Мобільний Iнтернет — на витрати

Підприємство придбало 3G USB-модем для мобільного доступу до Iнтернету й уклало контракт із постачальником послуг зв'язку. Вартість модема — 900 грн з ПДВ, умови контракту включають початковий авансовий платіж у сумі 360 грн з ПДВ та щомісячну абонентську плату у розмірі 330 грн з ПДВ. Початковий авансовий платіж та абонентська плата включають ПДВ (20%) і не включають збір до Пенсійного фонду, який окремо нараховується на вартість послуг у розмірі 7,5% від вартості наданих послуг без ПДВ. Модем буде використовуватися директором у поїздках та відрядженнях, і при цьому будуть обмежені можливості контролю його використання виключно з діловою метою. Чи можна ці витрати відображати у податковому обліку? Як відображати в обліку поповнення контрактного рахунка скретч-картками, які директор купує самостійно?

Насамперед спробуємо відповісти на запитання про можливість відображення витрат на купівлю модема та укладення контракту у складі податкових витрат. Як правило, витрати на телефонний зв'язок та Iнтернет пов'язані з господарською діяльністю будь-якого підприємства, адже у наше століття розвитку інформаційних технологій жодне підприємство не може обійтися без цих комунікацій, і часто перевагою є їхня мобільність. Не секрет також і те, що їх використання є можливим як з виробничою метою підприємства, так і з особистою метою того працівника, в чиєму розпорядженні перебувають ці засоби комунікації. Тож витрати на мобільний зв'язок — об'єкт підвищеної уваги працівників ДПI під час перевірок. Як наслідок, з особливою ретельністю слід оформити всі документи, що стосуються використання мобільного доступу до Iнтернету. При правильному оформленні документів використання мобільного зв'язку винятково з господарською метою підприємства не ставиться під сумнів.

Документальне оформлення витрат на мобільний Iнтернет і підтвердження їх зв'язку з господарською діяльністю підприємства здійснюється точно так само, як і при використанні мобільного телефонного зв'язку. Докладніше «ДК» писав про це у №27/2013.

Отже, при правильному документальному оформленні витрати на мобільний Iнтернет (як на купівлю модема, так і на оплату послуг постачальника) сміливо можна віднести до складу адміністративних витрат у податковому обліку на підставі пп. «г» пп. 138.10.2 ПКУ. Причому до цієї статті не включається збір до Пенсійного фонду, що нараховується на вартість послуг мобільного зв'язку. Згідно з п. 10 ст. 1 Закону України від 26.06.97 р. №400/97-ВР «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування», платниками цього збору є підприємства, що користуються послугами стільникового мобільного зв'язку. Тож витрати на сплату зазначеного збору включаються до складу інших операційних витрат згідно з пп. «в» пп. 138.10.4 ПКУ.

Оскільки очікуваний термін служби модема перевищує рік, то його вартість обліковується у складі МНМА на тій підставі, що вона менша від мінімальної вартості основних засобів, встановленої у пп. 14.1.138 ПКУ (на сьогодні це 2500 грн). У податковому обліку МНМА належать до 11-ї групи основних засобів. Амортизація вартості модема здійснюється одним із двох способів — на вибір: або у першому й останньому місяці його використання списується по 50% вартості, що амортизується, або 100% такої вартості у перший місяць використання (пп. 145.1.6 ПКУ).

Як правило, при контрактному підключенні послуг мобільного зв'язку підприємство самостійно сплачує рахунки, що виставляються постачальником за надані послуги. Але буває і так, що працівник сам купує скретч-картку для поповнення контрактного рахунка підприємства, і при цьому не може надати розрахункового документа, що підтверджує цю купівлю (чек РРО, товарний чек). У цьому разі підприємство може відшкодувати працівникові понесені витрати у бухгалтерському обліку на підставі наказу керівника, проте не зможе включити ці суми до складу витрат у податковому обліку (див. «ДК» №27/2013). Далі ці суми будуть включені постачальником послуг до рахунка на оплату послуг мобільного Iнтернету і вплинуть на стан взаєморозрахунків підприємства з постачальником послуг, зменшуючи заборгованість підприємства за надані послуги зв'язку. Оскільки у податковому обліку операцію купівлі скретч-карток провести не можна, то для підприємства це буде доходом (адже відбувається зменшення заборгованості¹). Такий дохід фактично є безкоштовно отриманими послугами зв'язку та враховується у податковому обліку на підставі пп. 135.5.4 ПКУ. У декларації з податку на прибуток (за формою, затвердженою наказом МФУ від 28.09.2011 р. №1213) такий дохід відображається у рядку 03.9 «Вартість товарів (робіт, послуг), безоплатно отриманих у звітному (податковому) періоді» додатка IД, підсумковий показник якого переноситься до рядка 03 декларації.

¹ Пункт 5 П(С)БО 15 «Дохід», затвердженого наказом МФУ від 29.11.99 р. №290.

Якщо ж працівник, який купив скретч-картку, надає підтвердний документ (як правило, це чек РРО або товарний чек), то понесені ним витрати відшкодовуються підприємством на загальних підставах як у бухгалтерському, так і в податковому обліку, і внаслідок цього немає підстав для визнання доходу.

Покажемо бухгалтерський та податковий облік операцій, описаних у запитанні, у таблиці. Вважатимемо, що керівник підприємства прийняв рішення не відшкодовувати працівникові вартість придбаних скретч-карток на суму 300 грн.

Таблиця

Бухгалтерський та податковий облік витрат на мобільний доступ до Iнтернету

Юлія ЄГОРОВА, «Дебет-Кредит»