Як уже розглядалося на сторінках «ДК», з 1 вересня 2013 р. запроваджено нові обмеження на розрахунки готівкою (постанова Правління НБУ від 06.06.2013 р. №210). Для розрахунків між підприємствами (підприємцями) залишено ліміт 10000 грн, а для їх розрахунків із фізособами або розрахунків фізосіб між собою за нотаріальними договорами — 150000 грн. Сьогодні розглянемо, яку відповідальність передбачено законодавством за порушення підприємствами та підприємцями порядку готівкових розрахунків.
Як було до цього
До 01.09.2013 р. за перевищення встановлених обмежень готівкових розрахунків до платників готівки застосовувалися санкції у розмірі, що залежав від установленого ліміту каси (фактично застосовувався штраф за розрахункове перевищення встановленого ліміту каси). Але постановою Правління НБУ №210 внесено зміни до Положення №6371, з якого із цієї самої дати (01.09.2013 р.) вилучено норму п. 2.3, що передбачала прив'язку перевищення до ліміту каси. Тож санкції за перевищення встановлених лімітів залишку готівки у касах (у двократному розмірі сум виявленої понадлімітної готівки за кожен день), що передбачені Указом №436/952, з 01.09.2013 р. за подібні порушення не застосовуються.
1 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затверджене постановою Правління НБУ від 15.12.2004 р. №637.
2 Указ Президента України від 12.06.95 р. №436/95 «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки».
Адмінвідповідальність
Проте відповідальність за розглянуте порушення є, і доволі відчутна. Ця відповідальність адміністративна. Ще Законом №5518, що набрав чинності у січні 2013 р., було доповнено КпАП новою статтею 163-15, яка передбачила можливість притягнення до адміністративної відповідальності за порушення порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), у т. ч. перевищення граничних сум розрахунків готівкою, а також за недотримання встановлених законодавством вимог щодо забезпечення можливості розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів. Як бачимо, перевищення граничних сум розрахунків готівкою визначено у законі окремою підставою для притягнення до адмінвідповідальності.
За такі порушення названою статтею встановлено штраф, що накладається на фізособу-підприємця, посадових осіб юридичної особи, у розмірі від 100 до 200 н. м. д. г. (1700 — 3400 грн). А в разі повторного вчинення особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за таке саме порушення, — розмір штрафу вже буде у межах від 500 до 1000 н. м. д. г. (8500 — 17000 грн). Наголосимо, що адмінвідповідальність за ці правопорушення встановлено з 3 січня 2013 р. (дата опублікування Закону №5518), тож протягом січня — серпня могла наставати й адмінвідповідальність посадових осіб, і застосовуватися санкції для платників готівки за названим Указом Президента.
Суб'єкти відповідальності
Звернімо увагу, що суб'єктами адмінвідповідальності за ст. 163-15 КпАП за перевищення граничних сум розрахунків готівкою є посадові особи юридичної особи та фізичні особи — підприємці. А оскільки обмеження встановлені взагалі, а не для якоїсь однієї сторони договору (тобто встановлено обмеження на розрахунки, а не заборону лише приймати чи лише сплачувати кошти понад установлені розміри), то вбачається, що відповідальність за таке правопорушення може наставати як для платників, так і для одержувачів готівкових коштів (їх посадових осіб).
Підкреслимо, що звичайні фізособи (не підприємці) не є суб'єктами відповідальності за цією статтею. Не є суб'єктами адмінвідповідальності й інші самозайняті особи (особи, що проводять незалежну професійну діяльність, які не є підприємцями) — приватні нотаріуси, адвокати, лікарі тощо (пп. 14.1.226 ПКУ).
Складення протоколів та розгляд справ
Відповідно до абз. 1 ч. 2 ст. 255 та ст. 234-2 КпАП (з урахуванням змін, унесених Законом №406), протоколи про адмінправопорушення за ст. 163-15 складають уповноважені особи органів доходів і зборів. А згідно зі ст. 234-2 розгляд справ про ці правопорушення також здійснюють ці органи. Тобто адмінсправи розглядаються не у судовому порядку, а в адміністративному. Розгляд справ та накладення стягнень здійснюють керівники органів доходів і зборів та їхні заступники.
Загальний порядок та процедури оформлення матеріалів про адмінправопорушення та оскарження притягнення до відповідальності ми розглянули в «ДК» №40/2012.
Строки давності
Найприємніший момент у питанні адмінвідповідальності за розглянуте правопорушення — строки давності, що є доволі короткими. Так, у КпАП встановлено загальні строки давності за вчинення правопорушень, передбачених ст. 163-15. Згідно з ч. 1 ст. 38 КпАП, адміністративне стягнення може бути накладено не пізніше як через два місяці з дня вчинення правопорушення.
Отже, вже через 2 місяці з моменту здійснення розрахунків із перевищенням установлених лімітів адмінстягнення на підприємця чи посадову особу підприємства не може бути накладене.
Щодо штрафів за попередні періоди
Кілька слів про штрафи за Указом Президента №436/95, адже строки давності притягнення до передбаченої ним відповідальності є довшими. Після прийняття ПКУ і Закону №27561, згідно зі ст. 102, 111, 113 ПКУ, строки давності за цими санкціями становлять 1095 днів (фактично це 3 роки).
1 Закон України від 02.12.2010 р. №2756-VI «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Податкового кодексу України».
Після внесення змін до Положення №637 скасовано розрахункове порівняння перевищення обмежень готівкових розрахунків із лімітом залишку готівки у касі, а отже, відповідальність за це порушення за названим Указом Президента більше застосовуватися не може. Тож, на нашу думку, є підстави говорити про скасування юридичної відповідальності за це порушення для платників готівки. Але з урахуванням ст. 58 Конституції України та рішення Коституційного Суду України від 09.02.99 р. №1-рп/99, навряд чи слід розраховувати на те, що після скасування відповідальності на підставі Указу Президента юридичні особи зможуть уникнути відповідальності за порушення, вчинені у попередні періоди.
Водночас при виникненні спорів із податковими органами щодо застосування санкцій на підставі Указу потрібно звернути увагу на такі основні моменти:
1) відповідальність була встановлена внаслідок умовного (розрахункового) прирівнення постановою Правління НБУ (в Положенні №637) фактів перевищення обмежень розрахунків готівкою до перевищення ліміту каси. Але, згідно зі ст. 238 ГК України, адміністративно-господарські санкції можуть бути встановлені виключно законами;
2) з урахуванням вищенаведеного слід розуміти, що названий Указ Президента також не є законом (хоча судова практика у цій частині є неоднозначною);
3) прирівнення постановою НБУ перевищення встановлених обмежень готівкових розрахунків до перевищення ліміту каси стосувалося лише платників готівки. Тобто для одержувачів готівки відповідальність не встановлювалася;
4) для підприємців ліміт каси не встановлювався і не встановлюється, тож до відповідальності за перевищення ліміту каси підприємці — платники готівки не могли і не можуть бути притягнені.
Олексій КРАВЧУК, к. ю. н., доцент, аудитор