Будь-хто, хто хоч раз у житті намагався повернути кошти з бюджету, знає, наскільки неохоче працівники Міндоходів реагують на такі заяви. Причина єдина — у бюджеті немає коштів для таких повернень. На практиці, щоб повернути один податок, посадові особи підприємств отримують пропозицію від податківців наперед сплатити інший податок. Тож сподіватися на те, що новий Порядок повернення коштів з бюджету (далі — Порядок №7871) на практиці виявиться дієвішим, ніж його попередник, не слід. Аби зайвий раз не розчаровуватися…
Порядок №787 покликаний визначити алгоритм та процедуру повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів. Забігаючи наперед, скажемо, що цей порядок визначає лише загальний алгоритм. Докладніші правила повернення помилково сплачених коштів урегульовані Порядком взаємодії органів державної податкової служби, місцевих фінансових органів та органів Державного казначейства України у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань, затвердженим спільним наказом ДПАУ, Мінфіну, Держказначейства від 21.12.2010 р. №974/1597/499. Обидва документи не діють у разі повернення коштів як бюджетного відшкодування податку на додану вартість та безспірного списання коштів на підставі рішення суду.
1 Порядок повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затверджений наказом Мінфіну від 03.09.2013 р. №787 (див. «ДК» №46/2013).
Умови повернення помилково сплачених грошових зобов'язань виписані ст. 43 ПКУ. Однією з головних умов є відсутність податкового боргу (п. 43.1 ПКУ). Відповідно до п. 43.2 ПКУ, у разі наявності у платника податків податкового боргу повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов'язання на поточний рахунок такого платника податків в установі банку або шляхом повернення готівкою за чеком, у разі відсутності у платника податків рахунка у банку, проводиться лише після повного погашення такого податкового боргу.
Наступною умовою є подання платником податків до територіального органу Міндоходу за місцем перебування на податковому обліку заяви про таке повернення (п. 43.3 та п. 102.5 ПКУ). Але зверніть увагу: така заява має бути подана протягом 1095 днів з дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми. Тут украй важливо розуміти сутність самого терміна «надміру сплачена сума». Відповідно до пп. 14.1.115 ПКУ, надміру сплачені грошові зобов'язання (переплата) — це суми коштів, які на певну дату зараховані до відповідного бюджету понад нараховані суми грошових зобов'язань, граничний строк сплати яких настав на таку дату.
Тобто переплатою вважається не від'ємне значення у декларації, а сума надміру сплачених коштів до відповідного бюджету (залежно від податку). При цьому, згідно з пп. 17.1.10 ПКУ, у платника податку виникає право на зарахування чи повернення надміру сплачених, а також надміру стягнутих сум податків та зборів, пені, штрафів. Слід пам'ятати, що розрахунок строку давності у 1095 днів починається саме з дати виникнення переплати, але у деяких специфічних випадках переплата може виникати не лише з дати здійснення конкретного платежу. Наприклад, за авансовими внесками з податку на прибуток такі суми стають переплатою, тільки якщо за підсумками звітного року буде задекларовано менший податок на прибуток, ніж сума вже сплачених авансових внесків. I тільки з цього моменту — набуття сплаченими авансовими внесками статусу переплати — до них застосовуються загальні правила щодо повернення або врахування надміру сплачених податків.
Які наслідки будуть для платника податків, якщо переплата «висить» на особовому рахунку понад 1095 днів? На сьогодні є чинною Iнструкція про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби України, затверджена наказом ДПАУ від 18.07.2005 р. №276. Пункт 7.3 цієї Iнструкції залишає право на вирішення долі таких сум саме за податковим органом. Орган Міндоходів може списати наявну переплату, якщо протягом 1095 днів стосовно неї не надійшло заяви про повернення або зарахування у рахунок інших платежів. Тому, щоб уникнути списання сум переплати, варто все ж таки не зволікати й орієнтуватися на строк у 1095 днів.
Як і раніше, така заява має бути складена платником податків у довільній формі (п. 43.4 ПКУ), але у ній обов'язково слід зазначити спосіб повернення коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку або ж повернення готівкою.
Після отримання заяви територіальний орган Міндоходів на підставі даних особових рахунків платників готує висновок, два примірники Реєстру висновків за платежами, належними державному бюджету, три примірники Реєстру висновків за платежами, належними місцевим бюджетам, та платежами, які підлягають розподілу між державним та місцевими бюджетами. Згідно із зазначеними реєстрами податковий орган, відповідний місцевий фінансовий орган та орган Держказначейства проводять приймання-передачу висновків про повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань.
За платежами, належними державному бюджету, податковий орган у строк не пізніше ніж за 5 р. д. до закінчення 20-денного строку з дня подання платником податків заяви готує та передає висновки згідно з Реєстром висновків за відповідними платежами, для виконання відповідному територіальному органу Держказначейства. За платежами, належними місцевим бюджетам, та платежами, які підлягають розподілу між державним та місцевими бюджетами, податковому органу відводиться 7 р. д. до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви. Висновок за цими коштами передається місцевому фінансовому органу, який, своєю чергою, протягом наступних 2 р. д. погоджує отримані висновки та повертає їх згідно з Реєстром висновків за платежами відповідному податковому органу.
Не пізніше наступного робочого дня з дати отримання висновку, погодженого місцевим фінансовим органом, податковий орган передає його згідно з Реєстром висновків за платежами територіальному органу Держказначейства. А вже той на підставі отриманих висновків повертає кошти платникам податків.
Для фізосіб передбачено інший алгоритм.
Надміру утримана (сплачена) сума податку на доходи фізичних осіб підлягає поверненню платнику податку протягом 60 к. д. з дня отримання податковим органом податкової декларації на поточний рахунок, зазначений у податковій декларації, у разі його наявності у платника податку, або на рахунок банку, який здійснюватиме виплату коштів готівкою.
Повертає надміру утриману (сплачену) суму ПДФО на поточний рахунок платника податку орган Держказначейства України на підставі висновку, поданого податковим органом не пізніше ніж за 5 р. д. до закінчення 60-денного строку з дня отримання податкової декларації.
Юлія КЛОВСЬКА, головний редактор «Дебету-Кредиту»