВ;
7% — у разі включення ПДВ до складу ЄП.
Щоб стати одночасно платником ЄП і платником ПДВ, слід:
1) переходячи на єдиний податок, бути вже зареєстрованим платником ПДВ. Наприклад, СГ уже був платником ПДВ, перебуваючи на загальній системі оподаткування. Тоді після переходу на ЄП з відповідною ставкою він не втрачає ПДВшного статусу;
2) поряд із реєстрацією «єдинником» подати документи на реєстрацію й платником ПДВ.
Однак насправді новоспеченим СГ досить проблематично зареєструватися платниками ЄП за ставками, які передбачають сплату ще й ПДВ. Усе це через дещо недолуге формулювання у ст. 293 ПКУ. Адже згідно з пп. 4 п. 293.8 ПКУ, ставку ЄП для 3-ї та 4-ї груп у розмірі 3%, а для 5-ї та 6-ї груп — у розмірі 5%, може обрати СГ, не зареєстрований платником ПДВ, у разі його переходу на спрощену систему оподаткування або зміни групи платників ЄП шляхом реєстрації платником ПДВ і подання заяви щодо переходу на спрощену систему оподаткування, або зміни групи платників ЄП не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу, в якому здійснено реєстрацію платником ПДВ.
Тож новоспечені СГ на сьогодні1 не можуть відразу (з дати реєстрації як СГ) стати платниками ЄП та платниками ПДВ (див. норми пп. 298.1.2, п. 182.1, п. 183.3 та п. 183.7 ПКУ).
1 Попри те, що п. 183.7 ПКУ дозволяє разом із реєстраційною карткою (для проведення держреєстрації юрособи або фізособи) подати реєстраційну заяву про добровільну реєстрацію як платника ПДВ, все ж таки, згідно з п. 183.3 ПКУ, при добровільній реєстрації платником ПДВ стати платником ПДВ ви зможете з 1-го числа, наступного за місяцем реєстрації СГ. При цьому заяву на реєстрацію ПДВ слід подати не пізніше ніж за 20 календарних днів до початку податкового періоду, з якого така особа вважатиметься платником ПДВ та матиме право на ПК і виписування податкових накладних.
Зверніть увагу! Для підприємців, які здійснюють діяльність з виробництва, постачання, продажу (реалізації) ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння, ставка ЄП може становити або 5% (для 3-ї групи), або 7% (для 5-ї групи). Отже, такі фізособи — платники ЄП не можуть отримати статус платника ПДВ.
Будьте уважними: порушення правил перебування на ЄП призведе до застосування підвищених ставок ЄП. Так, платникам ЄП — фізособам потрібно буде застосовувати ставку ЄП 15% до суми отриманого доходу у випадках, передбачених п. 293.4 ПКУ. А до доходів, отриманих з порушенням вимог групи (та загалом вимог перебування на ЄП), визначених для платників з 4-ї та 6-ї груп, застосовується подвійна ставка ЄП (докладніше див. п. 293.5 ПКУ).
Якщо платник ЄП протягом року перевищив максимальну суму доходу, дозволену для перебування на спрощеній системі оподаткування, він зобов'язаний перейти на загальну систему оподаткування або до іншої групи, для якої встановлено вищу граничну суму доходу.
Василь РОРАТ, «Дебет-Кредит»