Технічний прогрес не стоїть на місці, і в Україні все більших обертів набирає торгівля товарами за допомогою торгових автоматів — вендинговий бізнес. У статті піде мова про те, які основні запитання щодо обліку та оподаткування можуть виникнути на старті і під час ведення такого бізнесу.
З чого почати?
Підпункт 3.3.3 розділу 3 Iнструкції №327 дає визначення торгового автомата як засобу торгівлі. За цим визначенням торговий автомат (далі — ТА) належить до нестаціонарних видів торгівлі поза магазинами.
Щоб почати торгівлю через ТА, слід орендувати ТА на умовах оперативного або фінансового лізингу чи купити у постачальника. Також треба вирішити питання про статус площі, на якій розташовуватиметься автомат: ця площа може бути орендованою або власною.
На наступному етапі слід зібрати пакет дозвільних документів. Якщо ТА планується розмістити в тимчасовій споруді, то треба керуватися Порядком №244. Пунктом 1.4 цього документа визначено поняття пересувних тимчасових споруд, в яких можуть розміщуватися торгові автомати. Згідно з п. 2.1 Порядку №244, підставою для розміщення тимчасової споруди є паспорт прив'язки тимчасової споруди за формою додатка 1 до Порядку №244. Такий паспорт не потрібен у разі розміщення ТА усередині капітальних приміщень, наприклад, в офісних або торговельних центрах. Щоб отримати паспорт прив'язки, необхідно звернутися до виконавчого органу сільської, селищної, міської ради, районної держадміністрації із заявою про можливість розміщення тимчасової споруди в довільній формі. До заяви додаються графічні матеріали з позначенням бажаного місця розміщення тимчасової споруди, а також реквізитів замовника — його найменування, прізвища, імені, по батькові, адреси і контактної інформації (пункти 2.2, 2.3 Порядку №244). Про позитивне рішення замовника повідомляє відповідний орган з питань містобудування та архітектури письмово протягом трьох робочих днів із дня такого визначення відповідності намірів, або замовникові надається аргументована відмова в реалізації намірів щодо розміщення тимчасової споруди (п. 2.5 Порядку №244).
Тепер слід звернутися до органу з питань містобудування та архітектури з додатковою заявою про оформлення паспорта прив'язки тимчасової споруди, до якої додаються документи, зазначені в п. 2.6 Порядку №244. Згідно з пунктами 2.7, 2.15 і 2.24 Порядку №244, паспорт прив'язки тимчасової споруди оформляється органом з питань містобудування та архітектури протягом десяти робочих днів від дня подання заяви в двох примірниках, один з яких видається замовникові безкоштовно (другий залишається в органі, що його видав). Самовільне розміщення тимчасової споруди заборонено п. 2.31 Наказу №244.
Наступний документ, який треба отримати до початку роботи ТА, — це торговий патент, який СГД отримують відповідно до норм ст. 267 ПКУ. Згідно з пп. «а» пп. 267.1.1 ПКУ, торговий патент потрібен СГД, що здійснює торгову діяльність у пунктах продажу товарів. А торговий автомат, який, наприклад, розміщено в торговельному центрі, але не в магазині СГД, з погляду автора, підпадає під визначення пункту продажу товарів, яке надане в пп. 14.1.211 ПКУ. Згідно з пп. 14.1.250 ПКУ, торговий патент — це державне свідоцтво з обмеженим строком дії на здійснення певного виду підприємницької діяльності (в даному випадку — роздрібної торгівлі через ТА), користування яким передбачає своєчасне внесення до бюджету збору за здійснення деяких видів підприємницької діяльності.
Є види госпдіяльності, при яких отримувати торговий патент не треба. Вони зазначені в пп. 267.1.2 ПКУ. Більшість з цих винятків не можна застосувати щодо ТА, крім пп. «е» і пп. «є» пп. 267.1.2 ПКУ. Торговий патент не потрібен, зокрема, якщо через ТА продаються безалкогольні напої вітчизняного виробництва (пп. «е» пп. 267.1.2 ПКУ) або власного виробництва, якщо доступ до ТА забезпечений тільки найманим працівникам СГД, щоб виконати вимоги пп. «є» пп. 267.1.2 ПКУ. Щодо безалкогольних напоїв слід мати на увазі, що до них належать мінеральні води, соки, сиропи, газовані напої (правила торгівлі такими напоями описані в підрозділі 7 розділу II Правил роздрібної торгівлі продовольчими товарами, затверджених наказом Мінекономіки від 11.07.2003 р. №185). Чай і кава до них не належать, а вважаються «гарячими напоями» згідно з п. 1.14 підрозділу 1 розділу II вищезгаданих Правил. На думку автора, холодний чай у заводському упакуванні можна віднести до безалкогольних напоїв, оскільки він не потребує приготування та підігріву води, а продається вже в готовому розфасованому вигляді, як і інші безалкогольні напої. А ось при продажу через ТА чаю та кави, які готуються самим автоматом у гарячому вигляді, вже слід придбати торговий патент.
Пільговий торговий патент у разі торгівлі через ТА можна придбавати у випадках, якщо через ТА продаються такі товари:
1) зазначені в пп. 267.2.1 ПКУ, незалежно від країни їх походження;
2) вітчизняні товари, зазначені в пп. 267.2.2 ПКУ;
3) періодичні видання, що відповідають вимогам, установленим пп. 267.2.3 ПКУ.
Згідно з пп. 267.4.6 ПКУ торгові патенти отримують окремо для кожного пункту продажу товарів. Кожен ТА, не розташований в межах торгової точки, наприклад, магазину СГД, є окремим пунктом продажу товарів, тому й торговий патент треба отримувати на кожен ТА. Торговий патент не потрібен, якщо торгівлю через ТА провадить фізична особа — підприємець, і цей ТА розташований в межах ринку будь-якої форми власності (пп. «в» пп. 267.1.2 ПКУ). Платники єдиного податку (як юридичні, так і фізичні особи) також звільняються від сплати вартості торгового патенту і його не придбавають згідно з пп. 5 п. 297.1 ПКУ.
Торговий автомат як РРО
Оскільки торговий автомат приймає від покупців оплату за товар одночасно з видачею такого товару, він провадить розрахункову операцію, визначену в ст. 2 Закону про РРО. Сам торговий автомат є реєстратором розрахункових операцій (далі — РРО) згідно зі ст. 2 Закону про РРО.
Як бачимо, Закон про РРО передбачає три способи розрахунку за товари, продані за допомогою ТА: готівковими коштами, платіжними картками і замінниками коштів (жетони, картки тощо).
Щоб торговий автомат міг виконувати функції РРО, в ньому мають бути реалізовані фіскальні функції згідно зі ст. 2 Закону про РРО, тобто одноразове занесення, довгострокове зберігання у фіскальній пам'яті, багатократне прочитання і неможливість зміни підсумкової інформації про обсяг розрахункових операцій, виконаних у готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо). Фіскальні функції не передбачають видачу покупцеві чека або іншого розрахункового документа. Проте таку вимогу встановлено окремо п. 2 ст. 3 Закону про РРО. Питання видачі чека або іншого звітного документа регулюється також і Законом №1023. Аналізуючи п. 7 ст. 1 Закону №1023, автор доходить висновку, що підтвердженням здійснення покупки при торгівлі через ТА буде розрахунковий документ, що його зобов'язаний видавати ТА. Згідно зі ст. 2 Закону про РРО, ним може бути документ установленої форми і змісту (наприклад, касовий чек або розрахункова квитанція).
Оскільки торговий автомат є РРО, то його треба реєструвати в органі ДПС за місцем реєстрації СГД і вести КОРО, а також виконувати решту норм Закону про РРО, і теж на загальних підставах. Зокрема, використовуючи ТА, необхідно подавати звітність до ДПI за місцем реєстрації СГД, яка передбачена п. 7 ст. 3 Закону про РРО.
Згідно зі ст. 12 Закону про РРО, на території України дозволяється реалізовувати і застосовувати тільки ті реєстратори розрахункових операцій вітчизняного та іноземного виробництва, що включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій, конструкція і програмне забезпечення яких відповідає конструкторсько-технологічній та програмній документації виробника. На час підготовки статті чинним є реєстр, затверджений наказом Міндоходів від 02.08.2013 р. №317. Реєстр складається з двох розділів: у першому зазначено моделі РРО, дозволені до первинної реєстрації, а в другому — моделі РРО, первинна реєстрація яких заборонена. У першому розділі реєстру, в підрозділі 8 «Автомати з продажу товарів (послуг)», не міститься жодної моделі ТА, натомість у другому є 13 моделей, дві з яких, зокрема №183 і №186, є пристроями фіскалізації автоматів для роздрібного продажу товарів або послуг. Поки до розділу I реєстру не будуть включені які-небудь моделі ТА або пристрої для їх фіскалізації, СГД можуть реєструвати в органі ДПС тільки ті пристрої, які вже проходили раніше процедуру реєстрації (тобто реєструвати їх повторно). Нові пристрої фіскалізації ТА, на жаль, зареєструвати поки що не вдасться. Державний реєстр реєстраторів розрахункових операцій регулярно оновлюється, і зацікавлені СГД можуть стежити за змінами щодо включення будь-яких пристроїв фіскалізації ТА до розділу I реєстру. Наразі можна тішитися тим, що платники єдиного податку першої, другої та третьої груп не зобов'язані застосовувати РРО згідно з п. 296.10 ПКУ. Платники ЄП п'ятої групи звільнені від використання РРО за ст. 9 Закону про РРО. Всі ці СГД можуть торгувати через ТА без їх фіскалізації, тобто вони не зобов'язані переводити свої ТА у фіскальний режим роботи і виконувати норми Закону про РРО.
Зазначимо також, що ТА з продажу дозованих товарів або їхні дозувальні пристрої повинні бути включені до Державного реєстру засобів вимірювальної техніки1, допущених до застосування в Україні, і мати відповідний сертифікат затвердження типу засобів вимірювальної техніки (п. 34 Вимог щодо реалізації фіскальних функцій автоматами з продажу дозованих і штучних товарів2).
1 Ведеться відповідно до Положення про Державний реєстр засобів вимірювальної техніки, затвердженого наказом Держспоживстандарту від 22.08.2005 р. №218.
2 Додаток 3 до протокольного рішення Державної комісії з питань впровадження електронних систем і засобів контролю та управління товарним і грошовим обігом від 27.06.2002 р. №13.
Торговий автомат і книга обліку розрахункових операцій (КОРО) на нього підлягають реєстрації в податковому органі, а ТА також підлягає опломбуванню в центрі сервісного обслуговування. Згідно з п. 9 ст. 3 Закону про РРО, при використанні ТА не треба щодня друкувати фіскальні звітні чеки та зберігати їх в КОРО. Не треба роздруковувати і зберігати протягом трьох років і контрольні стрічки ТА (п. 10 ст. 3 Закону про РРО). На думку автора, цей виняток стосується тільки обов'язкового щоденного роздрукування фіскальних звітних чеків. Це можна робити за необхідності: з метою контролю за виручкою, під час інкасації, під час інвентаризації товару в ТА тощо. I якщо такий чек було роздруковано, його має бути обов'язково підклеєно в книгу обліку розрахункових операцій з учиненням відповідного запису в ній.
Питання захисту прав споживачів
Оскільки ТА — це точка роздрібної торгівлі, то СГД, який веде торгівлю з його допомогою, повинен дотримувати вимог Закону №1023. Згідно зі статтями 4, 6 і 14 Закону №1023, споживач має право отримувати якісні та безпечні товари і послуги, а також відповідне торговельне обслуговування. Згідно зі ст. 15 Закону №1023, ТА повинен надавати покупцеві необхідну, доступну, достовірну і своєчасну інформацію про продукцію, її кількість, якість, асортимент, а також про її виробника (виконавця, продавця). Обов'язково повинні бути зазначені ціни на товари і послуги, які продаються через ТА (як правило, на цінниках). Цінники повинні бути розміщені так, щоб покупець міг безперешкодно отримати інформацію про ціни на товари.
Якщо в автоматі здійснюється продаж продовольчих товарів, цінник має містити обов'язкову інформацію для споживача:
— для штучних товарів і напоїв у пляшках — назву товару (напою), вагу або місткість, сорт, ціну за одиницю;
— для товарів, які продаються на вагу, або напоїв на розлив — назву товару, сорт, ціну за одиницю місткості або одиницю ваги.
У разі продажу через торгові автомати непродовольчих товарів цінники на продаж дрібного штучного товару обов'язково мають містити: назву товару, вагу або місткість, ціну за штуку або одиницю упакування.
Бухгалтерський і податковий облік торгівлі через ТА
Бухгалтерський облік торгівлі товарами через ТА ведеться за загальними правилами, передбаченими для бухгалтерського обліку роздрібної торгівлі товарами через РРО.
Податковий облік з податку на прибуток. Згідно з п. 137.6 ПКУ, датою отримання доходу вважається дата вилучення з ТА грошової виручки (дата інкасації). Якщо розрахунок за товар здійснюється за допомогою банківських карток, то дохід визнається відповідно до п. 137.7 ПКУ — за датою оформлення розрахункового документа, згідно з яким списуються кошти з платіжної картки за проданий товар. Як уже згадувалося, під час інкасації друкується фіскальний звітний чек, який і буде документальною підставою для визнання доходу від продажу товарів. У разі якщо торгівля товарами або послугами через ТА здійснюється з використанням жетонів, карток чи інших замінників грошового знака, вираженого в грошовій одиниці України, датою отримання доходу вважається дата продажу таких жетонів, карток чи інших замінників грошового знака. Продаж замінників повинен здійснюватися за допомогою звичайного РРО, якщо СГД не має пільг з використання РРО і повинен його застосовувати під час здійснення розрахункових операцій.
Для платників єдиного податку дата визнання доходу залишається такою самою: або дата вилучення грошової виручки з ТА, або дата продажу жетонів та інших замінників грошового знака, оскільки саме в ці дати кошти потрапляють у розпорядження платника єдиного податку (пункти 292.7 і 292.8 ПКУ). При розрахунках платіжними картками оплата надходить на поточний рахунок платника єдиного податку і дохід визнається згідно з п. 292.6 ПКУ.
Дата виникнення податкових зобов'язань визначається за п. 187.2 ПКУ (у разі торгівлі за готівку — дата виймання коштів з ТА) і згідно з п. 187.4 ПКУ (у разі торгівлі за допомогою замінників грошового знака — дата продажу жетонів або інших замінників грошового знака). Якщо торгівля через ТА здійснюється за допомогою платіжних карток, то податкові зобов'язання з ПДВ нараховуються згідно з п. 187.5 ПКУ на дату виписування відповідного розрахункового документа, а якщо такий документ торговим автоматом не створюється, то на дату постачання товарів. Такий висновок випливає з того, що ТА видає товар одночасно зі списанням коштів з платіжної картки. Податкова накладна у кожному з трьох варіантів виписується на відповідну дату виникнення ПЗ з ПДВ. ПН за щоденними підсумками операцій не виписується, бо не виконуються умови п. 8.4 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом МФУ №1379 від 01.11.2011 р.
Факт постачання товарів кінцевим споживачам через ТА буде підтверджено актом інвентаризації товарів у ТА. З метою контролю збереження товару і виручки, а також ведення бухгалтерського і податкового обліку товарів та їх реалізації це можна робити так часто, як буде необхідно власникові ТА. Iнвентаризація оформляється за загальними правилами, передбаченими Iнструкцією по інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів та розрахунків, затвердженою наказом Мінфіну від 11.08.94 р. №69. Оскільки за визначенням ТА, наданим у ст. 2 Закону про РРО, він забезпечує облік кількості та вартості товарів, під час інвентаризації слід використовувати дані обліку ТА.
Нормативна база
- Закон про РРО — Закон України від 06.07.95 р. №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
- Закон №1023 — Закон України від 12.05.91 р. №1023-XII «Про захист прав споживачів».
- Порядок №244 — Порядок розміщення тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності, затверджений наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва і житлово-комунального господарства України від 21.10.2011 р. №244.
- Iнструкція №327 — Iнструкція щодо заповнення форм державних статистичних спостережень стосовно торгової мережі та мережі ресторанного господарства, затверджена наказом Держкомстату України від 24.10.2005 р. №327.
Юлія ЄГОРОВА, «Дебет-Кредит»