Оплата лікарняного нетверезому потерпілому
На підприємстві стався нещасний випадок. Під час медогляду потерпілого з'ясувалося, що працівник перебував у нетверезому стані. Комісія, що розслідувала нещасний випадок, визнала його не пов'язаним із виробництвом. Проте директор вирішив лікарняний листок оплатити. Як відображається така виплата у податковому обліку?
Зазначимо, що наведений випадок є винятком із правил оплати лікарняних листків за нещасними випадками. Коротко нагадаємо їх.
Відповідно до ч. 4 ст. 34 Закону №1105, у разі якщо нещасний випадок на виробництві стає причиною тимчасової непрацездатності працівника, Фонд соціального страхування від нещасних випадків (далі — ФНВ) фінансує всі витрати на лікування, а також оплату періоду з 6-го календарного дня до останнього дня тимчасової непрацездатності такого працівника. При цьому перші 5 календарних днів тимчасової непрацездатності оплачуються коштом працедавця. Зверніть увагу на особливості оплати лікарняного листка з нещасного випадку на виробництві:
1) те, що тимчасова непрацездатність настала саме внаслідок нещасного випадку на виробництві чи є його наслідком, має бути зазначено у реквізиті «Причини непрацездатності» (код 4) на лицьовій стороні лікарняного листка;
2) підставою для оплати такого лікарняного листка є акт розслідування нещасного випадку — форма №Н-11 (ст. 13 Закону №1105);
1 Чинна форма акта — додаток 4 до Порядку №1232.
3) оплата лікарняного листка відбувається у розмірі 100% середньої зарплати працівника, розрахованої за Постановою №1266 (ч. 4 ст. 34 Закону №1105);
4) у Законі №1105 не міститься норм, що вимагають не оплачувати лікарняні фізосіб, які перебували під час нещасного випадку на виробництві у стані алкогольного сп'яніння. Водночас, згідно з п. 9 Порядку №1232, лікувально-профілактичний заклад, який проводить медогляд потерпілого, зобов'язаний не лише провести дослідження на наявність алкоголю у його організмі, а й, якщо алкоголь було виявлено, скласти про це протокол, в якому зазначити ступінь сп'яніння. Проставляється відмітка про алкогольне сп'яніння у момент виникнення тимчасової непрацездатності, а також про наслідки алкогольного сп'яніння, що настали для працівника у момент виникнення тимчасової непрацездатності, і в лікарняному листку працівника (у реквізиті «Примітка» на лицьовій стороні лікарняного листка).
Річ у тім, що, згідно з підпунктам 3 і 4 п. 16 Порядку №1232, не визнаються страховими випадками, а отже, і не оплачуються ФНВ:
1) випадки погіршення стану здоров'я внаслідок отруєння, зокрема, алкоголем, а також їхньої дії (асфіксія, інсульт, зупинка серця), якщо таке погіршення здоров'я не зв'язане із застосуванням таких речовин у виробничому процесі або порушенням вимог щодо їх зберігання і транспортування, або якщо потерпілий, який перебував у стані алкогольного сп'яніння, до настання нещасного випадку був усунений від роботи відповідно до вимог правил внутрішнього трудового розпорядку підприємства чи колективного договору;
2) випадки алкогольного сп'яніння, не обумовленого виробничим процесом, яке стало основною причиною нещасного випадку за відсутності технічних та організаційних причин його настання.
Приймають рішення, чи визнавати нещасний випадок пов'язаним із виробництвом, члени комісії з розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку згідно з Порядком №1232. Зазначається таке рішення у розділі 6 «Висновок комісії» акта проведення розслідування за формою №Н-5 (додаток 3 до Порядку №1232).
Таким чином, сам факт перебування працівника у стані алкогольного сп'яніння під час нещасного випадку на виробництві не може бути причиною для визнання такого нещасного випадку не пов'язаним із виробництвом, а отже, відмови від оплати лікарняного листка.
Але якщо травма у працівника зумовлена випадками (обставинами), зазначеними у пп. 3 — 4 п. 16 Порядку №1232, отримання такої травми не буде визнано нещасним випадком на виробництві (про що буде зазначено в акті №Н-5). А отже, оплачуватися лікарняний листок за такою травмою буде відповідно до Закону №2240. Проте, згідно зі ст. 36 Закону №2240, не підлягають оплаті випадки тимчасової втрати працездатності, що, зокрема, настали внаслідок алкогольного сп'яніння або дій, пов'язаних із таким сп'янінням. Довести, що отримана травма не пов'язана з тим, що під час нещасного випадку працівник перебував у нетверезому стані, у разі якщо інших винних у такому нещасному випадку осіб не встановлено, вкрай важко. Цей обов'язок покладається на комісію, яка розслідує нещасний випадок. I якщо така комісія дійшла висновку, що нещасний випадок було спричинено алкогольним сп'янінням (або його наслідками) працівника, період непрацездатності, який виник внаслідок такого випадку, не підлягає оплаті за ст. 36 Закону №2240.
Отже, якщо нещасний випадок через обставини його настання буде визнано невиробничим щодо працівника, який перебував у стані алкогольного сп'яніння, оплачувати його лікарняний не зобов'язаний ні працедавець, ні ФСС з ТВП.
Якщо підприємство-працедавець візьме на себе витрати з оплати такого лікарняного листка, зробити це доведеться без включення до податкових витрат такого підприємства. Адже, згідно з п. 142.2 ПКУ, до складу податкових витрат включають лише обов'язкові виплати, тобто суми лікарняних, обов'язковість виплати яких встановлена чинним законодавством1. I тільки якщо обов'язковість оплати таких випадків тимчасової непрацездатності встановлена колективним договором і такі виплати включені до фонду оплати праці, підприємство може вважати таку виплату зарплатою та включати до складу податкових витрат підприємства.
1 Автор рекомендує у таких випадках, по змозі, проводити не оплату лікарняного листка, а виплату нецільової добродійної допомоги (із зазначенням саме такого вигляду допомоги у заяві працівника та в наказі про її виплату), що зменшить кількість запитань з боку ПФУ та ДПI, а також зменшить суму ПДФО зі суми виплати (відповідно до пп. 170.7.3 ПКУ).
При цьому слід пам'ятати, що порядку оплати лікарняних листків, що не підлягають оплаті, чинне законодавство не встановлює. Встановити оплату такого лікарняного листка може лише колдоговір або наказ керівника підприємства — комісія (уповноважений) з соціального страхування на підприємстві не можуть прийняти рішення про таку виплату. У колдоговорі або наказі керівника має бути визначено і порядок оплати лікарняного листка — він у цьому разі може бути будь-яким, адже не встановлений чинним законодавством. Проте найскладнішим буде питання про оподаткування такої виплати ПДФО та ЄСВ.
ПДФО. З погляду податківців (див. лист ДПСУ від 18.03.2011 р. №5453/6/17-0715), «виплати за листками непрацездатності (оплата перших п'яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів роботодавця та допомога з тимчасової непрацездатності) з метою оподаткування податком на доходи фізичних осіб прирівнюються до заробітної плати. Зазначені суми включаються до складу місячного оподатковуваного доходу платника податку й оподатковуються з врахуванням норм пункту 164.6 статті 164 Кодексу». Чи працюватиме цей підхід у тому разі, якщо виплата проводиться за лікарняним листком, який, згідно з чинним законодавством, не підлягає оплаті? З погляду автора, ні — оподатковуватися такий дохід буде, але не як зарплата, а як додаткове благо (пп. 14.1.47 і 164.2.17 ПКУ), за ставкою 15% і 17% (п. 167.1 ПКУ).
Відповідно відобразиться така виплата й у звіті за формою №1ДФ: з ознакою доходу 126 «Додаткове благо».
ЄСВ. Закон про ЄСВ не містить роз'яснень, як оподатковувати ЄСВ суму таких виплачених лікарняних. Але оскільки, за чинним законодавством, такий лікарняний листок не підлягає оплаті, автор рекомендує таку виплату розцінювати як одноразову матеріальну допомогу. Пояснення, в яких випадках виплату вважати одноразовою матеріальною допомогою з погляду ПФУ, наведено, наприклад, у його листі від 08.02.2012 р. №2929/03-30, де сказано, що це випадки, коли: «допомога була надана у непередбачених (екстрених) випадках, коли необхідність її отримання виникла раптово, за умови подання заяви, а її розмір визначався адміністрацією підприємства». З погляду автора, такий опис цілком підходить під оплату лікарняного листка, що розглядається у прикладі. А згідно з п. 14 розділу I Переліку №1170 одноразова матдопомога не належить до бази нарахування й утримання ЄСВ.
Оскільки така виплата не обкладається ЄСВ, то й відображати у звітності до ПФУ таку виплату працедавцеві не потрібно.
Приклад Керівник підприємства наказав оплатити лікарняний листок працівника з травми (перелому руки), отриманої внаслідок нещасного випадку на виробництві (падіння з висоти), попри те що:
а) у протоколі медогляду працівника було зазначено, що на момент нещасного випадку він перебував у стані алкогольного сп'яніння;
б) внаслідок розслідування нещасного випадку було встановлено, що працівник до настання нещасного випадку був усунений від роботи за перебування у стані алкогольного сп'яніння (хоча і перебував на момент нещасного випадку на робочому місці, але у роботі участі не брав).
Оплата лікарняного листка здійснюється у вигляді разової матеріальної допомоги, у порядку, встановленому наказом керівника підприємства за заявою працівника (до якого додавався лікарняний листок): за рахунок коштів підприємства виходячи із середньоденної зарплати працівника, визначеної згідно з Постановою №1266, за кожен робочий день за графіком працівника, що припадає на період тимчасової непрацездатності. Припустімо, що сума виплати становить 4500 грн, інших нарахувань у місяці працівник не мав. ЄСВ з такої виплати не нараховується та не утримується. ПДФО утримується за ставкою 15% зі всієї суми. Бухгалтерський та податковий облік цієї разової матеріальної допомоги наведено у таблиці.
Таблиця
Бухгалтерський та податковий облік виплати разової матеріальної допомоги за умовами прикладу
|
|
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
|||
|
|
Нараховано суму одноразової матеріальної допомоги |
|
|
|
|
|
|
|
Утримано суму ПДФО 4500,00 х 15% = 675,00 |
|
|
|
|
|
|
|
Сплачено суму ПДФО до бюджету |
|
|
|
|
|
|
|
Перераховано суму одноразової матеріальної допомоги працівникові на зарплатну картку 4500,00 — 675,00 = 3825,00 |
|
|
|
|
|
Нормативна база
- Закон №1105 — Закон України від 23.09.99 р. №1105-XIV «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності».
- Закон №2240 — Закон України від 18.01.2001 р. №2240-III «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням».
- Закон про ЄСВ — Закон України від 08.07.2010 р. № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».
- Порядок №1232 — Порядок проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затверджений постановою КМУ від 30.11.2011 р. №1232.
- Ухвала №1266 — Постанова КМУ від 26.09.2001 р. №1266 «Про обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за обов'язковим державним соціальним страхуванням».
- Перелік №1170 — Перелік видів виплат, що здійснюються за рахунок коштів працедавців, на які не нараховується єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затверджений постановою КМУ від 22.12.2010 р. №1170.
Ганна БИКОВА, «Дебет-Кредит»