Незважаючи на вичерпність переліку обов'язкових реквізитів ПН, наданих у п. 201.1 ПКУ, податківці завжди прагнуть розтлумачити їх ширше, ніж це передбачається законодавством, та ще й на свою користь. ПН є тим первинним документом, що завжди буде каменем спотикання у відносинах між податківцями та платниками податків. Адже ціна питання тут зазвичай дуже висока.
Коли розмір має значення
Податківці не полишають думки, якими ж усе-таки літерами заповнювати такі реквізити ПН, як «Найменування продавця» та «Найменування покупця». Нормою п. 201.1 ПКУ визначено, що у ПН мають зазначатися «повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи, або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість» — як продавця, так і покупця.
У листі від 15.01.2013 р. №534/6/15-3115 (див. «ДК» №11/2013) головний податковий орган робить висновок, що «у полях «Найменування продавця» та «Найменування покупця» податкової накладної зазначається назва юридичної особи, яка відповідає назві, зазначеній у статутних документах такої особи (з відповідним відображенням розміру літер такої назви)».
Навіть закриваючи очі на певну недбалість законотворця та підміну понять «найменування» та «назва», можна дійти висновку, що ПКУ не містить жодної прив'язки до розміру літер найменування підприємств, які зазначаються у ПН. Крім того, «розмір» та «регістр» літер — це різні поняття. Бо «розмір» можна зрозуміти і як величину шрифту літер.
Ця проблема не нова. Так, Держкомпідприємництва у листі від 04.11.2009 р. №13574 вже наголошував: «Найменування юридичної особи, написане великими буквами, є тотожним найменуванню юридичної особи, написаному великими та малими буквами, якщо кожна буква (символ, розділовий знак та ін.) найменування, написаного великими літерами, відповідає буквам (символам, розділовим знакам та ін.) найменування, написаного великими та малими буквами. Iншими словами: найменування юридичної особи, написане великими буквами, є тотожним найменуванню юридичної особи, написаному великими та малими буквами, якщо ці букви повністю збігаються». На думку автора, розмір літер тут ролі не відіграє, головне — дотримуватися регістру написання найменування підприємства (великі, малі літери) та збігу повного і скороченого найменування з установчими документами контрагента.
ПК на підставі скарги на постачальника
Листом від 16.01.2013 р. №721/6/15-3115 (див. «ДК» №11/2013) податківці нагадують: у разі коли продавець відмовляється видати покупцю правильно оформлену ПН, покупець має право суму ПДВ за придбанням включити до складу ПК на підставі скарги на постачальника. Форма заяви про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних) передбачена додатком 8 до податкової декларації з ПДВ1. Пам'ятайте: податківці твердо стоять на тому, що таку заяву потрібно подавати разом із декларацією з ПДВ саме за той звітний період, коли виникло право на ПК. Строк у 365 днів на включення до складу ПК з ПДВ, як у випадку з ПН, на їх думку, тут не діє2.
До заяви обов'язково мають бути додані копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг, або копії первинних документів, складених відповідно до Закону про бухоблік3 , що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг. У разі подання декларації з ПДВ в електронній формі конкретної прив'язки до здачі того самого дня підтвердних до заяви первинних документів немає. Головне — подати їх до граничного строку здачі звітності з ПДВ за місяць, при звітуванні за який підприємство подає додаток 8.
Електронна ПН
Пунктом 201.1 ПКУ передбачено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) ПН, складену за вибором покупця (отримувача) в один із таких способів:
а) у паперовому вигляді;
б) в електронній формі.
Будь-яка електронна ПН має бути зареєстрована у ЄРПН незалежно від суми та номенклатури товару, на яку вона виписана.
У разі реєстрації ПН в ЄРПН до уже зареєстрованої податкової накладної внести зміни неможливо. Тоді продавець виписує нову ПН із правильними даними (виконуючи приписи норми п. 201.1 ПКУ та Порядку №13794 щодо складання ПН) та з дотриманням строку в 15 к. д. реєструє її в ЄРПН. Податківці у листі від 31.12.2012 р. №8238/0/61-12/15-3115 (див. «ДК» №11/2013) цілком справедливо зазначають, що законодавством не прописано механізму повідомлення покупця про внесені зміни до отриманої ним податкової накладної.
1 Зі звітності за березень 2013 р. передбачено єдину форму декларації з ПДВ (внесено зміни до наказу Міністерства фінансів України від 25.11.2011 р. №1492), форму заяви для всіх підприємств визначено додатком 8.
2 Але зверніть увагу, останнім часом дедалі частіше з'являються судові рішення, в яких суди підтримують точку зору на поширення строку 365 днів з дати виписування ПН і на скаргу за формою додатка 8 до декларації з ПДВ. Див., зокрема, Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.02.2013 р. у справі №804/194/13-а.
3 Закон України від 16.07.99 р. №996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».
4 Порядок заповнення податкової накладної, затверджений Наказом Мінфіну від 01.11.2011 р. №1379.
А у разі виявлення розбіжностей даних ПН та ЄРПН податківці мають цілком законну підставу для проведення документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг.
У такому разі виникає запитання щодо перевірки електронних ПН податківцями. Адже п. 85.2 ПКУ зобов'язує платників надавати посадовим (службовим) особам органів ДПС у повному обсязі всі документи, що належать до або пов'язані з предметом перевірки. А п. 85.4 ПКУ передбачає, що під час перевірок посадові особи органу ДПС мають право отримувати у платників податків «належним чином завірені копії первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, що свідчать про приховування (заниження) об'єктів оподаткування, несплату податків, зборів (обов'язкових платежів), порушення вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи ДПС». На підставі цього головний податковий орган робить висновок: якщо складена в електронному вигляді ПН, що належить до або пов'язана з предметом перевірки, не зареєстрована в ЄРПН, посадові особи органів ДПС під час перевірки можуть витребувати роздруковану та належним чином засвідчену таку податкову накладну. Щоправда, яким саме «належним чином» має бути засвідчена така роздрукована ПН, податківці не уточнюють. На думку автора, засвідчуються такі документи у загальному порядку, а саме посадовою особою, на яку покладено обов'язок виписувати ПН, або керівником підприємства.
Дата виникнення ПЗ
За загальним правилом відповідно до п. 187.1 ПКУ датою виникнення ПЗ з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку — дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої — дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;
б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів — дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетину митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг — дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
Підпунктом 14.1.191 ПКУ визначено, що постачання товарів — будь-яка передача права на розпорядження товарами як власник. Тобто з метою оподаткування під постачанням товарів мається на увазі:
— операція, внаслідок якої за умовами договору між постачальником та покупцем передача права власності на товар уже відбулася;
— або операція, внаслідок якої виникнення права власності на товар ще має відбутися за виконання певних умов договору, тобто оплата товару чи отримання товару покупцем.
Податківці у листі від 31.12.2012 р. №8323/0/61-12/15-3115 (див. «ДК» №11/2013) пояснюють, що вжитий у п. 187.1 ПКУ термін «відвантаження товарів» слід розуміти не як факт виникнення права власності на товар, а як початок процесу фізичного переміщення товару від місця його постійного перебування (зберігання) у постачальника. А це означає, що у ситуації відвантаження ще не сплачених товарів та неможливості постачальника застосовувати касовий метод визначення ПЗ з ПДВ дата виникнення ПЗ визначається датою, на яку припадає початок передачі товару від постачальника (або безпосередньо покупцю, або організації, яка здійснюватиме доставку покупцю цього товару в будь-який спосіб (перевезення, пересилання тощо). Адже дата виникнення ПЗ з ПДВ під час здійснення операцій з продажу товарів не залежить від дати переходу права власності на товар, що поставляється. А ось для нарахування доходу з постачання щодо податку на прибуток саме момент переходу права власності на товар є ключовим фактором.
Як справедливо підсумовують податківці, ПКУ не встановлено взаємозв'язку між датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів та датою визначення доходу від його реалізації. Адже дата виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів визначається за правилом «першої події», а дохід від реалізації таких товарів — за датою переходу покупцеві права власності на такий товар.
Сподіваємося, після виходу цього листа закінчаться прохання інспекторів на місцях під час перевірок пояснити розбіжності між даними декларацій з податку на прибуток та декларацій з ПДВ.
Реєстрація в ЄРПН
Як ми пам'ятаємо, з 01.01.2012 р. запроваджено реєстрацію в ЄРПН для всіх податкових накладних, сума ПДВ в яких перевищує 10 тис. грн. Крім того, ПН, складені в електронній формі або ж у номенклатурі яких є імпортні та підакцизні товари, реєструємо незалежно від суми, на яку вони виписані.
У разі складення Розрахунку коригування (далі — РК) до ПН, дані якої не внесено до ЄРПН, такий РК реєструється після реєстрації такої накладної незалежно від дати її складання, тобто потрібно зареєструвати ПН і тільки після цього — РК до неї.
Як справедливо наголошують податківці у листі від 08.10.2012 р. №3313/0/61-12/15-3115 (див. «ДК» №11/2013), у разі складення РК до ПН, виписаної до 01.01.2012 р. і такої, що не підлягала реєстрації в ЄРПН, у зв'язку з чим загальна сума ПДВ після проведення коригування не сягатиме обсягу 10 тис. грн, такі РК та ПН реєструвати у Реєстрі не потрібно.
Якщо ж РК виписується до ПН, виписаної на поставки імпортних та підакцизних товарів, РК має бути зареєстровано незалежно від суми та дати виписування ПН. Якщо на момент виписування РК податкову накладну ще не зареєстрували, її слід зареєструвати, а тоді вже під цю ПН реєструвати РК.
Юлія КЛОВСЬКА, головний редактор «Дебету-Кредиту»