Прийнятий 24 травня Закон №4834 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення деяких податкових норм» не обійшов увагою і платників єдиного податку. От про зміни, що вносяться ним до глави 14 ПКУ, яка визначає правила спрощеної системи оподаткування, і поговоримо.
Зміна системи оподаткування: перехідні моменти
Закрито ще одну прогалину ПКУ. Тепер чітко визначено порядок обкладення податком на прибуток перехідних операцій. Так, у разі якщо підприємство переходить на загальну систему оподаткування, сума коштів (інших видів компенсації), отримана як оплата товарів (робіт, послуг), відвантажених (наданих) на спрощеній системі, яка не була обкладена єдиним податком, включається до операційних доходів та підлягає обкладенню податком на прибуток. Причому така сума коштів (інших видів компенсацій) «включається до доходу (без урахування сум податку на додану вартість, що надійшли у вартості таких товарів (виконаних робіт, наданих послуг)» (пп. 135.5.14 ПКУ).
При переході юридичної особи із загальної системи на спрощену до суми доходу новоспеченого «спрощенця» включається вартість товарів, реалізованих вже у статусі платника єдиного податку, навіть якщо попередню оплату (аванс) за них було отримано під час перебування на загальній системі1. Датою отримання такого доходу є дата відвантаження товарів (виконання робіт, надання послуг) (пункти 292.3, 292.6 ПКУ). Зверніть увагу: наведені зміни стосуються лише 4-ї групи платників єдиного податку.
Щодо підприємців, які перейшли із загальної системи на спрощену (платники 1 — 3 груп), то в разі якщо авансову оплату було отримано на загальній системі та включено до загального оподатковуваного доходу, факт відвантаження товару (надання послуг, виконання робіт), що відбувається вже після переходу на єдиний податок, не впливає на виручку підприємця-«спрощенця».
Щодо відвантаження товарів (надання послуг, виконання робіт) на загальній системі та отримання виручки на спрощеній, то кошти, що надійшли як оплата товарів (робіт, послуг):
1) юридичні особи 4 групи ЄП не включають до виручки, що обкладається ЄП у разі, якщо вартість відвантажених товарів (наданих робіт, послуг) була включена до доходу юридичної особи при обчисленні податку на прибуток (пп. 6 п. 292.11 ПКУ)2;
1 Йдеться про операції, що оподатковуються згідно з ПКУ, оскільки, якщо передоплата була отримана до 01.04.2011 р., її було включено до валових доходів за першою подією згідно із Законом про прибуток.
2 Це оподатковується як перша подія до 01.04.2011 р. (за Законом про прибуток) і після 01.04.2011 р. оподатковується відповідно до розділу III ПКУ.
2) фізособи-підприємці 1 — 3 груп ЄП включають такі кошти до виручки, оскільки загальна система обкладення доходів фізосіб-підприємців ПДФО не передбачає включення до оподатковуваного доходу вартості відвантаженого товару (п. 177.2, ч. 1 п. 292.1 ПКУ).
Подання заяви більше одного разу протягом року
Внесено зміни до пп. 298.1.4 та ч. 3 п. 299.9 ПКУ, які визначають право подання заяви на спрощену систему повторно протягом календарного року в разі відмови ДПС на попередню заяву, наприклад через наявність помилок у ній. Якщо до змін ці норми дозволяли обирати спрощену систему, тобто подавати відповідну заяву тільки один раз протягом календарного року, то нова редакція дозволяє подавати заяву повторно. Обмеження «один раз протягом календарного року» тепер стосується тільки тих, хто вже отримував протягом календарного року дозвіл на перехід на ЄП та був позбавлений цього статусу внаслідок порушення або за самостійним рішенням. Тобто якщо ДПС відповіла відмовою на першу протягом року заяву, наприклад через наявність помилок у ній, з 01.07.2012 р. СГД має право подавати її повторно. Але пам'ятайте: перехід на спрощену систему — лише один раз протягом року.
«Ювелірка», оренда та інші зміни у переліку заборонених видів діяльності
Суб'єктам, які здійснюють діяльність з виробництва, постачання, продажу (реалізації) ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, коштовного каміння, коштовного каміння органогенного утворення та напівкоштовного каміння (далі — ювеліри), дозволили обирати спрощену систему оподаткування. Заборона залишилася тільки для суб'єктів, які здійснюють видобування, виробництво, реалізацію дорогоцінних металів і коштовного каміння, у тому числі органогенного утворення (оновлений підпункт 4 пп. 291.5.1 ПКУ). Тобто готовими ювелірними виробами та роботами з їх виробництва торгувати на ЄП з 01.07.2012 р. можна, а от матеріалами (дорогоцінними металами, коштовним та напівкоштовним камінням) для такого виробництва та роботами з виробництва таких матеріалів — ні.
Щоправда, підприємці-ювеліри не мають права обрати другу групу спрощеної системи. Вони, як і підприємці, які надають посередницькі послуги, пов'язані з нерухомістю, можуть належати виключно до третьої групи платників. Звичайно, якщо відповідають вимогам, установленим ПКУ для третьої групи (пп. 3 п. 291.4 ПКУ): не більше 20 найманих осіб одночасно та обсяг доходу протягом календарного року не перевищує 3000000 гривень.
При цьому ювеліри можуть обрати тільки ставку єдиного податку 5% (п. 293.3 ПКУ).
Увага! Ювеліри-«спрощенці» мають право не застосовувати РРО, як і інші «спрощенці». Норми, яка була передбачена проектом №9661 і яка зобов'язувала ювелірів-«спрощенців» застосовувати РРО, у Законі немає. Отже, звільнення від обов'язку використання РРО стосується всіх «спрощенців» 1 — 3 груп, ювелірів у тому числі.
Реалізацію корисних копалин місцевого значення, кур'єрську діяльність та діяльність з надання послуг зв'язку, що не підлягає ліцензуванню, також вивели з переліку заборонених видів діяльності для «спрощенців» (пп. 5 та пп. 8 пп. 291.5.1 ПКУ).
Стосовно надання в оренду житлових приміщень підприємцями-«спрощенцями» нагадаємо: п. 291.5.3 ПКУ було встановлено обмеження. Так, не можна було залишатися на ЄП, здаючи в оренду житлові приміщення, загальна площа яких перевищувала 100 м2. Виникало запитання: чи можна надавати в оренду частину житлового приміщення до 100 м2, але якщо загальна площа приміщення перевищує 100 м2? Тепер це запитання уточнено: підприємці мають повне право здавати в оренду частину приміщення, якщо ця площа не перевищує 100 м2, незалежно від загальної площі приміщення, частина якого здається в оренду.
Проблеми зі здаванням в оренду частини нежитлового приміщення (у межах до 300 м2) не було. Таке право як було, так і є.
Увага! Дозволено перехід на меншу ставку єдиного податку
Тепер платники єдиного податку можуть змінити групу спрощеної системи (за дотримання умов перебування у групі, до якої планується перехід) шляхом подання заяви до ДПС не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного кварталу (пп. 298.1.5 ПКУ). Відповідні зміни внесено також до переліку відомостей, які зазначаються у заяві, яку СГД подають для отримання свідоцтва «спрощенця» або для внесення змін до раніше отриманого свідоцтва (тепер чекаємо на внесення змін до форми заяви, затвердженої наказом). Отже, «пониження» групи тепер також можливе, оскільки до змін ПКУ передбачав тільки перехід до вищої групи єдиного податку і то тільки в обставинах, установлених ПКУ, а не за бажанням платника ЄП. Увага: якщо заяву про зміну групи подає платник ЄП третьої групи за ставкою 3%, його свідоцтво платника ПДВ анулюється в загальному порядку, встановленому ПКУ.
Облік доходів на спрощеній системі
Відбулися зміни у ст. 292 ПКУ, яка встановлює порядок визначення доходів «спрощенців» та їх склад. Iдеться про оновлення п. 292.3 та п. 292.6 ПКУ. Зокрема, це стосується включення до доходу вартості безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг) та простроченої кредиторської заборгованості. Але відповідно до змін обов'язок включати до доходу суми кредиторської заборгованості, за якими минув термін позовної давності, тепер стосується тільки платників ЄП 3-ї групи, які є платниками ПДВ, та платників ЄП — юридичних осіб (4 група спрощеної системи). Датою отримання такого доходу є дата списання кредиторської заборгованості, за якою минув строк позовної давності.
Вартість безоплатно отриманих протягом звітного періоду товарів (робіт, послуг) і надалі включається до доходу всіх груп платників єдиного податку. При цьому безоплатно отриманими є тільки ті товари (роботи, послуги), які:
а) надані платнику єдиного податку згідно з письмовими договорами дарування або іншими письмовими договорами, за якими не передбачено грошової або іншої компенсації вартості таких товарів (робіт, послуг) чи їх повернення;
б) передані платнику єдиного податку на відповідальне зберігання і використані ним.
Датою отримання доходу від безоплатного отримання є дата підписання платником єдиного податку акта приймання-передачі безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг).
Види діяльності «спрощенців» 1 та 2 груп ЄП
Усі згадки про визначення видів діяльності «спрощенців» згідно з КВЕД-2005, який діє тільки до кінця 2012 року, актуалізували, і тепер у заяві на обрання спрощеної системи (внесення змін до раніше виданого свідоцтва) треба зазначати види господарської діяльності, обрані фізичною особою — підприємцем першої та другої груп, згідно з КВЕД ДК 009:2010.
Збір за водокористування
Внесено доповнення до розділу ПКУ, що визначає коло платників збору за спеціальне водокористування. Пунктом 323.2 ПКУ тепер уточнено, що підприємці та підприємства, в тому числі платники єдиного податку, які використовують воду виключно для власних питних і санітарно-гігієнічних потреб, не сплачують збір за спецводокористування.
Санітарно-гігієнічні потреби
...під терміном «санітарно-гігієнічні потреби» слід розуміти використання води в туалетних, душових, ванних кімнатах і умивальниках та використання для утримання приміщень у належному санітарно-гігієнічному стані.
Пункт 323.2 ПКУ
Штрафні санкції щодо «спрощенців» скасовано?
Змінами звільнено від відповідальності платників єдиного податку в деяких випадках. Зокрема, не застосовуються санкції:
1) за порушення у 2012 році порядку обчислення, правильності заповнення декларацій платника ЄП та повноти сплати сум єдиного податку (п. 7 підрозділу 10 Перехідних положень ПКУ);
2) за неправильне заповнення у період з 1 січня до 31 грудня 2012 року платниками ЄП книги обліку доходів та книги обліку доходів і витрат згідно зі ст. 164-1 КУпАП (п. 4 розділу II Закону №4834);
3) до 1 січня 2014 року не застосовуються штрафні санкції за неподання або порушення строку подання фізичними особами до органів ДПС відомостей про зміну даних, які вносяться до Державного реєстру фізичних осіб — платників податків. Нагадаємо, що підприємці зобов'язані інформувати ДПС протягом 10 календарних днів з моменту внесення змін до даних, що подаються для взяття на облік (п. 14 підрозділу 10 Перехідних положень ПКУ).
Зверніть увагу: Закон №4834 набрав чинності з 01.07.2012 р. Проте звільнення від штрафів стосується всього періоду починаючи з 1 січня 2012 року. Отже, навіть штрафи, вже застосовані до платників єдиного податку за порушення, що відбулися до набрання чинності Законом, можна оскаржити.
Пам'ятаєте проблему з виникненням у багатьох платників ЄП податкового боргу у зв'язку з дозволом «спрощенцям» сплачувати тільки 43% від встановленої ставки ЄП починаючи з 1 січня 2011 року? Так от, наявність на день подання заяви про застосування спрощеної системи податкового боргу з єдиного і фіксованого податків, який виник за наслідками обліку в податкових органах у лютому 2011 року, а також податкового боргу, який виник з ЄП за січень 2012 року, не є підставою для відмови органом ДПС у 2012 році у видачі фізичній особі — підприємцю свідоцтва платника єдиного податку (п. 3 підрозділу 8 Перехідних положень ПКУ).
Наталія КАТЕРИНЕЦЬ, «Дебет-Кредит»