Лист Виконавчої дирекції ФСС з ТВП від 01.08.2013 р. №07-35-2085
Щодо адміністративних правопорушень (витяг)
Суттєво. Посадова особа, уповноважена розглядати справу про адмінправопорушення, має право самостійно вирішувати питання про можливість звільнення правопорушника від відповідальності з огляду на малозначність порушення.
! Усім
<...>
3. Відповідно до статті 280 КУпАП орган (посадова особа), розглядаючи справи про адміністративне правопорушення, зобов'язаний з'ясувати: чи було здійснено адміністративне правопорушення, чи винна ця особа в його скоєнні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнові збитки, чи є підстави для передання матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно зі статтею 22 КУпАП у разі малозначності скоєного адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності та обмежитися усним зауваженням.
Пунктом 3.8 Порядку розгляду та оформлення органами Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності матеріалів про адміністративні правопорушення, затвердженого постановою правління Фонду від 03.04.2012 р. №9, визначено, що посадова особа, уповноважена розглядати справу про адміністративне правопорушення, керуючись статтею 22 КУпАП, має право самостійно вирішувати питання про можливість звільнення правопорушника від адміністративної відповідальності, враховуючи малозначність скоєного адміністративного правопорушення.
При звільненні правопорушника від адміністративної відповідальності згідно зі статтею 22 КУпАП посадова особа, уповноважена розглядати справу, повинна взяти до уваги характер і суть скоєного правопорушення, фактичні обставини справи.
До постанови про закриття справи у зв'язку з малозначністю скоєного адміністративного правопорушення обов'язково додаються документи, що підтверджують ці обставини, про що зазначається в самій постанові.
4 - 5. Статтею 38 КУпАП передбачено, що адміністративне стягнення може бути накладене не пізніш ніж через два місяці з дня скоєння правопорушення, а в разі триваючого правопорушення — не пізніш ніж через два місяці з дня його виявлення, за винятком випадків, коли справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу є підвідомчими суду (судді).
На практиці застосування адміністративних стягнень до так званих «разових» або «поодиноких» правопорушень проводиться не пізніш ніж через два місяці з часу їх здійснення. До триваючих правопорушень застосовуються адміністративні стягнення протягом двох місяців з часу їх виявлення, і характеризуються вони тим, що особа, яка вчинила певні дії (бездіяльність), перебуває і надалі в стані безперервного продовження цих дій. Ці дії (бездіяльність) тривають значний час, протягом якого винна особа безперервно скоює правопорушення у вигляді невиконання покладених на неї обов'язків.
Порушення порядку використання коштів загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, належать до триваючих порушень, оскільки вважаються пов'язаними з тривалим, безперервним невиконанням обов'язків. Припиняється зазначене порушення тільки в разі самостійного усунення або коли факт цього порушення виявлено фахівцями робочого органу Фонду під час проведення перевірки і винних осіб притягнуто до адміністративної відповідальності. Стягнення за таке адміністративне правопорушення може бути накладене в строк не пізніш ніж через два місяці з дня його виявлення (тобто з дати складання і підписання акта перевірки).
Також триваючими слід вважати порушення посадовими особами підприємств, установ, організацій, фізичними особами, які використовують найману працю, порядку використання коштів загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, несвоєчасне або неповне їх повернення, оскільки такі порушення можуть здійснюватися безперервно шляхом невиконання обов'язку, зокрема, щодо неповернення (невідшкодування) Фонду сум неправомірних витрат або страхових коштів, що підлягають сплаті.
Крім того, подання недостовірної звітності про кошти Фонду можна розглядати як триваюче правопорушення, оскільки відповідності до п. 5.1 Порядку формування та подання страхувальниками звітності по коштах загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, затвердженого постановою правління Фонду від 18.01.2011 р. №4 (далі — Порядок №4), звіт за формою Ф4-ФСС з ТВП згідно з додатком 1 до цього Порядку складається наростаючим підсумком з початку року.
У зв'язку з поданням недостовірної звітності про кошти Фонду формуються неправильні дані щодо зобов'язань на кінець звітного періоду, які можуть переходити на наступний рік. Факт подання недостовірної звітності про використання страхових коштів може бути виявлений як під час її приймання, так і через певний проміжок часу. При цьому недостовірні дані весь період продовжують формуватися у зведеній фінансовій звітності про кошти Фонду до їх виправлення.
<...>
Заступник директора Т. НАГОРНА