Відповідно до пп. 213.1.7 ПКУ, операції з продажу, обміну або інших способів відчуження ЦП, де відбувається перехід права власності на ЦП, та операції з деривативами1 є об'єктом оподаткування акцизним податком. Як бачимо, цей податок з'явився нещодавно, крім того, по ньому немає будь-якої затвердженої форми податкової звітності для податкових агентів. Наразі маємо низку листів щодо справляння ціннопаперового податку2. Проаналізуємо їх.
Що говорить ПКУ
Платниками особливого податку на операції з відчуження ЦП та операції з деривативами є фізична або юридична особа — резидент або нерезидент (у т. ч. їхні відокремлені підрозділи), які проводять операції з деривативами або з продажу, обміну чи інших способів відчуження цінних паперів3.
Це варто знати
Не є платниками особливого податку на операції з відчуження ЦП та операції з деривативами:
- центральні органи виконавчої влади та їхні територіальні органи, державні установи та організації — не суб'єкти підприємницької діяльності;
- фізичні або юридичні особи — резиденти або нерезиденти (у т. ч. їхні відокремлені підрозділи), які проводять операції з відчуження акцій ощадних (депозитних) сертифікатів, акцій приватних акціонерних товариств, корпоративних прав в іншій, ніж ЦП, формі, ЦП, корпоративних прав в іншій, ніж ЦП, формі, емітованих нерезидентами.
Проте не всі операції відчуження оподатковуються цим податком: нормами п. 213.2 ПКУ передбачено низку винятків. Так, не підлягають оподаткуванню, зокрема:
- будь-які операції з державними та муніципальними ЦП, операції з ЦП, що стосуються житлового будівництва, ощадними (депозитними) сертифікатами, інвестиційними сертифікатами4, деякими іпотечними облігаціями;
- усі операції з корпоративними правами, вираженими в іншій формі, ніж ЦП (без винятку, навіть якщо йдеться про корпоративні права нерезидента);
- операції емітента цінних паперів інститутів спільного інвестування відкритого типу, а саме операції з розміщення, погашення, викупу та повторного продажу.
1 Крім операцій, що здійснюються на міжбанківському ринку деривативів.
2 Листи ДПСУ від 19.02.2013 р. №2549/6/15-5215, від 21.02.2013 р. №2704/6/15-1415-13, від 25.02.2013 р. №2801/6/15-5215 див. у «ДК» №17-18/2013, лист ДПСУ від 25.02.2013 р. №2802/6/15-5215 див. у «ДК» №16/2013.
3 Крім операцій, передбачених п. 213.2 ПКУ.
4 Зверніть увагу: не передбачено жодного обмеження щодо неоподаткування залежно від виду інституту спільного інвестування або ж виду самих операцій з інвестиційними сертифікатами.
Пам'ятайте: особи — платники ціннопаперового акцизу не підлягають реєстрації як платники податку (пп. 212.3.3 ПКУ).
Базою оподаткування є договірна вартість ЦП або деривативів, визначена у первинних бухгалтерських документах за будь-якою операцією з продажу, обміну або інших способів їх відчуження.
Ставка ціннопаперового акцизу різниться залежно від того, де здійснюється угода та які ЦП і деривативи відчужуються:
- 0% від суми операції з відчуження деривативів на фондовій біржі;
- 0% від суми операції з продажу на фондовій біржі ЦП, за якими розраховується біржовий курс, відповідно до вимог, установлених НКЦПФР, за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики;
- 0,1% від суми операції з продажу поза фондовою біржею ЦП, що перебувають у біржовому реєстрі;
- 1,5% від суми операції з продажу ЦП поза фондовою біржею, що не перебувають у біржовому реєстрі;
- 5 н. м. д. г. за укладений дериватив (контракт) поза фондовою біржею (податок за такою ставкою сплачує кожна зі сторін деривативу (контракту).
Податковим агентом за біржовими та позабіржовими операціями з відчуження ЦП є відповідний торгівець цінними паперами (ліцензіат), включаючи банк, який здійснює такі операції на підставі договору. Податковим агентом при здійсненні операцій розміщення, погашення, викупу, повторного продажу ЦП інститутів спільного інвестування відкритого типу є їх емітент.
За загальним правилом, податковий агент зобов'язаний нараховувати, утримувати і сплачувати акцизний податок до бюджету від імені та за рахунок особи з доходів, що виплачуються їй (тобто продавець отримує від торговця ЦП, банку вже суму за мінусом ціннопаперового акцизу), вести податковий облік, подавати податкову звітність податковим органам та нести відповідальність за порушення норм ПКУ. Базовим податковим періодом для складання та подання звітності з цього податку є календарний квартал без будь-яких винятків. Один нюанс: форми звітності з ціннопаперового акцизу досі немає! Як звітувати податковим агентам за I кв. 2013 р., — невідомо. Правда, у своєму листі від 17.04.2013 р. №1423/7/99-99-19-03-01-17, додатком до якого є неофіційна форма Декларації з ціннопаперового акцизу та порядок її заповнення, Міндоходів рекомендує за I кв. 2013 р. податковим агентам звітувати саме за цією формою.
Датою виникнення ПЗ з ціннопаперового акцизу є дата отримання доходу, яка, своєю чергою, визначається відповідно до п. 219.2 ПКУ.
Строк сплати ціннопаперового акцизу:
для податкового агента — 10 к. д., наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого ПКУ для подання квартальної податкової декларації;
для сторони деривативу (контракту) — не пізніше дати виконання контракту.
Зверніть увагу: саме на посередників покладено левову частку роботи та відповідальності щодо звітності з ціннопаперового акцизу. Для СГД, які відчужують ЦП, не встановлено ні порядку, ні обов'язку, ні строків подання жодної податкової звітності та сплати цього податку. Водночас ст. 17 Закону про ЦП1 визначено низку правочинів з ЦП, які можуть бути здійснені без участі та посередництва торговця ЦП. Отже, є такі правочини, відсутність необхідності залучення до яких торговців ЦП дає цілком законні підстави не сплачувати ціннопаперовий акциз.
1 Закон України від 23.02.2006 р. №3480-IV «Про цінні папери та фондовий ринок».
Перехідні операції
Оскільки ціннопаперовий акциз як податок запроваджено щойно з 01.01.2013 р., виникає чимало запитань щодо перехідних операцій. ДПСУ визначилася: ключовим фактором у цьому питанні є дата переходу права власності на ЦП.
Наприклад, у листі від 19.02.2013 р. №2549/6/15-5215 головний податковий орган пояснює: якщо оплата за ЦП за договорами здійснюється із розстроченням протягом 2012 — 2013 років, а право власності на ЦП за актом приймання-передачі переходить покупцю ЦП після повної оплати їхньої вартості у 2013 році, то саме у 2013 році (в якому відбудеться перехід права власності покупцю цінних паперів за актом приймання-передачі після повної оплати їхньої вартості у 2013 році) торговець ЦП (ліцензіат) зобов'язаний нарахувати, утримати і сплатити акцизний податок до бюджету від імені та за рахунок особи з доходів, що виплачуються такій особі (продавцю ЦП). Такі операції, як говорять податківці, оподатковуватимуться за ставкою 1,5% від суми операції з продажу цінних паперів поза фондовою біржею, що не перебувають у біржовому реєстрі. Отже, торговцям нічого не залишиться, як утримувати всю суму податку з платежів, виплачуваних у 2013 році, та сплачувати свої ПЗ з цього податку протягом 10 днів після граничного подання звітності з цього податку. Знову ж таки немає затвердженої форми звітності, як узгодити свої ПЗ перед бюджетом!
За операціями, де перехід права власності відбувся до 01.01.2013 р., акцизний податок не утримується (додатково див. лист ДПСУ від 21.02.2013 р. №2704/6/15-1415-13).
Урахування векселів та ціннопаперовий акциз
Урахування векселів є формою кредитування банком фізичної чи юридичної особи і за своєю суттю є формою забезпечення зобов'язання. Оскільки при придбанні векселя банком до настання строку платежу має місце перехід права власності на нього, податківці у листах від 25.02.2013 р. №2802/6/15-5215 та від 21.02.2013 р. №2704/6/15-1415-13 доходять висновку, що така операція є об'єктом оподаткування ціннопаперовим акцизом. Такі операції оподатковуються за ставкою 1,5% від суми операції з продажу ЦП, що не перебувають у біржовому реєстрі поза фондовою біржею. У такому разі саме банк як податковий агент має нараховувати, утримувати та сплачувати акцизний податок до бюджету від імені та за рахунок особи (векселедержателя) з доходів, що виплачуються такій особі.
Iнвестиційні сертифікати та акцизний податок на ЦП
Як ми знаємо, нормами п. 213.2 ПКУ не передбачено жодного виключення щодо неоподаткування операцій з інвестиційними сертифікатами ні щодо відкритого чи закритого їх типу, ні щодо конкретних типів операцій. Отже, як підтверджують податківці у листі від 21.02.2013 р. №2704/6/15-1415-13, операції з інвестиційними сертифікатами, незалежно від виду таких операцій, оподаткуванню ціннопаперовим акцизом не підлягають.
Акцизний податок на ЦП та негрошові розрахунки
У листі від 25.02.2013 р. №2801/6/15-5215 податківці стверджують, що і договори міни, і договори дарування є об'єктом оподаткування акцизним податком та передбачають отримання доходу особою, яка набуває права власності на цінні папери. Для терміна «доходи» вони користуються визначенням, передбаченим пп. 14.1.56 ПКУ, — це загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формі. Щоправда, запитання, з яких саме доходів торговець ЦП повинен утримати та сплатити особливий податок за операціями з відчуження ЦП, якщо за договором відчуження грошових розрахунків не передбачено, — залишається без відповіді. Хоча нормами абз. 2 п. 219.2 ПКУ чітко визначено: «...Торгівець цінними паперами… зобов'язаний нараховувати, утримувати та сплачувати акцизний податок до бюджету від імені та за рахунок особи з доходів, що виплачуються такій особі». Податківців не бентежить навіть той факт, що часто договорами передбачено, що зобов'язання торговця ЦП перед клієнтом є виконаними у момент укладення за дорученням клієнта договору відчуження ЦП і що розрахунки за таким договором не проводяться через торговця ЦП.
Базу оподаткування таких операцій ДПСУ пропонує визначати на рівні договірної вартості ЦП, визначеної у первинних та бухгалтерських документах за будь-якою операцією з продажу, обміну або інших способів їх відчуження. Ставка оподаткування за такими операціями визначається на рівні 1,5% від суми операції з продажу цінних паперів поза фондовою біржею, що не перебувають у біржовому реєстрі.
Юлія КЛОВСЬКА, головний редактор «Дебету-Кредиту»,
Ольга САМСОНЕНКО, «Дебет-Кредит»