Чи мають право податкові органи проводити перевірку касових операцій під час планових перевірок, якщо для цього є спеціальний порядок та спеціальний вид перевірок — фактичні перевірки?
Зогляду на зміст цього запитання, розглянемо два варіанти можливого розвитку подій.
Варіант 1. Податкові органи здійснюють документальну планову перевірку фінансово-господарської діяльності підприємства. При цьому одним із питань перевірки є перевірка касових операцій.
Чи мають на це право органи ДПС?
Відповідно до пп. 75.1.2 ПКУ, документальною вважається перевірка, предметом якої є:
— своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплата всіх передбачених цим Кодексом податків та зборів;
— дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи;
— дотримання роботодавцем законодавства щодо оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).
Документальна перевірка проводиться на підставі інформації, отриманої органом ДПС, та таких документів:
— податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності;
— регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом;
— первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку та пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи ДПС;
— документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.
Зважаючи на наведене, не можна стверджувати, що під час планових перевірок органи ДПС не мають права проводити перевірку касових операцій, готівкових та безготівкових розрахунків. Тим паче, що норми статей 15, 16 Закону про РРО прямо вказують на можливість проведення ДПС перевірок дотримання вимог цього закону шляхом планових та позапланових заходів. Тож правомірність дій податкових органів під час планової перевірки щодо перевірки касових операцій наразі не може ставитися під сумнів.
Варіант 2. Податкові органи здійснюють фактичну перевірку питань, пов'язаних із касовими операціями та готівковими/безготівковими розрахунками.
Справді, крім планових документальних заходів, ПКУ передбачає й проведення контрольного заходу особливого виду — фактичної перевірки. Проте перелік обставин (підстав) для її проведення чітко визначений у п. 80.2 ПКУ.
Відповідно до пп. 75.1.3 ПКУ, фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється органом ДПС, зокрема, щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій.
Увага! Перед проведенням фактичної перевірки фахівці ДПС мають право на здійснення контрольної розрахункової операції (так званої контрольної закупки) з наступним поверненням товару або відшкодуванням витрат (чи його вартості) (пп. 20.1.9, п. 80.4 ПКУ). Найчастіше податківці вдаються до контрольної закупки перед фактичною перевіркою з перших трьох з наведених нижче підстав.
Підстава 1. Перевірки інших платників податків, за результатами яких виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків законодавства щодо здійснення платником податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, та виникає необхідність перевірки таких фактів.
Підстава 2. Отримання органом ДПС інформації від держорганів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій.
Увага! За такої підстави для проведення фактичної перевірки ПКУ не надано право надавати платнику податків відомості про те, від якого саме держоргану така інформація та на підставі яких саме фактів проводиться перевірка. При цьому перелік питань, які підлягатимуть перевірці, має міститись у наказі та направленні на перевірку.
Про повідомлення про підстави перевірки
<...> Допуск посадових осіб органів державної податкової служби до проведення фактичної перевірки здійснюється згідно зі ст. 81 Кодексу. <...>
Направлення із зазначенням усіх реквізитів, передбачених абзацом першим п. 81.1 ст. 81 Кодексу, складається окремо щодо кожного суб'єкта або об'єкта, що підлягає перевірці згідно з наказом, а також окремо на кожного перевіряльника.
<...>
Податковим кодексом України не передбачено надання платникові податків відомостей про те, за інформацією якого державного органу чи органу місцевого самоврядування та на підставі яких фактів здійснюється перевірка.
У разі якщо суб'єкт господарювання має сумніви щодо правомірності здійснення на його господарському об'єкті фактичної перевірки, він може звернутися до органу державної податкової служби вищого рівня. Крім того, платник податків для захисту своїх прав у передбаченому законодавством України порядку може звернутися до органів суду.
Лист ДПАУ від 01.06.2011 р. №5283/К/23-7014/624 (витяг)
Підстава 3. Письмове звернення покупця (споживача) про порушення платником податків установленого порядку проведення розрахункових операцій, касових операцій.
Підстава 4. Неподання СГД в установлений законом строк обов'язкової звітності про використання РРО, РК та КОРО, подання їх із нульовими показниками.
Підстава 5. Виявлення за результатами попередньої перевірки порушення законодавства з питань, визначених у пункті 75.1.3 ПКУ.
Увага! Остання підстава наразі викликає найбільше запитань, адже нагадує «повторну» перевірку порушень ведення розрахункових операцій, виявлених за результатами, у тому числі, планової чи позапланової перевірки. З позаплановою перевіркою більш-менш зрозуміло, адже мета позапланової перевірки — перевірка лише конкретних питань, окреслених у наказі. Тож випадково виявлені інші порушення не можуть бути занесені до Акта перевірки та призвести до санкцій, проте такі випадкові «знахідки» можуть стати предметом наступної фактичної перевірки.
Щодо планової перевірки, то, на нашу думку, у цьому випадку права перевіряльників поширюються на всю фінансово-господарську діяльність за конкретний період (наприклад, з 01.01.2011 р. до 31.12.2011 р.). Хіба що випадкова «знахідка» стосуватиметься іншого періоду, не охопленого такою плановою перевіркою. У такому разі податкові органи можуть скористатися можливістю додатково провести фактичну перевірку порушень, виявлених під час планової перевірки, але стосуються, скажімо, I кварталу 2012 р.
Особливості проведення фактичних перевірок. По-перше, такі перевірки здійснюються без попередження платника податків, проте з обов'язковим наданням всіх документів, які дають право на допуск службових осіб до перевірки: копія наказу та направлення, а також слід пред'явити посвідчення. По-друге, для проведення такої перевірки цілком достатньо особи, яка фактично здійснює розрахункові операції. Очікувати присутності під час перевірки посадових осіб СГД або представника СГД податкові органи не зобов'язані (п. 80.7 ПКУ).
Наталія КАНАРЬОВА, «Дебет-Кредит»