Законом від 24.05.2012 р. №4834-VI законодавець вніс чергові зміни до обліку ПДВ, які набрали чинності з 1 липня 2012 року. Загалом можна сказати, що нововведення доволі лояльні та позитивні, але є неприємна новина, пов'язана з умовним продажем під час анулювання реєстрації платником ПДВ. Проаналізуймо нові норми докладніше.
Реєстрація платником ПДВ
З метою оподаткування платниками ПДВ є особи, перелічені у ст. 180 ПКУ. Визначення терміна «особа» наведено у пп. 14.1.139 ПКУ. Нагадаємо, що з 01.01.2012 р. Законом №40141 до пп. 14.1.139 ПКУ вже вносилися зміни щодо терміна «особа» з метою розділу V ПКУ. I ось завдяки нововведенням визначення терміна «особа» у пп. 14.1.139 ПКУ знову змінено. Особою з метою оподаткування ПДВ тепер є:
1) юрособа, створена відповідно до закону у будь-якій організаційно-правовій формі, у т. ч. підприємство з іноземними інвестиціями, яка або:
— застосовує загальну систему оподаткування;
1 Закон України від 04.11.2011 р. №4014-VI «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності».
— є платником ЄП за ставкою 3%;
— є платником ЄП за ставкою 5% та добровільно переходить на сплату ЄП за ставкою 3%;
2) фізична особа — підприємець, яка або:
— застосовує загальну систему оподаткування;
— є платником ЄП за ставкою 3%;
— є платником ЄП за ставкою 5% та добровільно переходить на сплату ЄП за ставкою 3%;
3) юридична особа, фізична особа, фізична особа — підприємець, яка ввозить товари на митну територію України;
4) представництво нерезидента, що не має статусу юридичної особи.
За загальним правилом, у разі виконання вимог ст. 181 ПКУ особа підлягає обов'язковій реєстрації платником ПДВ. Але ст. 182 Кодексу передбачено, що зареєструватися платником ПДВ можна і за добровільним рішенням. Завдяки Закону №4834 критерії для добровільної реєстрації платником ПДВ змінено. Це добре, адже вилучено умови для реєстрації платником ПДВ при дотриманні:
1) обсягів постачання товарів/послуг іншим платникам ПДВ за останні 12 календарних місяців, які сукупно становлять не менше 50% загального обсягу постачання;
2) розміру статутного капіталу або балансової вартості активів, які повинні були перевищувати 300 тис. грн.
Отже, тепер добровільно зареєструватися платником ПДВ може кожен, хто здійснює оподатковувані операції, незалежно від їх обсягу. Оподатковувана операція — операція, яка підлягає обкладенню ПДВ відповідно до пп. 14.1.186 ПКУ, тобто та, до якої застосовується ставка оподаткування 20%, 0%, або звільнена від оподаткування (адже такі операції є просто пільгованими).
Зверніть увагу: у п. 182.1 ПКУ йдеться саме про здійснення таких операцій. А це дозволяє зробити висновок, що, наприклад, укладення договорів на постачання товарів/послуг чи наявність наміру здійснювати оподатковувані операції ще не буде підставою для добровільної реєстрації. Отже новостворена особа не може відразу зареєструватись платником ПДВ. На практиці орган ДПС звертається до особи з пропозицією надати розшифрування обсягів оподатковуваних операцій з метою визначення обґрунтованості реєстрації платником ПДВ. Такими розшифруваннями можуть бути копії видаткових накладних або актів наданих послуг (виконаних робіт) тощо. Відповідно, на нашу думку, для добровільної реєстрації достатньо факту здійснення навіть однієї оподатковуваної операції — і це вже буде підставою для добровільної реєстрації платником ПДВ.
Особа має право подати заяву на добровільну реєстрацію платником ПДВ1 не пізніше ніж за 20 к. д. до початку податкового періоду, з якого вона вважатиметься платником ПДВ (п. 183.3 ПКУ). За загальним правилом податковим періодом є календарний місяць (ст. 202 ПКУ).
Нагадаємо: у разі добровільної реєстрації у заяві можна зазначити бажаний (запланований) день реєстрації платником ПДВ, що відповідає даті початку податкового періоду (календарний місяць), з якого заявник вважатиметься платником податку та матиме право виписувати податкові накладні (п. 183.5 ПКУ).
Приклад 1 Держреєстрацію юрособи проведено 01.04.2012 р. На 01.07.2012 р. за даними обліку за період квітень — червень установлено, що особа здійснювала постачання товарів/послуг (сума поставок становить 100 тис. грн), які підлягають оподаткуванню, що дає право на добровільну реєстрацію платником ПДВ. Відповідно особа подає до податкового органу за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) не пізніше 12.07.2012 р. реєстраційну заяву за ф. №1-ПДВ (не пізніше ніж за 20 к. д. до початку податкового періоду — серпня 2012 р.).
Якщо особа обирає бажаним днем реєстрації, наприклад, 01.08.2012 р., у рядку 6 реєстраційної заяви потрібно це зазначити.
Завдяки змінам у п. 183.9 ПКУ скорочено терміни реєстрації платником ПДВ з 10 робочих днів до 5-ти. Отже, у разі відсутності підстав для відмови у реєстрації особи платником ПДВ орган ДПС зобов'язаний видати заявнику (або надіслати поштою з повідомленням про вручення) Свідоцтво про реєстрацію не пізніше наступного робочого дня після бажаного дня реєстрації (у разі добровільної реєстрації бажаний день відповідає 1 числу календарного місяця) або протягом 5 робочих днів з дати надходження реєстраційної заяви.
На думку автора, відмова у реєстрації особи як платника ПДВ (такі випадки визначено у п. 183.8 ПКУ), аналогічно до терміну реєстрації, також має бути надана протягом 5 робочих днів.
Якщо виникли підстави для перереєстрації та заміни Свідоцтва про реєстрацію, а також зміни даних платника ПДВ2, платник повинен протягом 10 робочих днів, наступних за днем, коли відбулися такі зміни, подати заяву з позначкою «Перереєстрація». Це звичайна заява на реєстрацію за формою №1-ПДВ (додаток 1 до Положення №1394), яка подається при реєстрації платником ПДВ. До такої заяви мають бути додані Свідоцтво та всі засвідчені копії Свідоцтва. Підстави та порядок перереєстрації платників ПДВ викладено у розділі IV Положення №1394 (щоправда, у розділі ще не враховано змін: термін зазначено 20 днів). Якщо зміни не пов'язані з припиненням платника ПДВ, відбувається перереєстрація платника ПДВ та Свідоцтво підлягає заміні. У цьому випадку Свідоцтво також видається протягом 5 робочих днів з дня отримання додаткової реєстраційної заяви.
1 Форму заяви наразі не змінено. Це реєстраційна заява за формою №1-ПДВ (додаток 1 до Положення про реєстрацію платників ПДВ від 07.11.2011 р. №1394), вона подається до органу ДПС, в якому платник податків перебуває на обліку. Зверніть увагу: до реєстраційної заяви є ще додатки 1 та 2, завдяки змінам вони не є актуальними, але до внесення змін до форми реєстраційної заяви їх потрібно буде подати.
2 Перелік таких даних встановлено в оновленому п. 183.15 ПКУ — зокрема у разі встановлення розбіжностей чи помилок у записах Свідоцтва про реєстрацію.
Платники ЄП та реєстрація платником ПДВ
Платник ЄП може зареєструватися платником ПДВ виключно за бажанням, обравши ставку ЄП 3%. Тобто, умовно кажучи, можна досягнути граничних 300 тис. грн і не реєструватися платником ПДВ, але з застосуванням ставки ЄП 5%. I також за бажанням можна без проблем змінити ставку ЄП з 5% на 3% — потрібно подати заяву на реєстрацію за формою №1-ПДВ (додаток 1 до Положення №1394). Для платників ЄП, що застосовували ставку 5%, реєстрація платником ПДВ відбувається у порядку, визначеному ст. 183 ПКУ. Заяву на реєстрацію платником ПДВ можна подати одночасно із заявою на зміну ставки ЄП — важливо не пізніше, ніж за 15 днів до початку звітного кварталу (п. 183.4 ПКУ).
Якщо платник ЄП за ставкою 5% хоче обрати ставку ЄП 3% (пам'ятайте: відповідно до зміненого терміна «особа» — платник ЄП за ставкою 5% за бажання може добровільно перейти на сплату ЄП за ставкою 3%), то його дії такі:
1) подати реєстраційну заяву (за формою №1-ПДВ, додаток 1 до Положення №1394) не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку календарного кварталу, в якому буде застосовуватися ставка ЄП у розмірі 3% (оновлений абз. 2 п. 183.4 ПКУ). Реєстрація платником ПДВ діє з першого числа календарного кварталу, в якому буде застосовуватися ставка єдиного податку у розмірі 3% (абз. 2 п. 183.5 ПКУ);
2) подати заяву щодо зміни ставки єдиного податку1 не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку календарного кварталу, в якому буде застосовуватися нова ставка.
Фактично заяви на реєстрацію платником ПДВ та зміну ставки ЄП мають/можуть подаватися одночасно.
Приклад 2 Платник ЄП за ставкою 5%, що здійснює постачання товарів, вирішив з 01.10.2012 р. змінити ставку ЄП на 3%. За даними обліку за період січень — вересень установлено, що постачання ним товарів, які підлягають оподаткуванню, не перевищує граничних 300 тис. грн без ПДВ. Але завдяки змінам до пп. 14.1.139 та пп. «б» пп. 4 п. 293.8 ПКУ платник ЄП має можливість змінити ставку ЄП з 5% на 3%, яка передбачає сплату ПДВ, а отже, реєстрацію платником ПДВ. Заяви на реєстрацію платником ПДВ та зміну ставки ЄП можуть подаватися одночасно — не пізніше 16.09.2012 р., але оскільки 16.09.2012 р. вихідний, то заяви подаються не пізніше 14.09.2012 р.
Ті СГД, які переходять зі спрощеної системи на загальну та підпадають під обов'язкову реєстрацію платником ПДВ, відповідно до п. 181.1 ПКУ2 подають реєстраційну заяву не пізніше 10 числа першого календарного місяця, в якому відбувся перехід на сплату інших податків та зборів. Тобто, наприклад, з 01.10.2012 р. СГД вирішив перейти з ЄП за ставкою 5% на загальну систему оподаткування. Обсяг доходу (загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають обкладенню ПДВ) за попередні 12 календарних місяців перевищує граничні 300 тис. грн без ПДВ. Тому заяву на реєстрацію платником ПДВ треба подати не пізніше 10.10.2012 р.
1 Заява про застосування спрощеної системи оподаткування, затверджена наказом Мінфіну від 20.12.2011 р. №1675, у якій буде заповнено рядок 5.2.
2 Загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню у т. ч. з використанням локальної або глобальної комп'ютерної мережі, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 300 тис. грн (без урахування ПДВ).
Якщо ж СГД хоче добровільно зареєструватися платником ПДВ — немає перевищення у 300 тис. грн (п. 182.1 ПКУ), то реєстраційна заява подається не пізніше ніж за 20 календарних днів до початку періоду, з якого він хоче бути платником ПДВ, тобто йдеться про добровільну реєстрацію. Наприклад, платник ЄП за ставкою 5% з IV кварталу планує перейти на загальну систему та добровільно зареєструватися платником ПДВ — відповідно до норм п. 182.1 ПКУ реєстраційна заява подається не пізніше 11.09.2012 р. (не пізніше ніж за 20 к. д. до початку податкового періоду — жовтня 2012 р.).
Приклад 3 Платник ЄП за ставкою 5% вирішив змінити систему оподаткування та перейти на загальну систему з 01.10.2012 р. За даними обліку за період січень — вересень (за умовою прикладу це новостворена юрособа, але взагалі аналізується обсяг за останні 12 к. м.) установлено, що постачання ним товарів/послуг, які підлягають оподаткуванню, перевищує граничні 300 тис. грн без ПДВ. Відповідно під час зміни системи оподаткування він підлягає обов'язковій реєстрації платником ПДВ. Заяву на реєстрацію платником ПДВ треба подати не пізніше 10.10.2012 р. Заяву щодо відмови від спрощеної системи оподаткування1 у зв'язку з переходом на сплату інших податків та зборів потрібно подати не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку нового календарного кварталу — 21.09.2012 р. (пп. 298.2.1 ПКУ).
Анулювання реєстрації платника ПДВ
Реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника ПДВ, яке здійснюється шляхом вилучення з реєстру платників. Порядок анулювання встановлено ст. 184 ПКУ. Технічні зміни пов'язані з тим, що вилучено одну з підстав для втрати статусу платника ПДВ. Це підстава пп. «и» п. 184.1 ПКУ: «обсяг постачання товарів/послуг платниками податку, зареєстрованими добровільно, іншим платникам податку за останні 12 календарних місяців сукупно становить менше 50 відсотків загального обсягу постачання». Отже, можна зробити висновок: ті платники ПДВ, що були добровільно зареєстровані за вже колишньою умовою абз. 1 п. 182.1 ПКУ, тепер не повинні стежити за тим, кому і на скільки продали. Якщо переважна більшість покупців буде неплатниками ПДВ або кінцевими споживачами, вже не буде загрози втратити статус платника ПДВ за рішенням органу ДПС!
Уточнено дату анулювання. Адже раніше, до внесення змін, це зумовлювало багато запитань. Отже, відповідно до оновленого п. 184.2 анулювання реєстрації здійснюється на дату:
1) подання заяви (на нашу думку, це стосується лише випадку анулювання реєстрації за самостійним рішенням особи) або підписання рішення про анулювання реєстрації, якщо у Свідоцтві про реєстрацію платника ПДВ не було визначено граничного строку дії (найімовірніше, це всі випадки анулювання реєстрації за рішенням органу ДПС);
2) зазначену в судовому рішенні;
3) закінчення строку дії Свідоцтва про реєстрацію платника податку;
4) що передує дню втрати особою статусу платника ПДВ.
Підпунктом 184.8 ПКУ тепер врегульовано сплату податку у разі анулювання реєстрації платником ПДВ. Незалежно від того, залишатиметься така особа зареєстрованою як платник ПДВ чи ні, ПЗ за результатом останнього податкового періоду потрібно погасити (якщо немає підтвердженої суми БВ, з іншого боку, сума ПЗ враховується на зменшення БВ). ПЗ погашаються у строки, визначені ПКУ2 для сплати ПДВ, — протягом 10 к. д. від граничного терміну подання декларації з ПДВ останнього звітного періоду.
А тепер про неприємну новину. Слід пам'ятати про обов'язок визначити ПЗ за нормами п. 184.7 ПКУ при анулюванні реєстрації — в останньому звітному (податковому) періоді. Увага! Завдяки змінам: «Якщо товари/послуги, необоротні активи, суми податку по яких були включені до складу податкового кредиту, не були використані в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, такий платник податку в останньому звітному (податковому) періоді не пізніше дати анулювання його реєстрації як платника податку зобов'язаний визначити податкові зобов'язання по таких товарах/послугах, необоротних активах виходячи зі звичайної ціни відповідних товарів/послуг чи необоротних активів, крім випадків анулювання реєстрації як платника податку внаслідок реорганізації платника податку шляхом приєднання, злиття, перетворення, поділу та виділення відповідно до закону». Отже, з 01.07.2012 р. платник ПДВ повинен нарахувати собі ПЗ з ПДВ, причому зобов'язання з ПДВ визнаються не лише за товарами чи необоротними активами, а й за послугами3, які не використані у господарській діяльності. Відповідно бухгалтеру потрібно проаналізувати тепер усі дебіторські заборгованості за субрахунками 371 (631, 685) з одночасним аналізом, чи ті суми містили ПДВ, тобто чи вони були сплачені платнику ПДВ і чи за ними визнавався податковий кредит. За необоротними активами потрібно проаналізувати додатково рахунок 15 (адже суми за дебетом рахунка 15 означають, що ОЗ не введені в експлуатацію, а отже, не використані також).
1 У заяві про застосування спрощеної системи оподаткування буде заповнено рядок 5.4.
2 Строки сплати податкового зобов'язання встановлено п. 57.1 ПКУ.
3 I хоча у новому п. 184.7 ПКУ зазначено лише послуги, щодо цього питання цей пункт застосовується і до робіт. Адже у пп. 14.1.185 ПКУ є визначення терміна «послуги», що застосовується також і до робіт.
Нараховують ПЗ за товарами (послугами), необоротними активами (завдяки змінам поняття умовного продажу вже немає) за звичайними цінами (до 01.01.2013 р. звичайні ціни визначаються згідно з п. 1.20 Закону про прибуток). Нарахувати ПЗ треба не пізніше дати анулювання реєстрації як платника ПДВ в останньому звітному (податковому) періоді. Наприклад, якщо заява про анулювання за формою №3-ПДВ подається 20.07.2012 р., нарахування ПЗ слід відобразити у декларації за липень. Зазначена операція проводиться шляхом виписування податкової накладної (може бути одна ПН на всі ТМЦ, НА та дебіторки):
1) у верхній лівій частині оригіналу цієї ПН робиться відповідна позначка «Х» та зазначається тип причини «10»1;
2) у рядках «Iндивідуальний податковий номер покупця» та «Номер свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ (покупця)» проставляється нуль (по правій стороні).
Така податкова накладна включається до розділу I Реєстру ПН (у графі 4 записується вид документа «ПН10»), а також до декларації з ПДВ з відповідним відображенням у рядку 1 розділу I та підлягає розшифруванню у розділі I рядка «Iнші» додатка 5 до декларації.
Нарахування ПЗ в окремих випадках
За загальним правилом п. 198.3 ПКУ, якщо придбаваються товари/послуги, необоротні активи, з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника ПДВ, платник податку має право на ПК з ПДВ. I таке право виникає незалежно від того, чи почали такі активи використовуватися протягом звітного періоду, а також від того, чи здійснював платник ПДВ оподатковувані операції протягом такого податкового періоду. Отже, є господарська діяльність, є мета використання в оподатковуваних операціях — відповідно є і право на ПК. Цілком ймовірно, що з часом напрям використання придбаних активів, за якими було визнано ПК, може змінитися.
В оновленому п. 198.5 ПКУ уточнюється ПЗ нараховуються — якщо активи використовуються в операціях:2
1) що не є об'єктом оподаткування (крім випадків проведення операцій, передбачених пп. 196.1.7 ПКУ, тобто операцій реорганізації (злиття, приєднання, поділу, виділення та перетворення) юросіб; утім, так було і раніше);
2) звільнених від оподаткування відповідно до ст. 197, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених пп. 197.1.28 ПКУ, тобто операцій постачання товарів/послуг у частині суми компенсації на покриття різниці між фактичними витратами та регульованими цінами (тарифами) у вигляді виробничої дотації з бюджету3. Це дуже позитивна зміна, таким підприємствам не треба визнавати ПЗ!);
3) що здійснюються платником ПДВ у межах балансу платника, у т. ч. передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих;
4) що не є господарською діяльністю платника податку, у періоді здійснення зазначених операцій (також колишній п. 189.1 ПКУ).
А змінений пункт 189.1 уточнює виключно базу оподаткування у таких вищезгаданих випадках, яка за необоротними активами визначається виходячи з балансової (залишкової) вартості, що склалася станом на початок звітного періоду (у разі відсутності обліку необоротних активів — виходячи зі звичайної ціни)4, а за товарами/послугами — виходячи з вартості їх придбання.
1 Наразі у Порядку від 01.11.2011 р. №1379 причина 10 не відповідає оновленому п. 184.7 ПКУ, але за логікою зазначати треба саме її.
2 Зазначена операція проводиться шляхом виписування податкової накладної, у верхній лівій частині оригіналу якої робиться відповідна позначка «Х» та проставляється відповідний тип причини, п. 8 Порядку №1379.
3 До речі, ПК за ст. 199 ПКУ при здійсненні таких операцій не розподіляється.
4 На нашу думку, це може бути у тому разі, коли платником ПДВ є фізособа-підприємець. Адже ФОП бухобліку не ведуть. А можливо, просто юрособа не матиме документів на нарахування амортизації ОЗ, актів на введення в експлуатацію та інших документів.
А тепер — досить приємна і справедлива зміна. Оновленим п. 198.5 ПКУ передбачено: якщо ПК не визнавався у разі придбання товарів/послуг, необоротних активів або за такими активами у минулому нараховувалися ПЗ (відповідно до норм нового п. 198.5 ПКУ) і такі активи починають використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності (у т. ч. переведення невиробничих ОЗ до складу виробничих, що має бути підтверджено первинними документами1), платник ПДВ має право віднести до складу ПК суми ПДВ. Сума ПДВ у складі ПК визначається за тим самим зміненим п. 189.1 ПКУ. Тобто за ОЗ ПК розраховується виходячи з балансової (залишкової) вартості, що склалася станом на початок звітного періоду (у разі відсутності обліку необоротних активів — виходячи зі звичайної ціни), за товарами/послугами — виходячи з вартості придбання. Такі суми ПДВ до ПК включаються на підставі бухгалтерської довідки. Але, звичайно, такі суми мають бути відображені спочатку в розділі II Реєстру ПН, щоправда, невідомо, з яким позначенням у графі 5, в якій проставляється вид документа. Будемо чекати додаткових роз'яснень. Також така операція відобразиться у розділі II декларації з ПДВ у рядку 10.1 з розшифруванням у додатку 5.
Протягом усього існування ПКУ нез'ясованим залишалося питання, що є базою оподаткування у разі реалізації посередниками квитків на проїзд в автобусах перевізників. Завдяки змінам ПКУ доповнено окремим п. 189.13, який визначає: «У разі постачання відповідно до Закону України «Про автомобільний транспорт» квитків на проїзд в автобусах та на перевезення багажу базою оподаткування є винагорода, що включає автостанційний збір. До бази оподаткування не включається вартість перевезення, що перераховується перевізнику, та сума витрат на страхування пасажирів, яка перераховується страховій компанії». Причому, як бачимо, не зазначено, за яким договором діє посередник-автостанція. Незрозуміло лише, чому законодавець не згадав, що за посередницькими договорами можуть продаватися квитки не лише на автобусні перевезення, а й, наприклад, ще й на авіаперевезення?! Але за аналогією посередники з продажу квитків на решту видів транспорту також мають підпадати під норми п. 189.4 ПКУ.
Iнші зміни
1. Позитивні зміни стосуються бюджетного відшкодування, а саме: «бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах <...>». А це означає, що «старий» ПК (така сума вже є складовою від'ємного значення), але оплачений у звітному періоді, має право у цьому самому періоді бути заявленим до бюджетного відшкодування. Раніше заявляти до БВ можна було суми ПДВ, фактично сплачені у попередніх періодах.
Нагадаємо: платник ПДВ, який має право на БВ і подав заяву на БВ та відповідає критеріям, визначеним п. 200.19 ПКУ, має право на автоматичне бюджетне відшкодування податку. Отже, право на отримання автоматичного БВ податку мають платники, які відповідають одночасно критеріям, визначеним у пп. 200.19.1 — 200.19.52 та пп. 200.19.7 ПКУ, а також одному з критеріїв, визначених пп. 200.19.6 ПКУ.
1 Типові форми первинного обліку для ОЗ затверджено наказом Мінстату від 29.12.95 р. №352.
2 Закономірні зміни пп. 200.19.4 ПКУ: вилучено «за даними податкової накладної» (логічно, бо ПК може бути на підставі й інших документів), а також уточнено звітний період.
2. Черговий раз зазнав змін порядок оподаткування туроператорської та турагентської діяльності, визначений ст. 207 ПКУ. Приведено до порядку п. 207.5 ПКУ: з нього вилучено слово «комісійна». I це правильно, тому що турагенти працюють не лише за договорами комісії, а й за іншими посередницькими договорами. Тож винагорода за іншим посередницьким договором буде просто винагородою, а не комісійною винагородою, зміна цілком логічна.
У новій редакції викладено п. 207.6 ПКУ, який раніше визначав базу для ПДВ виходячи з винагороди (маржинального прибутку, маржі). Тепер цей підпункт визначає порядок оподаткування туроператорської діяльності, а точніше — визначає дату ПЗ та ПК у туроператора. Коротко зазначимо, що тепер у туристичного оператора правило першої події для ПЗ та ПК не діє.
3. Внесено зміни до ст. 209 ПКУ, яка встановлює спеціальний режим оподаткування діяльності у сфері сільського та лісового господарства, а також рибальства. Зокрема, змінено пп. 209.15.1 ПКУ, в якому наводиться визначення виробничих факторів, за рахунок яких сформовано ПК з ПДВ. А саме уточнено формування ПК у разі використання придбаних (виготовлених) товарів/послуг, ОЗ частково для виготовлення сільськогосподарських товарів (послуг), а частково — для інших товарів/послуг.
4. Також законодавець не оминув змінами підрозділ 2 розділу ХХ «Перехідні положення». Внесено уточнення для сільгосппереробників (п. 1 підрозділу 2).
5. Пункт 15 підрозділу 2 доповнено новим абзацом. Тепер при тимчасовому звільненні від ПДВ операцій, зазначених у цьому пункті, не треба розподіляти «вхідний» ПДВ (за ст. 199 ПКУ).
6. Як мінус можна зазначити, що на півроку позбавлено нульової ставки операції з постачання природного газу за кодом згідно з УКТ ЗЕД 2711 21 00 00, ввезеного «Нафтогазом»: п. 22 підрозділу 2 розділу ХХ вилучено.
7. Пам'ятаймо, що відповідно до п. 23 підрозділу 2 розділу ХХ тимчасово до 01.01.2014 р. від обкладення ПДВ звільняються операції з постачання, зокрема, з імпорту та експорту відходів та брухту чорних і кольорових металів певних товарних позицій (вони перелічені у згаданому пункті). Тепер перелік таких відходів та брухту має бути затверджено Кабміном, наразі його немає. Отже, з набранням чинності змінами не конкретизовано, за якими відходами та брухтом чорних та кольорових металів діє звільнення від ПДВ.
8. З'явилася нова норма (п. 26 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ) щодо тимчасового звільнення від ПДВ1 операцій з постачання на митній території України імпортних товарів (крім підакцизних), якщо такі товари оплачуються за рахунок грантів (субгрантів), наданих відповідно до програм Глобального фонду для боротьби зі СНIДом, туберкульозом та малярією в Україні. Порядок здійснення таких операцій визначаються Кабміном. У разі нецільового використання імпортованих таких товарів платник ПДВ збільшує ПЗ за результатами податкового періоду, на який припадає таке порушення, на суму ПДВ, що мала бути сплачена у момент імпорту товарів, а також зобов'язаний сплатити пеню відповідно до ст. 132 ПКУ. А ось у разі порушення умов звільнення від ПДВ постачання таких товарів на митній території України до платника ПДВ застосовуються штрафні санкції як за умисне ухилення від оподаткування (на нашу думку, можуть бути застосовані норми ст. 123 ПКУ). Ця зміна набирає чинності одночасно з набранням чинності законом про виконання програм Глобального фонду для боротьби зі СНIДом, туберкульозом та малярією в Україні.
1 На період виконання програм Глобального фонду для боротьби зі СНIДом, туберкульозом та малярією в Україні, що виконуються у відповідності до закону.
9. Перелік операцій, звільнених від оподаткування, доповнено новим пп. 197.1.29: з «безоплатної передачі у державну або комунальну власність відповідних територіальних громад трамвайних вагонів (товарна позиція згідно з УКТ ЗЕД 8603 10 00 10), тролейбусів (товарна позиція згідно з УКТ ЗЕД 8702 90 90 10), автобусів (товарна позиція згідно з УКТ ЗЕД 8702) для перевезення громадян на маршрутах (лініях) відповідно до вимог життєзабезпечення населених пунктів. У разі нецільового використання зазначених товарів платник податку зобов'язаний збільшити податкові зобов'язання за наслідками податкового періоду, на який припадає таке порушення, на суму податку на додану вартість, що мала бути сплачена в момент імпорту (постачання) таких товарів, а також сплатити пеню відповідно до закону».
Учасникам спільної діяльності
Законом №4834 змінено пп. 14.1.191 ПКУ, який наводить визначення терміна «постачання товарів». А точніше, до внесених змін постачанням товарів також вважалися і «передача (внесення) товарів (у тому числі необоротних активів) як вклад у спільну діяльність без утворення юридичної особи, а також їх повернення». Отже, операції з передачі товарів/послуг на окремий баланс платника ПДВ, уповноваженого договором вести облік результатів спільної діяльності, а також їх повернення не вважаються постачанням, відповідно не є об'єктом обкладення ПДВ. Але чомусь не внесено зміни до абз. 2 пп. 196.1.7 ПКУ, де зазначено, що згадані операції вважаються постачанням таких товарів (робіт, послуг). Пам'ятайте, що відповідно до пп. 14.1.185 ПКУ з метою оподаткування постачанням послуг, зокрема, є: «передача результатів виконаних робіт, наданих послуг платнику податку, уповноваженому згідно з договором вести облік результатів спільної діяльності без утворення юридичної особи, а також їх повернення таким платником податку після закінчення спільної діяльності». До цього підпункту змін не внесено. Отже, для обліку результатів спільної діяльності краще почекати офіційних роз'яснень.
Олена ВОДОП'ЯНОВА, «Дебет-Кредит»