Про реєстрацію ПН в ЄРПН було вже сказано багато, та все-таки ця тема залишається актуальною для кожного бухгалтера, що має справу з ПДВ. Тож пригадаємо основи порядку реєстрації ПН в ЄРПН і розповімо про найцікавіші моменти з практики реєстрації.
Як сказано у п. 201.10 ПКУ, при постачанні товарів/послуг платник ПДВ — продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю ПН та зареєструвати її в ЄРПН.
Підтверджує факт реєстрації ПН (або РК до ПН) в ЄРПН квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня (п. 8 та п. 11 Порядку №1246). Саме у квитанції буде зафіксовано дату і час реєстрації ПН в ЄРПН. Датою і часом подання ПН та/або РК в електронній формі є дата і час, зазначені у квитанції про їх прийняття (підтвердження реєстрації) або неприйняття (п. 10 Порядку №1246).
Якщо протягом операційного дня не отримано квитанції про прийняття або неприйняття ПН та/або РК, така ПН (РК) вважається зареєстрованою в ЄРПН. Операційний день для реєстрації ПН триває з 0 до 23-ї години (п. 2 та п. 11 Порядку №1246). При цьому, як виходить з роз'яснення у підкатегорії 130.22 ЄБПЗ, зареєструвати ПН та/або РК у період з 23-ї до 0 години немає технічної можливості.
У разі складання РК до ПН, яка підлягала реєстрації в ЄРПН, таку РК слід обов'язково зареєструвати в ЄРПН (п. 3 Порядку №1246). Якщо ж при складанні РК сума ПДВ за такою операцією перевищуватиме 10000 грн, то таку РК обов'язково реєструємо в ЄРПН. РК до ПН, яку не внесено до ЄРПН, реєструємо в Єдиному реєстрі вже після реєстрації відповідної ПН незалежно від дати її складення (п. 3 Порядку №1246).
Причиною відмови у прийнятті ПН та/або РК до реєстрації в ЄРПН є (п. 9 Порядку №1246):
1) наявність помилок;
2) відсутність в ЄРПН відомостей, що містяться у ПН, яка коригується;
3) факт реєстрації ПН та/або РК з такими самими реквізитами.
Якщо ж ПН та/або РК, надіслані для реєстрації в ЄРПН, сформовані з порушенням вимог п. 201.1 ПКУ та/або п. 192.1 ПКУ, протягом операційного дня продавцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді із зазначенням причин. Після усунення недоліків платник ПДВ має право ще раз спробувати зареєструвати ПН.
Зареєструвати ПН (або РК) в ЄРПН слід протягом 15 календарних днів, наступних за датою їх складання.
Обов'язково реєструємо ПН при постачанні товарів/послуг, якщо (п. 11 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ):
1) сума ПДВ перевищує 10000 грн;
2) ПН виписані при постачанні підакцизних та ввезених на митну територію України товарів, незалежно від суми ПДВ, зазначеної у ПН.
Якщо ПН на вимогу покупця складено в електронній формі, вона підлягає обов'язковій реєстрації в ЄРПН незалежно від суми ПДВ та номенклатури товару (в т. ч. його походження), зазначених у ній (п. 201.1 ПКУ, див. також лист ДПСУ від 31.12.2012 р. №8238/0/61-12/15-3115).
Реєстрації в ЄРПН не підлягають ПН, складені платником ПДВ в особливих випадках, які не видаються покупцеві та залишаються у продавця (такі випадки зазначені у п. 8 Порядку №1379) (п. 201.10 ПКУ та п. 4 Порядку №1246).
Якщо податківці виявлять розбіжності між даними ПН та ЄРПН, то така інформація буде підставою для проведення документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у певних випадках покупця товарів/послуг (наприклад, якщо виявлено помилку в ПН, за якою поставлено ПК з ПДВ) (п. 201.10 ПКУ).
Покупець має право звіряти на відповідність дані отриманої ПН із даними ЄРПН. Для цього він складає запит за допомогою спеціалізованого програмного забезпечення в електронному вигляді та надсилає його до податкової (п. 13 Порядку №1246). На цей запит покупець отримає витяг з ЄРПН (про ПН чи РК), який має бути йому надісланий не пізніше наступного операційного дня за днем надходження запиту.
Якщо немає факту реєстрації платником податку — продавцем товарів/послуг ПН в ЄРПН та/або є порушення порядку заповнення ПН, то покупець не має права включити суму ПДВ до ПК за такою ПН. Але це не звільняє продавця від обов'язку включення суми ПДВ, зазначеної у ПН, до ПЗ з ПДВ за звітний період.
Для того щоб усе ж таки зберегти право на ПК, покупцеві слід додати до податкової декларації з ПДВ за звітний період заяву про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних) (Д8) (додаток 8 до декларації з ПДВ1) (далі — заява) зі скаргою на постачальника. Разом із заявою він подає копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг, або копії первинних документів, складених відповідно до Закону про бухоблік, які, власне, і підтверджуватимуть факт отримання від постачальника товарів/послуг. Ця заява буде підставою для включення сум сплаченого податку до складу ПК.
1 Затверджена наказом Мінфіну України від 25.11.2011 р. №1492.
Крім того, пам'ятайте: податківці твердо стоять на тому, що таку заяву потрібно подавати разом із декларацією з ПДВ саме за той звітний період, за який виникло право на ПК.
На їх думку, у ПКУ не передбачено можливості включення до заяви даних щодо ПН, які були отримані у попередніх звітних періодах та відповідно відображені у попередніх деклараціях з ПДВ. Тобто подання заяви зі скаргою на постачальника, на думку ДПС, можливе лише за наслідками звітного періоду, а не попередніх періодів. Заява зі скаргою буде підставою для податківців провести у постачальника (особи, яка виписала ПН) документальну позапланову виїзну перевірку для з'ясування достовірності та повноти нарахування ним ПЗ з ПДВ за такою операцією.
Життєві ситуації при реєстрації ПН в ЄРПН
1. У ПН на поставку послуг було допущено помилку, а саме неправильно зазначено IПН покупця. У такому вигляді ПН було зареєстровано в ЄРПН, при цьому граничний строк реєстрації вже минув. Саму накладну виписали на підставі акта виконаних робіт (наданих послуг), оплати за послуги ще не було. Як вийти зі ситуації?
ПН було виписано на підставі акта виконаних робіт (наданих послуг). Тому саме за датою першої події платник ПДВ повинен виписати ПН на ПЗ з ПДВ, що виникли. Але якщо припустити, що акта не було взагалі (при цьому перша ПН була виписана помилково), а його оформили після отримання коштів, то тоді ПН слід буде виписати на дату отримання коштів. Виписавши ПН на дату отримання коштів, не забудьте її своєчасно зареєструвати в ЄРПН.
Помилкову ПН видалити з ЄРПН уже ніяк не можна. Але за нею постачальнику не потрібно відображати ПЗ з ПДВ, та й показувати її в Реєстрі ПН теж не слід.
До речі, наявність в ЄРПН ПН з помилками спричиняє розбіжності між даними ЄРПН та Реєстром ПН продавця. Такі розбіжності є податковою інформацією, що свідчить про можливі порушення платником податків податкового законодавства. Тож податківці можуть звернутися із запитом до продавця з проханням надати пояснення щодо суті таких розбіжностей та документальні підтвердження своїх пояснень. Такі пояснення слід надати протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту. А самі розбіжності є підставою для документальної позапланової перевірки платника податку (пп. 78.1.1 ПКУ). На такий розвиток подій, зокрема, вказано у відповіді на запитання 5 УПК №127.
2. Допущено помилку в ПН, яка була виписана на аванс за товари. Помилку виявили у день складання ПН, але вже після реєстрації ПН в ЄРПН. Що зробити, щоб покупцю, який хоче зберегти свій ПК з ПДВ, не довелося до податкової декларації з ПДВ формувати заяву зі скаргою на постачальника?
У такому випадку (в день виявлення помилки) можна переоформити ПН, сформувавши нову з правильними даними. I вже нову ПН зареєструвати в ЄРПН. При цьому виписувати нову ПН слід уже під новим номером. Адже зареєструвати в ЄРПН дві ПН з однаковими номерами неможливо.
3. Перевіряючи в ЄРПН реєстрацію ПН, виявили, що вона не зареєстрована. Постачальник стверджує, що зареєстрував таку ПН, при цьому надіслав квитанцію покупцю, отриману після реєстрації, яка підтверджує цей факт. Чи можливий ПК з ПДВ за такою ПН?
Як прописано у п. 201.10 ПКУ: «Відсутність факту реєстрації платником податку — продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних ... не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту ... за відповідний звітний період». Попри те що є квитанція, яку отримав постачальник і яка засвідчує факт реєстрації ПН в ЄРПН, ми радимо покупцям все ж таки бути обережними у такій ситуації. Адже є і факт (витяг з Реєстру) нереєстрації ПН в ЄРПН. Покупець може ризикнути і підтвердити ПК не лише ПН, а й копією квитанції, отриманої від постачальника. Але на практиці податкові інспектори на місцях стверджують, що квитанція — це документ лише для платника ПДВ — продавця, і з іншими він не має права ділитися нею, ба більше, навіть показувати не повинен. А ось факт підтвердження того, що ПН є незареєстрованою, буде зафіксований у базі ЄРПН, і цілком можливо, що під час перевірки податківці за наявною інформацією вирішать, що ПН не зареєстрована, тож знімуть ПК з ПДВ згідно з п. 201.10 ПКУ.
Тому автор радить, для того щоб покупцю убезпечити свій ПК з ПДВ, все-таки додати до податкової декларації з ПДВ за звітний податковий період заяву зі скаргою на постачальника. Разом із заявою слід подати копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг, або копії первинних документів, складених відповідно до Закону про бухоблік, які, власне, і підтверджують факт отримання від постачальника товарів/послуг. Ця заява буде підставою для включення сум сплаченого податку до складу ПК.
4. Чи можна постачальнику виписати дві ПН та відповідно не реєструвати їх в ЄРПН на аванс, отриманий за товар, який надійшов в один день у сумі 120000 грн, але двома сумами по 60000 грн?
Обов'язково слід реєструвати ПН при постачанні товарів/послуг, якщо сума ПДВ перевищує 10000 грн. ПН, в якій сума ПДВ не перевищує 10 тисяч грн, не підлягає включенню до ЄРПН (п. 11 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ).
А ось в УПК №127 (див. відповідь на запитання №2) знаходимо роз'яснення, з якого стає зрозумілим, що у разі отримання авансу за товар в один і той самий день двома перерахунками (в межах одного і того ж договору) від одного покупця ви маєте право виписати як дві ПН, так і одну. Тож сміливо можете виписувати дві ПН. I якщо в них суми ПДВ не перевищують 10000 грн, то реєструвати такі ПН в ЄРПН не треба.
Увага! Якщо за першою подією сума ПДВ становить понад 10000 грн, у жодному разі не можна виписувати дві ПН (наприклад для уникнення їх реєстрації в ЄРПН). Адже це порушення правил складання ПН (ст. 201 ПКУ та Порядок №1379), а отже, така ПН не даватиме право покупцю на ПК з ПДВ.
5. ПН вдалося зареєструвати в ЄРПН після закінчення граничного строку реєстрації. Чи має покупець право на ПК з ПДВ?
Зареєструвати ПН (або РК) в ЄРПН слід протягом 15 календарних днів, наступних за датою їх складання (п. 201.10 ПКУ). Навіть якщо продавцю вдалося зареєструвати ПН в ЄРПН після закінчення граничного строку, покупець усе ж таки не матиме права на ПК з ПДВ за такою ПН. Адже вона несвоєчасно зареєстрована в ЄРПН. Тож радимо покупцю для збереження права на ПК з ПДВ до податкової декларації з ПДВ за звітний податковий період подати заяву зі скаргою на постачальника.
Нормативна база
- Закон про бухоблік — Закон України від 16.07.99 р. №996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».
- Порядок №1379 — Порядок заповнення податкової накладної, затверджений наказом Мінфіну України від 01.11.2011 р. №1379.
- Порядок №1246 — Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затверджений постановою КМУ від 29.12.2010 р. №1246.
- УПК №127 — Узагальнююча податкова консультація щодо окремих питань відображення у податковому обліку з податку на додану вартість звітного періоду податкових накладних, виписаних у попередніх періодах, та формування на їх підставі податкового кредиту, затверджена наказом ДПСУ від 16.02.2012 р. №127.
Василь РОРАТ, «Дебет-Кредит»