Чи повинні керівник та головний бухгалтер державного (комунального) підприємства (організації, установи) подавати декларацію про доходи, передбачену антикорупційним законодавством?
Як відомо, на початку кожного року стартує не лише кампанія з подання фізособами податкових декларацій для сплати ПДФО, а й настає термін подання так званих декларацій держслужбовців. Уже другий рік подання таких декларацій здійснюється на підставі нового антикорупційного законодавства, яке дещо розширило коло суб'єктів, зобов'язаних подавати таку декларацію. Державними органами, спеціально уповноваженими на здійснення заходів щодо протидії корупції, як свідчить практика, здійснюються перевірки подання декларацій відповідними особами за попередній (2011) звітний рік. Тож питання, подібне наведеному, виникає на практиці нерідко.
Стаття 12 Закону України від 07.04.2011 р. №3206-VI «Про засади запобігання і протидії корупції» (далі — Закон №3206) серед заходів, спрямованих на запобігання і протидію корупції, встановлює зобов'язання щодо фінансового контролю для деяких суб'єктів відповідальності за корупційні правопорушення. До таких суб'єктів належать особи, зазначені у пункті 1, підпункті «а» пункту 2 ч. 1 ст. 4 цього Закону:
— особи, уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (п. 1 ч. 1 ст. 4);
— посадові особи юридичних осіб публічного права, які не зазначені в п. 1 ч. 1, але одержують заробітну плату за рахунок державного чи місцевого бюджету (пп. «а» п. 2 ч. 1 ст. 4).
Зазначені особи, згідно зі ст. 12 Закону №3206, зобов'язані щороку до 1 квітня подавати за місцем роботи (служби) декларацію про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за минулий рік за формою, що додається до названого Закону.
У Роз'ясненні з питань запобігання проявам корупції (додаток до листа Нацдержслужби України 03.03.2012 р. №1005/23-12) йшлося, що вирішення питання щодо необхідності декларування доходів, витрат та зобов'язань фінансового характеру цих посадових осіб юридичних осіб публічного права потребує додаткового вивчення відповідно до зазначених норм чинного законодавства. Також, наприклад, МОНмолодьспорту в листі навчальним закладам від 28.03.2012 р. №1/9-230 наголошувало на тому, що декларацію мають, зокрема, подавати посадові особи вищих навчальних закладів, які не зазначені в п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону, але одержують заробітну плату за рахунок державного чи місцевого бюджету (щоправда, лист було потім відкликано з мотивуванням: «у зв'язку із перенесенням строків декларування відомостей про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру на наступний рік» листом від 02.04.2012 р. №1/9-241).
Спробуймо розібратись у тому, хто з посадових осіб і в яких юридичних осіб зобов'язаний подавати декларацію. Частина 2 ст. 167 та ч. 2 ст. 169 ЦКУ передбачають, що держава і територіальні громади можуть створювати юридичні особи публічного права — державні підприємства, комунальні підприємства, навчальні заклади тощо. Отже, законодавець відносить державні та комунальні підприємства до юридичних осіб публічного права. Як видно з положень ст. 4 Закону №3206, посадові особи таких юридичних осіб підпадають під обов'язкове декларування доходів за умови, що вони одержують заробітну плату за рахунок державного чи місцевого бюджету.
У листі Комітету Верховної Ради України з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією від 11.10.2011 р. №04-12/9-1932 зазначалося, що особа, яка займає посаду головного бухгалтера і отримує зарплату за рахунок державного чи місцевого бюджету, належить до числа суб'єктів відповідальності за корупційні правопорушення.
Отже, керівник та головний бухгалтер державного, комунального підприємства, організації, установи, на нашу думку, зобов'язані подавати декларацію про доходи лише в разі, якщо вони отримують заробітну плату за рахунок відповідного бюджету.
Зазначимо, що зарплату за рахунок бюджету одержують усі керівники та головні бухгалтери бюджетних установ і організацій (вбачається, що вони повинні подавати за місцем роботи декларацію). Що стосується державних і комунальних підприємств, то тут законодавство не визначає, чи йдеться про повне бюджетне фінансування, чи для обов'язковості подання декларації достатньо часткового одержання зарплати за рахунок бюджетних коштів. Тож у разі часткового одержання зарплати за рахунок бюджету вирішувати це питання належить безпосередньо в кожному конкретному випадку.
Якщо державне (комунальне) підприємство не одержує бюджетного фінансування на заробітну плату, вбачається, що керівник та головбух такого підприємства декларацію подавати не зобов'язані.
Наголосимо також, що декларація про доходи у випадках обов'язкового її подання складається за формою, передбаченою в додатку до Закону №3206, і подається за місцем роботи відповідних осіб. Надання такої декларації якимось спеціальним державним органам чинним законодавством не передбачено. Згідно з п. 2 Порядку, затвердженого постановою Кабміну від 11.01.2012 р. №16, декларації зберігаються у кадрових підрозділах юридичних осіб публічного права в особових справах осіб.
Зазначимо також, що статтею 172-6 КпАП передбачена адміністративна відповідальність за неподання або несвоєчасне подання декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру, передбаченої Законом №3206, у вигляді штрафу від 10 до 25 н. м. д. г. (170 — 425 грн). Протоколи про такі правопорушення, відповідно до ст. 255 КпАП, складають уповноважені посадові особи органів внутрішніх справ, органів Служби безпеки України, органів державної податкової служби, прокурор або уповноважена ним особа з числа працівників прокуратури, органів управління Військової служби правопорядку у Збройних силах України (про правопорушення, вчинені військовослужбовцями, військовозобов'язаними та резервістами під час проходження зборів, а також працівниками Збройних сил України під час виконання ними службових обов'язків). Згідно зі ст. 221 КпАП, адмінсправи щодо таких правопорушень розглядаються в судовому порядку.
Відповідно до ст. 38 КпАП, для корупційних правопорушень встановлено довші строки давності, порівняно з іншими правопорушеннями:адміністративне стягнення за вчинення корупційного правопорушення може бути накладено протягом трьох місяців з дня виявлення, але не пізніше одного року з дня його вчинення. Отже, в разі неподання декларації про доходи, приміром, за 2011 р. строк давності спливає 31 березня 2013 р.
Згідно з ч. 7 ст. 285 КпАП, постанова суду про накладення адміністративного стягнення за адміністративне корупційне правопорушення у триденний строк з дня набрання нею законної сили надсилається відповідному органу державної влади, органу місцевого самоврядування, керівникові підприємства, установи чи організації, державному чи виборному органу, власнику юридичної особи або уповноваженому ним органу для вирішення питання про притягнення особи до дисциплінарної відповідальності, усунення її згідно із законодавством від виконання функцій держави, якщо інше не передбачено законом, а також усунення причин та умов, що сприяли вчиненню цього правопорушення.
Нагадаємо також, що, згідно з п. 7-1 ч. 1 ст. 36 КЗпП, набрання законної сили судовим рішенням, відповідно до якого працівника притягнуто до відповідальності за корупційне правопорушення, є підставою припинення трудового договору.
Таким чином, для посадових осіб, на яких поширюється дія Закону №3206, прийняття рішення щодо подання чи неподання за місцем роботи декларації про доходи має ґрунтуватися, зокрема, й на оцінці можливої відповідальності за її неподання.
Олексій КРАВЧУК, к. ю. н., доцент, аудитор