У низці передноворічних податкових консультацій одна, а саме УПК №10471, присвячена використанню факсимільного відтворення підпису у відносинах між СГД та органом ДПС. Стисло її суть викладена в заголовку статті, а докладніше — читайте далі.
Використання факсиміле під час складання податкової звітності
Як слушно зауважують спеціалісти податкової, при складанні податкової звітності застосовувати факсиміле не можна.
1 З документом можна ознайомитися на нашому сайті www.dtkt.com.ua в «ДК» №50/2012 у розділі «Документи для роботи. — Додатки до друкованого «ДК».
Згідно з п. 48.3 ПКУ, податкова декларація повинна містити, зокрема, й такий обов'язковий реквізит, як підпис посадової особи платника податків, засвідчений печаткою (за наявності). Крім того, в абз. 2 пп. 48.5.1 ПКУ взагалі вказано, що достатнім підтвердженням справжності документа податкової звітності є наявність оригіналу підпису уповноваженої особи на документі у паперовій формі.
Питання використання факсиміле під час завіряння податкової декларації (розрахунку) ДПСУ вже розглядала в листі від 14.03.2012 р. №9499/К/10-1115/1139 (див. «ДК» №24/2012). У ньому податківці теж зазначали, що за правилами Податкового кодексу платникам податків не дозволено використовувати факсиміле для підписання податкової декларації (розрахунку).
Тож використання факсимільного відтворення підпису для засвідчення податкової декларації (розрахунку) в ПКУ не дозволено.
Тому податківці, швидше за все, відмовляться приймати податкову звітність, у якій замість підпису відповідної посадової особи буде його факсимільне відтворення (п. 48.7 ПКУ). Адже така звітність буде складена з порушенням вимог ст. 48 ПКУ.
Про неприйняття податкової декларації (розрахунку) орган ДПС зобов'язаний повідомити платника впродовж (пп. 49.11.1 та пп. 49.11.2 ПКУ):
— п'яти робочих днів з дня її отримання, якщо податкова декларація (розрахунок) надіслана поштою;
— трьох робочих днів з дня її отримання, якщо податкова декларація (розрахунок) подана особисто платником.
Факсиміле на податкових накладних
Податківці в УПК №1047 стверджують, що факсиміле в ПН не місце. Адже в п. 201.1 ПКУ чітко зазначено, що платники ПДВ зобов'язані надати покупцю (отримувачу) товарів (робіт/послуг) на його вимогу підписану уповноваженою особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів:
— в паперовому вигляді;
— в електронній формі, за умови реєстрації електронного підпису вповноваженої платником особи та реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. При цьому складати податкову накладну в паперовому вигляді не обов'язково.
Крім того, й у п. 16 Порядку №1379 зазначено, що всі примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податку здійснювати постачання товарів/послуг, та скріплюються печаткою такого платника податку — продавця. Тож паперову ПН треба підписувати виключно підписом посадової особи, а не факсиміле.
Таке ж роз'яснення щодо факсиміле наведено і в підкатегорії 130.21 ЄБПЗ: «...оскільки податкова накладна є податковим документом, що підтверджує факт придбання товарів/послуг та є підставою для нарахування податкового кредиту, то податкова накладна повинна бути підписана власноручно особою, уповноваженою платником податку здійснювати постачання товарів/послуг, без використання факсимільного відтворення підпису».
Звичайно, навіть якщо постачальник проставить у ПН факсимільне відтворення підпису, ПЗ з ПДВ за такою поставкою він однаково нарахує. Проблеми через факсиміле в ПН можуть виникнути вже в отримувача такої ПН. Адже згідно з п. 198.6 ПКУ не відносяться до ПК суми ПДВ, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені ПН або підтверджені ПН, оформленими з порушенням вимог ст. 201 ПКУ. Тож якщо в ПН немає «живого» підпису уповноваженого посадовця постачальника, а є лишень факсиміле, то за такою ПН покупець не має права поставити собі ПК з ПДВ. У такому разі необхідно звернутися до постачальника, щоб він замінив її на ПН, яка б відповідала вимогам, передбаченим п. 201.1 ПКУ. Якщо ж продавець з якихось причин не поспішає змінювати ПН, вихід з неприємної ситуації все-таки є.
Так, врятувати ПК з ПДВ можна, подавши до податкової декларації з ПДВ за звітний податковий період Заяву про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних) (Д8) (додаток 8 до декларації з ПДВ1) (далі — Заява) зі скаргою на постачальника (п. 201.10 ПКУ). Разом із Заявою слід подати копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг, або копії первинних документів, складених відповідно до Закону про бухоблік, які, власне, і підтверджуватимуть факт отримання від постачальника товарів/послуг. Ця Заява й буде підставою для включення сум сплаченого податку до складу ПК на підставі ПН без підпису уповноваженої особи (з факсимільним відтворенням підпису).
Така Заява зі скаргою буде підставою для податківців провести у вашого контрагента документальну позапланову виїзну перевірку для з'ясування достовірності та повноти нарахування ним ПЗ з ПДВ за всіма його операціями (п. 201.10 ПКУ).
Варто згадати і про судову практику, адже інколи навіть судді ставали на бік платників податків та вказували на правомірність відображення ПК з ПДВ за ПН, які були завірені факсимільним відтворенням підпису. Як приклад можна навести постанову ВГСУ від 01.07.2004 р. у справі №5/1961-3/213, ухвалу ВАСУ від 02.06.2009 р. у справі №К-4170/07 та постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.12.2010 р. у справі №2-а-11768/09/04702. Тож якщо платник податків поставив собі ПК з ПДВ по ПН, в якій, на думку податківців, замість підпису стоїть факсиміле, то, отримуючи ПН та обстоюючи свій ПК, платник не зобов'язаний здійснювати експертизу підпису в ПН.
1 Затверджена наказом Мінфіну України від 25.11.2011 р. №1492.
2 Ці судові рішення спираються на вже не чинні на сьогодні нормативні акти, проте раніше суди приймали до уваги позицію платника.
Факсимільний підпис у документах від податківців
Справді не місце факсимільному підпису в податковому повідомленні-рішенні, податковій вимозі, направленні на перевірку. Адже відповідно до п. 42.1 ПКУ податкові повідомлення-рішення, податкові вимоги або інші документи, адресовані контролюючим органом платнику податків, повинні бути складені у письмовій формі, відповідним чином підписані та у випадках, передбачених законодавством, завірені печаткою контролюючого органу.
Крім того, в п. 81.1 ПКУ зазначено, що направлення на проведення документальних виїзних та фактичних перевірок мають підписувати керівник органу ДПС або його заступник та скріплювати печаткою.
Більше того, в п. 59 Iнструкції з діловодства наголошується, що застосування факсимільного відтворення підпису посадової особи на організаційно-розпорядчих, фінансових, бухгалтерських документах за допомогою механічного або іншого копіювання не допускається.
Нормативна база
- Закон про бухоблік — Закон України від 16.07.99 р. №996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».
- УПК №1047 — Узагальнююча податкова консультація, затверджена наказом ДПСУ від 22.11.2012 р. №1047.
- Порядок №1379 — Порядок заповнення податкової накладної, затверджений наказом Мінфіну України від 01.11.2011 р. №1379.
- Iнструкція з діловодства — Типова інструкція з діловодства у центральних органах виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих органах виконавчої влади, затверджена постановою КМУ від 30.11.2011 р. №1242.
Василь БРЮХОВИЦЬКИЙ, «Дебет-Кредит»